Постанова

від 12.05.2020 по справі 826/16272/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16272/18 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,

за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільвер Траст до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю СІЛЬВЕР ТРАСТ звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2017 №00007511402, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 9 691 734,00 грн, в тому числі за основним платежем - 7 753 387,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 1 938 347,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарської операції з ТОВ Шеваль Компані не ґрунтуються на первинних документах, оскільки всі первинні документи, які супроводжували господарські операції відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити.

Зазначив, що фактично перевірку проведено на підставі наданих позивачем документів на лист-запит Головного управління ДФС у м. Києві від 06.04.2018 №14514/10/26-15-14-02-05, висновок про порушення ТОВ Сільвер Траст податкового законодавства зроблено ще до дати початку перевірки згідно з наказом, тобто до 24.05.2018, оскільки посадових осіб ТОВ Сільвер Траст запрошено для ознайомлення з актом перевірки ще 22.05.2018. Позивач вказує, що висновок контролюючого органу в акті перевірки про фіктивність операцій між ТОВ Сільвер Траст та ТОВ Шеваль Компані з придбання акцій безпідставний, як такий, що зроблений на припущеннях. Отримана в межах кримінального провадження, в якому розслідуються факти, пов`язані з діяльністю ТОВ Шеваль Компані , інформація не може бути підставою для висновку про фіктивність операцій за участі цієї особи до встановлення відповідних фактів у вироку суду. Крім того, на думку позивача, контролюючим органом порушена презумпція добросовісності платника податків, оскільки правомірність дій ТОВ Сільвер Траст поставлена в залежність від результатів господарської діяльності, податкової дисципліни та можливої фіктивності його контрагента - ТОВ Шеваль Компані . В акті перевірки не наведено фактів та доказів, які спростовують реальність операцій ТОВ Сільвер Траст , або свідчили б про обізнаність позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента. Також позивач вказував на помилковість висновку відповідача в акті перевірки про протиправність проведених Товариством розрахунків простими векселями за придбані у ТОВ Сільвер Траст акції з огляду на те, що можливість розрахунку в інший, ніж грошовими коштами, спосіб передбачена в договорі купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2016 №БВ214-16.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати спірне рішення суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 апеляційну скаргу задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Сільвер Траст подало касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати зазначене судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.03.2020 касаційну скаргу задоволено частково, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав скаргу та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача в судовому засіданні просили залишити без змін рішення суду першої інстанції, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, з 24.05.2018 по 29.05.2018 Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі наказу від 21.05.2018 №8754, виданого Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Сільвер Траст (код ЄДРПОУ 40069953) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю Шеваль Компані (код ЄДРПОУ 39662039) за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, за результатом якої складено відповідний акт перевірки від 30.05.2018 №361/26-15-14-02-01-14/40069953.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Сільвер Транс :

- пункту 44.1 пункту 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5, пункту 7, пункту 21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року №860/4153; пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року №85/4306; статті 1, статті 2, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХIV; пункту 1.2 статті 1 Положення від 24 травня 1995 року №88, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму 7 753 387,00 грн. в т.ч. за 2016 рік на суму 7 753 387,00 грн.

У письмовій відповіді на заперечення ТОВ Сільвер Траст від 05.06.2018 №18-06/05 на акт перевірки, яке надіслано платнику податків листом від 14.06.2018 №27657/10/26-15-14-02-01, Головне управління ДФС у м. Києві визнає, що при складанні акту перевірки від 30.05.2018 №361/26-15-14-02-01-14/40069953 допущено технічну помилку в визначенні типу перевірки. Замість слів по тексту виїзна слід читати невиїзна .

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ Сільвер Траст п.44.1, п.44.6 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України; п.5, п.7, п. 21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290; п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20; ст.1, ст.2, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ; п.1.2 ст.1 Положення від 24.05.1995 № 88, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму 7753387 грн., в т.ч. за 2016 рік на суму 7753387 грн.

Згідно з актом перевірки ТОВ Сільвер Траст порушив вищевказані норми відтворюючи в бухгалтерському та податковому обліку операцію з придбання активу - 17 229 749 простих іменних акцій ПАТ Укрбуденерготехнологія вартістю 43 074 372,50 грн (д-т 352 Інші поточні фінансові інвестиції - к-т 685 Розрахунки з іншими кредиторами на 43 074 372,50 грн (вартість оприбуткованих цінних паперів); д-т 685 Розрахунки з іншими кредиторами - к-т 511 Довгострокові векселі, видані в національній валюті на 43 074 372,50 грн. (грошова сума, вказана в простих векселях власної емісії).

Контролюючий орган прийшов висновку, що проведені розрахунки Товариства з обмеженою відповідності Сільвер Траст із Товариством з обмеженою відповідальністю Шеваль Компані по договору купівлі-продажу цінних паперів від 05 грудня 2016 року №БВ214-16 шляхом власної емісії простих векселів та передачі їх актом приймання-передачі векселів та виконання зобов`язання від 06 грудня 2016 року є неправомірним, оскільки договором купівлі-продажу цінних паперів від 05 грудня 2016 року №БВ214-16 не передбачено умову проведення розрахунків із застосуванням векселів, що є порушенням вимог статті 4 Закону України Про обіг векселів в Україні від 05 квітня 2001 року №2374-ІІІ (зі змінами); відсутність будь-яких зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю Сільвер Траст перед Товариством з обмеженою відповідальністю Шеваль Компані за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, що є порушенням вимог статті 4 Закону України Про обіг векселів в Україні від 05 квітня 2001 року №2374-ІІІ (зі змінами).

Крім того, вказує про відсутність будь-яких зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю Сільвер Траст перед Товариством з обмеженою відповідальністю Шеваль Компані за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, що є порушенням вимог статті 4 Закону України Про обіг векселів в Україні від 05 квітня 2001 року №2374-ІІІ (зі змінами), а також, наявна інформація про непричетність директора та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю Шеваль Компані гр. ОСОБА_1 до реєстрації та фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутність підписання ОСОБА_1 документів, в тому числі акту приймання-передачі векселів та виконання зобов`язань, акту про виконання зобов`язань.

На підставі висновків акта перевірки 19.06.2018 Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення №00007511402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 9 691 734,00 грн., в т.ч. за основним платежем 7 753 387,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 938 347,00 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №00007511402, вважаючи його протиправними та такими, що підлягає скасуванню позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 24.04.2018 у справі №2а/0370/205/12, виходив з того, що сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача за відсутності вироку не може слугувати належним доказом фіктивності спірних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. Суд визнав безпідставним довід відповідача, що проведення розрахунків ТОВ Сільвер Траст із ТОВ Шеваль Компані за договором купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2016 №БВ214-16 із застосуванням простих векселів власної емісії суперечить нормам статті 4 Закону України Про обіг векселів в Україні , оскільки умова щодо можливості проведення розрахунків із застосуванням векселів була передбачена пунктом 2.3 договору, згідно з яким за погодженням сторін можливі інші форми розрахунку, що не суперечать діючому законодавству України. Також суд відхилив довід відповідача про анулювання ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами від 24.06.2014 серії АЕ 294692, виданої ТОВ Донброкфінанс , яке представляло ТОВ Шеваль Компані в договорі купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2016 №БВ214-16, згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.01.2018 у справі №805/3729/17-а (відповідач посилався на цю обставину як на доказ фіктивності операції з купівлі-продажу цінних паперів), вказавши, що станом на момент укладення договору купівлі - продажу цінних паперів та здійснення на його підставі розрахунків між позивачем та ТОВ Шеваль Компані (05.12.2016 та 06.12.2016 відповідно) ліцензія була чинна.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 08.08.2019 рішення суду першої інстанції скасував, а в позові відмовив з тих підстав, що відповідно до статті 4 Закону України Про обіг векселів в Україні умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково визначається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. Разом з тим, в договорі купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2016 №БВ214-16 сторони не передбачали проведення розрахунків із застосуванням векселів, а пункт 2.3 вказаного договору, згідно з яким за погодженням сторін можливі інші форми розрахунку, не може вважатись таким, що дає підстави для видачі векселів, оскільки прямо це не передбачає.

На підставі цих обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, оскільки розрахунок за акції не відбувся, позивач отримав актив - пакет акцій безоплатно, відтак повинен був збільшити в податковому обліку за 2016 рік оподатковуваний дохід на 40 074 373,00 грн та визначити з цієї суми доходу податкові зобов`язання в розмірі 7 753 387,00 грн.

Верховний Суд постановою від 02.03.2020 судове рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 скасував а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, вказавши, що суд апеляційної інстанції, застосовуючи норми статті 4 Закону України Про обіг векселів в Україні , зробив правильний висновок, що одне лише застереження в договорі від 05.12.2016 №БВ214-16 щодо можливості здійснення розрахунку в іншій (негрошовій) формі, не означає, що умовами договору передбачено розрахунок із застосуванням векселів. Однак, суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що пропозиція позивача від 06.12.2016 про розрахунок векселями (оферта) та акт приймання-передачі векселів від 06.12.2016 (акцепт) є зміною умов договору щодо форми розрахунку. Обмежившись лише правовою оцінкою розрахунку позивача векселями за придбаний пакет акцій, апеляційний суд не звернув увагу, що, один лише висновок про відсутність підстав для розрахунку векселями не обумовлює висновок про обов`язок позивача збільшити оподатковуваний дохід за 2016 рік на 43 074 372,50 грн. У такому випадку підлягала б застосуванню, зокрема норма підпункту а підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, тоді як контролюючий орган визначив податкові зобов`язання позивачу на підставі норм підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 та підпункту 134.11 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України. Доводи відповідача про фіктивність ТОВ Шеваль Компані судом апеляційної інстанції не перевірялися, а надані відповідачем докази не отримали оцінки в постанові.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

При цьому приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Порядок та підстави проведення документальних позапланових, в т.ч. невиїзних перевірок визначені статтями 78 та 79 ПК України.

Згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З наведеної норми вбачається, що обов`язковими передумовами здійснення документальної перевірки за пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, зокрема, є:

1) направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідного законодавства, та

2) не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на такий запит.

Відповідно до статті 81 ПК України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного підпункту пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Підставою проведення перевірки у Головного управління ДФС у м. Києві від 21.05.2018 № 8754 визначено саме підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, реалізація якого передбачає необхідність не тільки наведення податковим органом у змісті запиту конкретних порушень цим платником податків, а й неналежного виконання платником податків вимоги запиту щодо надання пояснень та документального їх підтвердження.

Матеріали справи містять докази належного виконання ТОВ Сільвер Траст вимог запиту Головного управління ДФС у м. Києві від 06.04.2018 №14514/10/26-15-14-02-05. Не зазначено про невиконання запиту й у тексті наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 21.05.2018 № 8754, яким призначено перевірку. Під час проведення перевірки Головне управління ДФС у м. Києві не вимагало від ТОВ Сільвер Траст надання додаткових пояснень або їх документальних підтверджень, що також свідчить про виконання запиту.

З огляду на викладене, Головне управління ДФС у м. Києві не мало достатніх підстав для призначення і проведення документальної позапланової перевірки згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України. Отже, проводячи таку перевірку, Головне управління ДФС у м. Києві діяло не у відповідності до вимог податкового законодавства.

Аналогічний висновок щодо правових наслідків належного виконання платником податків вимог запиту контролюючого органу міститься у п. 14 постанови Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №813/1136/18 (адміністративне провадження №К/9901/65139/18).

У постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №810/1438/17 (адміністративне провадження №К/9901/4570/17) зазначено, що акт перевірки, отриманий в результаті документальної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Посилання Головного управлінням ДФС у м. Києві в акті перевірки на те, що основним видом діяльності ТОВ Шеваль Компані за КВЕД є 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля, розмір зареєстрованого статутного фонду ТОВ Шеваль Компані становить 1000 гривень, відсутність найманих працівників, відсутність власних основних засобів або необоротних активів, не зазначення у фінансовому звіті за 2016 рік суттєвих розмірів наявних активів та зобов`язань, зазначення у податковій декларації з податку на прибуток суми доходів в розмірі 5310 грн., відсутність звітування з березня 2017 року тощо, не є достатніми для висновку про фіктивність ТОВ Шеваль Компані та неможливість здійснення господарської операції з купівлі-продажу цінних паперів. Адже здійснення такої операції не вимагає наявності основних засобів або необоротних активів, працівників, особливого виду діяльності за КВЕД, значного зареєстрованого статутного фонду тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Шеваль Компані (продавець) в особі директора Сліпаченко Т.В., Товариством з обмеженою відповідальністю Донброкфінанс (повірений), що діє на підставі ліцензії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (строк дії з 24 червня 2014 року необмежений) на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності в особі директора Начевного С.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільвер Траст (покупець) в особі директора Кушнарьова Б.М. укладено договір №БВ214-16 купівлі-продажу цінних паперів, згідно умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти зазначені акції прості іменні, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство Укрбуденерготехнологія кількістю 17 229 749 штук загальною вартістю 43 074 372,50 грн.

Пунктом 2.1 визначено, що передача цінних паперів здійснюється безпосередньо від продавця до покупця протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання цього договору. Сторони домовились, що перереєстрація прав власності на цінні папери буде проводитись у депозитарній системі України згідно чинного законодавства України. Передача цінних паперів від продавця до покупця оформлюється актом прийому-передачі цінних паперів, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 2.2 вказаного договору передбачено, що покупець зобов`язується сплатити загальну договірну вартість цінних паперів протягом 1 календарного року після підписання цього договору шляхом перерахування грошових коштів безпосередньо на банківський рахунок продавця і національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів безпосередньо на банківський рахунок продавця в національній валюті України з призначенням платежу Оплата за прості іменні акції, що обертаються у депозитарній системі України, згідно з договором №БВ214-16 від 05 грудня 2016 року без ПДВ.

За погодженням сторін можливі інші форми розрахунку, що не суперечать діючому законодавству України (пункт 2.3 договору).

Згідно з пунктом 2.4 договору продавець гарантує, що цінні папери, які є предметом дійсного договору, нікому не передачі, не заставлені, не знаходяться під арештом, не погашені та не блоковані іншим чином. Продавець гарантує, що підписання і виконання цього договору не тягне порушення закону, іншого нормативного акту чи судового рішення, яке вступило в силу на момент підписання цього договору, і яке стосується продавця.

06.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Шеваль Компані (продавець), Товариством з обмеженою відповідальністю Донброкфінанс (повірений), та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільвер Траст (покупець) складено та підписано акт прийому-передачі цінних паперів, яким підтверджується факт передачі продавцем та прийому покупцем акцій простих іменних, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство Укрбуденерготехнологія кількістю 17 229 749 штук загальною вартістю 43 074 372,50 грн.

Крім того, 06.12.2016 між вказаними вище сторонами договору складено та підписано акт про виконання зобов`язань до договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ214-16 від 05 грудня 2016 року, яким підтверджується здійснення покупцем оплати вартості придбаних цінних паперів.

В матеріалах справи також наявна копія акта приймання-передачі векселів та виконання зобов`язань (за договором №БВ214-16 купівлі-продажу цінних паперів від 05 грудня 2016 року) від 06 грудня 2016 року, відповідно до змісту якого Товариство з обмеженою відповідальністю Сільвер Траст передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю Шеваль Компані прийняло 9 простих векселів в рахунок сплати за вимогою, відповідно договору №БВ-214-16 купівлі-продажу цінних від 05 грудня 2016 року на суму 43 074 372,50 грн., а саме простий вексель: АА 1955435, АА 1955434, АА 1955433, АА 1955427, АА 1955428, АА 1955429, АА 1955430, АА 1955431 , на суму 5 000 000,00 грн. кожен та АА 1955432 на суму 3 074 372,50 грн.

Пунктом 2 вказаного акта передбачено, що сторони підтверджують, що зобов`язання, яке виникло на підставі договору №БВ214-16 купівлі-продажу цінних паперів ід 05 грудня 2016 року на суму 43 074 372,50 грн. у Товариства з обмеженою відповідальністю Сільвер Траст перед Товариством з обмеженою відповідальністю Шеваль Компані повністю виконано розрахунком передачею простих векселів.

Статтею 3 Закону України Про обіг векселів в Україні (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) від 05.04.2001 №2374-III визначено, що зобов`язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи. Використання векселів Національним банком України здійснюється відповідно до законодавства України про обіг векселів.

Статтею 4 Закону України Про обіг векселів в Україні №2374-III встановлені обов`язкові вимоги щодо видачі векселів, як-от: видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги; на момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов`язання, сума якого має бути не меншою за суму платежу за векселем; умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі; у разі видачі (передання) векселя згідно з договором припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором і виникають грошові зобов`язання стосовно платежу за векселем.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Частинами 1, 3 статті 341 Господарського кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері. Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися у формі платіжних доручень, платіжних вимог, вимог-доручень, векселів, чеків, банківських платіжних карток та інших дебетових і кредитових платіжних інструментів, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.

Як зазначалось, відповідно до пункту 2.3 договору №БВ214-16 купівлі-продажу цінних паперів, за погодженням сторін можливі інші форми розрахунку, що не суперечать діючому законодавству України.

В матеріалах справи міститься копія вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Шеваль Компані від 06.12.2016, на підставі якої останній вимагає від Товариства з обмеженою відповідальністю Сільвер Траст перерахувати Товариству з обмеженою відповідальністю Шеваль Компані грошові кошти в розмірі 43 074 372,50 грн.

06.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Сільвер Траст надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Шеваль Компані лист, у якому пропонувало провести розрахунок між Товариством з обмеженою відповідальністю Шеваль Компані та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільвер Траст простими векселями.

Складення та підписання акта приймання-передачі векселів та виконання зобов`язань (за договором №БВ214-16 купівлі-продажу цінних паперів від 05 грудня 2016 року) від 06 грудня 2016 року, відповідно до змісту якого Товариство з обмеженою відповідальністю Сільвер Траст передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю Шеваль Компані прийняло 9 простих векселів в рахунок сплати за вимогою, відповідно договору №БВ-214-16 купівлі-продажу цінних від 05 грудня 2016 року на суму 43 074 372,50 грн., підтверджує факт досягнення між Товариством з обмеженою відповідальністю Шеваль Компані та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільвер Траст згоди щодо іншої форми розрахунку, ніж та, що передбачена договором.

Наведені вище обставини та норми чинного законодавства спростовує доводи податкового органу стосовно того, що проведені розрахунки Товариства з обмеженою відповідності Сільвер Траст із Товариством з обмеженою відповідальністю Шеваль Компані по договору купівлі-продажу цінних паперів від 05 грудня 2016 року №БВ214-16 шляхом власної емісії простих векселів та передачі їх актом приймання-передачі векселів та виконання зобов`язання від 06 грудня 2016 року є неправомірними.

Також, відповідач посилається на те, що відповідно до листа Національної комісії цінних паперів та фондового ринку від 27.04.2018 №10/02/13311, відсутня інформація щодо укладення біржових контрактів з цінними паперами, стороною та/або емітентом яких є ТОВ Шеваль Компані .

Так, згідно з Законом України Про цінні папери та фондовий ринок регульованим (організаційно оформленим) фондовим ринком є фондова біржа, що функціонує постійно на підставі відповідної ліцензії, виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку, і забезпечує проведення регулярних торгів цінними паперами та іншими фінансовими інструментами за встановленими правилами, а також організовує централізоване укладання і виконання договорів щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів. Фондова біржа утворюється не менше ніж двадцятьма засновниками - торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі.

Водночас, діяльність на фондовому ринку здійснюється також за межами фондових бірж, в порядку та на умовах визначених в Законі України Про цінні папери та фондовий ринок .

Відповідно до пункту 2 Положення про функціонування фондових бірж, яке затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2012 № 1688, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2012 за №2082/22394:

біржовий контракт (договір) - договір купівлі-продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів, який укладається між учасниками біржових торгів та реєструється фондовою біржею;

біржові торги - організоване подання учасниками торгів заявок на купівлю-продаж цінних паперів та інших фінансових інструментів, які призвели до укладання на фондовій біржі біржових контрактів (договорів) відповідно до законодавства та правил фондової біржі;

учасник біржових торгів - член фондової біржі, а також у випадках, передбачених законодавством України, інші особи та державні органи, які згідно з правилами фондової біржі отримали право подавати заявки та укладати біржові контракти (договори);

член фондової біржі - юридична особа, яка має ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами і отримала цей статус в порядку, встановленому фондовою біржею.

З огляду на викладене, ТОВ Шеваль Компані , яке не має ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, не може бути стороною біржової угоди. Не є ТОВ Шеваль Компані також емітентом цінних паперів, які були предметом договору купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2016 №БВ214-16.

Сам договір купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2016 №БВ214-16 не є біржовою угодою, а є правочином щодо цінних паперів у розумінні Закону України Про цінні папери та фондовий ринок .

З огляду на викладене, лист Національної комісії цінних паперів та фондового ринку від 27.04.2018 №10/02/13311 не є належним доказом, оскільки не містить інформації щодо предмету доказування.

Колегія суддів погоджується з висновком рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2018 щодо безпідставності посилань контролюючого органу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.01.2018 у справі №805/3729/17-а, яким анульовано ліцензію на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами від 24.06.2014 серії АЕ 294692, виданої ТОВ Донброкфінанс , яке представляло ТОВ Шеваль Компані в договорі купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2016 №БВ214-16, оскільки станом на момент укладення договору купівлі - продажу цінних паперів та здійснення на його підставі розрахунків між позивачем та ТОВ Шеваль Компані (05.12.2016 та 06.12.2016 відповідно) ліцензія була чинна.

Щодо тверджень контролюючого органу про наявну інформацію про непричетність директора та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю Шеваль Компані гр. ОСОБА_1 до реєстрації та фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутність підписання ОСОБА_1 документів, в тому числі акту приймання-передачі векселів та виконання зобов`язань, акту про виконання зобов`язань, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з акту перевірки (стор. 7), в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна ухвала Печерського районного суду м. Києва від 28.02.2018 у справі №757/11009/18-к по суті розгляду кримінального провадження №32018100060000018 від 21.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, а саме до слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві надійшов лист СУ РФ ГУ ДФС у м. Києві від 19 лютого 2018 року №9079/7/26-15-23-0129 (лист ГСУ ФР ДФС України від 16 лютого 2018 року №4918/7/99-99-23-01-17) щодо вчинення кримінального правопорушення за фактом створення та використання невстановленими особами ТОВ Шеваль Компані (код ЄДРПОУ 39662039) з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на ухилення від сплати податків.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, відповідач надав до матеріалів справи ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 11.07.2019 у справі № 757/32043/19-к по іншому кримінальному провадженню № 32019100000000452, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2019, якою звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України, на підставі ст. 49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Зокрема, в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 11.07.2019 у справі № 757/32043/19-к зазначено, що ОСОБА_1 не була засновником ТОВ Шеваль Компані , а здійснила пособницькі дії, спрямовані на придбання та перереєстрацію ТОВ ШЕВАЛЬ КОМПАНІ на власне ім`я. Також зазначено, що ОСОБА_1 вчиняла певні дії з метою забезпечення належного функціонування суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ ШЕВАЛЬ КОМПАНІ , зокрема брала участь у відкритті банківських рахунків, отриманні ключів ЕЦП та чекових книжок, підписала довіреність тощо.

Вказане спростовує вказані в акті перевірки обставини про те, що ОСОБА_1 є засновником ТОВ Шеваль Компані , але їй не відомо, яким чином вказане підприємство було зареєстровано на її ім`я, а також про те, що вона не уповноважувала нікого на дії від ТОВ Шеваль Компані , не отримувала електронні ключі та не відкривала банківських рахунків.

Відповідно до ч.6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №813/1766/17 (адміністративне провадження №К/9901/3360/17) та у справі № 802/1853/16-а (адміністративне провадження №К/9901/4639/17) міститься правовий висновок про те, що сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11.07.2019 у справі № 757/32043/19-к встановлено, що з боку ОСОБА_1 були вчинені дії, пов`язані з перереєстрацією ТОВ Шеваль Компані на своє ім`я та певні дії з метою забезпечення належного функціонування ТОВ Шеваль Компані . Проте, вказана ухвала не є підтвердженням придбання ТОВ Шеваль Компані саме з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона (фіктивне підприємництво).

Так само з ухвали Печерського районного суду міста Києва від 11.07.2019 у справі № 757/32043/19-к не вбачається, що ОСОБА_1 в 2016 році не брала участі у купівлі-продажу цінних паперів згідно з договором від 05.12.2016 №БВ214-16.

Колегія суддів також звертає увагу, що суб`єкт владних повноважень повинен доказувати правомірність свого рішення саме на час його прийняття, та не може керуватись обставинами та доказами, яких не існувало на такий момент.

З огляду це колегія суддів не приймає від відповідача посилання на інші матеріали кримінальних проваджень, допитів ОСОБА_1 тощо, які не відображені в акті перевірки.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №826/15215/15 (адміністративне провадження №К/9901/25020/18).

Посилаючись на фіктивність ТОВ Шеваль Компані відповідач вважає, що складені від імені ТОВ Шеваль Компані первинні документи, зокрема акт прийому-передачі цінних паперів, акт приймання-передачі векселів та виконання зобов`язань тощо не мають юридичної сили та доказовості, та не дозволяють ТОВ Сільвер Траст формувати на підставі цих документів дані бухгалтерського та податкового обліку.

Враховуючи вказане, відповідач вважає, що ТОВ Сільвер Траст необхідно було відобразити операції по цінним паперам за дебетом рахунку 352 Інші поточні фінансові інвестиції та кредитом рахунку 745 Дохід від безоплатно одержаних активів , тоді як ТОВ Сільвер Траст відобразив ці операції за дебетом рахунку 352 Інші поточні фінансові інвестиції та кредитом рахунку 685 Розрахунки з іншими кредиторами .

Відображення операцій по цінним паперам за дебетом рахунку 352 Інші поточні фінансові інвестиції означає визнання платником податків набуття активу - простих іменних акцій ПАТ УКРБУДТЕХНОЛОГІЯ в кількості 17 229 749 штук загальною вартістю 43 074 372,50 грн.

Податковий орган не заперечує правильність такого відображення, тобто визнає фактичний рух активів.

Відображення позивачем операцій по цінним паперам за кредитом рахунку 685 Розрахунки з іншими кредиторами означає визнання ТОВ Сільвер Траст зобов`язання в сумі 43 074 372,50 грн. за отримані акції.

Заперечуючи проти такого відображення відповідач, фактично вважає, що позивач не мав права визнавати зобов`язання в сумі 43 074 372,50 грн. за отримані акції.

В розумінні ст. 1 Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 , господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, належить з`ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 2.4 Положення № 88 визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право податкового обліку у платника податків виникає за наявності: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України, зареєстрована та підписана уповноваженою особою.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З пояснень позивача вбачається, що підставами для проведення вищеназваних операцій в бухгалтерському обліку, окрім первинних документів, які не визнає відповідач, є договір купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2016 №БВ214-16, який укладений від імені ТОВ Шеваль Компані посередником - ТОВ Донброкфінанс , яке мало чинну ліцензію на здійснення професійної діяльності з торгівлі цінними паперами від 24.06.2014 серії АЕ 294692, та який не є нікчемним в силу вимог закону та не визнаний недійсним рішенням суду, а також виписка про операції з цінними паперами за 06.12.2016 від депозитарної установи АТ ТАСКОМБАНК про переказ акцій з рахунку ТОВ Шеваль Компані на рахунок ТОВ Сільвер Траст .

Тобто, обґрунтованість проведених ТОВ Сільвер Траст операцій підтверджується документами, чинність яких не спростована відповідачем.

Виходячи з умов договору купівлі-продажу цінних паперів від 05.12.2016 №БВ214-16, який передбачає оплатність отриманих акцій та об`єктивних підтверджень надходження акцій саме від ТОВ Шеваль Компані , а саме виписки від депозитарної установи, ТОВ Сільвер Траст був зобов`язаний визнати зобов`язання та провести операцію в бухгалтерському обліку за кредитом рахунку 685 Розрахунки з іншими кредиторами .

В акті перевірки податковий орган не вказав жодної правової та документальної підстави для висновку про безоплатність передачі цінних паперів від ТОВ Шеваль Компані до ТОВ Сільвер Траст . Натомість, податковий орган посилається лише на можливе неналежне оформлення первинних документів, що складались під час проведення господарської операції. Проте, такі сумніви не звільняють ТОВ Сільвер Траст від виконання законодавчо встановленого обов`язку визнати зобов`язання у розмірі вартості отриманого активу, оскільки існує значна ймовірність подальшого погашення цього зобов`язання.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилковому висновку податкового органу про те, що ТОВ Сільвер Траст мав не визнавати зобов`язання за проведеною господарською операцією з отримання від ТОВ Шеваль Компані цінних паперів.

Наслідком проведеної операції з купівлі-продажу цінних паперів одночасно та на одну й ту саму суму збільшуються як активи так і зобов`язання ТОВ Сільвер Траст , що свідчить про відсутність зростання капіталу.

Відтак, згідно з пунктом 5 П(С)БО 15, дохід не визнається, а висновки податкового органу про зворотне є хибними.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.6 вказаної статті ПК України передбачено, що разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, передбачено:

5. Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

7. Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи;

фінансові доходи;

інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі). До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

21. Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди. .

Відповідно до п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Наведені відповідачем доводи та надані докази не дають підстав стверджувати про порушення ТОВ Сільвер Траст вказаних норм.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 72, 90 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене у сукупності, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги. Інші доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі вказаного не спростовують, тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільвер Траст до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови виготовлено 01.06.2020