Постанова

від 27.04.2023 по справі 914/3670/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/3670/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом - Галайський О.В., адвокат (ордер ВС № 1190269 від 01.03.2023),

відповідача за первісним позовом - Шимін О.П., адвокат (ордер ВС № 1196043 від 28.03.2023),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис Комфорт» та товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний Лан»

на рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2022 (суддя Кидисюк Р.А.)

додаткове рішення господарського суду Львівської області від 13.09.2022 (суддя Мороз Н.В.)

постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 (головуючий суддя Желік М.Б., судді: Орищин Г.В., Галушко Н.А.)

та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 (головуючий суддя Желік М.Б., судді: Орищин Г.В., Галушко Н.А.)

у справі № 914/3670/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис Комфорт» (далі - ТОВ «Оазис Комфорт», позивач за первісним позовом)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний Лан» ( далі - ТОВ «Сонячний Лан» , відповідач за первісним позовом)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Про Тек Вікна Україна» (далі - ТОВ «Про Тек Вікна Україна», третя особа)

про стягнення 1 111 817,80 грн штрафних санкцій за договором підряду від 25.08.2020 № 25/08/20

та за зустрічним позовом ТОВ «Сонячний Лан»

до ТОВ «Оазис Комфорт»

про стягнення 575 239,10 грн заборгованості за договором підряду від 25.08.2020 № 25/08/20.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Оазис Комфорт» звернулося до суду з позовом до ТОВ «Сонячний Лан» про стягнення з останнього 1 111 817,80 грн штрафних санкцій за договором підряду від 25.08.2020 № 25/08/20 у зв`язку з простроченням ТОВ «Сонячний Лан» строків виконання робіт за зазначеним договором.

ТОВ «Сонячний Лан» звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до ТОВ «Оазис Комфорт» про стягнення з останнього 575 239,10 грн заборгованості за договором підряду від 25.08.2020 № 25/08/20.

Ухвалою суду від 14.02.2022, зокрема, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 914/3670/21.

Ухвалою суду від 22.02.2022, зокрема, залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ТОВ «Про Тек Вікна Україна».

Короткий зміст судових рішень попередніх судових інстанцій

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.08.2022 у справі №914/3670/21 первісний позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Сонячний Лан» на користь ТОВ «Оазис Комфорт» 555 908,90 грн. штрафних санкцій за договором підряду від 25.08.2020 № 25/08/20 та 16 677,27 грн. судового збору; зустрічну позовну заяву задоволено повністю; стягнуто з ТОВ «Оазис Комфорт» на користь ТОВ «Сонячний Лан» 575 239,10 грн. заборгованості та 2 481 грн. судового збору; стягнуто з ТОВ «Оазис Комфорт» в дохід Державного бюджету України 6 147,59 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду в частині часткового задоволення первісного позову обґрунтовано встановленим порушенням виконавцем обумовлених договором строків виконання робіт, у зв`язку з чим, позивачем за первісним позовом правомірно, на підставі пункту 9.2 договору підряду, нараховано штрафні санкції в розмірі 1111817,80 грн (20% від суми договору) з урахуванням укладеної між сторонами додаткової угоди №1 від 18.09.2020 до договору підряду №25/08/20. Разом з тим, суд розглянувши клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру штрафних санкцій, враховувавши інтереси обох сторін, значний розмір штрафу з огляду на співмірність розміру до загальної суми контракту, а також ступінь виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, дійшов висновку про доцільність зменшення розміру штрафу, що підлягає до стягнення з відповідача за первісним позовом на 50% (стягнуто 555 908,90 грн.) Задовольняючи в повному обсязі зустрічну позовну заяву, місцевий господарський суд, врахувавши положення договору підряду №25/08/20, відсутність складеного сторонами Дефектного акту дійшов висновку про те, що роботи за Актами здачі приймання від 03.03.2021 № 3/1, № 4/1, № 5/1, № 6/1, № 7/1 та зведеним Актом здачі- приймання від 16.11.2021 №45 виконані ТОВ «Сонячний Лан» та підлягають оплаті зі сторони ТОВ «Оазис Комфорт» у повному обсязі. При цьому взяв до уваги, що ТОВ «Оазис Комфорт» не ставилося під сумнів виконання робіт за вказаними Актами, однак їх не підписання останнє мотивувало лише тим, що вони не складені у відповідності до договірних домовленостей.

Додатковим рішенням господарського суду Львівської області від 13.09.2022 у справі №914/3670/21 заяву ТОВ «Оазис Комфорт» від 22.08.2022 про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Сонячний Лан» на користь ТОВ «Оазис Комфорт» 32 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; в решті заявлених вимог відмовлено; заяву ТОВ «Сонячний Лан» від 22.08.2022 про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Оазис Комфорт» на користь ТОВ «Сонячний Лан» 57 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; в решті заявлених вимог відмовлено; проведено зустрічне зарахування стягуваних сум на підставі частини одинадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом стягнення різниці між вартістю витрат на правничу допомогу; стягнуто з ТОВ «Оазис Комфорт» на користь ТОВ «Сонячний Лан» 25 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Задовольняючи частково заяву ТОВ «Оазис Комфорт» від 22.08.2022 про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд дослідивши опис наданих послуг адвоката, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиці правовим висновкам суду, відображеним у рішенні, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами, витраченим часом, обсягом цих послуг. Враховуючи наведене, суд вважав співмірними зі складністю справи, наданий адвокатом обсяг послуг, що відповідають критерію реальності, розумності їхнього розміру витрати на професійну правничу допомогу у сумі 64 000, 00 грн.

Здійснюючи оцінку обґрунтування заяви відповідача за первісним позовом, заперечення позивача за первісним позовом, в контексті положень пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України, щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд вважав, що заявлена відповідачем за первісним позовом сума витрат на професійну правничу допомогу, є завищеною, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру. За висновками місцевого господарського суду, заявлений адвокатами ТОВ «Сонячний Лан» до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 114 948,50 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді першої інстанції. На переконання суду, на користь ТОВ «Сонячний Лан» слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 57 500,00 грн, які є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Разом з тим, розглянувши заявлені сторонами (як позивачем так і відповідачем за первісним позовом) клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове їх задоволення шляхом зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу за поданими клопотаннями та наступному визначенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме:

- з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню 32 000,00 грн (64 000,00 х 50%) (пропорційно розміру задоволених позовних вимог за первісним позовом);

- з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом 57 500,00 грн (57 500,00 грн х 100%) (пропорційно розміру задоволених позовних вимог за зустрічним позовом).

Таким чином, з урахуванням наведеного вище та враховуючи співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності з урахуванням предмету позову у справі та результат вирішення спору у справі (задоволення первісного позову частково та зустрічного позову в повному обсязі), суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для покладення на сторони відшкодування витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог з проведенням зустрічного зарахування стягуваних сум на підставі частини одинадцятої статті 129 ГПК України, шляхом стягнення різниці між вартістю витрат на правничу допомогу.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.02.2023, рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2022 у справі № 914/3670/21 залишено без змін; відмовлено у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Сонячний Лан» на додаткове рішення; апеляційну скаргу ТОВ «Оазис Комфорт» б/н від 29.09.2022 (на додаткове рішення) задоволено частково; додаткове рішення господарського суду Львівської області від 13.09.2022 у справі №914/3670/21 в частині пунктів 4, 5, 6 та 8 скасовано з прийняттям у зазначеній частині нового рішення, яким заяву ТОВ «Сонячний Лан» від 22.08.2022 про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково; стягнуто з ТОВ «Оазис Комфорт» на користь ТОВ «Сонячний Лан» 29 835 грн. витрат на професійну правничу допомогу; в решті заявлених вимог відмовити; стягнуто з ТОВ «Оазис Комфорт» на користь ТОВ «Сонячний Лан» 2 165 грн. витрат на професійну правничу допомогу .

Залишаючи в силі рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення первісного позову та повного задоволення зустрічного позову з мотивів, які викладені у рішенні суду першої інстанції.

Разом з тим, апеляційний господарський суд задовольняючи частково апеляційну скаргу ТОВ «Оазис Комфорт» б/н від 29.09.2022 (на додаткове рішення) та скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції в частині пунктів 4, 5, 6 та 8 скасовано з прийняттям з зазначеній частині нового рішення, обґрунтовував тим, що відповідно до підписаної між сторонами додаткової угоди № 1 до договору від 12.08.2022, а саме з пунктів 3 та 4 вбачається, що з моменту набрання чинності цією додатковою угодою зобов`язання сторін, що виникли з договору, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із умов договору. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за договором, до моменту його припинення згідно цієї додаткової угоди. Тобто, у ТОВ «Сонячний Лан» відсутній обов`язок у майбутньому здійснювати оплату послуг в розмірі 83 1113,50 грн. З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ТОВ «Сонячний лан» не сплатило та не має в майбутньому обов`язку сплатити послуги правової допомоги наданої адвокатом Смолин Я.В. згідно з договором про надання правової допомоги № 10/01/2022 від 10.01.2022, доказів протилежного сторонами не надано. Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції задовольнив частково заяву представника ТОВ «Сонячний Лан» про ухвалення додатково рішення стягнувши на користь ТОВ «Сонячний Лан» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29 835,00 грн. В решті заявлених вимог відмовлено. Крім того на підставі поданої заяви здійснено взаємозалік понесених сторонами судових витрат.

Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 частково задоволено заяви ТОВ «Оазис Комфорт» та ТОВ «Сонячний Лан» про ухвалення додаткової постанови; стягнуто з ТОВ «Сонячний Лан» на користь ТОВ «Оазис Комфорт» 27 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному провадженні; стягнуто з ТОВ «Оазис Комфорт» на користь ТОВ «Сонячний Лан» 11 900 грн. витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному провадженні; в решті заявлених вимог - відмовлено.

Суд апеляційної інстанції, здійснюючи розподіл судових витрат понесених ТОВ «Оазис Комфорт» під час апеляційного розгляду дійшов наступних висновків:

- не підлягають до відшкодування правові витрати у розмірі 8000,00 грн. на підготовку та подання до суду апеляційної інстанції письмових пояснень, які подані разом з відзивом на апеляційну скаргу ТОВ «Сонячний Лан», оскільки такі не відповідають критерію необхідності, тобто їх подання не було визначено процесуальним законом як обов`язкові, та доцільності, оскільки вони не вплинули на перебіг розгляду справи;

- заявлені витрати на підготовку та подання відзивів слід зменшити з 8000 грн. до 5000 грн. та з 5000 грн. до 3500 грн., а за участь в судових засіданнях з 4000 грн. до 2000 грн., оскільки такі витрати є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та складністю справи, не відповідають критеріям справедливості та витраченого адвокатом часу;

.- з огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви та стягнення з ТОВ «Сонячний Лан» на користь ТОВ «Оазис Комфорт» 27 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному провадженні.

Здійснюючи розподіл судових витрат понесених ТОВ «Сонячний Лан» під час апеляційного розгляду, апеляційний господарський суд дійшов таких висновків:

- від представника ТОВ «Оазис Комфорт» надійшло заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в якій просить суд при здійсненні розподілу судових витрат у даній справі зменшити заявлені відповідачем за первісним позовом витрати на правничу (правову) допомогу до 11 800,00 грн;

- з урахуванням поданої ТОВ «Оазис Комфорт» заяви про зменшення, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що заяву ТОВ «Сонячний Лан» слід задовольнити частково стягнувши на користь відповідача за первісним позовом 11 900,00 грн., що включає 3 900,00 грн. витрат пов`язаних із поданням відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Оазис Комфорт» на рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2022, та участь у судових засіданнях 02.11.2022, 14.12.2022, 08.02.2023 та 15.02.2023 у розмірі 8 000,00 грн.; в решті заявлених вимог - відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі ТОВ «Оазис Комфорт» просить Суд скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції в частині задоволення зустрічного позову, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Сонячний Лан» у задоволенні зустрічної позовної заяви в повному обсязі. Крім того у касаційний скарзі також зазначає, що ТОВ «Оазис Комфорт» буде понесено витрати на професійну правничу допомогу орієнтованого розміру 25 000 грн., докази будуть надані в порядку приписів статті 129 ГПК України.

ТОВ «Сонячний Лан» у касаційних скаргах просить Суд скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції в частині задоволення первісної позовної заяви, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову ТОВ «Оазис Комфорт». Крім того просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду (в частині ухвалення нового рішення) та прийняти нове рішення яким зменшити заявлені ТОВ «Оазис Комфорт» витрати на правову допомогу в суді першої інстанції до 29 675 грн. та розподілити їх пропорційно з ухваленням результатів апеляційного перегляду справи по суті; вирішити питання розподілу судових витрат ТОВ «Сонячний Лан» понесених в суді першої інстанції в сумі 114 948,50 грн.; вирішити питання розподілу судових витрат понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Також просить Суд скасувати додаткову постанову апеляційного господарського суду в частині стягнення з ТОВ «Сонячний Лан» судових витрат та прийняти в цій частині нове рішення, яким зменшити заявлені ТОВ «Оазис Комфорт» витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції до 20000 грн. та розподілити їх пропорційно до заявлених позовних вимог з урахуванням наслідків касаційного розгляду справи по суті. Також у касаційній скарзі ТОВ «Сонячний Лан» зазначає, що у зв`язку з касаційним переглядом справи несе витрати витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу (орієнтовний розрахунок витрат складає 20 000грн.).

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ТОВ «Оазис Комфорт» обґрунтована з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та оскаржується ним лише в частині задоволення зустрічного позову.

Так, ТОВ «Оазис Комфорт» зазначає, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях невірно застосовано норми права, а саме: приписи статей 525, 526, 853, 882 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права, у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 17.08.2021 у справі № 910/16308/20 (зокрема, відносно того, що передання і приймання робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе лише за наявності реального виконання робіт підрядником ), від 28.05.2020 у справі № 904/2029/19, від 14.09.2021 у справі № 927/787/19(щодо правових наслідків складення дефектного акту в односторонньому порядку (без участі представників відповідача), від 19.09.2019 у справі № 904/3883/18 (щодо неможливості зміни умов договору в односторонньому порядку).

Касаційні скарги ТОВ «Сонячний Лан» обґрунтовані з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

У касаційній скарзі на додаткову постанову апеляційного суду ТОВ «Сонячний Лан» зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у додаткових постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 902/709/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20, внаслідок порушення норм процесуального права, зокрема, приписів статей 126, 129, 169 ГПК України. Також із посиланням на підпункт «в» пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України скаржник просить вирішити питання розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

У касаційній скарзі на рішення, додаткове рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду ТОВ «Сонячний Лан» зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 902/709/20, від 06.04.2021 у справі № 910/2188/20, від 13.07.2021 у справі № 910/14134/18, від 17.07.2018 у справі № 915/1145/17, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 21.09.2022 у справі № 645/5557/16-ц, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21, від 18.01.2023 у справі № 910/15383/21, від 27.11.2018 у справі № 914/2505/17, від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, зокрема, приписів статей 7, 538, 612-614, 855, 857 Цивільного кодексу України, статей 220, 221 Господарського кодексу України, статей 3, 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та порушення норм процесуального права, зокрема, приписів статей 2, 13, 42, 43, 74-78, 81, 96, 126 ГПК України. Також із посиланням на підпункти «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України скаржник зазначає, що в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції вирішується питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Доводи інших учасників справи

ТОВ «Сонячний Лан» у відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Оазис Комфорт» просить Суд відмовити у її задоволенні, а судові рішення попередніх судових інстанцій в частині задоволення зустрічної позовної заяви залишити без змін, з посиланням на їх ухвалення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Крім того у відзиві міститься клопотання про стягнення з ТОВ «Оазис Комфорт» на користь ТОВ «Сонячний Лан» понесених судових витрат з переглядом справи у суді касаційної інстанції . При цьому зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу складає 15 000 грн. у касаційній інстанції.

ТОВ «Оазис Комфорт» у відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Сонячний Лан» просить Суд залишити її без задоволення, а рішення, додаткове рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції в оскаржуваній ТОВ «Сонячний Лан» частині залишити без змін. Також у відзиві міститься клопотання про те, що ТОВ «Оазис Комфорт» будуть понесені судові витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких складає 10 000 грн. у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Докази будуть надані Товариством в порядку приписів статті 129 ГПК України.

26.04.2023 до Верховного Суду від представника ТОВ «Сонячний Лан» надійшла заява про поворот виконання рішення.

У судовому засіданні 27.04.2023 представник ТОВ «Сонячний Лан» брав участь в режимі відеоконференції згідно з ухвалами Суду від 03.04.2023 та від 18.04.2023.

У судовому засіданні 27.04.2023 представник ТОВ «Оазис Комфорт» брав участь в режимі відеоконференції згідно з ухвалою Суду від 05.04.2023.

3.СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що 25.08.2020 ТОВ «Оазис Комфорт» (Замовник) та ТОВ «Сонячний Лан» (Виконавець) укладено договір підряду №25/08/20 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Виконавець зобов`язався на свій ризик, з власних матеріалів, власними та/або залученими силами, за завданням Замовника виконати у встановлений строк роботи з влаштування систем вентиляції на об`єкті Замовника, що находиться за адресою: Україна, Львівська обл., с.Зимна Вода (роботи), відповідно до вимог нормативно-правових актів, державних стандартів, норм і правил, а також умов цього Договору, Замовник зобов`язався надати Виконавцю доступ до місця проведення робіт (фронт робіт), прийняти та оплатити виконані роботи.

Загальна вартість виконання робіт за Договором, відповідно до пункту 3.1 цього Договору, становить 5 505 037,59грн.

Відповідно до пункту 2.1 Виконавець зобов`язується розпочати виконання робіт за Договором протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання авансу згідно з пунктами 4.2- 4.3.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що роботи, які виконані Виконавцем можуть прийматись за згодою Замовника частинами, що оформляється проміжними Актами здачі-приймання робіт. Згідно з пунктом 2.4 зазначеного Договору, роботи вважаються виконаними після підписання Сторонами кінцевого Акту здачі-приймання робіт.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що протягом 2 (двох) банківських днів з дати підписання Договору Замовник сплачує Виконавцю аванс в розмірі 60% від вартості матеріалів за Договором в сумі 3 056 904,44грн. з ПДВ.

Також, пунктом 4.3 Договору визначено обов`язок Замовника сплатити Виконавцю платіж в розмірі 20% від вартості робіт за Договором не пізніше 2 (двох) банківських днів з дати підписання Договору в сумі 82 039,37грн. з ПДВ.

Суди встановили, що на виконання вищевказаних пунктів Договору Замовником в день підписання Договору (а саме 25.08.2020) здійснено перерахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця у розмірі 3 138 943,81грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями №2204 від 25.08.2020 на суму 82039,37 грн, №2205 від 25.08.2020 на суму 1018968,15 грн, №2206 від 25.08.2020 на суму 1018968,15 грн, №2207 від 25.08.2020 на суму 1018968,14 грн.

Також, на виконання Договору Замовником здійснено перерахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця, а саме:

- 1 018 968,15грн. (платіжне доручення №2432 від 22.09.2020);

- 200 000,00грн. (платіжне доручення №2653 від 16.10.2020);

- 100 000,00грн. (платіжне доручення №3040 від 08.12.2020);

- 400 000,00грн. (платіжне доручення №3010 від 07.12.2020).

18.09.2020 сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою пункт 3.1 викладено в новій редакції, згідно з якою загальна вартість виконання робіт за Договором становить 5 559 088,98грн. Тобто, збільшено вартість Договірної ціни на суму 54 051,39 грн.

Замовником здійснено перерахування відповідних грошових коштів у сумі 54051,39 грн на банківський рахунок Виконавця, що підтверджується платіжним дорученням від 20.11.2020 №2894.

Суди встановили, що роботи згідно з Договором були виконані частково, що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг):

-№9/1 від 25 вересня 2020р. на суму 54 051,39 грн;

-№13 від 18 грудня 2020р. на суму 1 611 384,34грн.

Крім Актів, підписаних сторонами за Договором, Виконавцем виконані роботи на об`єкті на загальну суму у розмірі 3 821 766,71 грн. За фактом виконання зазначених робіт Виконавцем складені Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 03.03.2021 : № 3/1, № 4/1, №5/1, № 6/1, №7/1, а також від 16.11.2021 № 45. Замовник в особі ТОВ «Оазис Комфорт» зазначені Акти не підписав.

26.11.2022 Замовником підготовлено та надіслано на адресу Виконавця Мотивовану відмову від підписання Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16.11.2021 №45, в якій вказано, що отриманий Акт здачі-приймання містить роботи та матеріали, які не передбачені Договором; сума робіт по Акту не відповідає сумі робіт по розділах (містить арифметичні помилки); сума робіт по Акту №45 перевищує суму робіт по договору. Однак, замовник погоджується з Актом частково на суму виконаних робіт 1 049 090,26 грн., тому просив надати Акти на цю суму.

Доказами, що містяться в матеріалах справи також підтверджується, що виконавча документація, складена за фактом виконання робіт за умовами зазначеного Договору, надсилалась Виконавцем Замовнику в особі ТОВ «Оазис Комфорт»(відправлення ТОВ «Сонячний Лан» до ТОВ «Оазис Комфорт» поштової кореспонденції за №7906005020373 від 17.03.2021., за №7906005020381 від 17.03.2021 та за №7905201792574 від 24.03.2021).

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 Договору визначено, що сторони дійшли згоди про те, що підписанням цього Договору Виконавець підтверджує, що на момент підписання Договору Замовником передано Виконавцю увесь фронт робіт для належного виконання усього обсягу визначених сторонами робіт.

Судами встановлено, що під час виконання робіт Виконавець не звертався до Замовника з вимогою передати фронт робіт у зв`язку з не переданням якого є неможливим продовжити /завершити виконання робіт .

Згідно з підпунктом 6.2.2. пункту 6.1 Договору, сторони дійшли згоди про те, що підписанням цього Договору Виконавець підтверджує отримання всієї необхідної документації, в тому числі проектної документації, для належного виконання робіт відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 9.2 Договору встановлено, що у випадку прострочення строків виконання робіт, вказаних в пункті 2.2 цього Договору, більше ніж на 7 (сім) банківських днів. Виконавець на вимогу Замовника зобов`язується сплатити штрафні санкції в розмірі 20% від суми Договору.

Після 5 календарних днів з моменту отримання авансу (25.08.2020) ТОВ «Сонячний Лан» зобов`язано розпочати виконувати роботи обумовлені Договором ( тобто не пізніше 30.08.2020), граничний термін яких становить 60 календарних днів з моменту початку робіт та закінчити виконання до 30.11.2020.

Всупереч умовам Договору Виконавцем вчасно не виконано взяті на себе зобов`язання, роботи обумовлені Договором, в повному обсязі та вчасно здані не були. У зв`язку з чим, 26.11.2021 ТОВ «Оазис Комфорт» надіслано на адресу ТОВ «Сонячний Лан» претензію від 25.11.2021 №90/21-1 з проханням добровільно перерахувати штрафні санкції за порушення Договору підряду в розмірі 1 111 817,80грн. на банківський рахунок ТОВ «Оазис Комфорт», яка залишена без задоволення, що і стало причиною звернення позивача за первісним позовом з позовом до суду.

В свою чергу, ТОВ «Сонячний Лан» вважало, що роботи, які визначені Актом здачі-приймання від 16.11.2021 №45 передані належним чином у встановленому порядку та прийняті Замовником, тому підлягають оплаті, у зв`язку з чим звернулося до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просило суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) 575 239,10 грн заборгованості за виконані роботи.

Крім того, у суді першої інстанцій ТОВ «Сонячний Лан» подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Також ТОВ «Сонячний Лан» і ТОВ «Оазис Комфорт» подали заяви про ухвалення додаткового рішення та додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, за результатами яких винесено додаткове рішення та додаткова постанова.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи за первісним позовом стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення штрафних санкцій у зв`язку з простроченням ТОВ «Сонячний Лан» строків виконання робіт за Договором.

Причиною виникнення спору зі справи за зустрічною позовною заявою стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення заборгованості за виконані ТОВ «Сонячний Лан» роботи за Договором.

Так, ТОВ «Оазис Комфорт» оскаржує рішення суду першої та постанову апеляційної інстанцій в частині задоволення зустрічного позову.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ «Оазис Комфорт» з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях невірно застосовано норми права, а саме: приписи статей 525, 526, 853, 882 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права, у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 17.08.2021 у справі № 910/16308/20, від 28.05.2020 у справі № 904/2029/19, від 14.09.2021 у справі № 927/787/19, від 19.09.2019 у справі № 904/3883/18.

Стосовно наведеного Суд зазначає наступне.

Спір у цій справі стосується правовідносин, що виникли з договору підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Водночас, за приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 882 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Правова позиція, щодо застосування судами частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено, зокрема, у пункті 6.3 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та інших. Вона полягає в тому, що «передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором». Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 05.02.2020 у справі № 904/2082/19, від 21.09.2019 у справі № 917/1489/18 та постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 3-42гс12, а також постановах на які послався скаржник у касаційній скарзі з посиланням на вказану позицію Суду (від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 17.08.2021 у справі № 910/16308/20 та які Верховний Суд вважає подібними з огляду на змістовний критерій спірних правовідносин).

Положення статті 882 Цивільного кодексу України треба розглядати у системному зв`язку з іншими положеннями Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини підряду, зокрема, з положеннями частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України.

Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).

Таким чином, для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття - передачі робіт, підписаним однією стороною договору (підрядником), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального виконання робіт за договором підряду у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. Отже, встановлення наведених обставин входить до предмету доказування у цій справі.

Натомість у справі, що розглядається, суди попередніх судових інстанцій зосередившись виключно на процедурі підписання актів не врахували необхідності доведення ТОВ «Сонячний Лан» факту реального виконання робіт в обсязі передбаченому договором. Так, задовольняючи в повному обсязі зустрічні позовні вимоги судами встановлено, що: Акти здачі приймання від 03.03.2021 за № 3/1, за № 4/1, за № 5/1, за № 6/1, за № 7/1 підписані зі сторони Замовника не були; також, не підписано Замовником підготовлений Виконавцем зведений Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за № 45 від 16.11.2021; ТОВ «Оазис Комфорт» надіслано на адресу Виконавця Мотивовану відмову від підписання Акту здачі-приймання робіт; дефектного акту з переліком претензій Замовника сторонами складено не було, відтак, суди дійшли висновку, що Замовник за Договором в особі ТОВ «Оазис Комфорт» обґрунтованих заперечень щодо невиконання Виконавцем робіт визначених Актом здачі-приймання робіт № 45 пред`явлено не було. Водночас наявність/відсутність обґрунтованості відмови Замовника від підписання актів судами не встановлювалась, а відповідачем не доводилась. Суди встановили, що не підписання Замовником за Договором Акта здачі-приймання робіт № 45 не спростовує факту виконання робіт, які ним передбачені, але попри це не встановили наявне реальне виконання робіт за Договором позивачем за зустрічним позовом, зокрема, в обсязі його позовних вимог та у відповідності до умов Договору.

Водночас, суди дійшли висновку, що роботи вважаються виконаними Виконавцем та прийнятими Замовником в момент складення відповідних Актів Виконавцем, а отже роботи підлягають оплати в повному обсязі.

Верховний Суд не погоджується з зазначеними висновками судів попередніх судових інстанцій, оскільки зосередившись на не підписанні спірних Актів здачі-приймання робіт, а також відсутності дефектного акту та обґрунтованих заперечень щодо невиконання Виконавцем робіт визначених Актом здачі-приймання робіт № 45, суди дійшли передчасних висновків, що не підписання Замовником за Договором Акту здачі-приймання робіт № 45 не спростовує факту виконання робіт, які ним передбачені, а тому роботи вважаються виконаними Виконавцем та прийнятими Замовником в момент складення відповідних Актів Виконавцем та, відповідно, підлягають оплати в повному обсязі. При цьому, ТОВ «Оазис Комфорт» зазначалося про те, що підрядником безпідставно збільшено вартість монтажних робіт, а також матеріалів не передбачених договором, які були включені до спірних Актів здачі-приймання в односторонньому порядку, проте дослідження зазначених обставин залишилось поза увагою судів та поза межами доказування позивачем за зустрічним позовом, який звернувся за стягненням вартості відповідних робіт.

Отже, суди попередніх судових інстанцій задовольняючи зустрічну позовну заяву, не врахували сталу правову позицію Верховного Суду, що стягнення заборгованості на підставі підписаних в односторонньому порядку Актів здачі-приймання робіт за Договором можливе за наявності реального виконання робіт за Договором, а також те, що саме на Виконавця (позивача за зустрічним позовом) в силу вимог частин першої та другої статті 74 ГПК України покладено обов`язок доказування належними та допустимими доказами, що роботи ним виконані в повному обсязі та відповідно до умов визначених Договором.

Обставина реального виконання робіт за Договором та їх виконання саме в обсязі (розмірі та за ціною), які заявлені позивачем за зустрічним позовом, підлягала окремому доведенню ним у цій справі та має важливе значення для правильного вирішення спору у ній, однак вказане не було враховано судами попередніх інстанцій.

Частина п`ята статті 236 ГПК України встановлює, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами , які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, не встановив істотні обставини по справі, які належало встановити для вирішення даного спору.

Крім того, в контексті правильності застосування статті 882 Цивільного кодексу України у відповідності до висновків Верховного Суду та порушеного скаржником питання правових наслідків складання Дефектного акту в односторонньому порядку (без участі представників відповідача) чи надання ним вмотивованої відмови від прийняття робіт судами не було досліджено питання надходження/не надходження повідомлення від підрядника про готовність до передання робіт, а також конкретних обставин направлення спірних Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) на адресу Замовника; не встановлено ким та коли були отримані зазначені акти зі сторони Замовника та відповідно дату виникнення у останнього обов`язку з прийняття робіт. Також судам не досліджено зміст Мотивованої відмови від підписання Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16.11.2021 №45 та не встановлено її обґрунтованості чи не обґрунтованості, як і не надано оцінки відповідності одностороннього Дефектного акту умовам підписаного учасниками спірних правовідносин Договору.

Вказане призвело до порушень судами попередніх судових інстанцій положень статей 73-76, 86, 236 ГПК України.

При цьому, касаційний суд зазначає, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду (така правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).

Вказаного в повній мірі не враховано судами попередніх судових інстанцій, що призвело до необґрунтованого висновку про повне задоволення зустрічного позову.

Водночас у силу приписів статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, у пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Так, відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З урахуванням вищезазначеного касаційний суд констатує, що як суд першої так і суд апеляційної інстанцій, в порушення вищезазначених положень законодавства, що регулює підрядні правовідносини, а також, положень Господарського процесуального кодексу України, передчасно задовольнив зустрічну позовну заяву у справі вказавши про наявність правових підстав для стягнення заборгованості без встановлення доказів фактичного (реального) виконання робіт в обсязі заявлених позовних вимог.

Отже, аргументи ТОВ «Оазис Комфорт», викладені у доводах касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження у зв`язку з чим оскаржувані судові рішення в частині що стосується зустрічного позову підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Що стосується касаційних скарг ТОВ «Сонячний Лан», які обґрунтовані з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд зазначає таке.

ТОВ «Сонячний Лан», зокрема, оскаржує рішення суду першої та постанову апеляційної інстанцій щодо часткового задоволення первісного позову, посилаючись на неврахування правових висновків Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 902/709/20, від 06.04.2021 у справі № 910/2188/20 (стосовно зустрічного виконання зобов`язання) та не врахування судами відповідних обставин у вирішенні спору за первісним позовом. ТОВ «Сонячний Лан» також оскаржує додаткове рішення суду першої інстанції повністю, постанову апеляційного господарського суду в частині прийняття нового рішення (стосовно витрат на професійну правничу допомогу) та додаткову постанову апеляційної інстанції (в частині стягнення судових витрат з ТОВ «Сонячний Лан»).

ТОВ «Сонячний Лан» у своїх доводах, з посиланням на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 902/709/20, від 06.04.2021 у справі № 910/2188/20 (стосовно зустрічного виконання зобов`язання), вказує, що виконання зобов`язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо останній не вчинив дій, необхідних для виконання. Тобто в такому випадку боржник не буде вважатися таким, що прострочив, та не буде нести за це відповідальність до моменту вчинення кредитором передбачених договором необхідних дій. При цьому зазначає, що суди попередніх судових інстанцій при розгляді первісних позовних вимог не застосували приписи статті 538 Цивільного кодексу України. Крім того, як стверджує ТОВ «Сонячний Лан», судами не досліджено питання отримання/виготовлення Замовником затвердженої проектно-кошторисної документації та передачі її Підряднику.

Щодо аргументів ТОВ «Сонячний Лан» відносно часткового задоволення первісного позову Верховний Суд вважає зазначити таке.

Причиною виникнення спору зі справи за первісним позовом стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення штрафних санкцій у зв`язку з простроченням ТОВ «Сонячний Лан» строків виконання робіт за Договором.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що умовами укладеного Договору, а саме Розділом 4 (розрахунки та порядок фінансування) сторонами передбачено: що протягом 2 (двох) банківських днів з дати підписання Договору Замовник сплачує Виконавцю аванс в розмірі 60% від вартості матеріалів за Договором в сумі 3 056 904,44грн. з ПДВ. ( пункт 4.2); платіж в розмірі 20% від вартості робіт за Договором не пізніше 2 (двох) банківських днів з дати підписання Договору в сумі 82 039,37грн. з ПДВ (пункт 4.3); протягом 14 банківських днів з дати підписання Договору Замовник сплачує Виконавцю аванс у розмірі 20% від вартості матеріалів за Договором в сумі 1 018 968,15 грн. з ПДВ (пункт 4.4); остаточний платіж від вартості матеріалів у розмірі 20% за Договором Замовник сплачує Виконавцю не пізніше 21 банківського дня з дати підписання Договору в сумі 1 018 968,15 грн. з ПДВ (пункт 4.5); не пізніше 30 банківських днів з дати підписання Договору Замовник сплачує Виконавцю остаточний платіж від вартості робіт в розмірі 80 % за Договором в сумі 328 157,48 з ПДВ.

Необхідно зазначити, що аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).

Положеннями статті 538 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Як встановлено судами попередніх судових інстанцій, на виконання пунктів 4.2-4.3 Договору, Замовником 25.08.2020 здійснено перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця (у розмірі 60 % від вартості матеріалів за Договором) у сумі 3 056 904,44 грн. з ПДВ та 20 % від вартості робіт за Договором (від вартості робіт за Договором не пізніше 2 (двох) банківських днів з дати підписання Договору) в сумі 82 039,37грн. з ПДВ.

Відповідно до пункту 2.1 Виконавець зобов`язується розпочати виконання робіт за Договором протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання авансу згідно з пунктами 4.2- 4.3.

Разом з тим, зі змісту прийнятих рішень вбачається, що судами попередніх судових інстанцій залишилося поза увагою та не досліджувалось питання наявності відсутності за умовами спірного Договору обумовленості виконання Замовником своїх зустрічних зобов`язань за Договором, які передбачені пунктами 4.2 - 4.6 Договору, відповідно, не досліджувалися питання наявності /відсутності прострочення здійснення платежів зі сторони виконавця і вплив на строки виконання Замовником своїх зобов`язань за Договором, порушення/не порушення Замовником строків фінансування робіт, тобто, наявність чи відсутність саме зустрічного зобов`язання Замовника перед підрядником (Виконавцем робіт).

Отже, суди попередніх судових інстанцій задовольняючи первісну позовну заяву та встановлюючи дату порушення Виконавцем строків виконання робіт за Договором не з`ясовували питання щодо строків прострочення зобов`язань самим Замовником, встановлення яких має важливе значення для застосування не застосування приписів статті 538 Цивільного кодексу України та правильного вирішення спору у цій справі. В той час як ТОВ «Сонячний Лан» у розгляді справи послідовно вказував на необхідність дослідження зазначених обставин зустрічного невиконання кредитора.

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.

За вказаних обставин Суд вважає частково прийнятною касаційну скаргу ТОВ «Сонячний Лан».

Водночас Верховний Суд відхиляє доводи ТОВ «Сонячний Лан» стосовно того, що на момент підписання Договору йому не було передано затвердженої проектної документації на роботи, які підлягали виконанню за Договором, а також не передано фронт робіт, оскільки як було встановлено судами попередніх інстанцій з підпунктів 6.2.1 та 6.2.2 пункту 6.2 Договору вбачається, що на момент підписання Договору Замовником було передано Виконавцю увесь фронт робіт для належного виконання усього обсягу визначених сторонами робіт, а також отримання Виконавцем всієї необхідної документації, в тому числі, проектної документації, для належного виконання робіт відповідно до умов цього Договору. У зв`язку з наведеним, доводи касаційної скарги ТОВ «Сонячний Лан» стосовно отримання/неотримання затвердженої проектної документації на роботи, які підлягали виконанню за Договором та фронту робіт не знайшли свого підтвердження та спростовуються відповідними встановленими судами обставинами зафіксованими у Договорі .

Верховний Суд відхиляє також доводи ТОВ «Сонячний Лан» в частині не дослідження та неприйняття судами попередніх судових інстанцій електронного листування (скріншоти електронної переписки ), оскільки зі змісту судових рішень вбачається про надання оцінки зазначеним доказам та мотивування причин відхилення. Водночас Суд в силу приписів статті 300 ГПК України не здійснює переоцінки доказів у справі, не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.

Отже, Верховний Суд вважає, що доводи ТОВ «Сонячний Лан» про порушення судами попередніх судових інстанцій норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права в частині задоволення первісного позову частково знайшли своє підтвердження, у зв`язку з чим оскаржувані судові рішення в зазначеній частині також підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому Суд враховує, що додаткове рішення (додаткова постанова) не може існувати окремо від первісного (основного) рішення та у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 910/20089/17, від 23.12.2021 у справі № 925/81/21, від 09.02.2022 № 910/17345/20, від 06.04.2023 у справі № 910/18417/21.

Отже, з урахуванням доводів ТОВ «Сонячний Лан» які містяться в касаційних скаргах, додаткове рішення від 13.09.2022 та додаткова постанова апеляційного господарського суду від 22.03.2023 про розподіл судових витрат у справі також підлягають скасуванню.

Що ж до заяви представника ТОВ «Сонячний Лан» про поворот виконання рішення, Верховний Суд відмовляє у її задоволенні, оскільки згідно з частиною першою статті 333 ГПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. У даному випадку поворот виконання судового рішення Верховним Судом не здійснюється у зв`язку з направленням справи на новий розгляд, що не позбавляє ТОВ «Сонячний Лан» права, за наявності відповідних підстав, звернутися до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, із заявою про поворот виконання рішення у відповідності до приписів частин дев`ятої та десятої статті 333 ГПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Верховний Суд з огляду на викладене зазначає, що скаржникам (ТОВ «Оазис Комфорт» та ТОВ «Сонячний Лан») надано вичерпну відповідь на всі вагомі, ключові та доречні питання, порушені у касаційних скаргах, які мають значення для вирішення даного спору.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Враховуючи вищевикладене, касаційні скарги ТОВ «Оазис Комфорт» та ТОВ «Сонячний Лан» підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції, додаткове рішення суду першої інстанції, постанова апеляційного господарського суду та додаткова постанова апеляційного господарського суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції .

При новому розгляді суду необхідно взяти до уваги викладене у цій постанові, належним чином оцінити подані сторонами докази та наведені аргументи, і в залежності від цього прийняти обґрунтоване рішення.

Судові витрати

Розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України не здійснюється, адже Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує в оскарженій частині судові рішення попередніх інстанцій та передає справу у цій частині на новий розгляд, тому за результатами нового розгляду у переданій на новий розгляд частині має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис Комфорт» та товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний Лан» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2022, додаткове рішення господарського суду Львівської області від 13.09.2022, постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 914/3670/21 скасувати.

3. Справу № 914/3670/21 направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова