Ухвала

від 01.05.2023 по справі 320/11427/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 травня 2023 року м. Київ Справа № 320/11427/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., отримавши та перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області , Броварського міського голови Сапожко Ігоря Васильовича про визнання протиправними дій, скасування пунктів рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У грудні 2022 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Броварської міської ради Київської області , Броварського міського голови Сапожко Ігоря Васильовича , у якому просить суд:

1) визнати протиправними дії сесії Броварської міської ради Київської області, за відмову розглянути заяву позивача від 03.09.2021 року, за дії пов`язані із прийняттям рішення від 28.10.2021 року, стосовно нібито заяви позивача від 03.09.2021 року; п. 3., 3.1., 3.2, 3. Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 , **** від 03.09.2021 року №9-5-Л-1929:

3.1. відмовити у задоволенні заяви в частині відведення (надання) в пільговому порядку земельної ділянки для індивідуального садівництва і городництва в зв`язку з тим, що подана заява не відповідає встановленому порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та порядку надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, встановленими статтями 118, 123 Земельного кодексу України;

3.2. відмовити у задоволенні заяви в частині надання графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою в м. Бровари, в зв`язку з тим, що надання графічного матеріалу не належить до повноважень Броварської міської ради Броварського району Київської області, відповідно до Законодавства України.» та відмовою вказати статус позивача, та відмовою розглянути заяву позивача окремим рішенням сесії міської ради, також не було враховано п 2. п.6. ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та незважаючи що до повноважень Броварської міської ради не належить розгляд питання про надання графічних матеріалів, але її не передали до органу до повноважень якого належить розгляд даного питання або не повернули позивачу згідно ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», тобто розглянуто з перевищенням повноважень Броварської міської ради та з перевищенням терміну встановленого Законом України «Про звернення громадян»;

2) скасувати пункт 3., 3.1., 3.2, пов`язаний із прийняттям рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 28.10.2021 року, який не стосується заяви позивача від 03.09.2021 року п.3. « 3.1. Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 , **** від 03.09.2021року №9-5-Л-1929:

3.1. відмовити у задоволенні заяви в частині відведення (надання) в пільговому порядку земельної ділянки для індивідуального садівництва і городництва в зв`язку з тим, що подана заява не відповідає встановленому порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та порядку надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, встановленими статтями 118.123 Земельного кодексу України;

скасувати пункт 3.2 пов`язаний із прийняттям рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 28.10.2021 року, щодо заяви позивача від 03.09.2021 року п. 3 « 3.2 3.2. відмовити у задоволенні заяви в частині надання графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою в м. Бровари, в зв`язку з тим, що надання графічного матеріалу не належить до повноважень Броварської міської ради Броварського району Київської області, відповідно до Законодавства України.»;

3) зобов`язати Броварську міську раду Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.09.2021 року відповідно до вимог: «Прошу дану заяву розглянути міським головою та на черговій сесії Броварської міської ради, щодо питання відведення (або надання) заявнику в пільговому порядку земельної ділянки заявнику для індивідуального садівництва і городництва відповідно діючи як суб`єкти владних повноважень, згідно Рішення Конституційного суду України від 27 лютого 2020 року, Справа № 1-247/2018(3393/18) ст. 16, 22, 57, 58 Конституції України п.2. пп. б п. 6 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.2 п. 18 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та міждержавної угоди «Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців», Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду», п.20.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому що заявник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, також прирівняний до осіб з інвалідністю внаслідок ВВВ III групи, та має право на пільги і переваги встановлені законодавством СССР для інвалідів Великої Вітчизняної війни, також відселений із території зараження від ЧАЄС III категорії, тому має право на пільгове відведення земельної ділянки згідно Законів та Конституції України, та відвести дану земельну ділянку протягом року з часу надання даної заяви (або надання графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою в м. Бровари);

4) визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області, за порушення ст. 15, 20 Закону України «Про звернення громадян», яка не розглянула заяву ОСОБА_1 від 03.09.2021 року на сесії міської ради», яка змінила предмет та підстави звернення позивача та розглянула за його відсутності, без надання можливості додатково обґрунтувати свої вимоги та примушенням надавати графічні матеріали до заяви, який не передбачений законодавством про відведенні земельної ділянки, відповідно заяви позивача та не надала відповіді з посиланням на норми законодавства та порядку оскарження наданої відповіді та надання недостовірної інформації за розгляд заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою, зважаючи що відповідачі повідомляють, що надання графічного матеріалу не належить до повноважень відповідачів 1 та 2, але дану заяву не передали до іншого органу, до повноважень якого належить надання графічного матеріалу або не повернули позивачу, що фактично позбавило позивача розгляду заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу вповноваженою особою тобто розглянуто з перевищенням повноважень Броварської міської ради;

5) зобов`язати Броварську міську раду Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.09.2021 року відповідно до Закону України «Про звернення громадян», в передбачений термін, за присутності позивача та наданням відповіді з посиланням на норми законодавства та порядку оскарження наданої відповіді та надання достовірної інформації щодо порядку відведення земельної ділянки пільговим категоріям громадян та передачу заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою, до вповноваженої особи;

6) визнати протиправними дії та бездіяльність Міського голови м. Бровари, ОСОБА_2 , який не розглянув заяву ОСОБА_1 від 03.09.2021 року, особисто, в передбачений термін та за присутності позивача, за надання недостовірної інформації, що заява позивача розглядалася на черговій сесії міської ради, за ненадання відповіді на заяви позивача, з посиланням на норми законодавства та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення та надання недостовірної інформації за розгляд заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою, зважаючи що відповідачі повідомляють, що надання графічного матеріалу не належить до повноважень відповідачів 1 та 2, але дану заяву не передали до іншого органу, до повноважень якого належить надання графічного матеріалу або не повернули позивачу, що фактично позбавило позивача розгляду заяви позивача та передачу заяви позивача у частині відведення земельної ділянки та наданні графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою, до вповноваженої особи;

7) зобов`язати міського голову м. Бровари, ОСОБА_2 розглянути заяву позивача від 03.09.2021 року, особисто та в присутності позивача, відповідно Закону України «Прошу дану заяву розглянути міським головою та на черговій сесії Броварської міської ради, щодо питання відведення (або надання) заявнику в пільговому порядку земельної ділянки заявнику для індивідуального садівництва і городництва відповідно діючи як суб`єкти владних повноважень, згідно Рішення Конституційного суду України від 27 лютого 2020 року, Справа № 1- 247/2018(3393/18) ст. 16, 22, 57, 58 Конституції України п.2. пп. б п. 6 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.2 п. 18 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та міждержавної угоди «Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців», Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду», п.20.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому що заявник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, також прирівняний до осіб з інвалідністю внаслідок ВВВ III групи, та має право на пільги і переваги встановлені законодавством СССР для інвалідів Великої Вітчизняної війни, також відселений із території зараження від ЧАЄС III категорії, тому має право на пільгове відведення земельної ділянки згідно Законів та Конституції України, та відвести дану земельну ділянку протягом року з часу надання даної заяви (або надання графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою в м. Бровари);

8) зобов`язати Броварську міську раду Київської області, відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000,00 гривен (два мільйони гривен), та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000,00 гривен (два мільйони гривен);

9) зобов`язати Броварську міську раду Київської області, відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000,00 гривен ( два мільйони гривен), та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000,00 гривен (два мільйони гривен).

12.12.2022, ухвалою Київського окружного адміністративного суду, керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, вказану позовну заяву було залишено без руху у зв`язку із встановленням судом невідповідності останньої вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу порядок та спосіб усунення недоліків позовної заяви та визначено термін їх усунення.

26.12.2022, ухвалою Київського окружного адміністративного суду, з огляду на невиконання позивачем у повному обсязі вимог ухвали суду від 12.12.2022 та допущені ним зловживання процесуальними правами, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повернута позивачу.

23.02.2023, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 320/11427/22, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

25.04.2023 справа надійшла від Шостого апеляційного адміністративного суду до Київського окружного адміністративного суду та Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.04.2023 передана судді Войтович І.І. для продовження розгляду.

Відповідно, отримавши та перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали у відповідності до положень та вимог процесуального законодавства суд зазначає слідуюче.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що в позовній заяві зазначаються: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, заявляючи вимогу про відшкодування відповідачами матеріальних збитків у розмірі 2000000,00 гривен та моральної шкоди в сумі 2000000,00 гривен, позивач не навів обґрунтований розрахунок цих сум, про яку заявлено у позовних вимогах, що не відповідає пункту 3 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Посилання позивача на судову практику розгляду спорів про присудження моральної шкоди в інших справах не може бути прийнята судом до уваги, оскільки обставини відшкодування моральної шкоди є індивідуальними та доводяться окремо у кожній справі.

Позивачем не наведені жодні обставини та не надані жодні докази, які б свідчили про те, що рішення, дії та бездіяльність відповідача, які оскаржуються у цій справі та мали місце у вересні-жовтні 2021 року, призвели до заподіяння йому душевних страждань, приниження честі та гідності, хвороби тощо.

Також, посилання позивача у позовній заяві в якості доказів заподіяння йому моральної шкоди на обставини, які мали місце до спірних правовідносин, у жодному разі не звільняють його від обов`язку доведення розміру моральної шкоди, заявленої до відшкодування.

Суд звертає увагу на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір матеріальної шкоди в розмірі 2000000,00 грн. взагалі не містить обґрунтування обставинами та доведення доказами. При цьому, у тексті позовної заяви позивач зазначає про оцінку ним загальних втрат вартості не отриманої земельної ділянки 1 500 000,00 грн. та 500 000,00 грн. як упущеної вигоди від користування земельною ділянкою захворювань, завданої протиправними діями відповідачів, порушенням процедури відведення земельної ділянки згідно заяви позивача та упущеної вигоди від продажі або користування земельною ділянкою.

Позивач також зазначає без належних обґрунтувань та доказів розмір загальних втрат від захворювання, що оцінено в 100 000,00 грн., як зменшення віку, який позивач міг прожити, нанесена шкода здоров`ю через не прийняття позивачем належних ліків для лікування серцевого захворювання, обмеження в харчуванні тощо, що не співвідноситься із заявленим ним у прохальній частині позову розміром шкоди та надання в наступному до суду доказів захворювання є необґрунтованим в силу обов`язку позивача обґрунтувати заявлену суму до відшкодування.

Суд зауважує, що надання позивачем обґрунтованого розрахунку заявленого до відшкодування розміру шкоди та підтвердження відповідними доказами має важливе практичне значення, оскільки є запобіжником зловживання позивачем наданими йому процесуальними правами з метою недопущення штучного створення умов для розгляду за правилами загального позовного провадження тих справ, які за своєю суттю та змістом (окрім вимоги про стягнення шкоди) є справами незначної складності та підлягають вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, відповідно до положень статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах, зокрема, щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:

1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;

6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;

8) типові справи;

9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;

10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;

11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Положення аналогічного змісту містить статті 257 КАС України, частиною другої якої визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Таким чином, суд вказує, що заявлення позивачем вимог про відшкодування шкоди у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, без наведення належного обґрунтування, надання доказів та обґрунтованого розрахунку розміру такої шкоди може призвести до створення позивачем штучних передумов для розгляду за правилами загального позовного провадження справ, предмет та обставини яких за своєю суттю свідчать про незначну складність цих справ та можливість їх розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з метою процесуальної економії.

Натомість, суд зазначає, що одними з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч. 3 ст. 2 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з положеннями статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд зауважує, що перелік прикладів зловживань процесуальними правами, наведений у частині другій статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, не є вичерпним, що підтверджується вживанням законодавцем прислівника "зокрема".

Водночас одним з випадків зловживань процесуальними правами є подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Отже, надання позивачем обґрунтованого розрахунку заявленого до відшкодування розміру шкоди та підтвердження відповідними доказами є необхідним задля виключення можливості зловживань з боку позивача наданими йому процесуальними правами.

За таких обставин, враховуючи, що предмет та обставини цієї справи (за виключенням вимоги про відшкодування шкоди) свідчать про можливість її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, надання позивачем обґрунтованого розрахунку суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування, є необхідним також для підтвердження того, що позивачем не допущено зловживань наданими йому процесуальними правами з метою штучного створення передумов для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Верховний Суд у численних рішеннях виклав правовий висновок про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов`язку.

Зокрема, такий висновок викладено (серед багатьох інших судових рішень):

- в ухвалі Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №9901/360/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92972228), правомірність якого підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 96890769);

- в ухвалі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №9901/352/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92787437);

- в ухвалі Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №9901/345/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92601959);

- в ухвалі Верховного Суду від 27.10.2020 у справі №9901/189/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92482614);

- в ухвалі Верховного Суду від 26.10.2020 у справі №9901/313/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92457998).

З урахуванням викладеного, вбачається невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, та з метою усунення встановлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування.

Аналогічні обставини щодо обов`язкового надання до суду позивачем обґрунтованого розрахунку суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування, були вирішені та підтвердженні в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2022 по справі 320/15630/21, яка набрала законної сили 27.04.2022.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду:

- обґрунтованого розрахунку суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування (з доданням копій відповідно до кількості учасників справи).

Керуючись ст.ст. 160, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області , Броварського міського голови Сапожко Ігоря Васильовича про визнання протиправними дій, скасування пунктів рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Войтович І.І.