Ухвала

від 13.06.2007 по справі 5/50-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/50-А

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

13.06.07                                                                                           Справа  № 5/50-А

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді                                                             Процика Т.С.

суддів                                                                                Галушко Н.А.

                                                                                Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Болехівській І.В.

розглянув           апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області (далі Ужгородська МДПІ) від 07.03.2007р. № 3359/9/10-0

на постанову           Господарського суду Закарпатської області від 07.02.2007р.

у справі           № 5/50-А

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) “Карпати-Імпекс”, м. Ужгород

до відповідача          Ужгородської МДПІ, м. Ужгород

про           зобов'язання вчинити юридично значимі дії

за участю представників сторін:

від позивача -  Горленко В.В. –представник;

від відповідача - Руденко Я.Г.- старший державний податковий інспектор.

Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено.

Постановою Господарського суду  Закарпатської області від 07.02.2007р у справі № 5/50-А, суддя Йосипчук О.С., позов задоволено повністю, зобов'язано Ужгородську МДПІ видати ТзОВ «Карпати-Імпекс»свідоцтво про право сплати єдиного податку зі ставкою 6 відсотків на 2007 рік.

Постанова суду мотивована нормами ст.ст.1, 7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»від 03.07.1998р. №727, ст.ст.1, 7 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12.07.2001р. №2664-ІІІ (із змінами і доповненнями), ч.1 ст.2 Закону України „Про страхування” в редакції Закону України від 04.10.2001р. №2745-ІІІ (із змінами і доповненнями), а також зокрема тим, що зважаючи на законодавство та обставини справи, суд не знайшов достатніх підстав вважати відмову Ужгородської МДПІ у задоволенні поданої позивачем 14.12.2006р. заяви про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку щодо переведення ТзОВ „Карпати-Імпекс” на спрощену систему оподаткування, обгрунтованою та правомірною.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Ужгородська МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Закарпатської області від 07.02.2007р. у справі № 5/50-А та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТзОВ «Карпати-Імпекс», оскільки вважає її такою, що прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Позивач у справі ТзОВ «Карпати-Імпекс»надало свої заперечення на апеляційну скаргу Ужгородської МДПІ та просить залишити постанову Господарського суду Закарпатської області від 07.02.2007р. у справі №5/50-А без змін, а апеляційну скаргу Ужгородської МДПІ без задоволення, оскільки вважає, що дане судове рішення прийняте без порушення норм матеріального права та є повністю обгрунтованим.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, апеляційний господарський суд встановив наступне.

          Статтею 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»від 03.07.1998р. №727 визначено перелік суб'єктів господарювання, на яких поширюється дія цього Указу, - це фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

          Згідно із ст.7 цього Указу, його дія не поширюється на довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи.

Відповідно до п.1.1 ст.1 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12.07.2001р. №2664-ІІІ (із змінами і доповненнями), фінансовою установою є юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Перелік фінансових послуг наведено в ст.4 зазначеного Закону, так до фінансових послуг, які надаються фінансовими установами згідно з п.9 вказаної статті, віднесено послуги у сфері страхування.

Законом України „Про страхування” в редакції Закону України від 04.10.2001р. №2745-ІІІ (із змінами і доповненнями) дано визначення страховика (страхової компанії) та страхового посередника.

Ч.1 ст.2 цього Закону, страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками - резидентами України.

Згідно з ч.1 ст.15 цього Закону, страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

Страховими брокерами є юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Страхові брокери - громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, не мають права отримувати та перераховувати страхові платежі, страхові виплати та виплати страхового відшкодування (ч.3 ст.15 Закону України „Про страхування”).

Страховими агентами є громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком (ч.7 ст.15 Закону України „Про страхування”).

ТзОВ «Карпати-Імпекс» є страховим агентом та укладає договори страхування від імені та за дорученням страховика на підставі договорів доручення

Ця діяльність здійснюється самостійно на власний ризик суб'єктом господарювання та не потребує внесення в Державний реєстр фінансових установ.

ТзОВ «Карпати-Імпекс» не є страховою компанією чи іншою фінансовою установою, тому апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом в тому, що на це товариство поширюється дія Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»від 03.07.1998р. №727.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:

Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Дана ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана ухвала складена в повному обсязі 02.11.2007р.

Головуючий-суддя                                                            Процик Т.С.

                                      суддя                                                            Галушко Н.А.

                                      суддя                                                            Юрченко Я.О.