Постанова

від 27.04.2023 по справі 803/53/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року

м. Київ

Справа № 803/53/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Банаська О. О., Білоуса В. В.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,

учасники справи:

представник АТ КБ "ПриватБанк" - Колодочка П. О.,

представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2023

у складі судді Березкіної О.В.

у справі № 803/53/21

за заявою ОСОБА_1

про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський союз" від 27.08.2020

у складі третейського судді Борисевича М.О.

у третейській справі № 140/2020

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Скіф"

2. ОСОБА_1

про стягнення 62 371, 31 грн, -

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. 22.06.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Скіф" (ТОВ "ТК "Скіф") підписано заяву про відкриття поточного рахунку та анкету про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"). Згідно з Заявою ТОВ "ТК "Скіф" висловило згоду з Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою: privatbank.ua та які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № Б/Н від 22.06.2016.

2. Пунктом 1.1.7.29 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що сторони домовилися, що всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору та інших договорів між Банком та Клієнтом або у зв`язку з ними, в тому числі такі, що стосуються їх виконання, порушення, припинення або визнання дійсними, підлягають вирішенню в одному із зазначених судів (за вибором сторони, яка ініціює звернення до суду), зокрема - Постійно діючий Третейський суд при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз".

3. 27.09.2018 між АТ КБ "ПриватБанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки від 27.09.2018 № Р1538051129745379219, за умовами п. 1.1 якого його предметом є надання поруки поручителем за виконання ТОВ "ТК "Скіф" зобов`язань за договорами приєднання до розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" ("Угода 1") та розділу 3.2.2 "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" ("Угода 2") Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку у мережі інтернет за адресою: privatbank.ua/terms.

4. Відповідно до п. 1.2 Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1 та Угодою 2" в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

5. 06.08.2020 АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" з позовом ТОВ "ТК "Скіф" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 62 371,31 грн.

6. 27.08.2020 рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" у справі № 140/2020 позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення з ТОВ "ТК "Скіф" і ОСОБА_1 62 371,31 грн заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ "ТК "Скіф", ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за договором № Б/Н від 22.06.2016 в розмірі 62 371,31 грн (60 000 грн - заборгованість за кредитом, 1 171,31 грн - заборгованість за користування кредитом, 1 200 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом). Стягнуто солідарно з ТОВ "ТК "Скіф", ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" третейський збір за подання позовної заяви у розмірі 1 360 грн.

7. 01.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського апеляційного суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 27.08.2020 у справі № 140/2020. Заява мотивована тим, що суми зазначені банком не відповідають дійсності та між позивачем та ОСОБА_1 не було укладено договору поруки від 27.09.2018 за № Р1538051129745379219 на який посилається позивач в своїй позовній заяві до третейського суду. Надані до суду документи ніякого відношення до ОСОБА_1 не мають, є недійсними та такими, що вводять в оману суд.

8. 17.11.2021 ухвалою Дніпровського апеляційного суду закрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 27.08.2020 у справі № 140/2020. Заяву повернуто заявнику.

9. 28.07.2022 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду скасовано ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17.11.2021. Закрито провадження за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 27.08.2020 у справі № 140/2020. Повідомлено ОСОБА_1 про віднесення розгляду справи за його заявою до юрисдикції господарського суду.

10. 17.08.2022 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду справу № 803/53/21 передано до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

11. 29.12.2022 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду, зокрема, прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський союз" у складі третейського судді Борисевича М.О. від 27.08.2020 року у справі №140/2020.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

12. 12.01.2023 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 803/53/21 заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 27.08.2020 у третейській справі № 140/2020 за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ ТК "Скіф", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором б/н від 22.06.2016 в розмірі 62 371,31 грн задоволено частково. Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 27.08.2020 у третейській справі №140/2020 скасовано в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за договором № Б/Н від 22.06.2016 в розмірі 6 2371,31 грн (60 000 грн - заборгованість за кредитом, 1 171,31 грн - заборгованість за користування кредитом, 1 200 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом), стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" третейського збору за подання позовної заяви у розмірі 1 360 грн, добровільної сплати ОСОБА_1 присуджених цим рішенням на користь АТ КБ "ПриватБанк" грошових коштів шляхом безготівкового переказу на р/р в АТ КБ "Приватбанк".

13. Суд першої інстанції встановив, що договір поруки не містить третейського застереження про передачу спору, у разі його виникнення, на вирішення третейським судом, а доказів укладення між банком та ОСОБА_1 третейської угоди як окремого документу позивачем не надано. Таким чином суд дійшов висновку, що рішення третейського суду в частині поручителя прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, а тому підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 350 ГПК України.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

А. Доводи апеляційної скарги

14. 06.02.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті "Укрпошта Експрес") АТ КБ "ПриватБанк" до Верховного Суду направлено апеляційний скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2023 у справі №803/53/21 та постановити нову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 27.08.2020 у третейській справі №140/2020 в частині стягнення з ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

15. Скаржник вважає, що рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою і питання, вирішені судом, не виходять за межі третейської угоди, що узгоджується з п. 1.1.7.29 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору та інших договорів між Банком та Клієнтом або у зв`язку з ними, в тому числі що стосуються їх виконання, порушення, припинення або визнання недійсними, підлягають вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації Дніпровський Банківський Союз. Також наголошує, що в цих правовідносинах на поручителя не поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів".

16. Крім того, із посиланням на правову позицію Верховного Суду у постанові від 24.07.2019 по справі № 176/2251/18, скаржник стверджує, що оскільки банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, то немає жодних підстав відмовляти у стягненні фактично отриманої суми кредитних коштів в повному обсязі, яка заявлена АТ КБ "ПриватБанк". Із посиланням на правову позицію Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 по справі № 208/9772/14 вказує, що укладений договір про надання банківських послуг не визнаний недійсним і його правомірність презюмується.

17. Також, АТ КБ "ПриватБанк" стверджує, що ОСОБА_1 подав заяву про скасування рішення третейського суду із порушенням строку, встановленого у ч. 2 ст. 346 ГПК, який, на думку банку, є преклюзивним та поновленню не підлягає, а його закінчення є безумовною підставою для повернення заяви, відповідно до висновку Верховного Суду у постанові справа №774/61/18. Отже, за доводом скаржника, у задоволенні заяви про поновлення строку необхідно відмовити. ОСОБА_1 є стороною третейського розгляду - відповідачем у справі, а тому підстави для застосування в даному випадку положення ч. 2 ст. 346 ГПК України щодо "поновлення строку для особи, яка не брала участі у справі" відсутні.

18. На думку Банку, скасування рішення третейського суду від 27.08.2020 у справі № 140/2020 в частині стягнення з ОСОБА_1 суперечитиме принципу визначеності та остаточності судового рішення.

Б. Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу

19. Відзиву на апеляційну скаргу до Верховного Суду не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції

20. Оцінивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

21. Відповідно до частини другої статті 24 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

22. Частиною другої статті 25 ГПК України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

23. Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

24. На розгляд Суду постало питання наявності або відсутності підстав для скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський союз" у третейській справі №140/2020 з підстави, визначеної п. 2 ч. 2 ст. 350 ГПК України.

25. Відповідно до статті 350 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Скасування господарським судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.

26. Аналогічні положення містить стаття 51 Закону України "Про третейські суди".

27. Верховний Суд звертає увагу, що перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

28. Виходячи із вказаних правових норм, при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для його скасування, визначених ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" та ст. 350 ГПК України (постанова Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №870/21/21).

29. Колегія суддів також звертає увагу на те, що встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом, як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до статті 355 Господарського процесуального кодексу України, статті 56 Закону України "Про третейські суди". Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 876/32/20.

30. Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

31. Підвідомчість справ третейським судам врегульована статтею 6 Закону України "Про третейські суди", в якій наведений перелік справ, які не можуть розглядати третейські суди.

32. Відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1, 2, 9 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

33. Як вбачається з матеріалів третейської справи, предметом позову у справі № 140/2020 є солідарне стягнення на користь банку з ТОВ "ТК "Скіф" (позичальник) та ОСОБА_1 (поручителя) заборгованості, у зв`язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за Договором банківського обслуговування № б/н від 22.06.2016.

34. Проте, як вбачається з тексту договору поруки, укладеного Банком з ОСОБА_1 вказаний договір не містить третейського застереження про передачу спору, у разі його виникнення, на вирішення третейським судом. При цьому, доказів укладення між банком та поручителем третейської угоди як окремого документу АТ КБ "ПриватБанк" не надало.

35. Верховний Суд також враховує висновки, викладені у постановах від 03.12.2019 у справі №876/42/19, від 18.11.2020 у справі № 876/51/20, від 08.04.2021 у справі № 876/79/20, від 10.11.2021 у справі № 876/13/21, відповідно до яких Суд дійшов висновку, що спір в частині поручителя за аналогічних правовідносин не підвідомчий третейському суду, тому є обґрунтованим скасування рішення третейського суду в частині поручителя.

36. Враховуючи викладене та вимоги чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, колегія суддів вважає правильним висновок Центрального апеляційного господарського суду про те, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський союз" від 27.08.2020 у справі № 140/2020 в частині поручителя прийнято у спорі за відсутності укладення між сторонами третейської угоди, тому рішення третейського суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 350 ГПК України.

37. Відносно доводів апеляційної скарги про те, що вирішені третейським судом питання не виходять за межі третейської угоди, із посиланням на п. 1.1.7.29 Умов та правил надання банківських послуг, Суд зауважує таке.

38. Пунктом 1.1.7.29 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що сторони домовилися, що всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору та інших договорів між Банком та Клієнтом або у зв`язку з ними, в тому числі такі, що стосуються їх виконання, порушення, припинення або визнання дійсними, підлягають вирішенню Постійно діючий Третейський суд при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз".

39. Тобто, зі змісту зазначеного пункту Умов вбачається, що вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" підлягають спори між клієнтом та банком.

40. Разом з тим, ОСОБА_1 , як поручитель за укладеним з Банком договором поруки 27.09.2018 за № Р1538051129745379219, не є клієнтом Банку, оскільки не здійснює безпосереднє споживання надаваних АТ КБ "ПриватБанк" банківських послуг, а тому Верховний Суд відхиляє такі аргументи скаржника.

41. Крім того, Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду у постанові від 24.07.2019 по справі № 176/2251/18 (щодо повернення боржником фактично отриманої суми кредитних коштів), а також на правову позицію Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 по справі № 208/9772/14 (щодо презумпції правомірності укладеного договору про надання банківських послуг), оскільки такі доводи стосуються суті спору, що виник між сторонами. Однак, як вже зазначалося вище, при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для його скасування, визначених ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" та ст. 350 ГПК України.

42. Доводи апеляційної скарги із посиланням на постанову Верховного Суду у справі № 774/61/18 про пропуск ОСОБА_1 встановленого ч. 2 ст. 346 ГПК України строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду, що на думку скаржника, є підставою для відмови у задоволенні заяви, Верховний Суд відхиляє та зауважує таке.

43. Суд першої інстанції зауважив, що з матеріалів третейської справи вбачається, що вона була розглянута без участі ОСОБА_1 , без його належного повідомлення, оскільки поштова кореспонденція третейським судом направлялась на адресу АДРЕСА_1 , в той час, як згідно з позовною заявою та юридичними адресами сторін у договорі поруки адреса поручителя значиться як АДРЕСА_2 . У заяві про скасування рішення третейського суду ОСОБА_1 просив поновити пропущений строк, а тому заява ОСОБА_1 обґрунтовано прийнята до розгляду.

44. У постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 774/61/18, на яку посилається АТ КБ "ПриватБанк", наведено висновок, відповідно до якого, відповідно до частин першої, п`ятої та сьомої статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду. Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев`яноста днів: стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом; особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частинами п`ятою або шостою цієї статті, повертається. Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, строк, передбачений пунктом 1 частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є безумовною підставою для повернення поданої заяви.

45. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 346 ГПК України заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом стороною, третьою особою протягом дев`яноста днів з дня ухвалення рішення третейським судом, а особою, яка не брала участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про її права та (або) обов`язки, - протягом дев`яноста днів з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про ухвалення рішення третейського суду.

46. В частині третій цієї статті закріплено, що заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, повертається. Суд за клопотанням заявника може поновити пропущений строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду, якщо визнає причини його пропуску поважними.

47. Тобто, норми Господарського процесуального кодексу України містять положення щодо можливості поновлення строку для подачі заяви про скасування рішення третейського суду за умови визнання судом поважними причин пропуску строку.

48. Ураховуючи різне нормативно-правове регулювання щодо можливості поновлення строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду, Верховний Суд відхиляє протилежні доводи апеляційної скарги про безпідставне поновлення ОСОБА_1 вказаного строку.

49. Таким чином, звертаючись з апеляційною скаргою, АТ КБ "ПриватБанк" не спростував висновки суду першої інстанції та не довів неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування судового рішення.

50. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.

Б. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

51. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

52. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги АТ КБ "Приватбанк" без задоволення, а ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2023 - без змін як законної та обґрунтованої.

В. Розподіл судових витрат

53. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 253, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2023 у справі № 803/53/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Білоус