Ухвала

від 28.04.2023 по справі 946/3455/22

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/3455/22

Провадження № 6/946/56/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Пащенко Т.П.,

при секретарі Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ізмаїл заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 березня 2023 року по цивільній праві за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.03.2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 04.01.2021 року у розмірі 74773,70 долари США, яка складається з суми основного боргу у розмірі 71000,00 доларів США та відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 3773,70 долари США, що еквівалентно до національної валюти 2734474,21 грн., та судовий збір у розмірі 12405,00 грн. (а.с.129-131).

19.04.2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Македонська І.О. звернулась до суду з клопотанням / заявою про розстрочення виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.03.2023 року на 12 місяців, з яких до 31.05.2023 року ОСОБА_1 має повернути ОСОБА_2 3000,00 доларів США боргу та 12405,00 грн. судового збору, з 01.06.2023 року кожного місяця до 28 числа місяця включно до квітня 2024 року включно рівними частинами по 6524,88 доларів США. Представник заявника посилається на те, що в ході підготовчого провадження по справі ОСОБА_1 було подано заяву про врегулювання спору за участю судді з метою врегулювання спору з ОСОБА_2 та пошуку консенсусу, проте позивач відмовився приймати участь у такому врегулюванні. ОСОБА_1 повідомляв про те, що, він хворіє, зокрема, 11.07.2022 року був прооперований. За випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 8115, виданої Київською міською клінічною лікарнею №8, він перебуває в стані після операції з приводу дифузного токсичного зобу - тиреотоксикоз, важка форма, ст. компенсації (від 15.07.2022 року), артеріальна гіпертензія II ст., ст. 1 ризик 2 СН 0, бронхіальна астма, інтермітуючий перебіг. Наразі продовжує проходити лікування. Крім того, ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за хворою матір`ю ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом ДРАЦС Болградського РУЮ Одеської області від 24.02.2012 року, довідкою лікарської контрольної комісії № 250 та № 251 від 27.05.2022 року, виданої КНП «Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Болградської міської ради Одеської області, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області. Вищевикладені обставини зумовили неспроможність ОСОБА_1 протягом тривалого часу працювати, що призвело до відсутності у нього можливості повернути ОСОБА_2 борг у повному обсязі. При цьому, ОСОБА_1 борг визнав та неодноразово пропонував позивачу поступово погашати заборгованість, від чого позивач відмовлявся, вимагаючи повернення боргу одноразовим платежем. Позов забезпечено ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області 21.06.2022 року, частково скасованою ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.01.2023 року за заявою позивача. Враховуючи вищевикладені обставини, тяжке захворювання ОСОБА_1 та членів його родини, матеріальний стан, реально оцінюючи свої можливості, з метою добровільного виконання рішення суду ОСОБА_1 просить суд про розстрочення виконання рішення суду наступним чином: у строк до 31.05.2023 року 3000,00 доларів США на погашення боргу та 12045,00 грн. судового збору, з червня 2023 року до квітня 2024 року кожного місяця до останнього дня місяця рівними частинами по 6524,88 доларів США.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні наполягав на задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.03.2023 року по цивільній праві за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на обставини, викладені у заяві.

ОСОБА_2 та його представник адвокат Кобак Р.І. в судовому засіданні заперечували щодо задоволення заяви про розстрочення виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.03.2023 року по даній справі з підстав, викладених в заяві від 28.04.2023 року. ОСОБА_2 зазначив, що після судового засідання від 13.09.2022 року та запропонованоi мировоi угоди від 07.09.2022 року ОСОБА_1 про часткове повернення боргу в розмiрi 25000,00 доларів США та повернення решти до кінця 2023 року, яка була вiдхилена, відповідач вказав, що ОСОБА_2 довго буде чекати повернення своїх грошей. 17.09.2022 року ОСОБА_2 була запропонована зустрічна угода про повернення 52000,00 доларів США та повернення решти боргу до кінця 2023 року, на що відповідач пообіцяв спробувати зібрати гроші та пояснив, що вiн виставив на продаж сiльгосптехніку: трактор зі свого підприємства, а також, що йому мають повернути борг за проданий врожай, зерно за 2021 рік. В грудні 2022 року на запитання щодо повернення боргу вiдповiдач сказав, що грошей не має, навіть запропонованих згідно мирової угоди від 07.09.2022 року 25000,00 доларів США. У сiчнi 2023 року була запропонована iнша схема повернення боргу, а саме, про повернення 15000,00 доларів США, ця сума є поверненим боргу вiд бізнес-партнера з продажу врожаю зерна за 2022 рік, та буде здійснюватися сплата кожного місяця вiд 3000,00 до 5000,00 доларів США, починаючи з січня 2023 року. Однак, борг так і не повернуто. Заява про розстрочення виконання рішення суду про повернення боргу підтверджує небажання відповідача повертати гроші. ОСОБА_1 позичав гроші на підтримку та розвиток свого бізнесу, який належить йому а саме: ТОВ "АГРОІНВЕСТ-ТТ" (код ЄДРПОУ 36084462), ТОВ "ТГ-ФРЕЙЯ" (код ЄДРПОУ 41182867), ПП "ЕЛІТОЛ" (код ЄРДПОУ 32124527). Також, у вересні 2021 року відповідач зі своєю жінкою ОСОБА_5 та друзями здійснив подорож і відпочинок за кордоном на мотоциклi "Honda Goldwing GL 1800" та відвідав 8 краiн, однак на прохання позивача про повернення боргу стверджував що грошей у нього немає.

27.04.2023 року ОСОБА_2 надав суду заперечення проти заяви про відстрочку виконання судового рішення, в яких вказав, що вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню з урахуванням наступного. У заяві про відстрочку виконання судового рішення представниця відповідача лише зазначила, що відповідач хворіє, 11.07.2022 року був прооперований, наразі продовжує лікування, здійснює постійний догляд за хворою матір`ю та має на утриманні малолітню доньку та вказані обставини зумовили неспроможність ОСОБА_1 протягом тривалого часу працювати, що призвело до відсутності у нього можливості повернути ОСОБА_2 борг у повному обсязі. Водночас, відповідно до ч. 1, 2, 3статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення. Відповідно до цього, ступінь вини відповідача у виникненні спору, тяжке захворювання відповідача або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо, можуть бути враховані під час вирішення судом питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення та виключно за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Отже, сам по собі факт тяжкого захворювання відповідача або членів його сім`ї, його матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо, не є самостійними підставами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. У зв`язку з цим, слід зазначити, що відповідачем не наведено та не надано доказів на підтвердження наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. ОСОБА_2 звертає увагу на те, що ним 04.01.2021 року було передано в борг ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 71 000,00 доларів США. з умовою їх повернення в строк до 30.10.2021 року, а також сплати процентів за користування ними у розмірі 10 % відсотків річних. В той же час, у зазначений строк кошти повернуті не були, будь-яких обставин, які перешкоджали повернути вказані кошти у відповідача не було. Тобто, зобов`язання боржника по укладеному між сторонами договору позики, виникло задовго до настання обставин, на які посилається відповідач. Як вбачається з виписки № 8115 із медичної картки стаціонарного хворого: «в 2016 році виявлено наявність вузлів на лівій та правій долях щитоподібної залози та наявність тиреотоксикозу… в плановому порядку 15.07.2022 виконано оперативне втручання…». Тобто, оперативне втручання та хвороба відповідача не були несподіваними та відповідно відповідачу на момент укладення договору позики було відомо про такі обставини. Більш того, що також вбачається з вищевказаної виписки, відповідачу було призначено лікування медичними препаратами, які не є занадто дорогими. Відповідно до цього, щомісячні витрати відповідача на лікування складають лише 300-320 грн. на місяць, що не є значними та не ставлять відповідача у скрутне матеріальне становище. Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що він також має захворювання, які потребують постійного лікування, а також йому була встановлена третя група інвалідності та встановлені обмеження у працевлаштуванні. Тобто, він не перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, а тому такі обставини стосуються обох сторін. Не заслуговують на увагу і твердження представниці відповідача про погіршення матеріального стану відповідача через введення на території України воєнного стану, оскільки такі обставини, також стосуються обох сторін договору. Слід зазначити, що неможливість працювати, про яку зазначає відповідач, та неможливість виконати рішення суду не є тотожними поняттями. Відповідач не надав доказів того, що в нього відсутні кошти, а також майно за рахунок яких можуть бути задоволені вимоги позивача як кредитора. Так само, не надано доказів того, що відповідач витратив кошти, які були надані ОСОБА_2 у борг за договором позики. Більш того, з відповіді ТСЦ МВС № 5144 за вих. 31/15/5144-1аз ОСОБА_2 стало відомо про те, що за даними ЄДР ТЗ, на ім`я ОСОБА_1 в період з 01.01.2022 року по 03.01.2023 були зареєстровані наступні транспортні засоби: «SKODA CITIGO» 2013 року виготовлення, об`єм двигуна 999 (см. куб.) та 11.08.2022 року перереєстровано на нового власника, «RENAULT KANGOO», 2008 року виготовлення, об`єм двигуна 1461 (см.куб.) 09.08.2022 року перереєстровано на нового власника, «HONDA GOLDWING GL1800» (мотоцикл), 2008 року виготовлення, об`єм двигуна 1832 (см. куб) - 05.08.2022 року перереєстровано на нового власника, «VOLKSWAGEN TOUAREG», 2008 року виготовлення, об`єм двигуна 2967 (см. куб) 04.08.2022 року перереєстровано на нового власника. З вказаного вбачається, що ОСОБА_1 у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед ОСОБА_2 , та після того, як йому стало відомо про його звернення до суду з позовом, вчинив правочини, направлені на перереєстрацію належних йому транспортних засобів на нових власників. При цьому, середньоринкова вартість «SKODA CITIGO» 2013 року виготовлення складає 5756 $, «RENAULT KANGOO», 2008 року виготовлення - 4784 $, «HONDA GOLDWING GL1800» (мотоцикл), 2008 року виготовлення - 12513 $, «VOLKSWAGEN TOUAREG» 2008 року виготовлення - 13140 $. Тобто, ОСОБА_1 відчужив чотири транспортні засоби загальною середньоринковою вартість понад 36000 доларів США з метою недопущення звернення стягнення на таке майно під час виконання рішення суду. Представницею відповідача жодним чином не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження наявності у відповідача реальної можливості в майбутньому (протягом року) виконати рішення суду у даній справі. Крім того, з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника, при вирішенні питання щодо відстрочення виконання рішення, суд враховує принципи співмірності і пропорційності. Розстрочення призводить до порушення прав стягувача на виконання судового рішення. Задоволення заяви боржника про розстрочення виконання рішення на один рік призведе до непропорційного порушення балансу майнових інтересів сторін та є невиправданим для досягнення мети - виконання судового рішення. Враховуючи вищевикладене, обставини, на які посилається боржник у заяві про розстрочку судового рішення не є тими виключними для надання відстрочення виконання судового рішення, а долучені до заяви докази не підтверджують наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву ОСОБА_1 , вислухавши сторони в судовому засіданні, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Судом встановлено, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.03.2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 04.01.2021 року у розмірі 74773,70 долари США, яка складається з суми основного боргу у розмірі 71000,00 доларів США та відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 3773,70 долари США, що еквівалентно до національної валюти 2734474,21 грн., та судовий збір у розмірі 12405,00 грн. (а.с.129-131). На даний час рішення суду не набрало законної чинності.

Згідно з ч.ч. 4,5 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вилив на виконання судового рішення.

Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 910/1180/19).

Положення статті 435 ЦПК України не містить вичерпного переліку підстав для відстрочення (розстрочення) виконання рішення, а тому суду надана можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення, з урахуванням усіх обставин справи.

Як зазначається в постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року по справі № №2а-25767/10/0570, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

Суд оцінює надані заявником доказі у сукупності як такі, що підтверджують обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, та які є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними, тобто такими, які не залежать від волі відповідача, а отже, мають виключний характер.

Згідно зіст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями частини 1 статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вирішуючи питання щодо можливості розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 та його пояснень вбачається, що на даний час у нього відсутня можливість повернути ОСОБА_2 борг у повному обсязі, оскільки він, ОСОБА_1 , хворіє, лікується, здійснює догляд за хворою матір`ю, має на утриманні малолітню дитину. Крім того, у зв`язку з введенням воєнного стану на території України ОСОБА_1 втратив роботу, а тому, його матеріальний стан значно погіршився.

На підтвердження викладених обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свій скрутний матеріальний стан, останній надав суду довідку військо-лікарської комісії від 03.08.2022 року (а.с.139), витяг з наказу начальника Ізмаїльського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині) від 27.05.2022 року №136, яким звільнено ОСОБА_1 у запас (а.с.140), довідки лікарської контрольної комісії №250, 251 від 27.05.2022 року (а.с.141), виписку №8115 із медичного карти стаціонарного хворого, в якій вказано, що ОСОБА_1 в плановому порядку 15.07.2022 року виконано оперативне втручання (а.с.142-143). Однак, дані документи не підтверджують тяжкий матеріальний стан ОСОБА_1 також, заявником не надано доказів значних матеріальних затрат у зв`язку з лікуванням.

Разом із тим, заперечуючи проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду, ОСОБА_2 вказав, що він також має захворювання, які потребують постійного лікування, а також йому була встановлена третя група інвалідності та встановлені обмеження у працевлаштуванні, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-санітарною експертною комісією серії 12 ААГ №227348 від 27.09.2023 року (а.с.119) та випискою з протоколу №1623/7 від 29.08.2022 року (а.с.120).

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами, які затверджені Верховною Радою України відповідними законами України, на території України введений воєнний стан.

Тобто, на теперішній час в Україні введено режим воєнного стану.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що посилання ОСОБА_1 на погіршення стану свого здоров`я та введення на території України воєнного стану, що дійсно може вказувати на скрутне матеріальне становище та, певним чином, ускладнювати виконання судового рішення, як на підстави матеріальних ускладнень, мають вплив на всіх учасників провадження (сторін договору), а тому, такі обставини стосуються обох сторін.

Також, суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що на його утриманні перебуває малолітня донька та він здійснює постійний догляд за хворою матір`ю як на обставини, які призводять до неспроможності сплатити борг, оскільки такі обставини не мають характер особливих або виняткових.

Відповідно до статей 12,81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Ураховуючи наведене, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності виняткових обставин, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вищенаведені заявником обставини не є підставою для розстрочення виконання рішень в розумінні статті 435 ЦПК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду, у зв`язку з відсутню належних та допустимих доказів, які мали підтвердити позицію заявника та можуть брати враховані судом при вирішенні питання розстрочки виконання судового рішення.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи з принципів верховенства права, обов`язковості виконання судових рішень, відсутності виключних обставин для розстрочення виконання рішення, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви щодо розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 7ст. 435 ЦПК Українипро відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись ст. ст. 16,259,260, 261, 263, 353, 354,435 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 березня 2023 року по цивільній праві за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст судового рішення складено 03 травня 2023 року.

Суддя: Т.П.Пащенко