УХВАЛА
03 травня 2023 року
м. Київ
справа №580/2605/22
адміністративне провадження №Зі/990/52/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про відвід судді Соколова В.М. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі №580/2605/22 за позовом ОСОБА_1 до Жашківського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Жашківського районного суду Черкаської області, в якому просила:
визнати незаконним розпорядження №705/4416/20/4437/22 від 08 червня 2022 року Жашківського районного суду Черкаської області;
зобов`язати Жашківський районний суд Черкаської області винести розпорядження про передачу справи №705/4416/20 до найбільш територіально наближеного суду - Маньківського районного суду Черкаської області, стягнути на користь позивачки моральну шкоду в сумі 10 000 грн.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року, закрито провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України). Роз`яснено позивачці, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
12 грудня 2022 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі №580/2605/22.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 грудня 2022 року визначено колегію суддів у складі: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено до розгляду в порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
27 квітня 2023 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшли заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Соколова В.М. і Єресько Л. О. від розгляду цієї справи.
Ухвалами від 27 квітня 2023 року Верховний Суд визнав необґрунтованими заяви ОСОБА_1 про відвід суддів і передав їх до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду.
Ухвалами Верховного суду від 01 травня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Соколова В.М. та Єресько Л. О. від участі у розгляді справи №580/2605/22.
28 квітня 2023 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» повторно подала заяву про відвід судді Соколова В.М. від розгляду цієї справи.
Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2023 року вказану заяву визнано необґрунтованою та передано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Соколова В.М. у справі № 580/2605/22 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 02 травня 2023 року заяву про відвід судді Соколова В.М. передано на розгляд судді Данилевич Н.А.
Заява вмотивована тим, зі ЗМІ відомо про сумнівну репутацію судді Соколова В.М., яка полягає в його недоброчесної та неетичності.
Як зазначає заявник, суддя Соколов В.М. ігнорує клопотання та відводи позивача, що, на думку останнього, свідчить про упередженість та необ`єктивність судді Соколова В.М.
Насамкінець заявник вказує, що судді Соколов В.М. повинен усвідомлювати право позивача висловлювати позицію щодо участі судді у розгляді справи.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України.
Частиною першою статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті, проте, у будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.
Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Слід зазначити, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, водночас, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Верховний Суд зауважує, що з урахуванням положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наявність безсторонності суду має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Проаналізувавши аргументи, якими позивач обґрунтовує заявлений відвід судді Соколова В.М., вважаю, що такі не доводять наявності обставин, які могли б за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями викликати сумнів в його об`єктивності або неупередженості при розгляді цієї справи.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід, доводи заявника фактично побудовані на інформації зі ЗМІ про сумнівну репутацію судді Соколова В.М.
Однак, Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 36 КАС України такі доводи не можуть бути визнані обґрунтованими підставами для відводу, не можуть свідчити про необ`єктивність судді Соколова В.М. під час розгляду цієї справи.
Суд наголошує, що відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Втім, будь-яких об`єктивних доказів, які б підтверджували упередженість або необ`єктивність судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Соколова В.М. в результаті розгляду цієї справи заявник не надає.
Таким чином, висловлені заявником сумніви щодо необ`єктивності та посилання на невідповідність судді принципам неупередженості не підтверджуються фактичними обставинами та доказами.
Проаналізувавши аргументи, якими обґрунтовано відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Соколова В.М. від розгляду справи №580/2605/22 доходжу висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді, оскільки такі не ґрунтуються на існуючих обставинах, які б свідчили про його упередженість чи безсторонність при розгляді вказаної справи.
При цьому інші підстави, передбачені статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Соколова В.М. і викликали необхідність його відводу, відсутні.
З урахуванням зазначеного, обґрунтованих підстав для задоволення заяви про відвід немає.
Керуючись статтями 36, 40 КАС України,
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Соколова В.М. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі №580/2605/22 за позовом ОСОБА_1 до Жашківського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Данилевич
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.05.2023 |
Оприлюднено | 04.05.2023 |
Номер документу | 110616417 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Данилевич Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні