Рішення

від 01.05.2023 по справі 918/133/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/133/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О.Гуменюк, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Полтава про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю Рівень - Агро

про стягнення у сумі 858 052,81 грн,

за участю представників учасників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрозахист Полтава (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Рівень - Агро (відповідач) про стягнення 858 052,81 грн, з яких: 427 911,38 грн основного боргу, 127 692,11 грн пені, 133 010,16 грн 48% річних,128 373,40 грн штрафу та 41 065,76 грн інфляційних за договором поставки № 01/04/22 від 01.04.2022.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.04.2023 у справі № 918/133/23 позов задоволено частково, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю Рівень - Агро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Полтава 427 911,38 грн основного боргу, 100 000,00 грн 48 % річних, 90 000,00 грн пені, 80 000,00 грн 30% штрафу, 41 065,76 грн інфляційних та 12 860,50 грн судового збору. У задоволенні позовних вимог про стягнення 37 692,11 грн пені, 33 010,16 грн 48% річних та 48 373,40 грн штрафу відмовлено.

06.04.2023 від представника позивача надійшло клопотання щодо вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 10.04.2023 клопотання щодо вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу прийнято до розгляду, призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.05.2023.

11.04.2023 від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, яка задоволена ухвалою суду від 17.04.2023.

18.04.2023 від відповідача надійшли заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення, де останній вказує, що вимоги позивача щодо витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, несправедливими, нерозумними та неспівмірними із витраченим часом та реально наданими послугами, повинні бути зменшеними до 10 000,00 грн. Зокрема, адвокатом витрачено 13 год. часу, враховуючи загальний гонорар, який адвокат просить стягнути з відповідача (50 000,00 грн), вартість однієї години роботи становить 3 846,15 грн із розрахунку 50 000,00 грн /13 = 3 846,15 грн. Пункти 2, 3 акту фактично охоплюються п. 3, а саме: підготовка позовної заяви, адже ознайомлення з документами та підготовка первинних документів - це фактично одна і таж сама дія. І взагалі підготовка документів, на думку відповідача, зайняла в адвоката не більше 30 хвилин, так як фактично позовні вимоги ґрунтуються лише на декількох документах, а саме: договорі поставки від 11.04.2022, трьох додатках до договору, чотирьох видаткових накладних, а також договору про відступлення права вимоги від 03.08.2022 та двох актів до нього. Тобто адвокат вивчав документи на 16 - ти аркушах, хоча, по суті, виходячи із змісту позовної заяви та заявлених вимог, для складення позовної заяви адвокатом досліджувалися лише договір, три додатки до нього та чотири видаткові накладні. Щодо складання позовної заяви, то відповідач зазначає, що складання позовної заяви зайняла аж 6 годин. Фабульна частина позову в переважній більшості складається із викладених позивачем умов договору, які наявні були в нього в форматі icrosoft Word, а також із викладених посилань на цивільний та господарський кодекси України. Тобто представник позивача просто скопіював текст договору і вставив його в позовну заяву. Так само представник позивача скопіював із сайту https://zakon.rada.gov.ua/ витримки із кодексів, зазначені в позовній заяві. Також частина послуг, передбачених у акті - формування позовної заяви з додатками, направлення її відповідачу та до господарського суду; направлення відповідачу і суду відповіді на відзив; направлення заяви щодо відшкодування витрат на правничу допомогу відповідачу та до суду тощо не є професійною правничою допомогою в розумінні норм процесуального права, оскільки такі дії не потребують спеціальних професійних навичок, відповідно, не підлягають відшкодуванню. Крім того, позов ґрунтується лише на доводах позивача, так як у позовній заяві навіть не має посилання на жодну судову практику з вказаного питання, що говорить про шаблонність справи та її нескладність. Пунктом 3 акту передбачено підготовка відповіді на відзив на позов Товариства з обмеженою відповідальністю Рівень-Агро та ознайомлення із відзивом, при цьому у відзиві на позов заперечення адвоката ґрунтувалися лише на підставах, які вже були викладені ним в позовній заяві. Враховуючи судову практику щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвокатом, підготовка такої заяви є шаблонною дією, адже більшу частину заяви складає нормативно правове обґрунтування, яке використовується у всіх справах адвоката, тобто складення заяви не потребувало багато часу та зусиль. Окрім того, в акті в/р передбачено оплату за прийняття рішення на користь клієнта гонорару успіху в розмірі 5%, який становить 42 902,64 грн, при підрахунку гонорару успіху адвокат відбивався від суми позовних вимог, а не від суми реально задоволених позовних вимог. За таких обставин у задоволенні вимоги про стягнення гонорару успіху у цій справі повинно бути відмовлено, оскільки він не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, неспіврозмірними із виконаною роботою, а їх відшкодування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер.

У судове засідання 01.05.2023 представники сторін не з`явились, 01.05.2023 від представників позивача та відповідача надійшли заяви про проведення судового засідання без їхньої участі.

Суд, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Полтава, вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному ч. 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Позивачем у позовній заяві надано попередній орієнтовний розрахунок суми на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн та гонорар успіху в розмірі 5% від стягнутої суми заборгованості.

На підтвердження витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, позивачем надано договір про надання правової допомоги № 03/23 від 03.02.2023 (далі-договір), укладений між позивачем (замовник) та адвокатом Колісником Богданом Олеговичем (далі - адвокат), ордер Серія СЕ № 1056721 від 03.02.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія № 000301 від 26.10.2018, акт здачі - приймання наданих адвокатських послуг від 05.04.2023.

За п. 1.1. договору адвокат зобов`язується надати клієнту юридичні послуги адвоката щодо здійснення усіма законними методами та способами представництва (надання правової допомоги) прав та інтересів клієнта в усіх органах державної влади, в т.ч, але не виключно, в органах державної податкової служби України, органах Державної казначейської служби України, органах місцевого самоврядування, в правоохоронних органах, у відносинах з усіма підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та підпорядкування, у всіх судах України, у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів клієнта.

Обов`язки адвоката обумовлено у п. 2.1. договору, а саме: адвокат зобов`язався надати правову допомогу, в тому числі за окремими дорученнями клієнта, усні та письмові юридичні консультації щодо предмету цього договору. Адвокат зобов`язався представляти права і законні інтереси клієнта у всіх органах державної влади, в тому числі, але не виключно, органах Державної податкової служби України, органах Державної казначейської служби України, органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, у всіх правоохоронних органах, в т.ч. органах дізнання та досудового слідства, органах Державної виконавчої служби України, у відносинах з приватними виконавцями, у відносинах з третіми особами (фізичними та юридичними особами), а також у всіх судах України та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами цього договору з усіма правами представника (захисника), в т.ч. які передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінальним процесуальним кодексом України, в т.ч. з правом підписання та подання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, заяв, клопотань, пояснень, заперечень та інших необхідних документів.

Відповідно до п. 3.1. договору клієнт зобов`язався сплатити адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар), вартість яких визначається в додаткових угодах, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 5.1. договору він вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023.

03.02.2023 між сторонами підписано додаткову угоду до договору про надання правової допомоги № 03/23 від 03.02.2023, у якій сторони погодили, що сума (розмір) витрат клієнта на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції становить 50 000,00 грн, виходячи із погодженого між клієнтом та адвокатом фіксованого гонорару за надання послуг правової допомоги про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю Рівень- Агро за договором поставки № 01/04/22 від 01.04.2022.

Окрім фіксованого розміру вартості надання послуг, вказаного в п.1 цієї додаткової угоди, клієнт також зобов`язується сплатити адвокату додаткову винагороду за стягнення заборгованості (гонорар успіху) в розмірі 5% від стягнутої суми (п.2 додаткової угоди).

У п. 3 додаткової угоди передбачено, що у рамках супроводження справи та надання правової допомоги сторони домовились про такий (невиключний) перелік послуг (робіт): здійснювати захист прав та законних інтересів клієнта; проводити узагальнення, аналіз судової практики, що пов`язана із розглядом судової справи; провести юридичний аналіз та розробити загальну стратегію ведення справи; надавати консультації, висновки з правових питань, що виникають у клієнта при вирішенні справи; підготовка та подання позовної заяви, в т.ч. зміна підстав та/або предмету позову, інших необхідних процесуальних документів; здійснювати збирання та подання доказів у справі та брати участь у дослідженні доказів; представляти інтереси клієнта та брати участь у судових засіданнях; ознайомлення з матеріалами справи в суді; переговори з відповідачем з метою врегулювання спору; складання необхідних процесуальних документів для захисту прав та інтересів клієнта, в т.ч. підготовка та подання до суду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат, пов`язаних із розглядом справи; виконувати інші процесуальні дії, визначені процесуальним законодавством та випливають зі змісту договору і цієї додаткової угоди.

За п. 4 додаткової угоди оплата послуг адвоката здійснюється клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту набрання рішенням суду законної сили про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю Рівень-Агро".

05.04.2023 між позивачем та адвокатом Б.Колісником підписано Акт приймання-передачі наданих послугу справі № 918/133/23.

Загальна вартість послуг, наданих адвокатом у цій справі, становить 92 902,64 грн, що підтверджується описом наданих послуг у справі та Актом приймання-передачі наданих послуг від 05.04.2023.

До заяви про ухвалення додаткового рішення долучено акт приймання-передачі наданих послуг від 05.04.2023, у якому передбачено вид та обсяг правової допомоги, а саме: ознайомлення з наявними документами, попередня консультація клієнта з приводу заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівень - Агро" згідно з договором поставки № 01/04/22 від 01.04.2022, підписання додаткової угоди щодо підготовки позовної заяви та представництва клієнта в суді, підготовка первинних документів, складання (написання) позовної заяви з додатками, формування позовної заяви з додатками, направлення її відповідачу та до господарського суду, ознайомлення з відзивом на позов, підготовка відповіді на відзив та направлення відповідачу і до суду, підготовка заяви щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі, направлення заяви щодо відшкодування витрат на правничу допомогу відповідачу та до суду.

Крім того, згідно з п. 2 додаткової угоди до договору, окрім фіксованого розміру вартості надання послуг, вказаного в п. 1 додаткової угоди, клієнт також зобов`язаний сплатити адвокату додаткову винагороду за стягнення заборгованості (гонорар успіху) в розмірі 5% від стягнутої суми, що становить у цій справі 42 902,64 грн (858 052,81грн * 5% = 42 902,64 грн).

Загальна вартість наданих послуг становить 92 902,64 грн (50 000,00 грн + 42 902,64 грн).

За положеннями п. 4 ст. 1, ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

У ч. 3 ст. 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

За змістом положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Проте слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 129 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за

наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" заява № 19336/04). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм ст. 3, 11, 15 ГПК України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, у цій справі проведено два судових засідання. Крім того, представником позивача підготовлено дві заяви по суті спору - позовну заяву (на п`яти сторінках), відповідь на відзив (на чотирьох сторінках), а також дві заяви про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції та заяву про проведення судового засідання без участі позивача.

При цьому суд погоджується з доводами відповідача про те, що такі послуги, як: ознайомлення з наявними документами, попередня консультація клієнта з приводу заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівень - Агро" згідно з договором поставки № 01/04/22 від 01.04.2022, підготовка первинних документів охоплюється складанням (написанням) позовної заяви з додатками, а формування позовної заяви з додатками, направлення її відповідачу та до господарського суду, направлення відповідачу і суду відповіді на відзив, направлення заяви щодо відшкодування витрат на правничу допомогу відповідачу та до суду не є професійною правничою допомогою в розумінні норм процесуального права, оскільки такі дії не потребують спеціальних професійних навичок, відповідно, не підлягають відшкодуванню.

Суд також зазначає, що справа про стягнення заборгованості за договором поставки, пені, 48% річних, штрафу та інфляційних є справою незначної складності, судова практика усталена, розрахунки нескладні.

Щодо оплати професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта в розмірі 5%, то суд уважає за необхідне зазначити таке.

За своїм змістом і правовою природою така винагорода не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні ст. 632, 903 ЦК України та ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а є платою за сам результат, досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг. Заразом домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача. Зазначений висновок відповідає позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19.10.2000 у справі Іатрідіс проти Греції тлумачить гонорар успіху як домовленість, згідно з якою клієнт зобов`язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§ 55).

Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру. За наявності таких угод при вирішенні питання відшкодування судових витрат ЄСПЛ керується не ними, а іншими наведеними вище чинниками, які стосуються роботи адвоката, насамперед принципом розумності судових витрат, що відображено також у справі Пакдемірлі проти Туреччини.

Слід зазначити, що не існує єдиного арифметичного алгоритму для визначення (обчислення) витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд повинен у кожному конкретному випадку, керуючись положеннями ст. 126, 129 ГПК України, визначати розмір таких витрат та їх розподіляти, наводячи відповідні мотиви прийнятих рішень стосовно цих витрат.

З огляду на викладене суд, проаналізувавши подані представником позивача докази стосовно розміру понесених витрат на правову допомогу, зважаючи на клопотання відповідача про зменшення розміру таких витрат, ураховуючи доцільність цих витрат з урахуванням складності цієї справи та обсягу наданої послуги, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн, понесених у зв`язку з розглядом справи.

У силу вимог п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, відтак витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги в розмірі 9 992,00 грн, покладаються на відповідача (при цьому суми, на які суд на власний розсуд зменшив пеню, 48% річних та штраф, при вирішенні питання про розподіл судових витрат не враховуються).

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Полтава про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рівень - Агро (34362, Рівненська область, Вараський район, с. Любахи, вул. Вишнева, буд. 58-А, ідентифікаційний код 40131958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Полтава (36010, м. Полтава, вул. Половка, буд. 64-Д, ідентифікаційний код 38276813) 9 992,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У решті вимог заяви відмовити.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрозахист Полтава (36010, м. Полтава, вул. Половка, буд. 64-Д, ідентифікаційний код 38276813).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Рівень - Агро (34362, Рівненська область, Вараський район, с. Любахи, вул. Вишнева, буд. 58-А, ідентифікаційний код 40131958).

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне додаткове судове рішення складене та підписане 03.05.2023.

Суддя О.Андрійчук