УХВАЛА
03 травня 2023 року
м. Київ
справа №360/8143/21
провадження № К/990/13185/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Луганській області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
12 квітня 2023 року зазначену касаційну скаргу надіслано засобами поштового зв`язку.
13 квітня 2023 року скарга надійшла до суду касаційного інстанції.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вимогам процесуального закону, перевіривши аргументи касаційної скарги і вивчивши зміст ухвалених у цій справі судових рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області, в якому просив:
визнати протиправними дії ГУ ДПС у Луганській області щодо відмови в перерахунку з 05 серпня 2021 року середньомісячної заробітної плати позивача виходячи з середньоденної заробітної плати в сумі 531,22 гривень;
зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок середньомісячної заробітної плати з 05 серпня 2021 року та нараховувати в подальшому середньомісячну заробітну плату, виходячи з середньоденної заробітної плати в сумі 531,22 гривень;
зобов`язати ГУ ДПС у Луганській області здійснити виплату позивачу різниці недоотриманої середньомісячної заробітної плати за серпень та вересень 2021 року в розмірі 9820,23 гривень.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року позов задоволено частково:
визнано протиправною відмову Головного управління ДПС у Луганській області щодо здійснення перерахунку середньомісячної заробітної плати позивачу з 05 серпня 2021 року, виходячи із середньоденної заробітної плати у розмірі 531,22 гривень;
зобов`язано відповідача здійснити перерахунок середньомісячної заробітної плати позивачу з 05 серпня 2021 року, виходячи із середньоденної заробітної плати в сумі 531,22 гривень;
зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області здійснити виплату різниці недоотриманої ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати з 05 серпня 2021 року, виходячи із середньоденної заробітної плати в сумі 531,22 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу залишено без руху та установлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом подання апелянтом клопотання щодо поважності причин пропуску строку з обґрунтованими іншими причинами такого пропуску.
У зв`язку з тим, що зазначені обставини, на думку суду, не можуть вважатись поважними підставами пропуску строку, а інших поважних причин поновлення строку апелянтом не надано, ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Луганській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 14 березня 2023 року, відповідач оскаржив її в касаційному порядку.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст ухвалених у цій справі судових рішень, доводи касаційної скарги та додані до неї документи, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Частиною третьою статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження скаржник посилався на введення в країні воєнного стану.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів існування непереборних обставин, які перешкоджали скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою.
Також суд наголосив, що відповідач не надав доказів того, що такі обставини існували безперервно з 23 лютого 2022 року по 16 вересня 2022 року, не обґрунтував яким саме чином такі обставини об`єктивно перешкодили вчасному поданню апеляційної скарги.
Колегія суддів зауважує, що питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Разом з тим, скаржник не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.
Крім того, оскаржуване рішення прийняте 18 лютого 2022 року, проте, апеляційна скарга подана до суду лише 16 вересня 2022 року.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені відповідачем підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС в Луганській області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі № 360/8143/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.05.2023 |
Оприлюднено | 04.05.2023 |
Номер документу | 110616103 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Смокович М.І.
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні