ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 602/676/21Головуючий у 1-й інстанції Радосюк А.В. Провадження № 22-ц/817/271/23, №22-ц/817/268/23Доповідач - Гірський Б.О.Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 квітня 2023 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
Головуючого - Гірський Б.О.
Суддів - Бершадська Г. В., Хома М. В.,
за участю секретаря - Панькевич Т.І.
представників сторін
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу № 602/676/21 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2022 року та на ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 січня 2023 року про виправлення описки, постановлені суддею Радосюком А.В., у справі за позовом державної установи Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2021 року державна установа «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» (далі ДУ «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі») звернулася до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування вимог зазначали, що в період з 18 липня 2008 року по 14 квітня 2009 року між ДУ «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» та ОСОБА_2 було укладено чотири кредитні угоди, згідно яких їй було надано цільовий кредит на будівництво індивідуального житлового будинку на загальну суму 40 000 гривень. Зобов`язання за кредитними договорами ОСОБА_2 належним чином не виконувала, в результаті чого утворилась заборгованість.
02.03.2021 року працівникам фонду стало відомо про те, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла та спадкоємцем після смерті останньої є її донька ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину.
09.06.2021 року позивачем направлено ОСОБА_1 претензії з проханням сплати заборгованості за кредитними договорами, однак вони залишені відповідачем без реагування.
На підставі наведеного просили суд стягнути з ОСОБА_1 , як спадкоємця померлого боржника заборгованість за кредитними угодами на загальну суму 82936 грн. 39 коп. та судові витрати.
Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2022 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Державної установи «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» 82936 гривень 39 копійок (в тому числі: загальна заборгованість по кредитній угоді №1291 у розмірі 24352,44 грн, з яких заборгованість за кредитом 9835,79 грн., заборгованість за відсотками 2111,43 грн., пеня 8705 грн., інфляційні збитки 2640,29 грн., 3% річних від простроченої суми 1059,52 грн.; по кредитній угоді № 1398 у розмірі 19367,56 грн., з яких заборгованість за кредитом 9457,22 грн., заборгованість за відсотками 278,31 грн., пеня 6654,85 грн., інфляційні збитки 2151,44 грн., 3% річних від простроченої суми 825,74 грн.; по кредитній угоді №1501 у розмірі 21012,05 грн., з яких заборгованість за кредитом 8975,83 грн., заборгованість за відсотками 2380,27 грн., пеня 6924,18 грн., інфляційні збитки 1838,54 грн., 3% річних від простроченої суми 893,23 грн.; по кредитній угоді № 1536 у розмірі 18204,34 грн., з яких заборгованість за кредитом 9631,49 грн., заборгованість за відсотками 1303,72 грн., пеня 5071,27 грн., інфляційні збитки 1470,76 грн., 3% річних від простроченої суми 727,10 грн).
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Державної установи «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» 2270 гривень 00 копійок сплаченого судового збору.
Ухвалою Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 січня 2023 року виправлено описку в рішенні Лановецького районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2022 року.
Резолютивну частину рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2022 року в цивільній справі за позовом Державної установи «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, вважати наступною:
«Позов Державної установи «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Державної установи «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» 82936 гривень 39 копійок (в тому числі: загальна заборгованість по кредитній угоді № 1291 у розмірі 24352,44 грн, з яких заборгованість за кредитом 9835,79 грн., заборгованість за відсотками 2111,43 грн., пеня 8705 грн., інфляційні збитки 2640,29 грн., 3% річних від простроченої суми 1059,52 грн.; по кредитній угоді № 1398 у розмірі 19367,56 грн., з яких заборгованість за кредитом 9457,22 грн., заборгованість за відсотками 278,31 грн., пеня 6654,85 грн., інфляційні збитки 2151,44 грн., 3% річних від простроченої суми 825,74 грн.; по кредитній угоді № 1501 у розмірі 21012,05 грн., з яких заборгованість за кредитом 8975,83 грн., заборгованість за відсотками 2380,27 грн., пеня 6924,18 грн., інфляційні збитки 1838,54 грн., 3% річних від простроченої суми 893,23 грн.; по кредитній угоді № 1536 у розмірі 18204,34 грн., з яких заборгованість за кредитом 9631,49 грн., заборгованість за відсотками 1303,72 грн., пеня 5071,27 грн., інфляційні збитки 1470,76 грн., 3% річних від простроченої суми 727,10 грн).
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Державної установи «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» 2270 гривень 00 копійок сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду».
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ДУ «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» відмовити, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неповне з`ясування судом обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неналежну оцінку доказів та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вона не була повідомлена про час та місце розгляду справи.
Вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази фактичного отримання ОСОБА_2 кредитних коштів. Наявні платіжні доручення свідчать про те, що одержувачем коштів є Ланів, відділ. О/Б№6387, а не ОСОБА_2 .
Звертає увагу на те, що позовну заяву подано після спливу строків позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Перебіг позовної давності за вимогами позивача про погашення квартальних платежів розпочався з дат, які визначені для їх сплати графіками погашення кредиту (додатки №2 до кредитних угод), та закінчився після спливу 3-х років стосовно кожного з платежів.
Позовна давність щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) також сплила, оскільки до такого стягнення застосовується спеціальна позовна давність, яка встановлюється в один рік (ст.258 ЦК України).
Позовні вимоги у даній справі про стягнення трьох процентів річних та інфляційних витрат є додатковими вимогами у розумінні ст.266 ЦК України, тому щодо них також сплила позовна давність, так як сплила до основної вимоги.
Вказане узгоджується з правовою позицією ВС, викладеною у постанові від 09.06.2020 р. у справі №910/16288/18.
Також ОСОБА_1 оскаржила в апеляційному порядку ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 січня 2023 року, якою виправлено описку в рішенні Лановецького районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2022 року. Просила ухвалу суду скасувати, посилаючись на її незаконність та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що в рішенні суду першої інстанції від 21.11.2022 року вказано, що справу суд розглянув у відсутності ОСОБА_1 . При цьому, суд на підставі ст.280 ЦПК України проводив заочний розгляд даної справи.
Відповідачем було подано заяву про перегляд заочного рішення, однак після отримання такої суд першої інстанції постановив ухвалу про виправлення описки.
Таким чином, Лановецький районний суд змінив форму судового рішення та порядок його оскарження.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (н-д: дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по-батькові особи тощо.) або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовлення тексту рішення).
Виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу ДУ «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» зазначає, що ОСОБА_2 відкрила особовий рахунок в Лановецькому відділенні Ощадбанку №6387, у всіх кредитних угодах наявний її підпис та підтвердженням перерахунку кредитних коштів є платіжні доручення, тому твердження апелянта про відсутність доказів фактичного отримання ОСОБА_2 кредитних коштів вважають безпідставними.
Вказують, що згідно із п.4 розділу IV Статуту фонду кошти фонду формуються за рахунок Державного і місцевих бюджетів виділених для надання пільгових довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам.
Відповідно до ст.50 БК України у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється.
Подібний правовий висновок зробив ВС у справі №916/2871/17 від 04.07.2018 року.
Звертають увагу на те, що нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанова ВП ВС від 19.06.2019 р. у справах №№703/2718/16-ц; 646/14523/15-ц; від 13.11.2019 р. у справі № 922/3095/18; від 18.03.2020 р. у справі №902/417/18).
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Візінський В.В. апеляційні скарги в їх межах підтримав, посилаючись на доводи викладені в них.
Представник ДУ «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» - Карапетян Е.Т. проти доводів апеляційних скарг заперечив, вважає рішення та ухвалу суду першої інстанції законними та обґрунтованими.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення та ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга на рішення суду підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга на ухвалу суду не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 18 липня 2008 року між Державною установою «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» та ОСОБА_2 було укладено кредитну угоду №1291, терміном на десять років - до 18 липня 2018 року, згідно якої ОСОБА_2 було надано кошти цільового кредиту на добудову індивідуального житлового будинку в с. Білозірка Лановецького району Тернопільської області в сумі 10000 грн. зі сплатою 3 відсотків річних.
03 вересня 2008 року між фондом та ОСОБА_2 було укладено кредитну угоду №1398, терміном на десять років - до 03 вересня 2018 року, згідно якої ОСОБА_2 було надано кошти цільового кредиту на добудову індивідуального житлового будинку в с. Білозірка Лановецького району Тернопільської області в сумі 10000 грн. зі сплатою 3 відсотків річних.
17 листопада 2008 року між фондом та ОСОБА_2 було укладено кредитну угоду №1501, терміном на десять років - до 17 листопада 2018 року, згідно якої ОСОБА_2 було надано кошти цільового кредиту на добудову індивідуального житлового будинку в с. Білозірка Лановецького району Тернопільської області в сумі 10000 грн. зі сплатою 3 відсотків річних.
14 квітня 2009 року між фондом та ОСОБА_2 було укладено кредитну угоду №1536, терміном на десять років - до 14 квітня 2019 року, згідно якої ОСОБА_2 було надано кошти цільового кредиту на добудову індивідуального житлового будинку в с. Білозірка Лановецького району Тернопільської області в сумі 10000 грн. зі сплатою 3 відсотків річних. Згідно п.2.12 кредитних угод, забудовник зобов`язався погашення кредиту в наступні роки проводити щорічно рівними частинами грошовими коштами згідно визначених графіків.
Відповідно до п.3.2 кредитних угод, за прострочку погашення кредиту, в тому числі щоквартальних платежів, передбачених в п.2.12, забудовник сплачує фонду штраф з розрахунку подвійної річної облікової ставки НБУ від не внесеної, або не в строк внесеної суми за кожний день прострочки після 30 листопада кожного року та дату кінцевого погашення кредиту.
Позивач виконав умови кредитних угод та надав відповідачу кошти цільового кредиту на будівництво житла.
Уклавши з ДУ «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» кредитні угоди №1291, №1398, №1501, №1536 та отримавши грошові кошти ОСОБА_2 систематично порушувала свої договірні зобов`язання за кредитними угодами, не дотримувалась графіків погашення кредитів, в результаті чого заборгованість за кредитними угодами становить 82936,39 грн., а саме: загальна заборгованість по кредитній угоді №1291 у розмірі 24352,44 грн, з яких заборгованість за кредитом 9835,79 грн., заборгованість за відсотками 2111,43 грн., пеня 8705 грн., інфляційні збитки 2640,29 грн., 3% річних від простроченої суми 1059,52 грн.; по кредитній угоді №1398 у розмірі 19367,56 грн., з яких заборгованість за кредитом 9457,22 грн., заборгованість за відсотками 278,31 грн., пеня 6654,85 грн., інфляційні збитки 2151,44 грн., 3% річних від простроченої суми 825,74 грн.; по кредитній угоді №1501 у розмірі 21012,05 грн., з яких заборгованість за кредитом 8975,83 грн., заборгованість за відсотками 2380,27 грн., пеня 6924,18 грн., інфляційні збитки 1838,54 грн., 3% річних від простроченої суми 893,23 грн.; по кредитній угоді №1536 у розмірі 18204,34 грн., з яких заборгованість за кредитом 9631,49 грн., заборгованість за відсотками 1303,72 грн., пеня 5071,27 грн., інфляційні збитки 1470,76 грн., 3% річних від простроченої суми 727,10 грн.
Згідно копії повідомлення Лановецького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) №82/25.9.1-07.5 від 30.04.2021 року, відповідно до актового запису про смерть №14 від 10 жовтня 2016 року, складеного виконавчим комітетом Білозірської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З копії довідки №568, виданої 24.03.2008 року Білозірською сільською радою Лановецького району Тернопільської області, вбачається, що ОСОБА_2 , станом на 01.03.2008 року, проживала в АДРЕСА_1 в одному житловому будинку із сім`єю дочка ОСОБА_1 , 1987 року народження (а.с.37).
Відповідно до повідомлення Лановецької державної нотаріальної контори № 122/02-14 від 18 травня 2021 року, 12 травня 2021 року претензію кредитора Державна установа «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» №210 від 07 травня 2021 року долучено до матеріалів спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 (а.с.40).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №260693908 від 09.06.2021 року, ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 1-1105, виданого 10.10.2017 року державним нотаріусом Лановецької державної нотаріальної контори (а.с.35-36).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позивач виконав умови кредитних угод та надав ОСОБА_2 кошти цільового кредиту на будівництво житла, однак остання не виконала взяті на себе зобов`язання з їх повернення.
Задовольняючи позов ДУ Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, суд першої інстанції виходив з того, що зобов`язання ОСОБА_2 , як позичальником, належним чином не виконані, тому наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 , як спадкоємця, після смерті матері, заборгованості за кредитними угодами, а також відсотків за користування кредитом, пені, відсотків від простроченої суми повернення кредиту та інфляційних збитків у заявленому розмірі.
Із такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується в повному обсязі з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судове рішення в повній мірі не відповідає.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
За вимогамиЦК Українисклад спадщинимає певніособливості: у порядку спадкування переходять лише ті права та обов`язки спадкодавця, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; права та обов`язки спадкодавця переходять до правонаступників як єдине ціле з урахуванням усіх забезпечувань та обтяжень.
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ДУ «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» укладено кредитні угоди, строк дії яких закінчився відповідно 18.07.2018 року, 03.09.2018 року, 17.11.2018 року та 14.04.2019 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла.
06.05.2021 року на адресу ДУ «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» надійшла, на їх запит, відповідь з Лановецького районного відділу ДРАЦС №82/25.9.1-07.5 від 03.04.2021 року щодо підтвердження смерті ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.3 ст.1281 ЦК України якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
В липні 2021 року, з дотриманням вищезазначених строків, ДУ «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» звернувся в суд з позовом до спадкоємця після смерті боржника ОСОБА_2 - її дочки ОСОБА_1 та просив стягнути з останньої заборгованість по кредитах, заборгованість за відсотками, пеню, а також три відсотки річних від прострочених сум та інфляційні втрати.
Відповідно допункту 32Постанови ПленумуВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справвід 30березня 2012року №5«Про практикузастосування судамизаконодавства привирішенні спорів,що виникаютьіз кредитнихправовідносин» привирішенні спорівщодо виконаннязобов`язаньза кредитнимдоговором увипадку смертіборжника/позичальниказа наявностіпоручителя чиспадкоємців судимають враховувати,що зурахуванням положеннястатті 1282ЦК спадкоємціборжника заумови прийняттяспадщини єборжниками передкредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.
З позовної заяви вбачається, що крім заборгованості за тілом кредиту, позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь штрафні санкції за невиконання грошових зобов`язань, нараховані вже після смерті спадкодавця ОСОБА_2 . Вказані суми не були нараховані спадкодавцеві за його життя, тому не входять до складу спадщини.
Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та дійшов помилкових висновків про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки, як спадкоємиці позичальника, штрафних санкцій за невиконання грошових зобов`язань, передбачених умовами договорів (пеня) та частиною другою статті 625 ЦК України (три відсотка річних та інфляційні втрати).
Встановивши, що у зв`язку зі смертю позичальника (боржника) до його спадкоємиці (відповідачки у справі), яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину, перейшли обов`язки зі сплати заборгованості за кредитними угодами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що з ОСОБА_1 слід стягнути в користь ДУ «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» лише заборгованість (в тому числі і по нарахованих та не сплачених за життя відсотках), яка існувала на момент смерті позичальника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у загальному розмірі 40076 гривень 94 копійок, а саме: заборгованість по кредитній угоді №1291 у розмірі 9906,50 грн., з яких: заборгованість за кредитом 9827,82 грн.; заборгованість за відсотками 78,68 грн.; по кредитній угоді №1398 у розмірі 9182,99 грн., з яких: заборгованість за кредитом 9182,99 грн.; по кредитній угоді №1501 у розмірі 10785,59 грн., з яких: заборгованість за кредитом 8974,83 грн.; заборгованість за відсотками 1810,76 грн.; по кредитній угоді №1536 у розмірі 10201,86 грн., з яких: заборгованість за кредитом 9626,82 грн.; заборгованість за відсотками 575,04 грн., в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
При цьому не заслуговують на увагу доводи апелянта про пропуск Фондом строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права, оскільки відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється.
Крім того, позивачем, як кредитором спадкодавця, в даному випадку були дотримані визначені ч.3 ст.1281 ЦК України преклюзивні строки пред`явлення вимог до спадкоємців.
Також, є необґрунтованими доводи апелянта про те, що позивачем не доведено факту отримання ОСОБА_2 коштів за кредитними угодами, оскільки остання, як позичальник, за життя не оспорювала факту отримання коштів та частково здійснювала погашення кредитів, а в матеріалах справи є наявні платіжні доручення про перерахування кредитних коштів на її особові рахунки.
Що стосується оскарження ухвали Лановецького районного суду від 02 січня 2023 року про виправлення описки в рішенні Лановецького районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2022 року, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 3 ст.128 ЦПК України передбачено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Відповідно до п.2 ч.7 вказаної статті у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Частиною 11 ст. 128 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що про розгляд справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 неодноразово повідомлялась шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Лановецького районного суду Тернопільської області (а.с.173, 179, 181, 183 т.1), що в даному випадку не може вважатись належним повідомленням відповідача про дату, місце та час розгляду справи, оскільки згідно відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області від 08.07.2021 року зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 - с.Білозірка Лановецького району Тернопільської області (а.с.54 т.1).
Згідно ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи те, що відповідачка у даній справі не була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, то у суду першої інстанції не було підстав для ухвалення заочного рішення.
Таким чином, ухвала Лановецького районного суду від 02 січня 2023 року про виправлення описки в рішенні Лановецького районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2022 року щодо порядку його оскарження, постановлена з дотриманням норм процесуального права, нею не порушуються права відповідачки на перегляд судового рішення, а тому в апеляційного суду відсутні підстави для її скасування.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п.1 і п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі обґрунтування апелянтом своєї апеляційної скарги такою підставою порушення судом першої інстанції норм процесуального права, як розгляд справи за відсутності відповідачки ОСОБА_1 , не повідомленої належним чином про дату, час і місце засідання суду, суд апеляційної інстанції вважає, що судове рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ДУ «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 , в межах спадкового майна, в користь ДУ «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» заборгованість у загальному розмірі 40076 грн. 94 коп., яка існувала на час смерті боржника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі по відсотках, які були нараховані позичальнику і не сплачені ним за життя, згідно визначених графіків погашень.
Ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 січня 2023 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 141, 374, 375, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2022 року - задовольнити частково.
Скасувати рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов Державної установи «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Державної установи «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» 40076 гривень 94 копійки (в тому числі: загальна заборгованість по кредитній угоді №1291 у розмірі 9906 грн. 50 коп., по кредитній угоді №1398 у розмірі 9182 грн. 99 коп. ; по кредитній угоді №1501 у розмірі 10785 грн. 59 коп.; по кредитній угоді №1536 у розмірі 10201 грн. 86 коп.), в межах вартості спадкового майна.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь Державної установи «Тернопільський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» (м.Тернопіль, вул. С.Крушельницької, 18/503, ЄДРПОУ 30249845) 2270 гривень 00 копійок сплаченого судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 січня 2023 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 02 січня 2023 року залишити без змін.
Судові витрати за розгляд справи в апеляційному суді покласти на ОСОБА_1 в межах сум, нею понесених.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, зазначених у п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 19 квітня 2023 року.
Головуючий Гірський Б.О.
Судді: Хома М.В.
Бершадська Г.В.
Суд | Тернопільський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2023 |
Оприлюднено | 05.05.2023 |
Номер документу | 110602067 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Тернопільський апеляційний суд
Гірський Б. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні