Постанова

від 10.09.2024 по справі 320/11427/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11427/22 Головуючий у 1 інстанції: Войтович І.І.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Кузьмишиної О.М.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області, Броварського міського голови Сапожко Ігоря Васильовича про визнання протиправними дій, скасування пунктів рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Броварської міської ради Київської області, Броварського міського голови Сапожко Ігоря Васильовича, в якому просив:

1) визнати протиправними дії сесії Броварської міської ради Київської області за відмову розглянути заяву позивача від 03.09.2021 року, за дії пов`язані із прийняттям рішення від 28.10.2021 року, стосовно нібито заяви позивача від 03.09.2021 року; п. 3., 3.1., 3.2, 3. Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 , **** від 03.09.2021 року №9-5-Л-1929:

3.1. відмовити у задоволенні заяви в частині відведення (надання) в пільговому порядку земельної ділянки для індивідуального садівництва і городництва, в зв`язку з тим, що подана заява не відповідає встановленому порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та порядку надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, встановленими статтями 118, 123 Земельного кодексу України;

3.2. відмовити у задоволенні заяви в частині надання графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою в м. Бровари, в зв`язку з тим, що надання графічного матеріалу не належить до повноважень Броварської міської ради Броварського району Київської області, відповідно до Законодавства України.» та відмовою вказати статус позивача, та відмовою розглянути заяву позивача окремим рішенням сесії міської ради, також не було враховано п 2. п.6. ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та незважаючи що до повноважень Броварської міської ради не належить розгляд питання про надання графічних матеріалів, але її не передали до органу до повноважень якого належить розгляд даного питання або не повернули позивачу згідно ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», тобто розглянуто з перевищенням повноважень Броварської міської ради та з перевищенням терміну встановленого Законом України «Про звернення громадян»;

2) скасувати пункт 3., 3.1., 3.2, пов`язаний із прийняттям рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 28.10.2021 року, який не стосується заяви позивача від 03.09.2021 року п.3. « 3.1. Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 , **** від 03.09.2021року №9-5-Л-1929:

3.1. відмовити у задоволенні заяви в частині відведення (надання) в пільговому порядку земельної ділянки для індивідуального садівництва і городництва в зв`язку з тим, що подана заява не відповідає встановленому порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та порядку надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, встановленими статтями 118.123 Земельного кодексу України;

скасувати пункт 3.2 пов`язаний із прийняттям рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 28.10.2021 року, щодо заяви позивача від 03.09.2021 року п. 3 « 3.2 3.2. відмовити у задоволенні заяви в частині надання графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою в м. Бровари, в зв`язку з тим, що надання графічного матеріалу не належить до повноважень Броварської міської ради Броварського району Київської області, відповідно до Законодавства України.»;

3) зобов`язати Броварську міську раду Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.09.2021 року відповідно до вимог: «Прошу дану заяву розглянути міським головою та на черговій сесії Броварської міської ради, щодо питання відведення (або надання) заявнику в пільговому порядку земельної ділянки заявнику для індивідуального садівництва і городництва відповідно діючи як суб`єкти владних повноважень, згідно Рішення Конституційного суду України від 27 лютого 2020 року, Справа № 1-247/2018(3393/18) ст. 16, 22, 57, 58 Конституції України п.2. пп. б п. 6 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.2 п. 18 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та міждержавної угоди «Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців», Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду», п.20.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому що заявник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, також прирівняний до осіб з інвалідністю внаслідок ВВВ III групи, та має право на пільги і переваги встановлені законодавством СССР для інвалідів Великої Вітчизняної війни, також відселений із території зараження від ЧАЄС III категорії, тому має право на пільгове відведення земельної ділянки згідно Законів та Конституції України, та відвести дану земельну ділянку протягом року з часу надання даної заяви (або надання графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою в м. Бровари);

4) визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області, за порушення ст. 15, 20 Закону України «Про звернення громадян», яка не розглянула заяву ОСОБА_1 від 03.09.2021 року на сесії міської ради», яка змінила предмет та підстави звернення позивача та розглянула за його відсутності, без надання можливості додатково обґрунтувати свої вимоги та примушенням надавати графічні матеріали до заяви, який не передбачений законодавством про відведенні земельної ділянки, відповідно заяви позивача та не надала відповіді з посиланням на норми законодавства та порядку оскарження наданої відповіді та надання недостовірної інформації за розгляд заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою, зважаючи що відповідачі повідомляють, що надання графічного матеріалу не належить до повноважень відповідачів 1 та 2, але дану заяву не передали до іншого органу, до повноважень якого належить надання графічного матеріалу або не повернули позивачу, що фактично позбавило позивача розгляду заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу вповноваженою особою тобто розглянуто з перевищенням повноважень Броварської міської ради;

5) зобов`язати Броварську міську раду Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.09.2021 року відповідно до Закону України «Про звернення громадян», в передбачений термін, за присутності позивача та наданням відповіді з посиланням на норми законодавства та порядку оскарження наданої відповіді та надання достовірної інформації щодо порядку відведення земельної ділянки пільговим категоріям громадян та передачу заяви позивача у частині наданні графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою, до вповноваженої особи;

6) визнати протиправними дії та бездіяльність міського голови м. Бровари Сапожка Ігоря Васильовича , який не розглянув заяву ОСОБА_1 від 03.09.2021 року, особисто, в передбачений термін та за присутності позивача, за надання недостовірної інформації, що заява позивача розглядалася на черговій сесії міської ради, за ненадання відповіді на заяви позивача, з посиланням на норми законодавства та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення та надання недостовірної інформації за розгляд заяви позивача у частині надання графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою, зважаючи, що відповідачі повідомляють, що надання графічного матеріалу не належить до повноважень відповідачів 1 та 2, але дану заяву не передали до іншого органу, до повноважень якого належить надання графічного матеріалу або не повернули позивачу, що фактично позбавило позивача розгляду заяви позивача та передачу заяви позивача у частині відведення земельної ділянки та наданні графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою, до вповноваженої особи;

7) зобов`язати міського голову м. Бровари Сапожка Ігоря Васильовича розглянути заяву позивача від 03.09.2021 року, особисто та в присутності позивача, відповідно Закону України «Прошу дану заяву розглянути міським головою та на черговій сесії Броварської міської ради, щодо питання відведення (або надання) заявнику в пільговому порядку земельної ділянки заявнику для індивідуального садівництва і городництва відповідно діючи як суб`єкти владних повноважень, згідно Рішення Конституційного суду України від 27 лютого 2020 року, Справа № 1- 247/2018(3393/18) ст. 16, 22, 57, 58 Конституції України п.2. пп. б п. 6 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.2 п. 18 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та міждержавної угоди «Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців», Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду», п.20.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому що заявник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, також прирівняний до осіб з інвалідністю внаслідок ВВВ III групи, та має право на пільги і переваги встановлені законодавством СССР для інвалідів Великої Вітчизняної війни, також відселений із території зараження від ЧАЄС III категорії, тому має право на пільгове відведення земельної ділянки згідно Законів та Конституції України, та відвести дану земельну ділянку протягом року з часу надання даної заяви (або надання графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою в м. Бровари);

8) зобов`язати Броварську міську раду Київської області відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000,00 гривень (два мільйони гривень) та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000,00 гривень (два мільйони гривень);

9) зобов`язати Броварську міську раду Київської області, відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000,00 гривень (два мільйони гривень) та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000,00 гривень (два мільйони гривень).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

02 січня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Броварської міської ради Київської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області, Броварського міського голови Сапожко Ігоря Васильовича про визнання протиправними дій, скасування пунктів рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху та встановлено позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції запропонував усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду обґрунтованого розрахунку суми матеріальної та моральної шкоди, заявленої до відшкодування (з доданням копій відповідно до кількості учасників справи).

На виконання вимог ухвали суду, 12 червня 2023 року до Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява від 07.06.2023, в якій позивач, зокрема, виклав позицію щодо ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

В подальшому, окаржуваною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції вказав, що, на виконання вимог ухвали суду, позивачем використовуються образливі, зневажливі та бездоказові висловлювання щодо головуючого судді, зокрема, в абзацах 1, 2 першої сторінки, абзацах 6, 10, 11, 12, 19 другої сторінки, 6, 10 третьої сторінки, 1, 14 четвертої сторінки заяви, які дискредитують судові органи України та їх посадових осіб, містять образливі висловлювання на адресу головуючого судді, звинувачення його у вчиненні злочину, тощо.

Також, суд першої інстанції зазначив, що заява ОСОБА_1 "на виконання ухвали суду від 01.05.2023 в справі №320/11427/22, щодо усунення недоліків позовної заяви", а також викладена у ній заява про відвід судді містять образливі та некоректні висловлювання на адресу головуючого судді, з використанням безтактовних та зневажливих словосполучень.

При цьому, на переконання суду першої інстанції, обґрунтування вказаних заяв з використанням некоректних та образливих висловлювань на адресу суду, зі звинуваченням судді у вчиненні злочину тощо, виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики.

Суд першої інстанції розцінив такі дії позивача, як зразковий приклад зловживання учасником процесу наданими йому процесуальними правами, як наслідок, дійшов висновку, що це є достатньою підставою для повернення позовної заяви.

Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що недоліки позовної заяви, про існування яких було вказано в ухвалі від 01.05.2023, позивачем у повному обсязі усунуті не були.

В апеляційній скарзі позивач стверджує про відсутність підстав для залишення його позовної заяви без руху, водночас, не наводить доводів на спростування висновків суду першої інстанції про зловживання ним процесуальними правами.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, статтею 45 КАС України врегулювано питання щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами.

Частина 2 статті 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Права та обов`язки учасників справи та сторін передбачені приписами статей 44, 47 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 2 КАС України, неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

У відповідності до частини 1 статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 від 07.06.2023, поданої на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивач виклав її зміст образливо, некоректно, із застосуванням неповажних та образливих слів щодо судді першої інстанції, суддів апеляційної інстанції та суддів Верховного Суду.

Колегія суддів зауважує, що учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (образити, принизити суд, його суддів, інших посадових осіб, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції тощо), він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.

Аналогічний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 липня 2021 року у справі № 9901/235/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 дійшла висновку, що дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує свої процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.

Також, як наголосила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 08 липня 2021 року у справі № 9901/235/20, у процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участі в судовому процесі.

Суд не повинен толерувати використання образливих слів чи символів, зокрема, для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні в заявах по суті справи, ні в заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників.

Такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц, від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. mutatis mutandis ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

Отже, використання образливих, зокрема принизливих, висловлювань є неприпустимим при оформленні скарги, заяви, клопотання, іншого процесуального документа.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що неодноразове використання позивачем у своїх заявах принизливих, глумливих, образливих висловлювання щодо судді свідчить про те, що такі дії явно не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідача, а тому суперечать завданню адміністративного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.

Також, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що явна зневага і зверхневе ставлення позивача до судової гілки влади в цілому і, зокрема, до головуючого судді у цій справі, використання образливих висловлювань на адресу судді, низький рівень правової культури у спілкуванні та підкреслений і неприхований нігілізм надає позивачу відчуття безкарності за свої вчинки та свідчить про ігнорування ним вимог закону, норм моралі, цінності права, зневажливе ставлення до правових принципів, на яких будується демократична і правова держава та які покладені в основу судоустрою України.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що такі дії позивача є зловживанням наданими йому процесуальними правами, а відтак, його позовна заява підлягає поверненню, на підставі частини третьої статті 45 КАС України.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Суд апеляційної інстанції, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому, підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями ст.ст. 229, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Кузьмишина О.М.

Повний текст постанови виготовлено 12.09.2024 р.