Постанова

від 27.04.2023 по справі 496/22/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1656/23

Справа № 496/22/20

Головуючий у першій інстанції Буран В. М.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Князюка О. В.,

суддів: Погорєлової С.О., Заїкіна А. П.,

за участю секретаря Дерезюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 19 травня 2021 року про закриття провадження у справі за уточненим позовом ОСОБА_1 до Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області, Центру державного земельного кадастру про визнання недійсним рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області від 08.09.2016 року; визнання недійсним акту приймання передачі межових знаків на зберігання від 21.02.2017 року; зобов`язання внести зміни до документації із землеустрою земельної ділянки кадастровий номер 5121080300:05:001:1339; виправлення помилки в проекті землеустрою, виготовленого 21.02.2017 року, виправити помилки в реєстраційній кадастровій справі, -

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Первісно ОСОБА_2 звернулась до Біляївського районного суду Одеської області з позовом до Державного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в особі Одеської регіональної філії державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Августівська сільська рада Біляївського району Одеської області та просила зобов`язати виправити помилки в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21.02.2017 року та виправити помилки в реєстраційній кадастровій справі Державного земельного кадастру.

Ухвалою суду від 02.04.2020 року було відкрито загальне позовне провадження по справі.

У своїй заяві від 18.05.2020 року позивач просила залучити до участі у справі відповідачів: інженера Держаного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ОСОБА_3 та державного кадастрового реєстратора відділу у Біляївському районні Одеської регіональної філії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Також уточнила свої позовні вимоги та просила визнати недійсним рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області від 08 вересня 2016 року № 128/Х1У-У11 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки власність», визнати недійсним акт приймання передачі межових знаків на зберігання від 21 лютого 2017 року, виправити помилки в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21.02.2017 року та погодити та затвердити ці зміни до документації із землеустрою (т. 1 а.с. 160-170).

У своїй заяві від 06.03.2021 року позивач зазначила відповідачами: Августівську сільську раду Біляївського району Одеської області та Центр державного земельного кадастру та просила:

- визнання недійсним рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області від 08.09.2016 року, 128/ХІV-VІІ;

- визнання недійсним акту приймання передачі межових знаків на зберігання від 21.02.2017 року;

- зобов`язання внести зміни до документації із землеустрою земельної ділянки кадастровий номер 5121080300:05:001:1339;

- виправлення помилки в проекті землеустрою, виготовленого 21.02.2017 року, виправити помилки в реєстраційній кадастровій справі.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 19 травня 2021 року уточнений позов ОСОБА_1 до відповідачів:

Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області, Центру державного земельного кадастру про:

- визнання недійсним рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області від 08.09.2016 року, 128/ХІV-VІІ;

- визнання недійсним акту приймання передачі межових знаків на зберігання від 21.02.2017 року;

- зобов`язання внести зміни до документації із землеустрою земельної ділянки кадастровий номер 5121080300:05:001:1339;

- виправлення помилки в проекті землеустрою, виготовленого 21.02.2017 року, виправити помилки в реєстраційній кадастровій справі. - закрито.

Роз`яснено позивачу право на звернення із цим позовом до суду в порядку адміністративного судочинства до Одеського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись із ухвалою суду, апеляційну скаргу подала ОСОБА_1 , в якій з посиланням на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права ставиться питання про скасування ухвали.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції закриваючи провадження у справі не звернув уваги на наявність позовної вимоги про реєстрацію майна та майнових прав, яка має розглядатись за правилами цивільного судочинства.

Апелянт звертає увагу на те, що визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин.

Наголошує, що заявлені вимоги випливають з відносин, що мають приватноправовий характер.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.09.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 19 травня 2021 року було залишено без руху, повідомлено апелянта про необхідність виправити недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду. Роз`яснено апелянту, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, суддею буде прийняте процесуальне рішення передбачене ст. 357 ЦПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.10.2021 року провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 19 травня 2021 року про закриття провадження у справі за уточненим позовом ОСОБА_1 до Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області, Центру державного земельного кадастру про визнання недійсним рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області від 08.09.2016 року; визнання недійсним акту приймання передачі межових знаків на зберігання від 21.02.2017 року; зобов`язання внести зміни до документації із землеустрою земельної ділянки кадастровий номер 5121080300:05:001:1339; виправлення помилки в проекті землеустрою, виготовленого 21.02.2017 року, виправити помилки в реєстраційній кадастровій справі було відкрито.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.10.2023 року вказану справу було призначено до розгляду.

11 листопада 2021 року від представника Державної служби України з геодезiї, картографiї та кадастру надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить замiнити сторону апеляцiйного провадження Державну службу України з питань геодезiї, картографiї та кадастру на належного вiдповiдача .

При цьому посилаючись на те, що Держгеокадастр не має в своєму підпорядкуванні та структурі філій Держгеокадастру.

Реалізацію повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці здійснюють Головні управління Держгеокадастру в областях, які є самостійною юридичною особою.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв та клопотань до суду не надавали, причини неявки не повідомили.

Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті, колегія суддів ухвалила заяву розглянути за зазначеною явкою учасників справи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Згідно із частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції, доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Суд, приймаючи ухвалу про закриття провадження у справі виходив з того, що позивач просить визнати недійсним рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області від 08 вересня 2016 року № 128/Х1У-У11 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», визнати недійсним акт приймання передачі межових знаків на зберігання від 21 лютого 2017 року, виправити помилки в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21.02.2017 року та погодити та затвердити ці зміни до документації із землеустрою.

Проект технічної документації земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом.

Якщо особа звертається до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту технічної документації щодо земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набула чинності для України з 11.09.1997 року, Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обовязків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

У справі «Bellet у. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 зазначила, що спір у цій справі не пов`язаний з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та є цивільно-правовим за своєю правовою природою, на вирішення якого поширюється юрисдикція загальних судів.

Визначаючи юрисдикційну приналежність цього спору певному національному судові, суд повинен з`ясувати, чи спір є приватноправовим або публічно-правовим; чи виник він з відносин, урегульованих нормами цивільного права; чи пов`язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

Суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності та територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Конституційний Суд України у Рішенні від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України, пункту 1 частини першої статті 17 КАС України вирішив, що: положення пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього Кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб`єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень, пов`язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно зі статтею 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Тобто, рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Якщо ж особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких ці органи приймають відповідні рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикційної належності спору, предметом якого є оскарження рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання або відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Так, у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц (провадження № 14-5зц18), від 24 квітня 2018 року у справі № 401/2400/16-ц (провадження № 14-120цс18), від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16 (провадження № 11-475апп18), від 19 червня 2018 року у справі № 922/864/17 (провадження № 12-61гс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 924/174/18 (провадження № 12-82гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування, а відмова особі в наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність у неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

Проект технічної документації земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом.

Якщо особа звертається до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту технічної документації щодо земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Натомість, визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Первісно ОСОБА_2 звернулась до Біляївського районного суду Одеської області з позовом до Державного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в особі Одеської регіональної філії державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Августівська сільська рада Біляївського району Одеської області та просила зобов`язати виправити помилки в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21.02.2017 року та виправити помилки в реєстраційній кадастровій справі Державного земельного кадастру.

У своїй заяві від 18.05.2020 року позивач просила залучити до участі у справі відповідачів: інженера Держаного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ОСОБА_3 та державного кадастрового реєстратора відділу у Біляївському районні Одеської регіональної філії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Також уточнила свої позовні вимоги та просила визнати недійсним рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області від 08 вересня 2016 року № 128/Х1У-У11 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки власність», визнати недійсним акт приймання передачі межових знаків на зберігання від 21 лютого 2017 року, виправити помилки в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21.02.2017 року та погодити та затвердити ці зміни до документації із землеустрою (т. 1 а.с. 160-170).

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Оскільки у цій справі встановлено наявність існуючого речового права на спірну земельну ділянку, а дії відповідача Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області, які оскаржуються, можуть призвести до порушення речового права позивача (права користування, оренди земельної ділянки, тощо), тому висновок суду першої інстанції про існування публічно-правового спору є неправильним. Відповідно, доводи апеляційної скарги про цивільно-правовий характер спірних правовідносини є обґрунтованими.

Таким чином, з врахуванням суб`єктного складу учасників спору, предмету і підстави позову, а також характеру спірних правовідносин колегія суддів вважає, що справа, яка переглядається, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 912/2730/19 (провадження № 12-170гс19).

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було порушено право позивача на вільний доступ до правосуддя та постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням матеріалів до суду першої інстанції для продовження розгляду.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст.374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Біляївського районногосуду Одеськоїобласті від19травня 2021року скасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області, Центру державного земельного кадастру про визнання недійсним рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області від 08.09.2016 року; визнання недійсним акту приймання передачі межових знаків на зберігання від 21.02.2017 року; зобов`язання внести зміни до документації із землеустрою земельної ділянки кадастровий номер 5121080300:05:001:1339; виправлення помилки в проекті землеустрою, виготовленого 21.02.2017 року, виправити помилки в реєстраційній кадастровій справі направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01 травня 2023 року.

Головуючий: О. В. Князюк

Судді: А. П. Заїкін

С.О. Погорєлова