Рішення

від 25.04.2023 по справі 684/397/21

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 684/397/21

Провадження № 2/684/1/2023

25 квітня 2023 року смт Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.,

за участю секретаря с/з Олійник Л.М.,

представника позивача - адвоката Коваль Т.І.,

представника відповідача - адвоката Головатюка С.А. в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Стара Синява цивільну справу за позовом Фермерського господарства «Велес-Агро М» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Велес» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди,

в с т а н о в и в:

Позивач ФГ«Велес-Агро М» звернулося до Старосинявського районного суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Агро-Велес» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування рішення та запису про державну реєстрацію права оренди.

В обґрунтування вимог посилається на те, що 04 січня 2012 року між ФГ «Велес-Агро М» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,4227 га. з кадастровим номером 6824481500:03:017:0094, що розташована на території Заліссянської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області, строком на 10 років (з урахуванням ротації культур). Пунктом 41 договору оренди від 04 січня 2012 року передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір від 04 січня 2012 року містить відмітку про його державну реєстрацію у відділі Держкомзему у Старосинявському районі Хмельницької області, де у Державному реєстрі земель 30 березня 2012 року вчинено реєстраційний запис за №68244004002158. Сторонами договору оренди землі від 04 січня 2012 року було складено акт передачі-прийому земельної ділянки б/н від 04 січня 2012 року. Позивач зауважує, що відповідно до ст.ст. 18,20 ЗУ «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент укладення та державної реєстрації договору оренди землі від 04 січня 2012 року) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Отже, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше, то моментом укладення договору оренди земельної ділянки є день його державної реєстрації. З урахуванням вказаного, 10 річний строк дії договору оренд землі від 04 січня 2012 року, укладений між ФГ «Велес-Агро М» і ОСОБА_1 , починається з дати його державної реєстрації - тобто з 30 березня 2012 року і діє упродовж 10 років з цієї дати, а саме до 30 березня 2022 року.

23 квітня 2021 року ФГ «Велес-Агро М» звернулося до державного реєстратора - приватного нотаріуса Намистюк Л.І. з проханням зареєструвати право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6824481500:03:017:0094 в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, оскільки термін дії договору оренди від 04 січня 2012 року добігає кінця, а господарство має намір продовжити оренду зазначеної земельної ділянки, для чого вимагається обов`язкова наявність зареєстрованого майнового права оренди в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Однак, нотаріусом відмовлено в державній реєстрації права оренди на вказану земельну ділянку, оскільки Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про інше зареєстроване речове право на вказану земельну ділянку, а саме, право оренди за №9249473, зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний №20429073 від 01 квітня 2015 року державного реєстратора Реєстраційної служби Старосинявського районного управління юстиції Хмельницької області Куцоконя В.М. та договору оренди землі за №58 від 24 березня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Агро-Велес» (орендар) зі строком оренди 15 років.

Отже, позивач вважає, що існує достатньо правових підстав для визнання недійсним договору оренди землі за №58 від 24 березня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро-Велес» зі строком оренди 15 років, оскільки вказаний договір було укладено, а відповідне речове право оренди було зареєстроване за відповідачем ТОВ «Агро-Велес» під час строку дії раніше укладеного між позивачем ФГ «Велес-Агро М» і відповідачем ОСОБА_1 , договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 04 січня 2012 року б/н, зареєстрованого 30 березня 2012 року.

Тому, з урахуванням викладеного, позивач просить визнати недійсним договір оренди землі №58 від 24 березня 2014 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро-Велес» щодо земельної ділянки площею 2,4227 га., кадастровий №6824481500:03:017:0094, розташованої на території Заліссянської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20429073 від 01 квітня 2015 року, та державну реєстрацію іншого речового права - права оренди ТОВ «Агро-Велес» права оренди земельної ділянки площею 2,4227 га., кадастровий номер 6824481500:03:017:009, номер запису 9249473, з одночасним припиненням права оренди ТОВ Агро-Велес» щодо спірної земельної ділянки, а також стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Ухвалою від 13 жовтня 2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання в даній справі.

Ухвалою Старосинявського районного суду від 20 грудня 2021 року було зупинено провадженні у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №684/496/21 за позовом ОСОБА_1 до ФГ «Велес Агро М» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення права оренди та повернення земельної ділянки.

13 березня 2023 року поновлено провадження у цивільній справі, призначено у справі підготовче судове засідання на 27 березня 2023 року.

Ухвалою Старосинявського районного суду від 27 березня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача ФГ «Велес-Арго М» - адвокат Коваль Т.І, позовні вимоги підтримав повністю із викладених в позові підстав, просив позов задовольнити повністю та стягнути на користь позивача понесені судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом вручення судової повістки, відзиву чи пояснень на позов не подавав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача ТОВ «Агро-Велес» - адвокат Головатюк С.А. у судовому засіданні заперечив відносно задоволення позову, посилаючись на те, що ТОВ «Агро-Велес» є добросовісним орендарем земельної ділянки, тому вимоги ФГ «Велес Агро М» є фактично протиправним втручанням у право на мирне володіння майном відповідача, оскільки таке втручання не відповідає критеріям законності, переслідування суспільного інтересу та пропорційності визначеним цілям. Також представник відповідача вказує, що позивачем у даній справі не доведено, що внаслідок укладення оскаржуваного договору оренди порушені його права, як орендаря на користування цією земельною ділянкою, оскільки станом на момент розгляджу справи строк дії договору оренди від 04 січня 2012 року закінчився та позивач не має чинного право оренди, тому задоволення позовних вимог не призведе до захисту/відновлення його прав, відтак підстави для задоволення позову відсутні. Окрім цього, обраний позивачем спосіб захисту у даній справі є неефективним, оскільки визнання оспорюваного договору недійсним не призведе до захисту та відновлення його прав. З врахуванням наведеного, у задоволенні позову просить відмовити.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи та розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Так, судом встановлено, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №584992 від 26 грудня 2006 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 2,4227 га., яка розташована на території Заліссянсько сільської ради Старосинявського району Хмельницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.15)

04 січня 2012 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ФГ «Велес-Агро М» у с. Залісся Старосинявського району Хмельницької області укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець надає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,4227 га, яка знаходиться на території Заліссянської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області, на строк 10 років, договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Старосинявському районі Хмельницької області, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 30 березня 2012 року за №682440004002158. (а.с.11-15)

Земельна ділянка, згідно договору оренди від 04 січня 2012 року, загальною площею 2,4227 га., передана в оренду на підставі підписаного сторонами акту прийому передачі від 04 січня 2012 року. (а.с.13)

Також судом встановлено, що 24 березня 2015 року між ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Агро-велес» укладено договір оренди земельної ділянки №58, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 6824481500:03:017:0094, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,4227 га, яка знаходиться на території Заліссянської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області, на строк 15 років. (а.с.43-45)

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №254162675 від 23 квітня 2021 року, державним реєстратором Куцоконь В.М. 01 квітня 2015 року зареєстроване інше речове право - право оренди земельної ділянки на підставі Договору оренди землі №58 від 24 березня 2015, видавник: ТОВ «Агро-Велес», ОСОБА_1 , (номер запису про інше речове право 9249473) та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 20429073 від 01 квітня 2015 року. (а.с.16)

Так, спірні правовідносини урегульовані нормами як цивільного, так і земельного законодавства.

В силу ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Положеннями ч.4 ст.124 ЗК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.5 ст.126 ЗК України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованої відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.

Відповідно до умов договору оренди від 04 січня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Велес-Агро М», його укладено на 10 років з урахуванням ротації культур, після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. (п.8 Договору від 04 січня 2012 року)

Згідно п.41 Договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до положень ст.125 ЗК України, в редакції, чинній на момент укладення договору оренди від 04.01.2012 року та його державної реєстрації, право на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1021 від 09.09.2009 року «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі», що діяла до 01.01.2013 року, відповідними повноваженнями реєстрації договорів оренди були наділені територіальні органи Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.

Договір оренди землі від 04.01.2012 року зареєстрований у Відділі Держкомзему у Старосинявському районі, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 30 березня 2012 року за №682440004002158.

Таким чином, договір оренди землі, укладений 04 січня 2011 року між ОСОБА_1 та ФГ «Велес-Агро М» зареєстрований належним чином та відповідним органом згідно вимог законодавства, що діяло станом на час укладення, та строк дії договору - до 30 березня 2022 року.

Відповідно до доповнених пунктів 27 і 28 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, які набрали чинності 07 квітня 2022 року встановлено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування; б) приватної власності.

Законом України від 09 жовтня 2022 року № 2698-IX, який набрав чинності 19 листопада 2022 року, абзац перший підпункту 1 пункту 27 після слів «воєнного стану» доповнено словами «до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» (тобто цим Законом).

Аналіз наведених положень ЗК України дає підстави для висновку, що у період із 07 квітня 2022 року до 19 листопада 2022 року договори оренди земельної ділянки були поновлені на один рік без волевиявлення сторін договору, строк яких сплинув у цей проміжок часу.

Оскільки строк дії договору оренди закінчувався 30 березня 2022 року, тому, відповідно до пункту 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, цей договір вважається поновленими на один рік без волевиявлення сторін, тобто до 30 березня 2023 року.

В той же час, 24 березня 2015 року ОСОБА_1 (орендодавець) уклав з ТОВ «Агро-Велес» (орендар) договір оренди земельної ділянки. Предметом вказаного договору є строкове платне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6824481500:03:017:0094 строком на 15 років, що підтверджується належним чином засвідченою копією вказаного договору.

Рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Старосинявського районного управління юстиції Хмельницької області Куцоконь В.М. під індексним номером 20429073 від 01 квітня 2015 року зареєстровано за ТОВ «Агро-Велес» інше речове право (право оренди земельної ділянки) на підставі оскаржуваного договору від 24 березня 2015 року на зазначену земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 9249473 від 01 квітня 2015 року.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ч.1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Предметом спору у цій справі є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6824481500:03:017:0094, укладеного 24 березня 2015 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Агро-Велес» (орендар) під час дії договору оренди щодо цієї ж земельної ділянки від 04 січня 2012 року.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Згідно змісту позовної заяви позивач ФГ «Велес-Агро М», обґрунтовуючи заявлені в цій справі вимоги, посилається на те, що ФГ «Велес-Агро М» має намір продовжити оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6824481500:03:017:0094 за договором від 04 січня 2021 року, однак не може зареєструвати право оренди в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, оскільки право оренди щодо даної земельної ділянки зареєстроване за відповідачем ТОВ «Агро-Велес» на підставі договору оренди № 58 від 24.03.2015 під час троку дії раніше укладеного договору від 04.01.2012 року.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Верховний Суд у своїх постановах зазначав, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою та укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою (постанови від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц, від 2 жовтня 2019 року у справі № 587/2331/16-ц та від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц).

У постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 Велика Палата Верховного Суду виклала правовий висновок щодо застосування норм права, визначивши, що Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частини перша та друга статті 15 ЦК України). Якщо особа, якій належить право оренди земельної ділянки (первинний орендар) за законодавством, що було чинним до 1 січня 2013 року, після настання цієї дати не зареєструвала її право в у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди може порушити відповідне право первинного орендаря у разі, коли на підставі наступного договору оренди відповідна земельна ділянка передана у користування наступному орендареві, а право останнього - зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Така реєстрація унеможливлює внесення запису до вказаного реєстру про право оренди тієї ж ділянки первинним орендарем.

У такому випадку суд може захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати його право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, означену можливість первинний орендар матиме тільки тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема, якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди. В іншому випадку в позові слід відмовити. (п.п.56-59 Постанови від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18).

У даній справі встановлено, що строк дії договору оренди землі, укладеного 04 січня 2012 року між ОСОБА_1 та ФГ «Велес-Агро М», зареєстрованого 30 березня 2012 року закінчився 30 березня 2023 року, тому на момент розгляду справи у позивача відсутнє чинне право оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6824481500:03:017:0094.

Таким чином, позивачем не доведено, що внаслідок укладення відповідачами договору оренди земельної ділянки 24 березня 2015 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Агро-Велес» порушені його права як орендаря на користування цією земельною ділянкою, оскільки на момент розгляду справи строк дії договору оренди від 04 січня 2012 року закінчився, позивач не є орендарем спірної земельної ділянки, а тому спірний договір не порушує його прав.

Також, суд зауважує, що договір оренди з первинним орендарем був чинним до 30 березня 2023 року, однак позивачем не надано жодних доказів того, що ФГ «Велес-Агро М» реалізувало своє переважне право на продовження строку його дії, а саме повідомило письмово орендодавця про намір продовжити його дію відповідно до умов договору та вимог ст.33 ЗУ «Про оренду землі». Пояснення представника позивача у судовому засіданні про наявність додаткової угоди до договору оренди від 04 січня 2012 року не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами.

В свою чергу, факт наявності іншого договору оренди орендодавця з новим орендарем свідчить про відсутність волевиявлення власника землі на продовження строку дії договору з попереднім орендарем, тому суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту є неналежним та неефективним та не призведе до відновлення права користування (оренди) спірною земельною ділянкою.

Як зазначила Велика Палата Верховного суду у постанові від 25 січня 2022 року в справі № 143/591/2025, визнання недійсним договору оренди, який порушує переважне право, не є ефективним способом захисту, адже задоволення цієї позовної вимоги не здатне поновити майнову сферу позивача, а тому вимога не відповідає ефективному способу захисту. Сам по собі факт визнання недійсним договору оренди, укладеного з новим орендарем, не зумовлює автоматичного поновлення переважного права попереднього орендаря, яке підлягає захисту у спосіб, установлений законом, а саме шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди. За таких умов, якщо первинний орендар має право на укладення договору оренди (додаткової угоди до неї), то наявні два різні порушення прав первинного орендаря: з боку орендодавця (який відмовляється укладати додаткову угоду до договору оренди) та з боку наступного орендаря (який незаконно заволодів майном - правом оренди - шляхом реєстрації цього права). Тому належним способам захисту прав первинного орендаря відповідають дві позовні вимоги - про спонукання до укладення додаткової угоди (тобто про визнання такої угоди укладеної) та про визнання відсутнім права оренди наступного орендаря. На належність такого способу захисту, як визнання відсутнім права, вже вказувала Велика Палата Верховного Суду (постанов від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, пункти 6.12, 6.14). Судове рішення про визнання відсутнім права відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації припинення права оренди. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 155).

Зважаючи на викладене, оскільки не встановлено підстав для визнання недійсним договору оренди землі від 25 березня 2015 року, відповідно відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки, так як вони є похідними від позовних вимог про визнання правочину недійсним.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд приходить до переконання, що вимоги позивача не підлягають до задоволення та у задоволенні позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 203, 215, 216, 236, 626, 792 ЦКУ, ст.ст. 95, 124, 152 ЗКУ, ЗУ «Про оренду землі», ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову Фермерського господарства «Велес-Агро М» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Велес» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Фермерське господарство «Велес Агро М», місцезнаходження: вул. Гагаріна,73, с.Соколова, Хмільницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 33795977.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Велес», місцезнаходження: вул. Велика Фонтанна, 25, кВ.1, м.Умань, Черкаська область, код ЄДРПОУ 39069819.

Повне судове рішення складено 01 травня 2023 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.