Постанова

від 03.05.2023 по справі 478/1424/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03.05.23

22-ц/812/377/23

Справа номер478/1424/21 Головуючий суду першої інстанції Сябренко І. П.

Провадження номер 22-ц/812/377/23 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2023 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів: Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,

із секретарем судового засідання Ковальським Є. В.,

без участі учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу заапеляційною скаргоюфермерського господарства«Кравченко-2007» нарішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 24 січня 2023року,ухваленео12год03хв підголовуванням суддіСябренко І.П.уприміщеннісуду усмтКазанка Миколаївськоїобласті,повнийтекст якогоскладено 31січня 2023року,за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Кравченко-2007», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації договору оренди та повернення земельної ділянки,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду вказаний позов, який обґрунтовував наступним.

Позивач зазначав, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 6,4061 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Троїцько-Сафонівської сільської ради Баштанського (раніш Казанківського) району Миколаївської області.

У 2013 році позивач за усною домовленістю з ОСОБА_2 дозволив фермерському господарству «Кравченко-2007» (далі ФГ «Кравченко-2007») користування вищезазначеною земельною ділянкою.

У 2018 році позивач повідомив фермерське господарство про намір повернення собі земельної ділянки.

Достеменно знаючи, що не укладав з ФГ «Кравченко-2007» договорів оренди землі, позивач у 2019 році уклав з приватним підприємцем ОСОБА_3 договір оренди цієї землі строком на 7 років.

Але, у 2021 році ФГ «Кравченко-2007» звернулося до суду з позовом про визнання цього договору оренди недійсним, посилаючись на те, що з 16 лютого 2009 року воно користується належною ОСОБА_1 земельною ділянкою на підставі укладеного з ним договору оренди строком на 15 років.

Позивач зазначав, що з цього моменту дізнався про існування цього договору, який він не укладав.

Посилаючись на зазначені обставини, а також положення ст.391 Цивільного кодексу України ОСОБА_1 просив усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належною йому земельною ділянкою з кадастровим номером 4823685700:08:000:0046 шляхом скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, який не містить номеру та дати, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Кравченко-2007», зареєстрованого Казанківським відділом Держкомзему Миколаївської філії центру ДЗК 16 лютого 2009 року у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) під реєстраційним номером 1291. Також позивач просив повернути йому вказану земельну ділянку як законному власнику.

Позиція відповідача у суді першої інстанції

Відповідач позов не визнав. Наполягав на тому, що договір оренди землі між ОСОБА_1 та фермерським господарством був укладений із додержанням норм чинного законодавства. У день підписання договору позивач перебував у своєму будинку разом з дружиною, яка ймовірно поставила підпис в договорі, а тому є усі підстави стверджувати, що договір укладений зі згоди позивача як власника земельної ділянки. Крім того, позивач стверджував, що між сторонами існувала домовленість щодо користування земельною ділянкою.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 20 червня 2022 року за клопотанням представника позивача по справі призначено судову почеркознавчу експертизу.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 21 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи щодо виконання підпису у спірному договорі дружиною позивача.

Рішенням Казанківського районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Позивачу усунуто перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою площею 6,4061 га з кадастровим номером 4823685700:08:000:0046 шляхом скасування державної реєстрації договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Кравченко-2007», зареєстрованого Казанківським відділом Держкомзему Миколаївської філії ДЗК 16 лютого 2009 року під номером 1291.

ФГ «Кравченко-2007» зобов`язано повернути ОСОБА_1 вказану земельну ділянку

З ФГ «Кравченко-2007» на користь ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в сумі 1816 грн та витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 2718,48 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивач договір оренди з ФГ «Кравченко-2007» не підписував, а тому його вимоги щодо усунення перешкод у користуванні землею обраним ним шляхом є обґрунтованими.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись з рішенням суду, ФГ «Кравченко-2007» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, ФГ «Кравченко-2007» зазначало, що 16 лютого 2009 року уклало з ОСОБА_1 договір оренди належної йому земельної ділянки, що підтверджується тим, що позивач систематично отримував орендну плату.

Відповідач наголошував на тому, що поза увагою суду залишилося те, що договір оренди міг бути підписаний дружиною ОСОБА_1 . ОСОБА_4 за його згоди. З метою встановлення цієї обставини відповідач просив суд першої інстанції призначити по справі судову-почеркознавчу експертизу. Однак суд своєю ухвалою відмовив у задоволенні цього клопотання та як наслідок не дослідив всіх обставин справи.

Апелянт наполягав на тому, що дії сторін вказують на те, що між ними було укладено договір оренди землі, оскільки ФГ «Кравченко-2007» протягом дії договору справно сплачувало позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою, а ОСОБА_1 її отримував. Цю обставину він у суді не заперечував.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 29 березня 2023 року відкрито апеляційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року справу призначено до розгляду на 03 травня 2023 року на 09 год 00 хв.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_5 02 травня 2023 року надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з його перебуванням у відрядженні. Доказів вказаного суду не надав.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання, оскільки відповідно до вимог ст.372 ЦПК суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд визнав неявку представника ФГ «Кравченко-2007» неповажною, оскільки стороною відповідача не було представлено доказів поважності неявки його представника у судове засідання. До того ж вказане господарство наділено можливістю забезпечити участь у справі іншого представника. Представник ОСОБА_5 не є єдиним співробітником відповідача.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.10.2020 у справі №361/8331/18 виснував, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Оскільки поважністьпричин неявкипредставника відповідачасудом апеляційноїінстанції невстановлена,заявник реалізувавсвоє правона викладеннявідповідних аргументіву апеляційнійскарзі, наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), апеляційний суд вважає можливим переглянути справу за відсутності сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

З матеріалів справи вбачається, що 12 грудня 1996 року ОСОБА_1 отримав сертифікат на право власності на земельну частку (пай) розміром 8,48 умовних кадастрових гектарів (т.1 а.с.13).

30 березня 2009 року ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №131541, який свідчить що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,41 га з кадастровим номером 4823685700:08:000:0046, розташованої в межах території Троїцько-Сафонівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області (т.1 а.с.14).

16лютого 2009року Казанківськимвідділом ДержкомземуМиколаївської філіїДЗК зареєстрованоу державномуреєстрі земельпід №1291договір орендиземлі між ОСОБА_1 та ФГ«Кравченко-2007»,за умовамиякого ОСОБА_1 передав у користування ФГ «Кравченко-2007» земельну ділянку площею 6,99 га строком на 15 років (т.1 а.с.102-103).

Згідно звисновком судовоїпочеркознавчої експертизивід 06вересня 2022року №СЕ-19/115-22/5175-ПЧпідпис відімені ОСОБА_1 у графі«Орендодавець» розділу«Підписи сторін»договору орендиземлі,укладеного між ОСОБА_1 та ФГ«Кравченко-2007»,виконаний не ОСОБА_1 ,а іншоюособою.Судовим експертомзазначено,що припорівнянні досліджуваногопідпису знаданими вільнимита експериментальнимизразками підпису ОСОБА_1 встановлено стійкі, численні розбіжності, що у своїй сукупності достатні для категоричного висновку про те, що досліджуваний підпис виконаний не ОСОБА_1 (т.1 а.с.189-192).

Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_4 , яка є дружиною позивача з 25.11.2013, вона спірний договір не підписувала (т.1 а.с.235).

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістомстатті 11ЦК України (тут і далі в редакції на час виникнення спірних правовідносин)цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першоюстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад,від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьоюстатті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першійстатті 215 ЦК України, так і устаттях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

За частиною першоюстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статтівизначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди(частина першастатті 638 ЦК України).

За частиною першоюстатті 14 Закону України «Про оренду землі»(тут і далі у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а застаттею 18 цього Законудоговір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду праваорендиземельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6,11,17,19цьогоЗаконує підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей15і16 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другоїстатті 16 цього Кодексуспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За змістом статті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки. Ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких земельних ділянок.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Встановивши, що підпис від імені ОСОБА_1 в договорі оренди землі виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, що підтверджено висновком експерта, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неукладеність правочину.

Оскільки договір оренди землі є неукладеним, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення позивачу спірної земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки ОСОБА_1 , що є ефективним способом захисту та таким, що забезпечує реальне відновлення порушеного права.

Доводи відповідача про те, що судом безпідставно було відмовлено у призначенні експертизи підпису дружини позивача, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає безпідставними, бо, по-перше, станом на 16 лютого 2009 року ОСОБА_4 не була дружиною позивача, а по-друге, відсутні докази надання їй повноважень на підписання угод від імені ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, оскільки воно є законним та обґрунтованим.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною першою статі 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що апеляційна скарга залишена без задоволення, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуфермерського господарства«Кравченко-2007» залишити без задоволення, а рішення Казанківського районногосуду Миколаївськоїобласті від24січня 2023року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбаченихст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді С. Ю. Колосовський

О. О. Ямкова

Повний текст постанови складено 03 травня 2023 року.