Справа № 420/18615/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України про протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди у розмірі 2 650 000,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Кабінету Міністрів України (надалі відповідач 1), Пенсійного фонду України (надалі відповідач 2) в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії Кабінету Міністрів та Пенсійного фонду України про відмову виплатити ОСОБА_1 соціальної допомоги до Постанови №713 від 14.07.2021 року Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб так як вони порушили Законодавство Держави та його Конституційні права закріплені у статті 21 Конституції України;
- зобов`язати Кабінет Міністрів України відмініти своє протиправне рішення про відмову виплатити ОСОБА_1 соціальної допомоги по Постанові №713 від 14.07.2021 року у сумі 2000 грн., починаючи з 01.07.2021 року тим самим відновити його конституційні права про рівні права громадян перед Законом передбачені статтею 21 Конституції України;
- зобов`язати Пенсійний фонд України виплачувати ОСОБА_1 щомісячно починаючи з 01.07.2021 року соціальну допомогу у сумі 2000 грн. по Постанові №713 від 14.07.2021 року нарівні з іншими військовими пенсіонерами та виплатити її заборгованість з 01.07.2021 року;
- зобов`язати Пенсійний фонд України повернути ОСОБА_1 загальну заборгованість по пенсії за рішеннями з судових справ 266587,68 грн. (двісті шістдесят шість тисяч п`ятсот вісімдесят сім грн. та 68 копійок) на підставі ст.129-1 Конституції України та статті 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів;
- стягнути з Кабінету Міністрів України завдану ОСОБА_1 моральну та матеріальну шкоду яку він оцінює у 2 650 000 (два мільйона шістсот п`ятдесят тисяч) гривень та перерахувати її на його пенсійну картку Ощадбанку України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 31 грудня 2001 року йому - підполковнику запасу Служби безпеки України ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р. у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення. З 01.01.2018 року усім пенсіонерам, яким пенсію призначено до 01.03.2018 року у тому числі і мені, відповідно до Закону № 2262, Пенсійний фонд України на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" (зі змінами), якою визначався порядок та умови перерахунку пенсій, а також розміри виплат перерахованих пенсій, з застосуванням чинної на дату виникнення права на перерахунок пенсій статті 13 Закону № 2262, здійснили перерахунок моєї пенсії. Проте рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18 і від 14.05.2019 року у справі № 826/12704/18 та постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 і від 19.01.2021 року у справі № 640/6077/19 визнано протиправними та не чинними пункти 1,2,3,5,6 Постанови № 103 та зміни до порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 45 (зі змінами) від 13.02.2008 року. Для врегулювання питання виплати перерахованих пенсій у 2019-2020 роках у межах бюджетних коштів прийняти Постанови Кабінету Міністрів України № 804 від 14.08.2019 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та № 1088 від 24.12.2019 року "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян". З метою поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, Кабінетом Міністрів України 14.07.2021 року прийнято Постанову № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" згідно з якою з 01.07.2021 року особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 року відповідно до Закону № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року (крім військовослужбовців строкової служби) тобто перерахованим відповідно до Постанови № 103 Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 року, до розмірів їхніх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262 станом на 01.03.2018 року, встановлюється щомісячна доплата в сумі 2000 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених згідно зі статтями 13, 21 і 36 Закону № 2262. Уразі коли пенсія особам, зазначеним, зокрема, в абзаці першому пункту 1 Постанови № 713, переглядалась (перераховувалась) після 01.03.2018 року, щомісячна доплата не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшилась менше ніж на 2000 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягла 2000 грн., щомісячна доплата встановлюється в сумі якої не вистачає до зазначеного розміру (абзац третій пункту 1 Постанови № 713). Таким чином, позивач зазначив, що має право отримувати щомісячну допомогу з 01.07.2021 року у сумі 2000 грн відповідно до Постанови №713. Однак Кабінет Міністрів України і Пенсійний фонд України відмовили позивачу у виплаті щомісячної соціальної допомоги у сумі 2000 грн. з 01.07.2021 року так як вважають, що йому після 01.03.2018 року була переглянута (перерахована) пенсія на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі 420/9075/20 від 21.10.2020 року і тому я не маю право на її отримання. З таким висновком він не згоден так як Кабінет Міністрів України при розробці Постанови № 713 не звертав уваги на положення статті 113 Конституції України яка обов`язує Кабінет Міністрів у своєї діяльності керуватися Конституцією та Законами України і не допускати їх порушення, у тому числі і Закону № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року, де визначено на підставі чого здійснювати перерахунок пенсії, а саме на підставі відповідної Постанови Уряду. Таким чином, Кабінет Міністрів України в даному випадку діяв протиправно та протизаконно. Пенсійний фонд України, відмовляючи позивачу у виплаті щомісячної допомоги, посилається на перерахунок його пенсії зроблений на підставі рішення суду. Таким чином, Пенсійний фонд України поручив діючу потанову №713, а це значить, що Пенсійний фонд України діяв протиправно. Крім того, відмовив у виплаті матеріальної допомоги Пенсійний фонд України в той же час не виконав рішення судів по своєчасному перерахунку пенсії та поверненню її заборгованості, як по справі 420/9075/20 від 21.10.2020 року, так і по справам 420/11279/21 від 03.09.2021 року та 420/11279/21 07.12.2021 року відповідно Одеського окружного адміністративного суду та П`ятого апеляційного адміністративного суду. Перерахунок пенсій по двом останнім справам затримай на 5 місяців - з 07.12.2021 року по 01.05.2022 року. Загальна заборгованість складає 266587,68 грн. (двісті шістдесят шість тисяч п`ятсот вісімдесят сім грн. та шістдесят вісім копійок), що підтверджується перерахунками моєї пенсії № 899 від 14.07.2022 року отриманими від Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Після прийняття постанови, позивач втратив спокій, почав нервувати, підсумок госпіталізація. Отже позивач заявляє вимогу про стягнення з Кабінету Міністрів України завдану шкоду яку він оцінює у 2 650 000,00 грн. З урахуванням викладеного позивач вважає, що Кабінет Міністрів та Пенсійний фонд України відмовивши позивачу у виплаті соціальної допомоги по Постанові №713, порушили його Конституційні права, що стало підставою звернення до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 26.12.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду: заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій; рішення яким саме позивачу відмовлено Кабінетом Міністрів України у виплаті соціальної допомоги та докази звернення до відповідача щодо виплати соціальної допомоги; докази звернення до Пенсійного фонду України щодо виплати позивачу заборгованості у сумі 266 587,68 грн. та відмови у такій виплаті; обґрунтований розрахунок суми шкоди, яку позивач просить стягнути з відповідача у сумі 2 650 000,00 грн.
До канцелярії Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, а саме: заява про поновлення строків звернення до суду та заяву по відношенню до ухвали по позовній заяві від 26.12.2022 року.
Ухвалою суду від 10.01.2023 року позивачу продовжено строк для усунення недоліків шляхом надання до суду: рішення яким саме позивачу відмовлено Кабінетом Міністрів України у виплаті соціальної допомоги та докази звернення до відповідача щодо виплати соціальної допомоги; докази звернення до Пенсійного фонду України щодо виплати позивачу заборгованості у сумі 266 587,68 грн. та відмови у такій виплаті; обґрунтований розрахунок суми шкоди, яку позивач просить стягнути з відповідача у сумі 2 650 000,00 грн.
До канцелярії Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 27.01.2023 року Одеський окружний адміністративний суд визнав поважними причини пропуску строку та відкрив провадження у справі № 420/18615/22, ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 01 березня 2023 року.
До канцелярії Одеського окружного адміністративного суду від Пенсійного фонду України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову відповідач послався на те, що Пенсійний фонд України є неналежним відповідачем у цій справі. Оскільки, функції з проведення виплати пенсії покладені не на Пенсійний фонд України, а на територіальний орган Пенсійного фонду України. Спеціальних підрозділів, які безпосередньо призначають, перераховують та виплачують пенсію в Пенсійному фонді України не створено. Крім того, рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/9075/20, на яке посилається у позовній заяві позивач, зобов`язань на Пенсійний фонд України не покладалося, Пенсійний фонд України не був учасником зазначеної справи. Як вбачається з вищенаведеного судового рішення, зобов`язання з перерахунку та виплати пенсії позивачу покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Отже, вимоги позивача щодо виплати заборгованості у сумі 266587,68 грн. нарахованої на виконання рішення суду та виплати йому щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн, передбаченої Постановою №713 заявлені до неналежного відповідача та виходять за межі повноважень Фонду.
До канцелярії Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що позовні вимоги заявлені до належного відповідача Пенсійного фонду України.
27.02.2023 року до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду від Кабінету Міністрів України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову відповідач послався на те, що позивачем не вказано, як саме Кабінет Міністрів України порушив права та законні інтереси позивача, не зазначено яким чином рішення суду може вплинути на права та обов`язки Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України не приймав рішень про відмову позивачу у виплаті щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, передбачені Постановою №713 в розумінні припису статті 19 КАС України, які можуть бути оскаржені до суду. Отже, Кабінетом Міністрів України права позивача не порушені, а тому позовні вимоги є безпідставними.
До канцелярії Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що позовні вимоги позивача до Кабінету Міністрів України обґрунтовані і не являються безпідставними та заявлені до належного відповідача.
Учасники справи в судове засідання призначене на 01.03.2023 року не з`явилися про день, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином та завчасно.
Від позивача, представників відповідачів, надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу технічного засобу не здійснювалося.
Судом ухвалено закрити підготовче провадження, та призначити до розгляду справу №420/18615/22 по суті на 28.03.2023 року о 11 год. 30 хв.
В судове засідання призначене на 28.03.2023 року учасники справи не з`явилися про день, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином та завчасно.
Від позивача, представників відповідачів, надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлення про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, ознайомившись з заявами учасників справи по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є пенсіонером та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб у розмірі 90 % грошового забезпечення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року по справі №420/9075/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено;
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01 січня 2018 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % сум грошового забезпечення на 70 % сум грошового забезпечення;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року виходячи з основного розміру пенсії 90 % грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 року по справі №420/11279/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління Служби безпеки України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови (лист від 28 травня 2021 року № 8857-8542/К-02/8-1500/21) у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки управління Служби безпеки України в Одеській області №497 від 22 березня 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та нарахування пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки управління Служби безпеки України в Одеській області №497 від 22 березня 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених раніше сум;
- зобов`язано Пенсійний фонд України у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги, здійснити фінансування виплати пенсії ОСОБА_1 , перерахованої з 01 квітня 2019 року на підставі довідки управління Служби безпеки України в Одеській області № 497 від 22 березня 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених раніше сум.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 року по справі №420/11279/21 Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у справі № 420/11279/21 в частині зобов`язання Пенсійний фонд України у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги, здійснити фінансування виплати пенсії ОСОБА_1 , перерахованої з 01 квітня 2019 року на підставі довідки управління Служби безпеки України в Одеській області № 497 від 22 березня 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених раніше сум скасовано. Ухвалено у скасованій частині нове рішення, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату перерахованої з 01.04.2019р. пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки управління Служби безпеки України в Одеській області №497 від 22 березня 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням виплачених раніше сум, по день проведення перерахунку. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у справі № 420/11279/21 залишено без змін.
На підставі зазначених рішень Головне управління Пенсійного фонду України здійснило позивачу перерахунок пенсії. Однак, заборгованість відповідно до розрахунків на доплату пенсії у сумі 265000,00 грн. позивачу не виплачено.
З метою поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, Кабінетом Міністрів України 14.07.2021 року прийнято Постанову № 713 " Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Позивач у позовній заяві зазначив, що має право отримувати щомісячну допомогу з 01.07.2021 року у сумі 2000 грн відповідно до Постанови №713, що стало підставою звернення до суду з вказаним позовом.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо позовних вимог заявлених до Пенсійного фонду України, суд зазначає таке.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (надалі - Закон України № 2262-ХІІ).
В силу приписів ст.52 Закону № 2262-ХІІ, що регулюють порядок виплати пенсії, пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання. Іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України.
Вказана вище норма статті 52 Закону № 2262-ХІІ у 2021 році не зазнавала будь-яких змін.
Пенсійний фонд України в свою чергу, у розумінні п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014р. №280 (далі - Положення №280) та ст. 58 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно з пунктами 4,7 Положення №280 Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого: розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України (п.п.4); організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні управління.
Як встановлено п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року) територіальними органами Пенсійного фонду України є головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
У відповідності до пп.5 п.4 Положення № 28-2, головні управління Фонду відповідно до покладених на завдань здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Суд зазначає, що функції з проведення виплати пенсії покладені не на Пенсійний фонд України, а на територіальний орган Пенсійного фонду України.
Слід зазначити, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/9075/20, на яке посилається у позовній заяві позивач, зобов`язань на Пенсійний фонд України не покладалося, Пенсійний фонд України не був учасником зазначеної справи.
Як вбачається з вищенаведеного судового рішення, зобов`язання з перерахунку та виплати пенсії Позивачу покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Верховний Суд в постанові від 20.12.2018 № 2а/155/17/2015 (в ЄДРСР № 78771615) вказав, що подання окремого позову про зобов`язання пенсійного органу виконати судове рішення свідчить про обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав, оскільки не відновлює і не може відновити порушені, на думку позивача, права, свободи та інтереси, які вже були захищені судом у іншій справі.
Отже, вимоги Позивача щодо виплати заборгованості у сумі 266587,68 грн, нарахованої на виконання рішення суду (пункти 3 та 4 прохальної частини позовної заяви) та виплати йому щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб заявлені до неналежного відповідача та виходять за межі повноважень Фонду.
Крім того, суд в ухвалі про залишення позову без руху вказав позивачу на ту обставину, що позивачем надані відповіді ГУ ПФУ в Одеській області, якими відмовлено у перерахунку пенсії. Однак, позивач не заявляє позовні вимоги до вказаного суб`єкту владних повноважень.
Отже, з урахуванням вищенаведених законодавчих приписів, суб`єктом, який має повноваження щодо виплати перерахованої пенсії позивача є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як територіальний орган Пенсійного фонду України.
Щодо вимоги Позивача про визнання протиправними дій Фонду у відмові виплати йому щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 гривень, передбаченої Постановою № 713, суд зазначає таке.
Нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк
Отже, якщо рішення суб`єкта владних повноважень не приймалося з метою реалізації положень нормативного акту, не містить обов`язкових правил поведінки та безпосередньо не породжує правових наслідків для позивача, не обов`язковий для виконанім без прийняття відповідного рішення, воно не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 4 КАС України.
Пенсійний фонд України не приймав рішень про відмову Позивачу у виплаті щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 гривень, передбаченої Постановою № 713 в розумінні припису ст. 19 КАС України, які можуть бути оскаржені до суду.
Лист Пенсійного фонду України від 26.01.2022 № 2585-43354/К-03/8-2800/22 (додається) є наданою у межах компетенції відповіддю на звернення Позивача від 15.12.2021 (додаються), що надійшли із Офісу Генерального прокурора та із Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Згідно з пп. 17 п. 4 Положення № 280 Пенсійний фонд України здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Пенсійного фонду України, його територіальних органів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Пенсійного фонду України.
Ч. 1 ст. 7 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР Про звернення громадян (далі - Закон № 393/96-ВР) визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.
Відповідно до ст. 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Згідно з ст. 5 Закону № 393/96-ВР у зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
У своїх зверненнях Позивачем порушено питання, зокрема, щодо виконання судового рішення за зобов`язаннями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та установлення Позивачу щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 гривень, передбаченої Постановою № 713.
Пенсійним фондом України звернення Позивача розглянуті в межах компетенції, в порядку та у строк, встановлені Законом № 393/96-ВР, виходячи із власного розуміння правового регулювання окремих питань, заявлених Позивачем у зверненні та надана відповідь (правове регулювання положень Постанови № 713 та її застосування, наведено у п. З цього відзиву).
Зокрема, позивачу повідомлено про відсутність підстав для встановлення до розміру його пенсії щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, оскільки на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі № 420/9075/20 проведено перерахунок пенсії Позивача з грошового забезпечення 12060,00 грн у розмірі 90 %. Основний розмір пенсії зріс на 2412,00 грн.
Пенсійним фондом України не приймалося рішень з питань пенсійного забезпечення позивача у розумінні припису ст. 19 КАС України, які можуть бути оскаржені до суду, зокрема, рішень про відмову у виплаті позивачу щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713.
Лист Пенсійного фонду України від 26.01.2022 № 2585-43354/К-03/8-2800/22, є відповіддю на звернення позивача. Зазначений лист, не породжує прав та обов`язків для позивача, сам по собі не є управлінським рішенням, а є фізичним носієм інформації, що містить відповідь на поставлені питання позивачем та правову позицію Фонду.
Звернення Позивача було розглянуто Фондом у порядку та строки, встановлені Законом країни Про звернення громадян та надана обґрунтована відповідь.
Верховний Суд в постанові від 12.10.2021 у справі № 910/8823/19 зазначив, що найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за цим позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати Особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а Верховний суд дійшов висновків, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Пенсійним фондом прав Позивача не порушено, протиправних дій не допущено.
Щодо позовних вимог заявлених до Кабінету Міністрі України, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України (Уряд України) (далі - Закон) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Згідно з статтею 2 Закону до основних завдань Кабінету Міністрів України належать, зокрема забезпечення виконання Конституції та законів України, актів Президента України, проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров`я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування, забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності, здійснення управління об`єктами державної власності відповідно до закону, спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснення контролю за їх діяльністю.
Відповідно до статті 20 Закону основними повноваженнями Кабінету Міністрів України у сферах соціальної політики охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, є забезпечення розроблення та виконання державних програм соціальної допомоги, здійснення заходів щодо зміцнення матеріально - технічної бази закладів соціального захисту осіб з інвалідністю, пенсіонерів та інших непрацездатних і малозабезпечених верств населення, у сферах правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, є здійсненні контролю за додержанням законодавства органами виконавчої влади, їх посадовими особами, а також органами місцевого самоврядування з питань виконання ними делегованих повноважень органів виконавчої влади.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону Кабінет Міністрів України спрямовує свою діяльність на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.
Суд зазначає, що позивачем не вказано, як саме Кабінет Міністрів України порушив права та законні інтереси позивача, не зазначено яким чином рішення суду може вплинути на права та обов`язки Кабінету Міністрів України.
На даний час постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деякими іншими категоріям осіб» за якою визначено поступове підвищення пенсій, не скасована Кабінетом Міністрів України або судовим рішенням, тобто є чинною та відповідно до статті 117 Конституції України зазначена постанова Кабінет Міністрів України видана в межах своєї компетенції та обов`язкова до виконання.
Таким чином, набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні частини другої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону.
Однак у подальшому Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року по справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.112019, в якій суд касаційної інстанції зазначив, зокрема, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатка 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатка 2 до Порядку №45 до зазначених змін.
Таким чином, з 05 березня 2019 року (з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-XII.
При цьому, порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, Пенсійний фонд України у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює також Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з п. 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у звязку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії. Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, Кабінет Міністрів України, як суб`єкт владних повноважень, діє в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством. А тому твердження позивача, викладені у позовній заяві, є безпідставними.
Щодо вимог позивача про скасування рішення про відмову виплати ОСОБА_1 соціальної допомоги по Постанові № 713 від 14.07.2021 у сумі 2000,00 грн. починаючи з 01.07.2021 року, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 2262- XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Для належного виконання приписів частини 4 статті 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив постановою від 13 лютого 2008 №45 Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок).
Так, відповідно до пункту 1 Порядку, пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Міністерства соціальної політики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб відповідно до якої затверджено нові схеми тарифних розрядів зазначених осіб.
З метою виконання постанови № 704 та положень частини 4 статті 63 Закону № 2262 Кабінетом Міністром України 21.02.2018 прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деякими іншими категоріям осіб» (далі.- Постанова №103) пункту 1 якої установлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 103 Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Відповідно до пункту 8 Постанови № 103 Міністерству соціальної політики разом з Пенсійним фондом України забезпечити проведення перерахунків пенсій, передбачених цією постановою.
Крім того, позивач у позовній заяві посилається на норми частини 4 статті 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ - Кабінету Міністрів України надано право визначати умови, порядок та розмір перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, але не надано право зменшувати розмір перерахованої пенсії.
Відповідно до положень частини 1 статті 4 Бюджетного Кодексу України Рішення Кабінету Міністрів України є частиною бюджетного законодавства. Статтею 8 Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ встановлено виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам ЇХ сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з статтею 32 Бюджетного кодексу України встановлюється організаційні засади складання проекту Державного бюджету України Міністерство фінансів України складає проект закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення проекту Державного бюджету України та прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди. Міністерством фінансів України на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди та аналізу виконання бюджету у попередніх та поточному бюджетних періодах визначає загальний рівень доходів, видатків і кредитування бюджету (включаючи загальний обсяг державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів) та дає оцінку обсягу фінансування бюджету для складання проекту Державного бюджету України та індикативних прогнозних показників Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди.
Міністерство фінансів України подає Кабінету Міністрів України для розгляду проект закону про Державний бюджет України.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.05.2021 року у справі № 9901/29/21 зазначено, що під змістом позовних вимог розуміють запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини.
У позовній заяві до суду позивачем заявлено вимогу про визнання протиправними дії Кабінету Міністрів України щодо відмови у виплаті Позивачу щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн., передбаченої Постановою Кабінету Міністрів від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713).
У постанові Верховного Суду від 05.10.2020 у справі № 755/12736/17 зазначено, що за змістом частини першої статті 4 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.
Верховним Судом зазначено, що якщо рішення суб`єкта владних повноважень не приймалося з метою реалізації положень нормативного акту, не містить обов`язкових правил поведінки та безпосередньо не погоджує правових наслідків для позивача, не обов`язковий для виконання без прийняття відповідного рішення, воно є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 4 КАС України.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 встановлено, що особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 01.03.2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. № 2146-ІХ Про внесення змін до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб щодо пенсій в разі втрати годувальника), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн., щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Виходячи з вищевикладеного, нормативно-правовим актом передбачено, що у разі проведення перерахунку (перегляду) пенсії вищенаведені категорії осіб після 01.03.2018 року, доплата, передбачена Постановою № 713 не встановлюється в сумі, якої не вистачає до розмірі 2000,00 грн. (у разі якщо після перерахунку (перегляду) пенсії, її розмір збільшився менш ніж на 2000,00 грн.
Тому необхідно зауважити, що положеннями Постанови № 713 не розмежовуються підстави перерахунку/перегляду розмірів пенсій, які здійснювались після 01.03.2018 року, відтак має значення лише те, чи розмір пенсії після такого перегляду/перерахунку збільшився менше ніж на 2000,00 грн., що дає підстави для встановлення доплати.
Суд зазначає, що Кабінет Міністрів України не приймав рішень про відмову Позивачу у виплаті щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн., передбачені Постановою № 713 в розумінні припису статті 19 КАС України, які можуть бути оскаржені до суду. Отже, Кабінетом Міністрів України права позивача не порушені.
Таким чином, суд робить висновок, що заявлені позовні вимоги до Кабінету Міністрів України є безпідставними та не належать до задоволення.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення основних вимог позивача, то відсутні підстави для задоволення похідної вимоги про стягнення з Кабінету Міністрів України завдану ОСОБА_1 моральну та матеріальну шкоду яку він оцінює у 2 650 000 (два мільйона шістсот п`ятдесят тисяч) гривень.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України про протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди у розмірі 2 650 000,00 грн відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 01.05.2023 року.
Суддя Г. В. Лебедєва
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.05.2023 |
Оприлюднено | 04.05.2023 |
Номер документу | 110581049 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Лебедєва Г.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні