Рішення

від 03.05.2023 по справі 460/668/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 травня 2023 року м. Рівне№460/668/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Захід" доЧернівецької митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови, рішень про коригування митної вартості товарів, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК ЗАХІД" до Чернівецької митниці, в якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Чернівецької митниці №UA408000/2022/000208/2 від 15.12.2022, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2022/001475 від 15.12.2022, рішення про коригування митної вартості товарів Чернівецької митниці №UA408000/2022/000209/2 від 15.12.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2022/001474 від 15.12.2022.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.12.2022 ТОВ "ТСК ЗАХІД", як суб`єктом господарювання через представника - ТОВ "РАЙТ БРОК, подано для митного оформлення електронну митну декларацію №22UA408020064256U3, відповідно до якої було задекларовано вантаж за заявленою митною вартістю за ціною договору з врахуванням їх фактурної вартості (1290 460,18 грн.) та вартості перевезення (253257,00 грн.), яка разом складає 1543717,18 грн. (42 214,28 USD по курсу НБУ 36,5686 /$)). Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: зовнішньо економічний контракт з доповненням; пакувальний лист, рахунок-фактура (інвойс) коносамент, автотранспортна накладна, сертифікат про походження товару, банківський платіжний документ, що стосується товару рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних виконавця договору (контракту) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, прейскурант (прайс-лист) виробника товару, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, копію митної декларації країни відправлення тощо. В процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, посадовою особою Чернівецької митниці вказано на наявність ряду невідповідностей та з покликанням на норми статті 53 Митного кодексу України постановлено вимогу про надання додаткових документів. Декларантом були надані додаткові документи, які не були взяті до уваги. Як наслідок, митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю товарів та були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000208/2 від 15.12.2022 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2022/001475 від 15.12.2022.

Також позивач пояснив, що 13.12.2022 ним було подано для митного оформлення електронну митну декларацію №22UA408020064244U0, відповідно до якої було задекларовано вантаж за заявленою митною вартістю за ціною договору з врахуванням їх фактурної вартості (1147076,17 грн.) та вартості перевезення (312617,00 грн.), яка разом складає 1459693,18 грн. (39 916,57 USD по курсу НБУ 36,5686 /$). Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом Позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: зовнішньо економічний контракт з доповненням; пакувальний лист, рахунок-фактура (інвойс) коносамент, автотранспортна накладна, сертифікат про походження товару, банківський платіжний документ, що стосується товару рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних виконавця договору (контракту) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, прейскурант (прайс-лист) виробника товару, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, копію митної декларації країни відправлення тощо. В процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, посадовою особою Чернівецької митниці вказано на наявність ряду невідповідностей та з покликанням на норми статті 53 Митного кодексу України постановлено вимогу про надання додаткових документів. Декларантом були надані додаткові документи, які не були взяті до уваги, митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю товарів та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000209/2 від 15.12.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.12.2022 №UA408020/2022/001474.

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями відповідача, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать вимогами чинного законодавства, просить скасувати.

Ухвалою суду від 30.01.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 06.03.2023 на 09:30 год.

Відповідач адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов від 14.02.2023. Пояснив, що надані до митного оформлення документи містили неточності та невідповідності, а надані на вимогу митниці додаткові документи не спростували сумнівів митниці у правильності декларування митної вартості товарів. Також покликався на наявність у митниці цінової інформації згідно митних декларацій №UA408020/2022/703258 від 09.10.2022 та №UA100360/2022/708370 від 23.11.2022 із рівнем вартості вищим, аніж було заявлено до митного оформлення. Із врахуванням цих обставин посадовою особою митниці було оформлено картки відмови у митному оформленні та скориговано митну вартість із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ до рівня, наявного у ціновій базі даних.

Вважав відмову у митному оформленні та коригування митної вартості законними, обґрунтованими та такими, що не порушують законних прав, свобод та інтересів позивача.

06.03.2023 підготовче судове засідання відкладено до 30.03.2023 до 11:30 год.

Ухвалою суду від 30.03.2023 закрито підготовче провадження у справі №460/668/23 та розпочато розгляд справи по суті.

Подальший розгляд справи №460/668/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів Чернівецької митниці від 15.12.2022 № UA408000/2022/000208/2.

04.08.2022 між китайською компанією "Haining Hisener Trade Co., Ltd" 2700 Block 702, Tower A, Jinhui Building Haizhou Jiedao, Haining, Zhejiang China як Продавцем та ТОВ "ТСК ЗАХІД" як Покупцем було укладено зовнішньо економічний контракт №04-08/22 (далі Контракт). Відповідно до умов контракту товар постачався на умовах поставки FOB MICROOM CHANGHAI, Китай. Умовами поставки "Інкотермс 2010" FOB передбачено, що товар доставляється на судно покупця, перевалку оплачує продавець, тобто покупець зобов`язаний оплатити всі витрати, необхідні для доставки товарів в пункт призначення в м. Рівне.

Відповідно до приписів Договору, продавцем був відправлений вантаж: "Гвинти самонарізні з різьбою нанесеною на визначених ділянках: Саморіз для дерев`яних конструкцій 4,5x60 -204,914 тис. шт.; Саморіз для дерев`яних конструкцій 5х100 100,825 тис. шт.; Саморіз для дерев`яних конструкцій 5х80 -133,374 тис. шт.; Саморіз для дерев`яних конструкцій 6Ч120 -54,152 тис. шт.; Шуруп 8х240 з пресшайбою, з головкою під TX-40 8х240-14,93 тис. шт." з кодом УКТЗЕД 7318149190, далі товар №1; "Гвинти самонарізні: Саморіз для ПВХ 4,0Ч25 з насічками 4х25 -705 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 3.5х16-1080 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 3.5х35 - 592 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 3.5х41 564 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 3.5х45 478,5 тис. шт. Саморіз г/к по дер, фосф 3.5х51 -416 тис. шт; Саморіз г/к по дер, фосф 3.5х55 -717,5 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 3.5х60 -367,5 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 3.8х64 -315 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 4.2x70-525 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 4.2x76 -220 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 4.2x80-240 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 4.8х120-216 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 4.8х152 -168,3 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 4.8x90 -306 тис. шт." з кодом УКТЗЕД 73181499 90, далі товар № 2; "Кріплення з чорних металів: однорозпірний анкер для важких конструкцій M10/12Ч100 -3 тис. шт. однорозпірний анкер для важких конструкцій М10/12x130 -3 тис. шт. однорозмірний анкер для важких конструкцій М10/12х150 -1,98 тис. шт. однорозпірний анкер для важких конструкцій М10/12х180 -1,05 тис. шт. однорозпірний анкер для важких конструкцій М10/12х200 -1,05 тис. шт. однорозпірний анкер для важких конструкцій M10/12x250 -1 тис. шт. однорозпірний анкер для важких конструкцій M6/8х100 -1,92 тис. шт. однорозпірний анкер для важких конструкцій М6/8х65 -2,88 тис. шт. однорозпірний анкер для важких конструкцій М6/8х85 -3,2 тис. шт. однорозпірний анкер для важких конструкцій M8/10Ч120 -3 тис. шт. однорозпірний анкер для важких конструкцій М8/10х130 -3 тис. шт. однорозпірний анкер для важких конструкцій М8/10х150 -2,1 тис. шт." 3 кодом УКТЗЕД 83024190 00, далі товар №3.

Фактурна вартість товару становить 35288,75 долари США.

Зазначені товари надійшли на адресу ТОВ "ТСК ЗАХІД" автомобільним транспортом з реєстраційним номером НОМЕР_1 /ВН1589XF. Доставка вантажу на митну територію України здійснювалась різними видами транспорту: до порту Констанца (Румунія) - морським транспортом, до місця призначення в Україні - автомобільним транспортом.

Даний вантаж надійшов на адресу ТОВ "ТСК ЗАХІД" на підставі наступних товаротранспортних та комерційних документів: пакувальний лист (Packing list) б/н від 28.10.2022; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №22HS10055F від 28.10.2022; коносамент (Bill of lading) №SZHSE22100232 від 04.11.2022; автотранспортна накладна (Road consignment note) №428 від 07.12.2022; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №22C3304A1377/01455 від 28.10.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №789 від послуг від 05.12.2022; рахунок-фактура про транспортно-експедиційні послуги №804 від послуг від транспортно-експедиційних виконавця 08.12.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №105 від 08.12.2022; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 15.08.2022; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (Експертний висновок) від 06.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 17.11.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, №04-08/22 від 04.08.2022, договір про надання послуг митного брокера № 08/06/2022 від 01.06.2022 тощо.

Перевезення даної партії вантажу здійснено транспортними засобами, які надані ТОВ "АГТ ЛТД" (код ЄДРПОУ 44056329) м. Чорноморськ згідно договору транспортного експедирування №150622 від 15.06.2022.

В додаток до товаротранспортних та комерційних документів контрагент "Haining Naginіng Hisener Trade Co., Ltd" Block 702, Tower A, Jinhui Building Haizhou Jiedao, Haining, Zhejiang 200 000 China" надав перевізнику експортну митну декларацію №223120220003598337 від 31.10.2022, в якій ідентифіковано дану партію товару. Вказані товари оплачені згідно банківських платіжних документів б/н від 01.09.2022 та б/н від 22.11.2022.

Наявні товаротранспортні, комерційні та митні документи країни відправлення даної партії вантажу надало ТОВ "ТСК ЗАХІД" підстави визначити митну вартість даного товару за першим методом визначення митної вартості, тобто за ціною угоди (ст. 58 Митного кодексу України (далі - МК України). При цьому, ТОВ "ТСК ЗАХІД" було зазначено в митній декларації митну вартість товарів з врахуванням їх фактурної вартості (1290 460,18 грн.) та вартості перевезення (253257,00 грн.), яка разом складає 1543717,18 грн. (42 214,28 USD по курсу НБУ 36,5686 /$).

У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, посадовою особою митниці було пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, мотивуючи вимогу тим, що документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності.

Декларантом були надані документи згідно вимоги митного органу, які водночас відповідачем не були враховані, з аргументацією "оскільки не стосуються даного товару та не спростовують наявні розбіжності". Відповідач не погодився із задекларованою ТОВ "ТСК ЗАХІД" митною вартістю та виніс рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000208/2 від 15.12.2022, яким здійснив коригування митної вартості, визначивши її на рівні 51 101,5 доларів США, зокрема по товарах: товар №2 (застосовано метод за ціною договору щодо ідентичних товарів) та товар №3 (застосовано резервний метод).

При цьому, один і той самий комплект товаросупровідних документів для товару №1 на думку митного органу повністю підтвердив метод визначення митної вартості товару на підставі договору (перший метод), а для товарів № 2 та № 3 цих самих документів виявилось не достатньо і у відповідача наявні сумніви щодо страхування вантажу, вартості перевезення тощо.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів, посадовою особою Чернівецької митниці видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.12.2022 № UA408020/2022/001475.

У зв`язку з цим, згідно приписів статті 55 МКУ до Чернівецької митниці було подано нову електронну митну декларацію типу "IM40ДЕ" №22UA 408020064962U2 від 15.12.2022, із митною вартістю, заявленою урахуванням рішення №UA408000/2022/000208/2 від 15.12.2022 про коригування митної вартості товарів. Товар випущений у вільний обіг.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів Чернівецької митниці від 15.12.2022 № UA408000/2022/000209/2:

13.12.2022 ТОВ "ТСК ЗАХІД" через представника - ТОВ "РАЙТ БРОК" подало для митного оформлення електронну митну декларацію №22UA408020064244U0, відповідно до якої згідно того самого зовнішньо економічного контракту від 04.08.2022 № 04-08/22 між китайською компанією "Haining Hisener Trade Co., Ltd" 2700 Block 702, Tower A, Jinhui Building Haizhou Jiedao, Haining, Zhejiang China, як Продавцем та ТОВ "ТСК ЗАХІД", як Покупцем було задекларовано поставлений на умовах поставки FOB MICROOM CHANGHAI, Китай вантаж "Гвинти самонарізні з різьбою нанесеною на визначених ділянках: Саморіз для дерев`яних конструкцій 4,5x60 -204,914 тис. шт.; Саморіз для дерев`яних конструкцій 5х100 100,825 тис. шт.; Саморіз для дерев`яних конструкцій 5х80 -133,374 тис. шт.; Саморіз для дерев`яних конструкцій 6Ч120 -54,152 тис. шт.; Шуруп 8х240 з пресшайбою, з головкою під TX-40 8х240-14,93 тис. шт." з кодом УКТЗЕД 7318149190, далі товар №1; "Гвинти самонарізні: Саморіз для ПВХ 4,0Ч25 з насічками 4х25 -705 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 3.5х16-1080 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 3.5х35 - 592 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 3.5х41 564 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 3.5х45 478,5 тис. шт. Саморіз г/к по дер, фосф 3.5х51 -416 тис. шт; Саморіз г/к по дер, фосф 3.5х55 -717,5 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 3.5х60 -367,5 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 3.8х64 -315 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 4.2x70-525 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 4.2x76 -220 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 4.2x80-240 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 4.8х120-216 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 4.8х152 -168,3 тис. шт.; Саморіз г/к по дер, фосф 4.8x90 -306 тис. шт." з кодом УКТЗЕД 73181499 90, далі товар № 2; "Кріплення з чорних металів: однорозпірний анкер для важких конструкцій M10/12Ч100 -3 тис. шт. однорозпірний анкер для важких конструкцій М10/12x130 -3 тис. шт. однорозмірний анкер для важких конструкцій М10/12х150 -1,98 тис. шт. однорозпірний анкер для важких конструкцій М10/12х180 -1,05 тис. шт. однорозпірний анкер для важких конструкцій М10/12х200 -1,05 тис. шт. однорозпірний анкер для важких конструкцій M10/12x250 -1 тис. шт. однорозпірний анкер для важких конструкцій M6/8х100 -1,92 тис. шт. однорозпірний анкер для важких конструкцій М6/8х65 -2,88 тис. шт. однорозпірний анкер для важких конструкцій М6/8х85 -3,2 тис. шт. однорозпірний анкер для важких конструкцій M8/10Ч120 -3 тис. шт. однорозпірний анкер для важких конструкцій М8/10х130 -3 тис. шт. однорозпірний анкер для важких конструкцій М8/10х150 -2,1 тис. шт." 3 кодом УКТЗЕД 83024190 00, далі товар №3.

Фактурна вартість товару становить 35288,75 долари США.

Зазначені товари надійшли на адресу ТОВ "ТСК ЗАХІД" автомобільним транспортом з реєстраційним номером НОМЕР_1 /ВН1589XF. Доставка вантажу на митну територію України здійснювалась різними видами транспорту: до порту Констанца (Румунія) морським транспортом, до місця призначення в Україні автомобільним транспортом.

Даний вантаж надійшов на адресу ТОВ "ТСК ЗАХІД", на підставі наступних товаротранспортних та комерційних документів: пакувальний лист (Packing list) б/н від 28.10.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №22HS10055F від 28.10.2022; коносамент (Bill of lading) №SZHSE22100232 від 04.11.2022; автотранспортна накладна (Road consignment note) №428 від 07.12.2022; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №22C3304A1377/01455 від 28.10.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №789 від послуг від 05.12.2022; рахунок-фактура про надання договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №804 від послуг від транспортно-експедиційних виконавця 08.12.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №105 від 08.12.2022; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 15.08.2022; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (Експертний висновок) від 06.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 17.11.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, №04-08/22 від 04.08.2022, договір про надання послуг митного брокера № 08/06/2022 від 01.06.2022 тощо.

Перевезення даної партії вантажу здійснено транспортними засобами, які надані ТОВ "АГТ ЛТД" згідно договору транспортного експедирування №150622 від 15.06.2022.

В додаток до товаротранспортних та комерційних документів контрагент "Haining Nagin?ng Hisener Trade Co., Ltd" Block 702, Tower A, Jinhui Building Haizhou Jiedao, Haining, Zhejiang 200 000 China" надав перевізнику експортну митну декларацію №223120220003598337 від 31.10.2022, в якій ідентифіковано дану партію товару. Вказані товари оплачені згідно банківських платіжних документів б/н від 01.09.2022 та б/н від 22.11.2022.

Наявні товаротранспортні, комерційні та митні документи країни відправлення даної партії вантажу надало ТОВ "ТСК ЗАХІД" підстави визначити митну вартість даного товару за першим методом визначення митної вартості, тобто за ціною угоди (ст. 58 Митного кодексу України (далі - МК України). При цьому, ТОВ "ТСК ЗАХІД" було зазначено в митній декларації митну вартість товарів з врахуванням їх фактурної вартості (1290 460,18 грн.) та вартості перевезення (253257,00 грн.), яка разом складає 1543717,18 грн. (42 214,28 USD по курсу НБУ 36,5686 /$), зокрема по товарам: товар №2: 989502,14 грн. (27 058,79 USD); - товар №3 : 141 810,15 грн. (3 877,92 USD).

У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, посадовою особою митниці було пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, мотивуючи вимогу тим, що документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності.

Декларантом були надані документи згідно вимоги митного органу, які водночас відповідачем не були враховані, з аргументацією "оскільки не стосуються даного товару та не спростовують наявні розбіжності". Відповідач не погодився із задекларованою ТОВ "ТСК ЗАХІД" митною вартістю та виніс Рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000208/2 від 15.12.2022, яким здійснив коригування митної вартості, визначивши її на рівні 51 101,5 доларів США, товар №2 (застосовано метод за ціною договору щодо ідентичних товарів) товар №3 (застосовано резервний метод).

При цьому, повторно, один і той самий комплект товаросупровідних документів для товару №1 на думку митного органу повністю підтвердив метод визначення митної вартості товару на підставі договору (перший метод), а для товарів № 2 та № 3 цих самих документів виявилось не достатньо і у відповідача наявні сумніви щодо страхування вантажу, вартості перевезення тощо.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів, посадовою особою Чернівецької митниці видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.12.2022 № UA408020/2022/001474.

У зв`язку з цим, згідно приписів статті 55 МК України, до Чернівецької митниці було подано нову електронну митну декларацію типу "IM40ДЕ" №22UA408020064961U3 від 15.12.2022, із митною вартістю, заявленою урахуванням Рішення UA408000/2022/000209/2 від 15.12.2022 про коригування митної вартості товарів. Товар випущений у вільний обіг.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

Згідно із ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним - органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються Митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка через базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

Відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість 3 операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до Митного кодексу. Згідно із ч.2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на - митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. У силу положень частини п`ятої ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої ст.53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у глав 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Суд погоджується, що аналіз положень статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

В якості підстав для коригування митної вартості митним органом вказано те, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності

Так, митним органом зазначено, що відповідно до п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту предметом договору є техніка, супутнє обладнання та комплектуючі, а у митній декларації, поданій до митного оформлення зазначено товари, які не являються предметом контракту, а саме: гвинти самонарізні, анкера, гвинти самонарізні для гіпсокартону.

З цього приводу суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що за поставкою згідно рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000208/2 від 15.12.2022 відповідно до п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту від 04.08.2022 № 04-08/22 предметом договору є техніка, супутнє обладнання та комплектуючі (в подальшому -"Продукція") в кількості, за цінами і на умовах, викладених в Додатках (Proforma Invoice), які є невід`ємною частиною цього Контракту. Відповідно до пункту п. 1.1 Контракту у Proforma Invoice №22HS10055P від 01 17.08.2022 (яка є його невід`ємною частиною) зазначено товари, які являються предметом - купівлі-продажу, а саме: товар 1 - гвинти самонарізні, товар 2 гвинти самонарізні, товар 3 2009 - кріплення з чорних металів (анкер). Також до митного оформлення було подано Додаткову угоду №2 від 21.11.2022, відповідно до якої здійснено уточнення до п.1.1 контракту про те, що предметом договору є засоби кріплення, шурупи, самонарізи тощо.

За поставкою згідно рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000209/2 від 15.12.2022: відповідно до п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту від 22.06.2022 № 22-06/22 предметом договору є техніка, супутнє обладнання та комплектуючі (в подальшому -"Продукція") в кількості, за цінами і на умовах, викладених в Додатках (Proforma Invoice), які є невід`ємною частиною цього Контракту. Відповідно до пункту п. 1.1 Контракту у Proforma Invoice N22003ТСК від 22.06.2022 y (яка є його невід`ємною частиною) зазначено товари, які являються предметом купівлі- продажу, а саме: гвинти самонарізні для гіпсокартону Також до митного оформлення було подано Додаткову угоду № 1 від 20.09.2022, відповідно до якої здійснено уточнення до п. 1.1 контракту про те, що предметом договору c засоби кріплення, шурупи, самонарізи тощо.

Таким чином суд вважає, що зауваження відповідача щодо предмету контракту спростовані матеріалами справи, а саме: додатковими угодами та проформами інвойсами, які подавались до митного контролю та митного оформлення позивачем.

Також митним органом вказано, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту продавець пакує продукцію в звичайну комерційну тару, що забезпечує збереження продукції, проте жоден поданий до митного оформлення документ на думку митного органу не підтверджує факт включення в ціну товару вартість пакування.

За обома рішеннями про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000208/2 та №UA408000/2022/000209/2 від 15.12.2022 суд вбачає з матеріалів справи, що пакування та маркування продукції передбачені пунктом 5 Контракту від 04.08.2022 №04-08/22. Відповідно до цього пункту Контракту Продавець пакує продукцію в звичайну комерційну тару, що забезпечує збереження Продукції при транспортуванні. Точні відомості про пакування зазначені: - щодо виду у Proforma Invoice N22HS10055Р від 17.08.2022: звичайна картонна коробка на дерев`яному піддоні; - щодо кількості у коносаменті (Bill of lading) №SZHSE22100232 від 04.11.2022 та CMR 428 від 07.12.2022 - 31 місце. Аналогічно у Proforma Invoice №22003TCK від 22.06.2022: звичайна картонна коробка на дерев`яному піддоні - щодо кількості у коносаменті (Bill of lading) № SZHSE22100197 від 24.10.2022 та CMR 229 від 05.12.2022 - 27 місць.

Таким чином, згідно приписів контракту фактурна вартість товару в пункті передачі транспортній компанії включає в себе вартість товару з пакуванням та маркуванням. Факт включення пакування до вартості товару підтверджено товаросупровідними документами.

Також відповідач зазначав, що згідно рахунку на оплату передбачено наявність договору від 15.06.2022 № 150622, який до митного оформлення не подано.

Суд згідно матеріалів справи встановив, що в обох випадках митного оформлення товарів на вимогу митного органу додатково надавався договір від 15.06.2022 № 150622, однак відповідач даний договір не врахував, оскільки положеннями даного договору передбачено наявність Заявки, яка до оформлення не надана. Відповідач покликається на необхідність подання до митного оформлення Заявки, якою у відповідності до пп. 3.3 договору транспортного експедирування від 15.06.2022 №150622 встановлюються перелік та вартість надаваних послуг експедитора згідно цього договору.

Суд погоджується, що така заявка в комплекті документів відсутня, водночас вважає, що перелік та вартість надаваних послуг експедитора згідно договору були підтверджені поданням до митного оформлення наступних документів:

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів Чернівецької митниці №UA408000/2022/000208/2 від 15.12.2022: Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 105 від 08.12.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 789 від 05.12.2022 на оплату в сумі 173 257 грн.; Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг №61 від 05.12.2022 на суму 173 257 грн.; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 804 від 08.12.2022 на оплату в сумі 80 000,00 грн. Даний рахунок було оплачено 16.12.2022, вже після здійснення митного оформлення товару митницею, тому додається лише до позовної заяви та не міг бути поданий відповідачу на момент здійснення митного оформлення товару (платіжна інструкція № 80 від 16.12.2022).

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів Чернівецької митниці 0080 № UA408000/2022/000209/2 від 15.12.2022: Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 106 від 08.12.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 776 від 28.12.2022 на оплату в сумі 232 617,00 грн.; Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг № 62 від 05.12.2022 на суму 232 617.00 грн.; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 803 від 08.12.2022 на оплату в сумі 80 000,00 грн. Даний рахунок було оплачено 16.12.2022, вже після здійснення митного оформлення товару митницею, тому додається лише до позовної заяви та не міг бути поданий відповідачу на момент здійснення митного оформлення товару (платіжна інструкція № 81 від 16.12.2022).

Суд зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 804/16553/14 від 31.05.2019, яким досліджено, зокрема, питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов Митного кодексу, то ч. 10 ст. 58 МКУ передбачено перелік витрат (складових митної вартості товарів), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до митної вартості належать витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також на страхування цих товарів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач імпортував товар на умовах поставки FOB (згідно з "Інкотермс"), що означає не включення до вартості товару витрат на транспортування та страхування, а відтак такі витрати мають бути додані до митної вартості товарів за правилами ч. 10 ст. 58 МК України. Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати, рахунки на оплату транспортних послуг та банківські документи про оплату є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Суд критично ставиться до твердження митного органу про неналежність Висновку Рівненської торгово-промислової палати щодо визначення ринкової вартості товарів та визначення ринкової вартості транспортних витрат по перевезенню контейнера, оскільки такий висновок містить необхідну інформацію на підтвердження адекватності понесених витрат та виданий уповноваженою особою.

Аналогічно суд вважає, що вимога митниці про необхідність надання бухгалтерських документів не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, оскільки така вимога може мати місце у випадку, якщо подані документи містять розбіжності, неточності, не дозволяють прослідкувати формування вартості товару та його оплати. Доказів наявності таких розбіжностей, неточностей тощо, суб`єктом владних повноважень всупереч приписам статті 74 КАС України при розгляді даної справи не надано.

В частині зазначення митним органом на необхідності надання інформації, щодо страхування імпортованого товару та включення даної суми до митної вартості, суд зазначає, що згідно вимог "Інкотермс" умови поставки FOB не передбачають необхідність страхування вантажу, тому дана вимога про необхідність i надання інформації щодо ймовірного страхування партії товару є безпідставною. В інформаційній довідці перевізника прямо вказано, що товар не страхувався.

Суд зазначає, що згідно приписів МК України повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи, митний орган має обґрунтувати свої вимоги щодо їх надання. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів, а саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числове визначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що єдиною фактичною підставою для здійснення коригування митної вартості лишається наявність у митниці цінової інформації, відмінної від заявленої декларантом.

При цьому, в графі 33 рішенні про коригування митної вартості товарів від 15.12.2022 №UA408000/2022/000208/2 наявні посилання на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (МД №UA408020/2022/703258 від 09.10.2022). В графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів Чернівецької митниці від 15.12.2022 № UA408000/2022/000209/2 наявні посилання на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (МД №UA100360/2022/708370 від 23.11.2022). Судом встановлено, що назви товарів, зазначених у даних ЕМД не співпадають з назвами товарів, заявлених у ЕМД позивача.

Таким чином, на підставі досліджених матеріалів справи у їх сукупності суд вважає, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Митний орган покликався лише на наявність неточностей, які були спростовані наданими декларантом документами та матеріалами справи.

У своїй сукупності, за досліджених обставин, суд ставиться критично до об`єктивності та правомірності коригування митним органом митної вартості за спірними поставками.

Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині другій статті 53 МК України.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Однозначно трактує цю норму і Вищий адміністративний суд України, яким зазначено, що митниця має право вимагати надання додаткових підтверджень лише у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Це пов`язано з тим, що такі вади не дозволяють органу доходів і зборів здійснити визначений законом мінімум митних формальностей.

Якщо ж декларантом надані всі документи, необхідні для визначення вартості товару за першим методом, а також, якщо зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними. До подібних висновків прийшов ВАСУ у своїх постановах від 20.06.2017 по справі №814/2068/15, від 12.07.2017 - по справі №815/6984/15, від 05.04.2017 - по справі №804/1642/15.

Крім того, у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 за №2 "Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" вказано, що факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено,сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Суд вважає, що для митного оформлення митних декларацій позивача декларантом були надані всі документи, які дозволяли точно і однозначно встановити вартість, яка була сплачена за товари, що імпортуються.

Дослідивши матеріали справи та докази, надані стороною позивача та відповідача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення про неможливість визнання заявленої митної вартості товарів за митними деклараціями №22UA408020064256U3 та №22UA408020064244U0 і коригування митної вартості за шостим (резервним) методом є безпідставним та протиправним.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на суб`єкт владних повноважень. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим витребувати митниця має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

На переконання суду, зазначені вимоги законодавства відповідачем за обставин справи, яка розглядається, дотримані не були.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При цьому, суд враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України"від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі"Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Крім того, згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із такого.

За правилами ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наведеного присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена ним сума судового збору у розмірі 9887,03 грн.

Також стороною позивача було заявлено клопотання про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 20000,00 грн.

Відповідач подав до суду заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, обґрунтоване неспіврозмірністю заявлених витрат, зокрема, через наявність у провадженні Рівненського окружного адміністративного суду аналогічних справ за позовом ТОВ "ТСК ЗАХІД".

Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За правилами ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч.1 ст.34 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

За правилами ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.134 КАС України).

За правилами ч.7 ст.134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження обставин щодо понесення витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката Кононенко Олени Сергіївни в сумі 20000,00 грн. стороною позивача надані суду копії наступних документів:

-ордер на надання правничої (правової) допомоги від 02.01.2023 №1328410, копії Договору №19/12/22 про надання правової допомоги від 19.12.2022, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №7038/10 від 19.102018, витяг з Єдиного реєстру адвокатів, Додаткову угоду №1 від 19.12.2022 до договору про надання правової допомоги №19/12/22 від 19.12.2022, Додаткову угоду №2 від 19.01.2023 до договору про надання правової допомоги №19/12/22 від 19.12.2022, Акт наданих послуг від 10.03.2023 на суму 20000,00 грн., рахунок-фактуру від 11.01.2023 на суму 20000,00 грн., виписку за рахунками від 14.04.2023, платіжну інструкцію №123 від 11.01.2023 на суму 20000,00 грн.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону №5076-VI установлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст.19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зазначає, що позивачем надані належні та допустимі докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19) міститься висновок про те, що розглядаючи питання стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд має право самостійно визначати розмір таких витрат, виходячи з критерію розумної необхідності та співмірності, враховуючи характер виконуваної адвокатом роботи (послуг),складність виконуваної роботи (послуг), їх значимості, складності категорії справи тощо.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим(пункт 268 названого рішення).

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі№755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У постанові Верховного Суду від 04.02.2020 по справі №280/1765/19 (адміністративне провадження №К/9901/607/20) міститься правовий висновок про те, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема складності справи, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 по справі №160/6899/20 (адміністративне провадження №К/9901/6151/21) містяться правові висновки, згідно з якими суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Суд констатує, що відповідачем подано обґрунтоване клопотання щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу, а позивач не надав суду належних та допустимих доказів співмірності витрат обсягу наданих послуг, тому суд дійшов висновку про необхідність розумного обмеження розміру судових витрат на правничу допомогу адвоката, що підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сумою у 7000,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК ЗАХІД" до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Чернівецької митниці № UA408000/2022/000208/2 від 15.12.2022.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2022/001475 від 15.12.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Чернівецької митниці №UA408000/2022/000209/2 від 15.12.2022.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2022/001474 від 15.12.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК ЗАХІД" понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 9887,03 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК ЗАХІД" понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСК Захід" (вул. Григорія Сковороди, 23, м.Рівне, 33000, ЄДРПОУ/РНОКПП 39870614)

Відповідач - Чернівецька митниця (вул. Руська, буд. 248М, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 58023, ЄДРПОУ/РНОКПП 43971359)

Повний текст рішення складений 03 травня 2023 року

Суддя С.А. Борискін