Постанова

від 02.05.2023 по справі 826/16272/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року

м. Київ

справа № 826/16272/18

адміністративне провадження № К/9901/16701/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

секретар судового засідання Драга Р.В.,

за участі представника відповідача Бугаєнко С.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження як суд касаційної інстанції справу №826/16272/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільвер Траст» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року (головуючий суддя Федорчук А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року (головуючий суддя Кузьменко В.В., судді: Василенко Я. М., Ганечко О. М.),

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Сільвер Траст» звернулось до адміністративного суду з позовом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00007511402 від 19.06.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 9' 691' 734,00грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 02.03.2020 скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 залишено без змін.

Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2020 відкрито касаційне провадження у справі №826/16272/18 за касаційною скаргою відповідача.

Ухвалою суду від 10.04.2023 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 11.04.2023.

Під час проведення підготовчих дій до розгляду касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність касаційного розгляду справи у судовому засіданні.

Ухвалою від 11.04.2023 судове засідання призначено на 02.05.2023.

До суду надійшли письмові пояснення податкового органу.

Від позивача судом отримано відомості про припинення юридичної особи ТОВ «СІЛЬВЕР ТРАСТ».

У судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи і вимоги касаційної скарги, наголосила, що Товариство знаходилось поза межами контролю номінального директора, невідомі особи оформляли відповідні документи, а відтак господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Представник відвідача просить касаційну скаргу задовольнити.

Верховний Суд, на підставі фактичних обставин справи, які сторонами не заперечуються, з`ясував наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 24.05.2018 по 29.05.2018 Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі наказу від 21.05.2018 №8754, виданого Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільвер Траст» (код ЄДРПОУ 40069953) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Шеваль Компані» (код ЄДРПОУ 39662039) за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.

За результатом перевірки складено акт від 30.05.2018 №361/26-15-14-02-01-14/40069953. Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільвер Транс»:

пункту 44.1 пункту 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5, пункту 7, пункту 21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року №860/4153; пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року №85/4306; статті 1, статті 2, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХIV; пункту 1.2 статті 1 Положення від 24 травня 1995 року №88, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму 7' 753' 387,00грн. в т.ч. за 2016 рік на суму 7' 753' 387,00грн.

Вказані висновки акта перевірки ґрунтуються, зокрема, на тому, що проведені розрахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільвер Траст» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Шеваль Компані» по договору купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2016 №БВ214-16 шляхом власної емісії простих векселів та передачі їх актом приймання-передачі векселів та виконання зобов`язання від 06.12.2016 є неправомірним, оскільки: договором купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2016 №БВ214-16 не передбачено умову проведення розрахунків із застосуванням векселів, що є порушенням вимог статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» (зі змінами); відсутність будь-яких зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільвер Траст» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Шеваль Компані» за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, що є порушенням вимог статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» (зі змінами); наявна інформація про непричетність директора та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеваль Компані» гр. ОСОБА_1 до реєстрації та фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутність підписання ОСОБА_1 документів, в тому числі акту приймання-передачі векселів та виконання зобов`язань, акту про виконання зобов`язань.

На підставі висновків Акта перевірки Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення №00007511402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 9' 691' 734,00грн., в т.ч. за основним платежем 7' 753' 387,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1' 938' 347,00грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, Товариство звернулося з позовом до суду, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновок контролюючого органу в акті перевірки про фіктивність операцій між позивачем і ТОВ ''Шеваль Компані'' з придбання акцій безпідставний, як такий, що зроблений на припущеннях. Отримана в межах кримінального провадження, в якому розслідуються факти, пов`язані з діяльністю ТОВ ''Шеваль Компані'', інформація не може бути підставою для висновку про фіктивність операцій за участі цієї особи до встановлення відповідних фактів у вироці суду. До того ж ця інформація спростована засновником та керівником ТОВ ''Шеваль Компані'' ОСОБА_1 в заяві, зробленій у присутності нотаріуса. Крім того, позивач вказав, що контролюючим органом порушена презумпція добросовісності платника податків, оскільки правомірність дій ТОВ ''СІЛЬВЕР ТРАСТ'' поставлена в залежність від результатів господарської діяльності, податкової дисципліни та можливої фіктивності його контрагента - ТОВ ''Шеваль Компані''. В акті перевірки не наведено фактів та доказів, які спростовують дійсність операцій ТОВ ''СІЛЬВЕР ТРАСТ'', або свідчили б про обізнаність позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента. Також позивач вказував на помилковість висновку відповідача в акті перевірки про протиправність проведених Товариством розрахунків простими векселями за придбані у ТОВ ''Шеваль Компані'' акції з огляду на те, що можливість розрахунку в інший, ніж грошовими коштами, спосіб передбачена в договорі купівлі-продажу цінних паперів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача за відсутності вироку не може слугувати належним доказом фіктивності спірних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. Суд визнав безпідставними доводи відповідача, що проведення розрахунків позивача з ТОВ ''Шеваль Компані'' за договором купівлі-продажу цінних паперів із застосуванням простих векселів власної емісії суперечить нормам статті 4 Закону України ''Про обіг векселів в Україні'', оскільки умова щодо можливості проведення розрахунків із застосуванням векселів була передбачена пунктом 2.3 договору. Також суд відхилив довід відповідача, що анулювання ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами від 24.06.2014 серії АЕ 294692, виданої ТОВ ''Донброкфінанс'', яке представляло ТОВ ''Шеваль Компані'' в договорі купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2016, згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.01.2018 у справі №805/3729/17-а, як доказ фіктивності операції з купівлі-продажу цінних паперів, вказавши, що станом на момент укладення договору купівлі - продажу цінних паперів та здійснення на його підставі розрахунків між позивачем та ТОВ ''Шеваль Компані'' (05.12.2016 та 06.12.2016 відповідно) ліцензія була чинна.

Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову позові відмовив з тих підстав, що відповідно до статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково визначається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. Разом з тим, в договорі купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2016 сторони не передбачали проведення розрахунків із застосуванням векселів, а пункт 2.3 вказаного договору, згідно з яким за погодженням сторін можливі інші форми розрахунку, не може вважатись таким, що дає підстави для видачі векселів, оскільки прямо це не передбачає. На підставі цих обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, оскільки розрахунок за акції не відбувся, позивач отримав актив - пакет акцій безоплатно, відтак повинен був збільшити в податковому обліку за 2016 рік оподатковуваний дохід та визначити з цієї суми доходу податкові зобов`язання.

Суд касаційної інстанції скасував постанову апеляційного суду, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Як вказано у постанові Верховного Суду у цій справі, встановлення обставин щодо дійсного змісту відносин між позивачем та ТОВ ''Шеваль Компані'' має значення для правильного вирішення спору, оскільки факт фіктивної підприємницької діяльності, який встановлено у визначений законом спосіб, виключає визнання здійснення господарських операцій та підстави для відтворення фінансових показників операцій з участю фіктивного підприємства в бухгалтерському та податковому обліку, незалежно від наявності облікових документів. Крім того, Суд зазначив, що обмежившись лише правовою оцінкою розрахунку позивача векселями за придбаний пакет акцій, апеляційний суд не звернув увагу, що, один лише висновок про відсутність підстав для розрахунку векселями не обумовлює висновок про обов`язок позивача збільшити оподатковуваний дохід за 2016 рік на 43'074'372,50 грн. У такому випадку підлягала б застосуванню, зокрема норма підпункту ''а'' підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК, тоді як контролюючий орган визначив податкові зобов`язання позивачу на підставі норм підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 та підпункту 134.11 пункту 134.1 статті 134 ПК.

За наслідками нового розгляду, суд апеляційної інстанції залишив в силі рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено, виходячи з того, що ухвала Печерського районного суду міста Києва від 11.07.2019 у справі №757/32043/19-к не є підтвердженням придбання ТОВ «Шеваль Компані» саме з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона (фіктивне підприємництво). Так само, із згаданої ухвали не вбачається, що ОСОБА_1 у 2016 році не брала участі у купівлі-продажу цінних паперів згідно з договором від 05.12.2016 №БВ214-16. Суд відзначив, що суб`єкт владних повноважень повинен доказувати правомірність свого рішення саме на час його прийняття, та не може керуватись обставинами та доказами, яких не існувало на такий момент. З огляду це, колегія суддів не прийняла від відповідача посилання на інші матеріали кримінальних проваджень, допитів ОСОБА_1 тощо, які не відображені в акті перевірки.

Крім того, відображення позивачем операцій по цінним паперам за кредитом рахунку «Розрахунки з іншими кредиторами» означає визнання ТОВ «Сільвер Траст» зобов`язання за отримані акції. Заперечуючи проти такого відображення, відповідач фактично вважає, що позивач не мав права визнавати зобов`язання за отримані акції. При цьому, податковий орган визнає фактичний рух активів. Обґрунтованість проведених ТОВ «Сільвер Траст» операцій підтверджується документами, чинність яких не спростована відповідачем. Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилковому висновку податкового органу про те, що ТОВ «Сільвер Траст» мав не визнавати зобов`язання за проведеною господарською операцією з отримання від ТОВ «Шеваль Компані» цінних паперів. Наслідком проведеної операції з купівлі-продажу цінних паперів одночасно та на одну й ту саму суму збільшуються активи і зобов`язання ТОВ «Сільвер Траст», що свідчить про відсутність зростання капіталу.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку. Як вважає податковий орган, судами неповно з`ясовано обставини справи, не належним чином досліджено докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті. Відповідач вказує, що невстановлені слідством особи з метою прикриття незаконної діяльності зареєстрували ТОВ «Шеваль Компані» у органах державної реєстрації, не маючи наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність та господарські операції по наданню відповідних послуг від імені ТОВ «Шеваль Компані» на адресу позивача. Тобто, підприємство знаходилось поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомі особи лише оформляли відповідні документи, а відтак господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Також, контролюючим органом встановлено відсутність відповідного відображення вартості безплатно отриманого активу у вигляді цінних паперів, що призвело до заниження інших доходів звіту про фінансові результати за 2016 рік та призвело до заниження ряд. 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік.

У додаткових поясненнях відповідач посилається на висновки Верховного Суду, що викладені у справах, спори в яких виникли на підставі ідентичних обставин, зокрема, але не виключно: у справі №640/19139/18 постанова Верховного Суду від 19.03.2021, якою скасовано рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладених у касаційній скарзі та додаткових пояснень доводів, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи у касаційному порядку.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави оскаржувані судові рішення скасувати, з огляду на наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

Верховним судом за наслідками касаційного розгляду справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Як вказано у постанові Верховного Суду у цій справі, встановлення обставин щодо дійсного змісту відносин між позивачем та ТОВ ''Шеваль Компані'' має значення для правильного вирішення спору, оскільки факт фіктивної підприємницької діяльності, який встановлено у визначений законом спосіб, виключає визнання здійснення господарських операцій та підстави для відтворення фінансових показників операцій з участю фіктивного підприємства в бухгалтерському та податковому обліку, незалежно від наявності облікових документів.

Обґрунтовуючи свою позицію, податковий орган посилався на те, що як слідує з ухвали Печерського районного суду міста Києва від 11.07.2019 у справі №757/32043/19-к керівник та засновник ТОВ «Шеваль Компані» повідомила про свою непричетність до створення та діяльності товариства.

Суд апеляційної інстанції з наслідками нового розгляду надав оцінку доводам контролюючого органу про наявну інформацію про непричетність директора та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеваль Компані» гр. ОСОБА_1 до реєстрації та фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутність підписання ОСОБА_1 документів, в тому числі акту приймання-передачі векселів та виконання зобов`язань, акту про виконання зобов`язань, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановив апеляційний суд, згідно з акту перевірки (стор. 7) в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна ухвала Печерського районного суду м. Києва від 28.02.2018 у справі №757/11009/18-к по суті розгляду кримінального провадження №32018100060000018 від 21.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, а саме «до слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві надійшов лист СУ РФ ГУ ДФС у м. Києві від 19 лютого 2018 року №9079/7/26-15-23-0129 (лист ГСУ ФР ДФС України від 16 лютого 2018 року №4918/7/99-99-23-01-17) щодо вчинення кримінального правопорушення за фактом створення та використання невстановленими особами ТОВ «Шеваль Компані (код ЄДРПОУ 39662039) з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на ухилення від сплати податків.

У ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 11.07.2019 у справі № 757/32043/19-к зазначено, що ОСОБА_1 не була засновником ТОВ «Шеваль Компані», а здійснила пособницькі дії, спрямовані на придбання та перереєстрацію ТОВ «ШЕВАЛЬ КОМПАНІ» на власне ім`я. Також зазначено, що ОСОБА_1 вчиняла певні дії з метою забезпечення належного функціонування суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ «ШЕВАЛЬ КОМПАНІ», зокрема брала участь у відкритті банківських рахунків, отриманні ключів ЕЦП та чекових книжок, підписала довіреність тощо.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказане спростовує встановлені в акті перевірки обставини про те, що ОСОБА_1 є засновником ТОВ «Шеваль Компані», але їй не відомо, яким чином вказане підприємство було зареєстровано на її ім`я, а також про те, що вона не уповноважувала нікого на дії від ТОВ «Шеваль Компані», не отримувала електронні ключі та не відкривала банківських рахунків.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11.07.2019 у справі №757/32043/19-к встановлено, що з боку ОСОБА_1 були вчинені дії, пов`язані з перереєстрацією ТОВ «Шеваль Компані» на своє ім`я та певні дії з метою забезпечення належного функціонування ТОВ «Шеваль Компані». Як вважав суд, вказана ухвала не є підтвердженням придбання ТОВ «Шеваль Компані» саме з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона (фіктивне підприємництво).

Касаційний суд погоджується, що практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на отримання податкової вигоди.

Разом з тим, з висновком суду апеляційної інстанції Верховний Суд не може погодитись.

Як встановлено Печерським районним судом міста Києва у згаданій ухвалі, ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та факт надання її для підпису проектів документів, що містять завідомо неправдиві відомості про придбання ТОВ «ШЕВАЛЬ КОМПАНІ», у попереднього учасника ОСОБА_2 , необхідні для перереєстрації даного суб`єкта підприємницької діяльності на її ім`я, а також те, що воно в подальшому буде використовуватися для прикриття незаконної діяльності інших осіб, реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1 засвідчила їх своїми підписами, наділивши їх таким чином значенням документів.

ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, виконавши всі перелічені вище дії, запропоновані їй невстановленими досудовим розслідуванням особами та фактично придбавши підприємства ТОВ «ШЕВАЛЬ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 39662039), досягнула своєї злочинної мети, яка полягала у вчиненні пособництва у фіктивному підприємництві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб шляхом придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, яка полягала у документальному оформленні від імені даного підприємства псевдо фінансово-господарських операцій, у незаконному формуванні податкового кредиту з ПДВ та валових витрат підприємствами реального сектору економіки.

Своїми умисними діями, які виразились у пособництві фіктивному підприємництву, тобто сприянні та наданні засобів для придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України.

ОСОБА_1 зазначила суду, що повністю підтверджує фактичні обставини кримінального правопорушення, викладені в повідомленні про підозру та клопотанні про звільнення від кримінальної відповідальності. Підтримала клопотання прокурора про звільнення її від кримінальної відповідальності.

Суд на підставі п.1 ч.1 ст. 49 КК України звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки з часу інкримінованого їй злочину сплинуло понад два роки та ОСОБА_1 .

Установлені ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11.07.2019 у справі №757/32043/19-к обставини не узгоджуються з висновком суду апеляційної інстанції, що придбання ТОВ «Шеваль Компані» саме з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона (фіктивне підприємництво) є непідтвердженим.

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін є сутністю офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2, частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 вказала, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Касаційний суд звертає увагу, що для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами. Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

Як встановлено приписами податкового законодавства, підставами для віднесення до складу сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Про відсутність факту здійснення господарської операції може свідчити, зокрема те, що результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару/надання послуг особою, яка ніколи не продавала товару/не надавала послуг, тощо).

На підставі встановлених обставин справи та з урахуванням нормативного регулювання, що підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, в межах вимог касаційної скарги, суд визнає доводи відповідача для скасування оскаржуваних судових рішень обґрунтованими.

Водночас, позивач письмово повідомив суд, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬВЕР ТРАСТ» (код ЄДРОУ 40069953) припинено в результаті ліквідації, про що 25.08.2021 зроблено відповідний запис в ЄДР. Позивач додає витяг з ЄДРПОУ від 30.08.2021 та лист ГУ ДПС у м.Києві від 07.08.2020 Про надання інформації, з якого слідує, що відповідно до даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів за ТОВ «СІЛЬВЕР ТРАСТ» (код ЄДРОУ 40069953) податковий борг не обліковується. Письмові відомості, надані позивачем до суду, підписані ліквідатором ТОВ «СІЛЬВЕР ТРАСТ» станом на 24.08.2021 Л.С. Букреєвою.

Верховним Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до Реєстру внесений запис 25.08.2021 №1000701110016059986:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІЛЬВЕР ТРАСТ»

Ідентифікаційний код юридичної особи: 40069953

Прізвище, ім`я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи: БУКРЄЄВА ЛАРИСА СЕРГІЇВНА (ДІЄ ЗГІДНО СТАТУТУ) - керівник

Запис про перебування юридичної особи в процесі припинення: припинено.

За приписами пункту 5 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Частиною першою статті 354 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Отже, Верховний Суд приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій та, враховуючи припинення юридичної особи - позивача у справі, закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 238, 250, 344, 349, 354, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі №826/16272/18 скасувати.

Провадження у справі №826/16272/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільвер Траст» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду