Ухвала від 08.05.2023 по справі 580/2605/22

УХВАЛА

08 травня 2023 року

м. Київ

справа №580/2605/22

адміністративне провадження №К/990/34875/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 580/2605/22 за позовом ОСОБА_1 до Жашківського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

У червні 2022 року ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Жашківського районного суду Черкаської області, у якому просила:

- визнати незаконним розпорядження № 705/4416/20/4437/22 від 08 червня 2022 року Жашківського районного суду Черкаської області;

- зобов`язати Жашківський районний суд Черкаської області винести розпорядження про передачу справи № 705/4416/20 до найбільш територіально наближеного суду - Маньківського районного суду Черкаської області.

- стягнути на користь позивачки моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року, закрито провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України). Роз`яснено позивачці, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою від 22 грудня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі № 580/2605/22.

02 березня 2023 року до суду касаційної інстанції надійшло клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, що ця справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Так, на думку позивачки, при розгляді цієї справи має місце виключна правова проблема, яка полягає у вирішенні питання щодо вчинення адміністративних повноважень головою суду при видачі розпорядження про передачу справи до найбільш територіально наближеного суду в порядку частини четвертої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України. Позивачка стверджує, що вказане питання судом вищої інстанції не вирішувалося, що є підставою для передачі справи до Великої Палати Верховного Суду для відповідного висновку в порядку частини п`ятої статті 346 КАС України.

Дослідивши наведені у клопотанні доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини п`ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в судовому рішенні від 26 березня 2019 року у справі № 804/15369/13-а, для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати декілька з наведених ознак:

справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;

встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист;

існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме значний перелік подібних справ (зокрема, між тими ж сторонами або з однакового предмета спору), які перебувають на розгляді в судах;

існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема:

немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному;

невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права;

встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому;

наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах.

Отже, виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. За якісним критерієм про виключність правової проблеми свідчать такі обставини: 1) касаційна скарга мотивована тим, що суди допустили істотні порушення норм процесуального права, які унеможливили розгляд справи з дотриманням вимог справедливого судового розгляду; 2) норми матеріального права були застосовані судами нижчих інстанцій так, що постає питання дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між інтересами сторін у справі.

Згідно з частиною першою статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Положеннями статті 2 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 КАС України є Верховний Суд, у складі якого за змістом статей 36, 37 Закон № 1402-VIII діє, зокрема, Касаційний адміністративний суд. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, до повноважень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення при вирішенні юридичних спорів в адміністративних справах чи проблем щодо забезпечення захисту прав, свобод або інтересів. Реалізація таких повноважень пов`язана з наявністю правових проблем.

Ураховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що зазначені у клопотанні обґрунтування наявності виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, не створюють підстави для передачі на розгляд Великій Палаті Верховного Суду справи № 580/2605/22.

З огляду на це клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 345, 346, 347, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 580/2605/22 за позовом ОСОБА_1 до Жашківського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду