Ухвала

від 01.05.2023 по справі 580/2605/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 травня 2023 року

м. Київ

справа №580/2605/22

адміністративне провадження №Зі/990/50/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Єресько Л.О. у справі №580/2605/22 за позовом ОСОБА_1 до Жашківського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Жашківського районного суду Черкаської області, в якому просила:

визнати незаконним розпорядження №705/4416/20/4437/22 від 08 червня 2022 року Жашківського районного суду Черкаської області;

зобов`язати Жашківський районний суд Черкаської області винести розпорядження про передачу справи №705/4416/20 до найбільш територіально наближеного суду - Маньківського районного суду Черкаської області, стягнути на користь позивачки моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року, закрито провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України). Роз`яснено позивачці, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

12 грудня 2022 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі №580/2605/22.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 грудня 2022 року визначено колегію суддів у складі: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О.

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено до розгляду в порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

27 квітня 2023 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Єресько Л.О. від розгляду цієї справи.

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року вказану заяву визнано необґрунтованою та передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 28 квітня 2023 року заяву про відвід судді Єресько Л.О. передано на розгляд судді Кашпур О.В.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

За текстом частин одинадцятої, дванадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

У вищезазначеній заяві, заявник посилається на пункт 4 частини першої статті 36 КАС України та зазначає обставини, які, на її думку, виключають участь у розгляді справи №580/2605/22 судді Єресько Л.О., а саме:

- суддя Єресько Л.О. мала конфлікт із позивачем під час розгляду іншої справи та мала можливість заявити самовідвід у цій справі, але не вчинила дії, передбачені процесуальним законом;

- суддю Єресько Л.О. пов`язують з «бандою суддейських», яку вважають ставлениками фсб росії, діяльність якої спрямована на знищення держави України».

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 висловлює недовіру судді Єресько Л.О. та вважає, що наявні обставини, які вказують на неможливість за участі вказаної судді у справі №580/2605/22 забезпечити об`єктивний та неупереджений її розгляд, а отже завідомо майбутнє рішення у справі, в будь-якому випадку, стороною ставиться під сумнів.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відводу судді Єресько Л.О. від участі у розгляді справи №580/2605/22, Верховний Суд виходить з такого.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.

Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У зв`язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, справи «Білух проти України», заява №33949/02) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

1) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

2) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас зазначені ж у заяві ОСОБА_1 про відвід судді аргументи фактично свідчать про незгоду позивача з процесуальними діями (рішеннями) судді у іншій справі.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, наведені заявником доводи, в обґрунтування поданої заяви про відвід не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ`єктивність судді.

У той же час Верховний Суд наголошує, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Проаналізувавши доводи, наведені позивачем у заяві про відвід судді Єресько Л.О., Верховний Суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 не містить будь-яких об`єктивних доказів та доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності цієї судді, зокрема таких, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію».

З урахуванням зазначеного, заява ОСОБА_1 про відвід судді Єресько Л.О. задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Єресько Л.О. у справі №580/2605/22 за позовом ОСОБА_1 до Жашківського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Кашпур