Ухвала

від 07.07.2023 по справі 320/11427/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

07 липня 2023 року м. Київ Справа № 320/11427/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області , Броварського міського голови Сапожко Ігоря Васильовича про визнання протиправними дій, скасування пунктів рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Броварського міського голови Сапожко Ігоря Васильовича та Броварської міської ради Київської області, у якому, зокрема, просить суд:

1) визнати протиправними дії сесії Броварської міської ради Київської області, за відмову розглянути заяву позивача від 03.09.2021 року, за дії пов`язані із прийняттям рішення від 28.10.2021 року, стосовно нібито заяви позивача від 03.09.2021 року; п. 3., 3.1., 3.2, 3. Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 , **** від 03.09.2021 року №9-5-Л-1929:

3.1. відмовити у задоволенні заяви в частині відведення (надання) в пільговому порядку земельної ділянки для індивідуального садівництва і городництва в зв`язку з тим, що подана заява не відповідає встановленому порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та порядку надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, встановленими статтями 118, 123 Земельного кодексу України;

3.2. відмовити у задоволенні заяви в частині надання графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою в м. Бровари, в зв`язку з тим, що надання графічного матеріалу не належить до повноважень Броварської міської ради Броварського району Київської області, відповідно до Законодавства України.» та відмовою вказати статус позивача, та відмовою розглянути заяву позивача окремим рішенням сесії міської ради, також не було враховано п 2. п.6. ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та незважаючи що до повноважень Броварської міської ради не належить розгляд питання про надання графічних матеріалів, але її не передали до органу до повноважень якого належить розгляд даного питання або не повернули позивачу згідно ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», тобто розглянуто з перевищенням повноважень Броварської міської ради та з перевищенням терміну встановленого Законом України «Про звернення громадян»;

2) скасувати пункт 3., 3.1., 3.2, пов`язаний із прийняттям рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 28.10.2021 року, який не стосується заяви позивача від 03.09.2021 року п.3. « 3.1. Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 , **** від 03.09.2021року №9-5-Л-1929:

3.1. відмовити у задоволенні заяви в частині відведення (надання) в пільговому порядку земельної ділянки для індивідуального садівництва і городництва в зв`язку з тим, що подана заява не відповідає встановленому порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та порядку надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, встановленими статтями 118.123 Земельного кодексу України;

скасувати пункт 3.2 пов`язаний із прийняттям рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 28.10.2021 року, щодо заяви позивача від 03.09.2021 року п. 3 « 3.2 3.2. відмовити у задоволенні заяви в частині надання графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою в м. Бровари, в зв`язку з тим, що надання графічного матеріалу не належить до повноважень Броварської міської ради Броварського району Київської області, відповідно до Законодавства України.»;

3) зобов`язати Броварську міську раду Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.09.2021 року відповідно до вимог: «Прошу дану заяву розглянути міським головою та на черговій сесії Броварської міської ради, щодо питання відведення (або надання) заявнику в пільговому порядку земельної ділянки заявнику для індивідуального садівництва і городництва відповідно діючи як суб`єкти владних повноважень, згідно Рішення Конституційного суду України від 27 лютого 2020 року, Справа № 1-247/2018(3393/18) ст. 16, 22, 57, 58 Конституції України п.2. пп. б п. 6 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.2 п. 18 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та міждержавної угоди «Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців», Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду», п.20.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому що заявник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, також прирівняний до осіб з інвалідністю внаслідок ВВВ III групи, та має право на пільги і переваги встановлені законодавством СССР для інвалідів Великої Вітчизняної війни, також відселений із території зараження від ЧАЄС III категорії, тому має право на пільгове відведення земельної ділянки згідно Законів та Конституції України, та відвести дану земельну ділянку протягом року з часу надання даної заяви (або надання графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою в м. Бровари);

4) визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області, за порушення ст. 15, 20 Закону України «Про звернення громадян», яка не розглянула заяву ОСОБА_1 від 03.09.2021 року на сесії міської ради», яка змінила предмет та підстави звернення позивача та розглянула за його відсутності, без надання можливості додатково обґрунтувати свої вимоги та примушенням надавати графічні матеріали до заяви, який не передбачений законодавством про відведенні земельної ділянки, відповідно заяви позивача та не надала відповіді з посиланням на норми законодавства та порядку оскарження наданої відповіді та надання недостовірної інформації за розгляд заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою, зважаючи що відповідачі повідомляють, що надання графічного матеріалу не належить до повноважень відповідачів 1 та 2, але дану заяву не передали до іншого органу, до повноважень якого належить надання графічного матеріалу або не повернули позивачу, що фактично позбавило позивача розгляду заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу вповноваженою особою тобто розглянуто з перевищенням повноважень Броварської міської ради;

5) зобов`язати Броварську міську раду Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.09.2021 року відповідно до Закону України «Про звернення громадян», в передбачений термін, за присутності позивача та наданням відповіді з посиланням на норми законодавства та порядку оскарження наданої відповіді та надання достовірної інформації щодо порядку відведення земельної ділянки пільговим категоріям громадян та передачу заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою, до вповноваженої особи;

6) визнати протиправними дії та бездіяльність Міського голови м. Бровари, ОСОБА_2 , який не розглянув заяву ОСОБА_1 від 03.09.2021 року, особисто, в передбачений термін та за присутності позивача, за надання недостовірної інформації, що заява позивача розглядалася на черговій сесії міської ради, за ненадання відповіді на заяви позивача, з посиланням на норми законодавства та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення та надання недостовірної інформації за розгляд заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою, зважаючи що відповідачі повідомляють, що надання графічного матеріалу не належить до повноважень відповідачів 1 та 2, але дану заяву не передали до іншого органу, до повноважень якого належить надання графічного матеріалу або не повернули позивачу, що фактично позбавило позивача розгляду заяви позивача та передачу заяви позивача у частині відведення земельної ділянки та наданні графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою, до вповноваженої особи;

7) зобов`язати міського голову м. Бровари, ОСОБА_2 розглянути заяву позивача від 03.09.2021 року, особисто та в присутності позивача, відповідно Закону України «Прошу дану заяву розглянути міським головою та на черговій сесії Броварської міської ради, щодо питання відведення (або надання) заявнику в пільговому порядку земельної ділянки заявнику для індивідуального садівництва і городництва відповідно діючи як суб`єкти владних повноважень, згідно Рішення Конституційного суду України від 27 лютого 2020 року, Справа № 1- 247/2018(3393/18) ст. 16, 22, 57, 58 Конституції України п.2. пп. б п. 6 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.2 п. 18 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та міждержавної угоди «Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців», Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду», п.20.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому що заявник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, також прирівняний до осіб з інвалідністю внаслідок ВВВ III групи, та має право на пільги і переваги встановлені законодавством СССР для інвалідів Великої Вітчизняної війни, також відселений із території зараження від ЧАЄС III категорії, тому має право на пільгове відведення земельної ділянки згідно Законів та Конституції України, та відвести дану земельну ділянку протягом року з часу надання даної заяви (або надання графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою в м. Бровари);

8) зобов`язати Броварську міську раду Київської області, відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000,00 гривен (два мільйони гривен), та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000,00 гривен (два мільйони гривен);

9) зобов`язати Броварську міську раду Київської області, відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000,00 гривен ( два мільйони гривен), та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000,00 гривен (два мільйони гривен).

12.12.2022, ухвалою Київського окружного адміністративного суду, керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, вказану позовну заяву було залишено без руху у зв`язку із встановленням судом невідповідності останньої вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу порядок та спосіб усунення недоліків позовної заяви та визначено термін їх усунення.

26.12.2022, ухвалою Київського окружного адміністративного суду, з огляду на невиконання позивачем у повному обсязі вимог ухвали суду від 12.12.2022 та допущені ним зловживання процесуальними правами, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повернута позивачу.

23.02.2023, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 320/11427/22, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

25.04.2023 справа надійшла від Шостого апеляційного адміністративного суду до Київського окружного адміністративного суду та Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.04.2023 передана судді Войтович І.І. для продовження розгляду.

01.05.2023, отримавши та перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали справи на дотримання вимог процесуального законодавства, ухвалою суду, керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, позовну заяву ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області, Броварського міського голови Сапожко Ігоря Васильовича про визнання протиправними дій, скасування пунктів рішення, зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху. у зв`язку із встановленням судом невідповідності останньої вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу порядок та спосіб усунення недоліків позовної заяви та визначено термін їх усунення, а саме: шляхом надання до суду обґрунтованого розрахунку суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування (з доданням копій відповідно до кількості учасників справи), протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Вказана ухала суду надіслана позивачу засобами поштового зв`язку "Укрпошта" рекомендованим, з повідомленням про вручення 26.05.2023 за адресою, вказаною у позовній заяві: АДРЕСА_1 та отримана ОСОБА_1 02.06.2023, що підтверджується наявним у справі списком згрупованих поштових відправлень судді за трекінгом 0113302982278.

12.06.2023 судом отримано заяву від позивача ОСОБА_1 , у якій позивач просить, серед іншого, забезпечити розгляд справи неупередженим незалежним та безстороннім судом та відвід (самовідвід) судді.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Войтовичу І.І. залишено без розгляду.

Також, у вказаній заяві, отриманій судом 12.06.2023, позивач зазначив позицію на виконання ухвали від 01.05.2023, справа №320/11427/22, щодо усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно, розглянувши подану ОСОБА_1 заяву, суд звертає увагу, що на виконання вимог ухвали суду, позивачем використовуються образливих, зневажливих та бездоказові висловлювання щодо судді головуючого, зокрема, в абзацах 1, 2 першої сторінки, абзацах 6, 10, 11, 12, 19 другої сторінки, 6, 10 третьої сторінки, 1, 14 четвертої сторінки заяви, які дискредитують судові органи України та їх посадових осіб, містять образливі висловлювання на адресу головуючого судді, звинувачення його у вчиненні злочину тощо.

Крім того, слова, спрямовані на образу головуючого судді у цій справі, позивач також використовував у заяві про відвід судді від 12.06.2023.

Суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України, особи які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно користуватися належними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України).

Згідно з пунктами першим та другим частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Серед іншого, в переліку процесуальних прав учасників справи, зокрема, є право на звернення до суду із заявами (пункт 3 частини 3 статті 44 КАС України).

Наразі за імперативними приписами частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Перелік дій, що суперечать завданню адміністративного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним (частина друга вказаної статті).

Суд зауважує, що сторони судового процесу повинні не припускати висловлень, що свідчать про неповагу до суду, та не використовувати образливих та зневажливих висловлювань на адресу суду та його посадових осіб як під час оформлення документів для подання до суду всіх інстанцій, так і у публічному житті, оскільки такі не підсилюють ефективність і переконливість інформації в документах офіційно-ділового стилю, а демонструють неповагу до суддів та судочинства.

Заява ОСОБА_1 "на виконання ухвали суду від 01.05.2023 в справі №320/11427/22, щодо усунення недоліків позовної заяви", а також викладена у ній заява про відвід судді містять образливі та некоректні висловлювання на адресу головуючого судді, з використанням безтактовних та зневажливих словосполучень.

Обґрунтування вказаних заяв з використанням некоректних та образливих висловлювань на адресу суду, зі звинуваченням судді у вчиненні злочину тощо, виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи підпункт "а" пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах "Ржегак проти Чеської Республіки" від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, "Дюрінже та Грандж проти Франції" від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, "Guntis Apinis проти Латвії" від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі №9901/34/19 (провадження № 11-82заі19) вказано, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС.

У постанові від 07.04.2021 у справі №9901/23/21 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.

Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.

У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (див. аналогічні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі №9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19). Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України (повернення, залишення без розгляду передбачених § 1 і § 2 глави 1 розділу ІІ КАС України заяв, скарг, клопотань).

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.10.2021 у справі №9901/598/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 101029238).

Зокрема, у цій ухвалі Велика Палата Верховного Суду розцінила в якості зловживання процесуальними правами такі обставини:

"Позивач у заяві голослівно звинуватив суддю-доповідача у "попередній протиправній змові" з начальником управління забезпечення роботи Великої Палати Верховного Суду з метою відмови позивачеві у розгляді його заяв від 22 червня 2021 року, Велику Палату Верховного Суду та її апарат - у вчиненні "прикрого і ганебного випадку підміни судового рішення" (т. 8, а. с. 199), у "відвертій брехні і перекручуванні норм КАСУ", у тому, що позиція в листі від 09.07.2021 абсурдна" (т. 8, а. с. 200).

Позивач заявив, що суддя-доповідач є "безпосереднім винуватцем … ганебного і прикрого випадку підміни тексту постанов", "умисно вчинив дії, спрямовані на приховування … відомостей щодо підміни тексту постанови" від 4 лютого 2021 року (т. 8, а. с. 200), та пригрозив цьому судді можливістю його "дисциплінарного переслідування", а також відповідальністю держави у Європейському суді з прав людини (далі - ЄСПЛ) за "порушення Великою Палатою ВС статті 6 Конвенції за епізодом підміни тексту постанови ВП ВС" (т. 8, а. с. 200).

Крім того, позивач охарактеризував суддю-доповідача як такого, який разом із начальником управління забезпечення роботи Великої Палати, "м`яко кажучи, поступили не дуже мудро", коли надіслали лист від 9 липня 2021 року (т. 8, а. с. 200). Позивач застеріг суддів від відмови у задоволенні його заяви, бо "повторну відмову у наданні скороченої постанови, а також відмову ВП ВС у роз`ясненні цієї постанови я буду розцінювати як порушення статті 34 Конвенції і відповідно включу цей пункт у заяву до ЄСПЛ" (т. 8, а. с. 201)".

Не вдаючись до подробиць використання позивачем у заявах від 12.06.2023 образливих та зневажливих висловлювань на адресу головуючого судді, слід зазначити, що вони за своїм змістом відповідають тим обставинам, які викладені у вищевказаній ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №9901/598/19 та розцінені в якості зловживань учасником процесу своїми процесуальними правами.

Суд зазначає, що неодноразове використання позивачем у своїх заявах принизливих, глумливих, образливих висловлювання щодо судді свідчить про те, що такі дії явно не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідача, а тому суперечать завданню адміністративного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.

Суд зазначає, що явна зневага і зверхневе ставлення позивача до судової гілки влади в цілому і, зокрема, до головуючого судді у цій справі, використання образливих висловлювань на адресу судді, низький рівень правової культури у спілкуванні та підкреслений і неприхований нігілізм надає позивачу відчуття безкарності за свої вчинки та свідчить про ігнорування ним вимог закону, норм моралі, цінності права, зневажливе ставлення до правових принципів, на яких будується демократична і правова держава та які покладені в основу судоустрою України.

Суд розцінює такі дії позивача як зразковий приклад зловживання учасником процесу наданими йому процесуальними правами.

Згідно з частиною третьою статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

При цьому частиною четвертою цієї ж статті визначено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

За таких обставин, суд вважає за необхідне вжити заходи для запобігання зловживанню позивачем процесуальними правами та застосувати відповідний наслідок у вигляді повернення позовної заяви. До того ж, вжиття таких заходів матиме виховну та превентивну функцію, служитиме запобіжником від вчинення позивачем аналогічних дій у майбутньому.

Крім того, незважаючи на те, що викладені обставини є достатньою підставою для повернення позовної заяви, суд також звертає увагу на те, що недоліки позовної заяви, про існування яких було вказано в ухвалі від 01.05.2023, позивачем у повному обсязі усунуті не були.

Так, залишаючи позовну заяву без руху, суд звернув увагу на те, що заявляючи вимогу про відшкодування відповідачами матеріальних збитків у розмірі 2 000 000,00 гривен та моральної шкоди в сумі 2 000 000,00 гривен, позивач не навів обґрунтований розрахунок цих сум, про яку заявлено у позовних вимогах, як і не навів належного розрахунку та не надав доказів щодо оцінених ним втрат по захворюванню в 100 000,00 грн., що відповідно не відповідає пункту 3 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання позивача на судову практику розгляду спорів про присудження моральної шкоди в інших справах не може бути прийнята судом до уваги, оскільки обставини відшкодування моральної шкоди є індивідуальними та доводяться окремо у кожній справі.

Позивачем не були наведені жодні обставини та не надані жодні докази, які б свідчили про те, що рішення, дії та бездіяльність відповідача, які оскаржуються у цій справі та мали місце у вересні - жовтні 2021 року, призвели до заподіяння йому душевних страждань, приниження честі та гідності, втрати здоров`я тощо.

Крім того, посилання позивача у позовній заяві в якості доказів заподіяння йому моральної шкоди на обставини, які мали місце до спірних правовідносин, у жодному разі не звільняють його від обов`язку доведення розміру моральної шкоди, заявленої до відшкодування.

Також суд звернув увагу на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір матеріальної шкоди в розмірі 2 000 000,00 грн. взагалі не містить обґрунтування обставинами та доведення доказами. При цьому, у тексті позовної заяви позивач зазначає про оцінку ним загальних втрат від захворювань у 100 000,00 грн., що не співвідноситься із заявленим ним у прохальній частині позову розміром шкоди.

Суд зауважив, що надання позивачами обґрунтованого розрахунку заявленого до відшкодування розміру шкоди та підтвердження відповідними доказами має важливе практичне значення, оскільки є запобіжником зловживання позивачами наданими їм процесуальними правами з метою недопущення штучного створення умов для розгляду за правилами загального позовного провадження тих справ, які за своєю суттю та змістом (окрім вимоги про стягнення шкоди) є справами незначної складності та підлягають вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно, суд зазначив, що враховуючи, що предмет та обставини цієї справи (за виключенням вимоги про відшкодування шкоди) свідчать про можливість її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, надання позивачем обґрунтованого розрахунку суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування, є необхідним також для підтвердження того, що позивачем не допущено зловживань наданими йому процесуальними правами з метою штучного створення передумов для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

При цьому, Верховний Суд у численних рішеннях виклав правовий висновок про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов`язку.

Зокрема, такий висновок викладено (серед багатьох інших судових рішень):

- в ухвалі Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №140/10792/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 100679837);

- в ухвалі Верховного Суду від 18.10.2021 у справі №420/15949/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 100408670);

- в ухвалі Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №9901/360/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92972228), правомірність якого підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 96890769);

- в ухвалі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №9901/352/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92787437);

- в ухвалі Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №9901/345/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92601959);

- в ухвалі Верховного Суду від 27.10.2020 у справі №9901/189/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92482614);

- в ухвалі Верховного Суду від 26.10.2020 у справі №9901/313/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92457998).

У пунктах 28, 29 постанови від 03.03.2021 у справі №640/6853/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 95277958) Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку заявленої до відшкодування моральної шкоди свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (зокрема, пункту 3 частини п`ятої цієї статті), що є підставою для залишення позовної заяви без руху, а не усунення відповідного недоліку тягне за собою правовий наслідок у вигляді повернення позовної заяви позивачу.

Правовий висновок аналогічного змісту викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2021 у справі №9901/360/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 96890769).

З урахуванням викладеного, суд повідомив, що з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування.

Однак, вказана вимога суду позивачем виконана не була та у позовній заяві від 08.12.2022 позивач лише зазначив, що оцінює моральну шкоду саме в розмірі 2 000 000,00 грн.

Таким чином, наведене свідчить, що вимоги ухвали суду від 01.05.2023 позивачем у повному обсязі виконані не були, будь-яких доказів усунення недоліків позовної заяви чи клопотання про продовження строку про усунення недоліків позовної заяви позивачем до суду не було надано. Наведене, у свою чергу, також є підставою для повернення позовної заяви.

Суд наголошує, що враховуючи отримання позивачем ухвали суду про залишення позовної заяви без руху 02.06.2023 та визначений десятиденний строк на її виконання, у позивача ОСОБА_1 було достатньо часу для виконання вимог ухвали суду.

Суд враховує у даній справі перебування судді у відпустці з 19.06.2023 по 04.07.2023, включно.

Відтак, позивач у визначений судом строк та спосіб вимоги ухвали суду не виконав, станом на 07.07.2023 доказів виконання ухвали суду від 01.05.2023 не надав.

Так, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи вищезазначене, з огляду на невиконання позивачем у повному обсязі вимог ухвали суду від 01.05.2023 та допущені ним зловживання процесуальними правами, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Броварського міського голови Сапожко Ігоря Васильовича , Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій, скасування пунктів рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Войтович І.І.