Рішення

від 24.04.2023 по справі 911/405/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 911/405/23

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Фабрікс», м. Львів

до відповідача Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ в особі Відокремленого підрозділу «Атомремонтсервіс» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Славутич Київської обл.

про стягнення 399 730,76 грн.

за участю представників:

від позивача:Мінченко Я.В., адвокат, довіреність №20-07/5/22 від 20.07.2022;

від відповідача:Маслій Д.О., в порядку самопредставництва, виписка з ЄДР;

СУТЬ СПОРУ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Смарт Фабрікс, м. Львів (далі по тексту ТОВ «Смарт Фабрікс») через систему «Електронний суд» 08.02.2023 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідачів: 1) Відокремленого підрозділу Атомремонтсервіс Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, 2) Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, в якому просив суд стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Атомремонтсервіс Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом заборгованість за договором на закупівлю №53-127-08-22-01210 від 08.06.2022 у сумі 333 586,85 грн., а також, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Технова (код ЄДРПОУ 39234237) на користь позивача суму штрафних та компенсаційних втрат:

-пеня 54 552,73 грн.;

-відсотки річних 3 273,17 грн.;

-інфляційні втрати 8 318,01 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.02.2023 позовну заяву ТОВ Смарт Фабрікс залишено без руху, зобов`язано ТОВ Смарт Фабрікс усунути недоліки позовної заяви, у строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

14.02.2023 через систему Електронний суд від позивача до господарського суду Київської області надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано нову редакцію позовної заяви, згідно якої позивач ТОВ Смарт Фабрікс просить суд стягнути з відповідача Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Атомремонтсервіс Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом заборгованість за договором на закупівлю №53-127-08-22-01210 від 08.06.2022 у сумі 333 586,85 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суми штрафних та компенсаційних втрат:

-пеня 54 552,73 грн.;

-відсотки річних 3 273,17 грн.;

-інфляційні втрати 8 318,01 грн.

Позов обґрунтований тим, що між позивачем ТОВ «Смарт Фабрікс» та відповідачем Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомремонтсервіс» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Славутич Київської області (далі по тексту ВП «Атомремонтсервіс» ДП «Енергоатом») було укладено договір про закупівлю від 08.06.2022, за умовами якого позивач поставив, а відповідач прийняв товар (формений одяг в асортименті) всього вартістю 2 00 521,10 грн., який за умовами договору мав бути оплачений протягом 30 календарних днів з моменту постачання продукції. Відповідач виконав свої зобов`язання частково та сплатив позивачу всього суму 1 667 934,25 грн., відтак залишок простроченої заборгованості становить 333 586,85 грн., який позивач просить суд стягнути з відповідача у судовому порядку. Крім того, у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання відповідно до пункту 8.4 Договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 54 552,73 грн. за період з 09.08.2022 по 06.02.2023, та відповідно до ст. 625 ЦК України 3 273,17 грн. трьох процентів річних за період з 09.08.2022 по 06.02.2023 та 8318,01 грн. інфляційних втрат загалом з серпня 2022 по січень 2023 року включно.

Відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день її первинного подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/405/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 13.03.2023.

20.02.2023 від представника відповідача до суду надійшла заява про виконання ухвали суду з додатками, у тому числі копіями платіжних доручень, за якими відповідач здійснював оплату за товар, поставлений позивачем за Договором про закупівлю від 08.06.2022.

27.07.2023 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив від 27.02.2023 на позовну заяву, у якому відповідач просить суд прийняти та долучити до матеріалів справи відзив на позовну заяву, у позові ТОВ «Смарт Фабрікс» відмовити повністю. Заперечення мотивовані тим, що сума боргу, яку позивач просить суд стягнути з відповідача, дорівнює сумі ПДВ за договором. Пунктом 7.4 Договору було передбачено обов`язок постачальника, який є платником ПДВ, надати покупцю електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану у ЄРПН. Постачальник такого обов`язку не виконав.

Відповідно до пункту 7.6 Договору у разі, якщо постачальник не здійснить реєстрацію належним чином оформленої податкової накладної у ЄРПН, покупець має право в односторонньому порядку зменшити вартість поставлених ТМЦ на суму ПДВ, яка не була підтверджена податковою накладною.

Відповідач твердить, що у зв`язку із порушенням позивачем обов`язку з реєстрації податкових накладних, сплата відповідачем позивачу суми ПДВ призведе до збитків через позбавлення відповідача права на включення суми ПДВ до податкового кредиту та відповідно позбавлення можливості зменшити податкове зобов`язання на суму 333 586,85 грн.

Відповідач твердить, що оскільки відповідач виконує свої зобов`язання відповідно до договору, відсутні підстави для застосування відповідальності у вигляді стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат.

Підготовче судове засідання 13.03.2023 не відбулося у зв`язку із оголошенням у м. Києві сигналу «повітряна тривога», тож ухвалою від 13.03.2023 підготовче судове засідання було призначено на 27.03.2023.

15.03.2023 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вважає, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 333 586,85 грн. боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач твердить, що факт поставки товару позивачем не заперечується. Позивачем за фактом відвантаження товару було складено та подано на реєстрацію податкові накладні:

№1 від 01.08.2022 на загальну суму 960 789,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 160 131,50 грн.;

№1 від 01.08.2022 на загальну суму 960 789,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 160 131,50 грн.;

№2 від 01.08.2022 на загальну суму 181 125,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 30 187,50 грн.;

№5 від 08.08.2022 на загальну суму 590 010,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 98 335,00 грн.;

№18 від 20.09.2022 на загальну суму 68 142,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 11 357,00 грн.;

№24 від 26.09.2022 на загальну суму 201 455,10 грн., у тому числі ПДВ 20% - 33 575,85 грн.,

реєстрацію яких було зупинено, що вбачається з наявних у матеріалах справи квитанцій.

Позивач твердить, що податкові накладні були подані позивачем на реєстрацію в обумовлені Податковим кодексом України строки, дата реєстрації у ЄРПН не залежить від волі позивача та була зупинена податковим органом. Посилаючись на абзаци 3, 4, 7 пункту 198,6 статті 198 Податкового кодексу України позивач твердить, що податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. У разі зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН згідно із пунктом 201.16 ст. 201 цього Кодексу, перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних.

Позивач твердить, що у постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, за яким обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків.

Тобто зупинення реєстрації податкової накладної, як і відсутність її реєстрації, жодним чином не нівелює обов`язок покупця зі сплати вартості поставленого товару саме у строк, обумовлений Договором, оскільки відсутність квитанції про реєстрацію податкової накладної та будь-яких інших документів не може вважатись відкладальною умовою та не звільняє покупця від обов`язку оплатити поставлений товар у визначений Договором строк.

Також позивач твердить, що у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №910/8875/17 зазначено, що притримання оплати може відбуватися тоді, коли у покупця виник обов`язок зі здійснення такої оплати, однак він правомірно і свідомо утримується від виконання цього обов`язку з метою примушення контрагента до належного виконання господарського зобов`язання. Водночас положення ст. 595 Цивільного кодексу України вимагають обов`язкового повідомлення контрагента за договором про застосування притримання як оперативно-господарської санкції.

Крім того одночасно із поданням відповіді на відзив, позивач звернувся до суду із клопотанням від 15.03.2023 №15-03/3/23 про поновлення строків, у якому, керуючись ст. 119 ГПК України просив суд вважати, що строк подання відповіді на відзив пропущений із поважних причин та поновити такий строк.

22.03.2023 через систему «Електронний суд» відповідач подав заперечення (на відповідь на відзив), у якому додатково твердить про те, що наявні у матеріалах справи платіжні доручення свідчать про факт оплати товару за договором у розмірі 1 667 934,25 грн., а не часткової оплати.

Позивач твердить, що право покупця в односторонньому порядку зменшити вартість поставлених товарно-матеріальних цінностей за договором на суму ПДВ, яка не була підтверджена податковою накладною відповідно до вимог Податкового кодексу України передбачено пунктом 7.6. Договору. Таке право настає у разі, якщо постачальник не здійснить реєстрацію належним чином оформленої податкової накладної в ЄРПН у встановлений законодавством термін та це призведе до втрати у покупця права на нарахування сум податку на додану вартість, що відноситься до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Як вбачається з рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які додані до відповіді на відзив, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Факт оскарження рішень про відмову у реєстрації податкових накладних у ЄРПН не підтверджується, відтак відсутні підстави твердити, що позивач вчинив всі залежні від нього заходи для здійснення реєстрації податкових накладних.

Відтак, позивач, надаючи відповідні рішення до суду, сам підтверджує факт того, що він не здійснив реєстрацію податкових накладних в ЄРПН та не надав їх відповідачу, чим грубо порушив пункт 7.4. Договору, при тому, що реєстрація податкових накладних в ЄРПН, є обов`язковою умовою для оплати поставленої Продукції (пункт 3.5. Договору).

Відтак відповідач не заперечує факт поставки товару за Договором, проте твердить, що відповідно до свого права сплатив суму за Договором в розмірі 1 667 934,25 грн. без ПДВ. При цьому саме позивач грубо порушив умови Договору щодо обов`язку реєстрації податкових накладних у встановленому чинним законодавством порядку та строки, а також щодо обов`язку надання таких накладних покупцю.

Ухвалою від 27.03.2023 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 11.04.2023.

У судове засідання 11.04.2023 з`явились представники обох сторін. Суд розпочав розгляд справи по суті та у відповідності до ст. 216 ГПК України оголосив перерву у судовому засіданні до 24.04.2023, про що присутні представники обох сторін були повідомлені особисто під розпис.

У судовому засіданні 24.04.2023 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов ТОВ «Смарт Фабрікс» до ВП «Атомремонтсервіс» ДП «Енергоатом» про стягнення 399 730,76 грн., вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

08.06.2022 між ДП «Енергоатом» в особі тимчасово виконуючого обов`язки директора ВП «Атомремонтсервіс» Супруна Г.Л., що діє на підставі довіреності від 28.03.2022 №01-82/10 (покупець) та ТОВ «Смарт Фабрикс» (постачальник) було укладено Договір про закупівлю №53-127-08-22-01210 (далі за текстом Договір).

За умовами Договору:

- постачальник зобов`язався поставити товар згідно із специфікацією до договору, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити продукцію. (п. 1.1 Договору);

- найменування продукції, технічні характеристики, ціна, склад, комплектність, кількість товару зазначаються у технічних специфікаціях (п. 1.3 Договору);

- сума договору складає 1 667 934,25 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% 333 586,85 грн., всього з ПДВ 2 001 521,10 грн. (п. 3.2 Договору);

- оплата поставленої продукції відбувається протягом 30 календарних днів з моменту постачання продукції при наданні електронної податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановленому законодавством порядку та строки (п. 3.5 Договору);

- термін постачання протягом 60 календарних днів з дня підписання договору (п. 4.1) на умовах DDR склад ВП «Атомремонтсервіс» м. Славутич (пункт 4.2 Договору);

- датою постачання вважається дата у видатковій накладній, яка підтверджує отримання продукції (п. 4.4 Договору);

- постачальник, що є платником ПДВ, зобов`язаний надавати покупцю електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому законодавством порядку в електронній формі у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (п. 7.4 Договору);

- у разі, якщо постачальник не здійснить реєстрацію належним чином оформленої податкової накладної в ЄРПН та це призведе до втрати у покупця права на нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту, покупець має право в односторонньому порядку зменшити вартість поставлених ТМЦ за договором на суму ПДВ, яка не була підтверджена податковою накладною відповідно до вимог ПКУ (п. 7.6 Договору);

- за порушення зазначених у договорі термінів оплати покупець зобов`язаний сплатити постачальникові пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного зобов`язання (п. 8.4 Договору);

- зміни до договору вносяться у межах строку його дії у письмовому вигляді шляхом укладення додаткових угод (договорів) до нього, підписаних уповноваженими на це представниками сторін та скріплених печатками (за наявності) (п. 13.1 Договору);

- факсимільні копії документів до договору мають юридичну силу з подальшим наданням оригіналів протягом 20 днів (п. 13.7 Договору);

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Сторонами також підписано Додаток №1 до Договору (Специфікація), відповідно до якого погодили перелік, кількість, ціну товару до поставки - форменого одягу, країна походження Україна, загалом на суму 1 667 934,25 грн. без ПДВ, ПДВ 20% 333 586,85 грн., загальна вартість з ПДВ 2 001 521,10 грн.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання договору позивач поставив, а відповідач прийняв без зауважень та заперечень обумовлений специфікацією товар загалом на суму 2 001 521,10 грн. за підписаними обома сторонами та скріпленими печатками обох сторін видатковими накладними, а саме:

№99 від 01.08.2022 на суму 960 789,00 грн. Позивач склав податкову накладну від 01.08.2022 №1 (дата виписування 01.08.2022, реєстраційний номер документа в ЄРПН 9171995180 від 31.08.2022). Документ прийнято, реєстрація його зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України (копія видаткової накладної, податкової накладної та квитанції додані до матеріалів справи);

№107 від 01.08.2022 на суму 181 125,00 грн. Позивач склав податкову накладну від 01.08.2022 №2 (дата виписування 01.08.2022, реєстраційний номер документа в ЄРПН 9171991142 від 31.08.2022). Документ прийнято, реєстрація його зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України (копія податкової накладної та квитанції додані до матеріалів справи;

№112 від 08.08.2022 на суму 590 010,00 грн. Позивач склав податкову накладну від 08.08.2022 №5 (дата виписування 08.08.2022, реєстраційний номер документа в ЄРПН 9171994346 від 31.08.2022). Документ прийнято, реєстрація його зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України (копія податкової накладної та квитанції додані до матеріалів справи;

№158 від 20.09.2022 на суму 68 142,00 грн. Позивач склав податкову накладну від 20.09.2022 №18 (дата виписування 20.09.2022, реєстраційний номер документа в ЄРПН 9212093273 від 14.10.2022). Документ прийнято, реєстрація його зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України (копія податкової накладної та квитанції додані до матеріалів справи;

№165 від 26.09.2022 на суму 201 455,10 грн. Позивач склав податкову накладну від 26.09.2022 №24 (дата виписування 26.09.2022, реєстраційний номер документа в ЄРПН 9212098598 від 14.10.2022). Документ прийнято, реєстрація його зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України (копія податкової накладної та квитанції додані до матеріалів справи.

Пунктом 3.5 Договору встановлено, що оплата продукції здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту постачання. Відповідач здійснив оплату отриманого товару у сумі 1 667 934,25 грн., а саме сплатив платіжними дорученнями:

№3693 від 13.09.2022 суму 250 000,00 грн. (призначення платежу «Опл.за формений одяг зг.дог. №53-127-08-22-01210 від 08.06.22 накл №99 від 01.08.22 без ПДВ»);

№3855 від 28.09.2022 суму 130657,50 грн. (призначення платежу «Опл.за формений одяг зг.дог. №53-127-08-22-01210 від 08.06.22 накл №99 від 01.08.22 без ПДВ»);

№3909 від 04.10.2022 суму 60 000,00 грн. (призначення платежу «Опл.за формений одяг зг.дог. №53-127-08-22-01210 від 08.06.22 накл №112 від 01.08.22 без ПДВ»);

№4026 від 06.10.2022 суму 140 000,00 грн. (призначення платежу «Опл.за формений одяг зг.дог. №53-127-08-22-01210 від 08.06.22 накл №99 від 01.08.22 без ПДВ»);

№4074 від 11.10.2022 суму 190 319,00 грн. (призначення платежу «Опл.за формений одяг зг.дог. №53-127-08-22-01210 від 08.06.22 накл №112 від 01.08.22 без ПДВ»)

№4075 від 11.10.2022 суму 280 000,00 грн. (призначення платежу «Опл.за формений одяг зг.дог. №53-127-08-22-01210 від 08.06.22 накл №99 від 01.08.22 без ПДВ»);

№4073 від 11.10.2022 суму 150 937,50 грн. (призначення платежу «Опл.за формений одяг зг.дог. №53-127-08-22-01210 від 08.06.22 накл №107 від 01.08.22 без ПДВ»);

№4086 від 12.10.2022 суму 50 000,00 грн. (призначення платежу «Опл.за формений одяг зг.дог. №53-127-08-22-01210 від 08.06.22 накл №112 від 01.08.22 без ПДВ»);

№4178 від 19.10.2022 суму 135 455,75 грн. (призначення платежу «Опл.за формений одяг зг.дог. №53-127-08-22-01210 від 08.06.22 накл №112 від 01.08.22 без ПДВ»);

№4179 від 19.10.2022 суму 55 900,25 грн. (призначення платежу «Опл.за формений одяг зг.дог. №53-127-08-22-01210 від 08.06.22 накл №112 від 01.08.22 без ПДВ»);

№4180 від 19.10.2022 суму 56 785,00 грн. (призначення платежу «Опл.за формений одяг зг.дог. №53-127-08-22-01210 від 08.06.22 накл №158 від 01.08.22 без ПДВ»);

№4310 від 26.10.2022 суму 167 879,25 грн. (призначення платежу «Опл.за формений одяг зг.дог. №53-127-08-22-01210 від 08.06.22 накл №165 від 01.08.22 без ПДВ»).

Суд не погоджується, що умови зменшення вартості поставлених ТМЦ на суму ПДВ відповідно до пункту 7.6 Договору, за правовим змістом є договором про забезпечення виконання зобов`язання у вигляді притримання.

Відповідно до частини 1 ст. 594 ЦК України притриманням є право кредитора, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання.

Відтак, у даному випадку сторони у договорі передбачили не притримання, а право кредитора в односторонньому порядку змінити ціну.

Відповідно до частини 2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Разом із тим, частина 3 статті 632 ЦК України містить імперативну норму, відповідно до якої зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Так, ціна договору у будь-якому випадку належить до істотних умов договору відповідно до частини 3 ст. 180 ГК України.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Інше договором між сторонами не встановлено. Пунктом 13.1 Договору передбачено, що зміни до договору вносяться у межах строку його дії в письмовому вигляді шляхом укладення додаткових угод (договорів) до нього, підписаних уповноваженими на це представниками сторін та скріплених печатками (за наявності).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що договором передбачено право покупця змінити ціну договору, однак вказане право не скасовує обов`язок вчинити вказану дію у тій самій формі, що й укладений договір - простій письмовій формі.

З огляду на те, що

додаткова угода сторонами підписана не була,

відповідач не повідомляв письмово позивача про зміну ціни,

дії відповідача по оплаті товару за іншою, ніж у договорі, ціною після фактичного виконання поставки суперечать частині 3 ст. 632 ЦК України,

суд дійшов висновку про наявність обов`язку у позивача у встановлений договором строк сплатити повну ціну товару а саме 2 001 521,10 грн., у тому числі ПДВ.

При цьому, договором не передбачено право постачальника здійснювати зарахування оплат у погашення заборгованості, що виникла раніше без урахування призначення платежу. Відтак, стан розрахунків між позивачем та відповідачем виглядає наступним чином:

ВН №99 від 01.08.22 на 960 789,00 грн.

Строк оплатиФактично сплачено, грн. Основний борг, грн Період прострочення31.08.22250 000,00 (ПД №3693 від 13.09.22)960 789,00 01.09 12.09.2022 130 657,50 (ПД №3855 від 28.09.22)710 789,0013.09 27.09.2022 140 000,00 (ПД №4026 від 06.10.22)580 131,5028.09 05.10.2022 280 000,00 (ПД №4075 від 11.10.22)440 131,5006.10 10.10.2022всього 160 131,50з 11.10.2022

ВН №107 від 01.08.22 на 181 125,00 грн.

Строк оплатиФактично сплачено, грн. Основний борг, грн Період прострочення31.08.22150 937,50 (ПД №4073 від 11.10.22)181 125,00 01.09 10.10.2022всього 30 187,50з 11.10.2022

ВН №112 від 08.08.22 на 590 010,00 грн.

Строк оплатиФактично сплачено, грн. Основний борг, грн Період прострочення07.09.2260 000,00 (ПД №3909 від 04.10.22)590 010,00 08.09 03.10.2022 190 319,00 (ПД №4074 від 11.10.22)530 010,0004.10 10.10.2022 50 000,00 (ПД №4086 від 12.10.22)339 691,0011.10.2022 55 900,25 (ПД №4179 від 19.10.22289 691,0012.10 18.10.2022 135 455,75 (ПД №4178 від 19.10.22)233 790,75 всього 98 335,00з 19.10.2022

ВН №158 від 20.09.22 на 68 142,00 грн.

Строк оплатиФактично сплачено, грн. Основний борг, грн Період прострочення20.10.2256 785,00 (ПД №418 від 19.10.22) всього 11 357,00з 21.10.2022

ВН №165 від 26.09.22 на 201 455,10 грн.

Строк оплатиФактично сплачено, грн. Основний борг, грн Період прострочення26.10.22167 879,25 (ПД №4310 від 26.10.22) всього 33 575,85з 27.10.2022

Відтак, за відповідачем рахується заборгованість за отриманий товар, строк оплати якої настав, в загальній сумі 333 586,85 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, яку слід задовольнити повністю.

Додатково суд звертає увагу сторін на те, що у доданих квитанціях від 31.08.2022 №9171995180, №9171994346, №9171991142, від 14.10.2022 №9212093273, №9212098598 вказано дати виписування податкових накладних за спірними поставками, вказано про прийняття документа та про зупинення реєстрації на підставі п.201.16 ст. 201 ПК України.

Однак, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року справа N 822/1817/18, від 21 травня 2019 року справа N 0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року справа N 819/330/18.

Підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

29.03.2017 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова N 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації".

У вказаному підзаконному акті визначено такі підстави для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 N 566 затверджено Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, додатком якого є форма рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У доданих до матеріалів справи роздруківок Рішень податкового органу від 09.03.2023

№8397382/39234237 про відмову у реєстрації ПН №1 від 01.08.2022;

№8397383/39234237 про відмову у реєстрації ПН №2 від 01.08.2022;

№8397384/39234237 про відмову у реєстрації ПН №5 від 08.08.2022;

№8397385/39234237 про відмову у реєстрації ПН №18 від 20.09.2022;

№8397386/39234237 про відмову у реєстрації ПН №24 від 26.09.2022

вказано підставу для прийняття рішення про відмову надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. При цьому, відмовивши у реєстрації податкових накладних у зв`язку з наданням копій документів, складених з порушенням закону, податковий орган не зазначив, які документи складені з порушенням законодавства та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, і відповідно відсутні підстави покладати вину за їх прийняття на продавця за договором.

З цього приводу суд звертає увагу на позицію постанови Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №2240/2900/18, відповідно до якої в разі прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов`язаний зазначити конкретну, передбачену Постановою N 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації", підставу відмови реєстрації податкової накладної, а не норму підзаконного акта, якою визначена така підстава.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень суб`єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Оскільки податковий орган у рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 54 552,73 грн. пені, нарахованої за накладними №112 від 08.08.2022, №158 від 20.09.2022 та №165 від 26.09.2022 за період з 09.08.2022 по 06.02.2023 включно.

Щодо вказаних вимог суд встановив таке.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.4 Договору встановлено, що за порушення зазначених у Договорі термінів оплати покупець зобов`язаний сплатити постачальникові пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов`язання.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Розрахунок позивачем здійснено невірно, оскільки відповідач невірно визначив дату прострочення та необгрунтовано зарахував сплачені суми в оплату продукції без урахування призначення платежу.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши правильність розрахунку пені, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем:

ВН №112 від 08.08.22 на 590 010,00 грн.

Основний борг, грн Період простроченняПеня, грн590 010,00 08.09 03.10.202210 507,02530 010,0004.10 10.10.2022912,49339 691,0011.10.2022232,65289 691,0012.10 18.10.20221388,93233 790,75 98 335,0019.10.22 06.02.20237 476,15

ВН №158 від 20.09.22 на 68 142,00 грн.

Основний борг, грн Період простроченняПеня 11 357,0021.10.2022 06.02.2023847,88

ВН №165 від 26.09.22 на 201 455,10 грн.

Основний борг, грн Період простроченняПеня 33 575,8527.10.2022 06.02.20232 368,70

суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені за заявлений період становить 23 733,82 грн., відтак, вказану вимогу слід задовольнити частково.

Також позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3273,17 грн. 3% річних (нарахованих за накладними №112 від 08.08.2022, №158 від 20.09.2022 та №165 від 26.09.2022 за період з 09.08.2022 по 06.02.2023 включно) та 8318,01 грн. інфляційних втрат (нарахованих за накладними №112 від 08.08.2022, №158 від 20.09.2022 та №165 від 26.09.2022 за період серпень 2022 січень 2023 включно). Щодо вказаних вимог суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому проценти річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.

Отже, за змістом наведеної норми закону проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат та процентів річних, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат становить 16 898,07 грн., вірно розрахований розмір процентів річних становить 2848,06 грн.

Суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 8 318,01 грн. слід задовольнити повністю у заявленій сумі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Фабрикс» частково, ухвалює рішення про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Атомремонтсервіс» ДП «НАЕК «Енеоргоатом» 333 586,85 грн. основного боргу, 2848,06 грн. 3% річних, 23 733,82 грн. пені, 8 318,01 грн. інфляційних витрат.

У зв`язку із частковим задоволенням позову суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору пропорційно задоволеним вимогам (із застосуванням коефіцієнту пониження 0,8 відповідно до частини 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку із поданням позивачем позову в електронній формі через систему «Електронний суд»).

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Фабрікс» задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Атомремонтсервіс» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (07100, Київська обл., м. Славутич, пр. Ентузіастів, 7, код ВП 25881800)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Фабрікс» (79018, Львівська область, м. Львів, вул. Олени Степанівни, буд 45А, ідентифікаційний код 39234237)

333586,85 грн. (триста тридцять три тисячі п`ятсот вісімдесят шість гривень вісімдесят п`ять копійок) основного боргу,

8 318,01 грн. (вісім тисяч триста вісімнадцять гривень одну копійку) інфляційних втрат,

2848,06 грн. (дві тисячі вісімсот сорок вісім гривень шість копійок) процентів річних,

23 733,82 грн. (двадцять три тисячі сімсот тридцять три гривні вісімдесят дві копійки) пені,

4 421,84 грн. (чотири тисячі чотириста двадцять одну гривню вісімдесят чотири копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 02.05.2023.

Суддя О.В. Конюх