ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
02 травня 2023 року Справа № 915/641/23
м. Миколаїв
Суддя Господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М.
розглянувши матеріали
позову керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва,
вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв, 54001;
centr@myk.gp.gov.ua;
в інтересах держави в особі:
1) Миколаївської міської ради,
вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027;
kancel@mkrada.gov.ua;
2) Комунального підприємства Миколаївської міської ради Миколаївелектротранс,
вул. Андрєєва-Палагнюка, 17, м. Миколаїв, 54020;
mkelektrotrans@gmail.com;
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю БКМ-УКРАЇНА,
вул. Ковельська, 2, офіс 510, м. Луцьк, 43016;
2) Відкритого акціонерного товариства Керуюча компанія холдингу Белкомунмаш,
вул. Перехідна, 64Б-2, м. Мінськ, республіка білорусь, 220070;
про розірвання контрактної угоди від 26.10.2021 № 48302/2
В С Т А Н О В И В:
Керівником Окружної прокуратури міста Миколаєва (далі прокурор) в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради та Комунального підприємства Миколаївської міської ради (КП ММР) Миколаївелектротранс пред?явлено до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) БКМ-УКРАЇНА та Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) Керуюча компанія холдингу (ККХ) Белкомунмаш позов про розірвання контрактної угоди від 26.10.2021 № 48302/2 на постачання 20 одиниць нових 12-метрових низькопідлогових тролейбусів (із запасними частинами, діагностичним обладнанням, інструментами, запасними частинами та супутніми послугами), укладеної між КП ММР Миколаївелектротранс та консорціумом у складі ТОВ БКМ-УКРАЇНА та ВАТ ККХ Белкомунмаш.
Позов мотивовано тим, що наразі наявні достатні підстави для розірвання указаного договору відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України, оскільки:
- на момент укладання договору сторони не могли передбачити застосування щодо ВАТ ККХ Белкомунмаш обмежувальних заходів, закриття пунктів пропуску на кордоні з республікою білорусь, заборони проведення фінансових операцій та закупівель з резидентами республіки білорусь;
- сторони не можуть усунути дані обставини після їх виникнення, враховуючи неможливість ТОВ БКМ-УКРАЇНА самостійно, без участі білоруського товариства, забезпечити технічні вимоги до тролейбусів, передбачених спірним контрактом та неможливість комунального підприємства здійснювати придбання товарів у резидентів республіки білорусь;
- виконання Контракту порушить співвідношення майнових інтересів сторін, оскільки комунальне підприємство зобов?язане виконувати умови кредитного договору та сплачувати за користування кредитними коштами і, не отримуючи натомість тролейбуси, і позбавить позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема, дотримання строків його виконання та забезпечення належного технічного обслуговування отриманих тролейбусів;
- відсутності застережень в контракті, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Поданих матеріалів достатньо для прийняття позову.
Дану справу суд визнає такою, що підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ст.367 ГПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов?язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов?язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Як вбачається з матеріалів позовною заяви, відповідач-2 є юридичною особою, яку зареєстровано за законодавством Республіки Білорусь.
До повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, Україна і Республіка Білорусь була учасниками Співдружності Незалежних Держав, якими було підписано Угоду про порядок вирішення спорів, пов?язаних із здійсненням господарської діяльності (підписана Україною 20.03.1992, ратифікована Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII), яка регулювала питання вирішення справ, що випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин між господарюючими суб?єктами, з їх відносин з державними та іншими органами, а також виконання рішень за ними.
Законом України від 12.01.2023 №2855-IX Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов?язаних із здійсненням господарської діяльності Верховна Рада України, керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України Про міжнародні договори України, постановила вийти з Угоди про порядок вирішення спорів, пов?язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII.
Водночас, Україна і Білорусь є учасниками Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (1965), відповідно до п.1 якої остання застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Положеннями ст. 3 Конвенції передбачено, що орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Статтею 15 Конвенції, зокрема, встановлено, що кожна договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:
a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,
b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,
c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
У відповідності до п. 6.7 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2008 №1092/5/54, суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального Органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму.
Відповідно до інформації, яка міститься на веб-сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права: https://www.hcch.net/en/states/hcch-members/details1/?sid=10, Центральним органом Республіки Білорусь є Міністерство закордонних справ Республіки Білорусь, яке може отримувати, зокрема, документи, що належать до компетенції Міністерства юстиції, що направляються до Білорусі через дипломатичні представництва або консульські установи.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції, якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.
Заповнений формуляр доручення і документи, що підлягають врученню, надсилаються у двох примірниках (п. 6.5 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів).
Таким чином, для належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, відповідно до розділу ІХ Господарського процесуального кодексу України, пунктів 6.2-6.5 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України, від 27.06.2008 № 1092/5/54, суд вважає за необхідне зобов?язати позивача надати суду примірники нотаріально засвідчених перекладів на офіційну мову Республіки Білорусь ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви з доданими до неї документами та прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів з Коротким викладом документів, що підлягають врученню.
Відповідно до п. п. 1, 2 Закону України Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах Центральним органом України є Міністерство юстиції України, а органами, компетентними складати підтвердження про вручення документів, є Міністерство юстиції України та його територіальні управління юстиції.
Судом також враховано, що стаття 8 Конвенції передбачає, що кожна Договірна Держава може здійснювати вручення судових документів особам, які перебувають за кордоном, без застосування будь-якого примусу безпосередньо за допомогою своїх дипломатичних або консульських агентів. Республіка Білорусь не робила застережень щодо зазначеного порядку вручення.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення з судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 228 цього Кодексу - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів (ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.
Таким чином, з огляду на необхідність належного повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення підготовчого засідання в порядку, встановленому Конвенцією, суд дійшов висновку про необхідність призначення підготовчого засідання у строк, достатній для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та зупинення провадження у справі до дати призначеного засідання.
Керуючись ст.ст. 12, 120, 176, п. 4 ч. 1 ст. 228, 229, ст.ст. 367, 368, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
3. Призначити підготовче засідання на 29 серпня 2023 року о 10:30.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 14, 54005.
4. Встановити відповідачам строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України, п?ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
5. Встановити позивачам строк для подання відповіді на відзив, з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України, десять днів з моменту отримання відзиву на позов.
6. Встановити відповідачам строк для подання заперечень, з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, десять днів з моменту отримання відповіді на відзив.
7. Зобов?язати прокурора у строк до 30.05.2023 (включно) надати суду переклад позовної заяви, ухвали Господарського суду Одеської області про відкриття провадження в даній справі, Прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, Короткого викладу документа, що підлягає врученню, на офіційну мову Республіки Білорусь, з нотаріальним засвідченням його вірності, у трьох примірниках.
8. Звернутись до Центрального органу Республіки Білорусь - Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Belarus Legal and Treaties Department, який знаходиться за адресою: Ul. Lenina, 19, Minsk, Belarus, 220030, з Проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів, відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року, для подальшого вручення документів відповідачу ? Відкритому акціонерному товариству Керуюча компанія холдингу Белкомунмаш, вул. Перехідна, 64Б-2, м. Мінськ, республіка білорусь, 220070, реєстраційний номер 100205408.
9. Направлення вказаних документів здійснити через Міністерство юстиції України для надсилання їх дипломатичними каналами через Міністерство закордонних справ України.
10. Зупинити провадження у справі № 915/641/23 до 29.08.2023.
У відповідності до ст.ст. 165-167 ГПК України, до відзиву, відповіді на відзив або заперечень мають бути додані, зокрема, документи, що підтверджують надіслання (надання) таких документів та доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Будь-які письмові заяви, клопотання, заперечення повинні відповідати вимогам ст. 170 ГПК України.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 80 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://mk.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, проте заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Роз?яснити учасникам справи можливість подання пояснень, заяв чи клопотань на адресу суду: за допомогою електронної пошти: inbox@mk.arbitr.gov.ua; за допомогою сервісу Електронний суд; засобами поштового зв?язку: 54005, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 14.
Суддя Т.М.Давченко
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 02.05.2023 |
Оприлюднено | 04.05.2023 |
Номер документу | 110568027 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Давченко Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні