Постанова

від 03.05.2023 по справі 815/4370/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 року

м. Київ

справа № 815/4370/17

адміністративні провадження № К/9901/53728/18, №К/9901/50828/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Гончарової І.А., Васильєвої І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Київської міської митниці ДФС та Товариства "Рібок Інтернешнл Лімітед" Reebok International Limited на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грета Група" до Київської митниці ДФС, третя особа - Товариство "Рібок Інтернешнл Лімітед" Reebok International Limited про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грета Група" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач), за участю третьої особи - Товариства "Рібок Інтернешнл Лімітед" Reebok International Limited (далі - Товариство "Рібок Інтернешнл Лімітед", третя особа), в якому (з врахуванням уточнень) просило визнати протиправними дії Митниці щодо невидачі товару з її складу без відшкодування витрат за зберігання, оформленого згідно митної декларації №UА125110/2017/411817 від 14 липня 2017 року «Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденні з верхом з полімерних матеріалів і на підошві з полімерних матеріалів, без позначення «INROUTE» - розмір 40-45 - 4000 пар, артикул GT - 11437. Довжина устілки більше 24 см. Торговельна марка - «Fashion». Фірма виробник - «BFT WORLDWIDE LIMITED». Країна виробництва - Китай»; зобов`язати Митницю видати зі складу митного органу у володіння ТОВ «Грета Група» розмитнений товар, оформлений згідно митної декларації №UА125110/2017/411817 від 14 липня 2017 року: "Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденні з верхом з полімерних матеріалів і на підошві з полімерних матеріалів, без позначення «INROUTE» - розмір 40-45 -4000 пар, артикул GТ - 11437. Довжина устілки більше 24 см. Торговельна марка -«Fashion». Фірма виробник "BFT WORLDWIDE LIMITED". Країна виробництва -Китай" без відшкодування витрат за його зберігання.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що з метою митного оформлення імпортованого товару (взуття) ним подано і зареєстровано в митному органі митну декларацію, проте останній безпідставно призупинив митне оформлення, посилаючись на виникнення підозри у використанні імпортером знаків торговельних марок "Reebok" або "PUMA", й в подальшому своїми рішеннями продовжував призупинення на підставі статті 399 Митного кодексу України (далі - МК України) із поміщенням товару на зберігання до складу; з огляду на це та враховуючи, що судовим рішенням у іншій справі (№815/1029/17) встановлена протиправність призупинення митного оформлення та зобов`язано Митницю невідкладно закінчити його щодо спірного товару, витрати за зберігання на складі повинні відшкодовуватись за рахунок правовласника торговельного знаку "Reebok" - Товариства "Рібок Інтернешнл Лімітед".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, адміністративний позов задоволено.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, прийшов до висновку, що оскільки призупинення митного оформлення та розміщення товару на складі митного органу відбулось на підставі статті 399 МК України, то відшкодування збитків повинно здійснюватись з урахуванням частини 15 цієї статті, тобто за рахунок правовласника - Товариства "Рібок Інтернешнл Лімітед".

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Митниця подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та неправильне застосування процесуальних норм, просила їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Так, в касаційній скарзі відповідач зазначав, що поміщення товару на зберігання до складу митного органу здійснювалось з повідомленням уповноваженої особи декларанта, а відтак остання була обізнана з його умовами, зокрема, - вартістю; до того ж, незважаючи на те, що запобіжні заходи у судовій справі №911/513/17 були скасовані ще 19 червня 2017 року, Товариство оформило товар для випуску у вільний обіг лише 14 липня 2017 року; таким чином, позивач конклюдентними діями підтвердив власну ініціативу зберігання спірного товару на складі Митниці й свідомо збільшував витрати на таке зберігання; більше того, оскільки Товариство не подало митному органу всіх необхідних документів, передбачених пунктом 9.8 Порядку роботи складу митного органу, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №627 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2012 року за №1097/21409, то видача товару зі складу відповідно до пункту 9.10 цього Порядку була неможливою.

Також, вважаючи, що судами попередніх інстанцій було порушено положення законодавства, що регулює спірні відносини, третя особа подала касаційну скаргу, в якій просила прийняті ними рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги Товариство "Рібок Інтернешнл Лімітед" вказувало на відсутність його ініціативи та вини у розміщенні товару Товариства на складі Митниці та те, що, товар, митне оформлення якого є предметом позовних вимог у даній справі (4000 пар взуття), не містить жодних ознак порушення права інтелектуальної власності Товариства "Рібок Інтернешнл Лімітед", адже останньому не належать такі права на розміщені на ньому позначки, логотипи, об`єкти тощо, а тому до спірних відносин не підлягали застосуванню положення частини 15 статті 399 МК України, яка покладає на особу, якій належать майнові права на об`єкт права інтелектуальної власності, обов`язок по відшкодуванню витрат за зберігання саме товарів, які містять ознаки порушення таких її прав; більше того, звертало увагу, що спірний товар взагалі не має відношення до прав та інтересів цього товариства й правовідносини щодо його зберігання та митного оформлення мають місце виключно між позивачем та Митницею.

Позивач своїм правом на подання письмових відзивів на касаційні скарги не скористався.

Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги підлягають розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.

Розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

Суди встановили, що 27 січня 2017 року Товариство подало до Митниці та зареєструвало митну декларацію №125130013/2017/401048 на партію взуття, що надійшла з Китаю по контракту №25-11/2016 від 25 листопада 2016 року (специфікація №6646ВМ від 25 січня 2017 року), укладеному з компанією "BFT WORLDWIDE LIMITED".

В графі 31 митної декларації задекларовано товар: «Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, артикули GT - 11437, GT - 11435 - 9000 пар, торговельна марка - "Fashion", фірма-виробник - "BFT WORLDWIDE LІМІТЕD"(Китай)».

Відповідно до автоматичного сформованого модулем АСАУР переліку митних процедур, 28 січня 2017 року в зоні митного контролю ВМО №1 МП "Святошин" Митниці проведено митний огляд товару, про що складено акт від 28 січня 2017 року, в якому зазначено, що митний огляд проведено після фізичного огляду декларантом й встановлено, що оглянутий товар відповідно до наявного маркування та характерних ознак схожий на взуття, різних кольорів; на маркуванні коробів присутні написи: кросівки чоловічі GT - 11437, GT - 11435; проведено вибіркове зважування; кількість коробів перевірено - вона складає 1125 штук, в 1 коробі знаходиться 8 пар взуття різного розміру; на взутті присутній напис INROUTE, SPORT (на підошві); в коробах з написом GT - 11437 у кількості 625 коробів (5000 пар) упаковано взуття, на якому на зовнішній боковій стороні шляхом складання різних частин нанесено логотип, схожий на комбінований знак для товарів і послуг «PUMA» або зображувальний знак для товарів і послуг «Reebok».

30 січня 2017 року сектором з питань захисту прав інтелектуальної власності та експертного контролю УОМК отримано вищезазначений акт й за результатом його опрацювання виявлено співпадіння коду згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) заявленого до митного оформлення товару - 6402 99 96 00 з інформацією, внесеною до митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності (далі - митний реєстр) відносно реєстрацій: від 14 липня 2008 року у митному реєстрі за №000070 - зображувальний знак для товарів і послуг "Reebok" (свідоцтво України на знак для товарів і послуг №59, правовласник - Компанія "Reebok International Limited", Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії); від 29 вересня 2011 року за №000328 - комбінований знак для товарів і послуг "PUMA" (свідоцтво про міжнародну реєстрацію знаку №480708, правовласник - "PUMA SE", Федеративна республіка Німеччина). Разом з тим, у митному реєстрі інформація про Товариство як про імпортера товарів торговельних марок "Reebok" і "PUMA" відсутня, що є ознакою порушення ним прав інтелектуальної власності.

30 січня 2017 року Митницею за власною ініціативою у зв`язку з підозрою у використанні імпортером знаків торговельних марок "Reebok" або "PUMA" призупинено митне оформлення товару, заявленого позивачем у МД №125130013/2017/401048, а саме: "Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, артикули GT - 11437, GT - 11435 - 5000 пар, торговельна марка "Fashion", фірма-виробник - "BFT WORLWIDE LIMITED" (Китай)", терміном на 10 робочих днів, про що повідомлено Товариство та представників правовласників торговельних марок "Reebok" та "PUMA".

У зв`язку із надходженням 07лютого 2017 року до Митниці листа правовласника на торговельну марку "Reebok" про надання товарів для проведення експертизи і продовження строку призупинення митного оформлення строк останнього рішенням відповідача від 08 лютого 2017 року продовжено на 10 робочих днів відповідно до частини 8 статті 399 МК України (до 24 лютого 2017 року включно), про що також повідомлено правовласника і декларанта.

Протягом другого терміну призупинення, а саме 16 лютого 2017 року до Митниці звернувся правовласник на торговельну марку "Reebok", занепокоєний можливою спробою затягування імпортером товару часу з метою вичерпання відведеного законодавством терміну на дії по захисту прав інтелектуальної власності, оскільки станом на 16 лютого 2016 року змоги реалізувати своє передбачене законом право на отримання зразків не зміг. Відповідно до резолюції заступника начальника Митниці на даному листі начальника митного поста "Святошин" зобов`язано забезпечити надання товару для відбору зразків правовласником.

Станом на 20 лютого 2017 року відповідно до листа правовласника зразки товару не надані з причини неможливості залучення до їх відбору представників Товариства.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22 лютого 2017 року у справі №911/513/17 за позовом Товариства "Рібок Інтернешнл Лімітед" до Товариства про захист права інтелектуальної власності за заявою Товариства "Рібок Інтернешнл Лімітед" накладено арешт на товар - "Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, артикули GT - 11437, GT - 11435 - 5000 шт. Виробник - BFT WORLDWIDE LIMITED. Країна виробництва - Китай», який 27 січня 2017 року заявлений Товариством до митного контролю та митного оформлення у режимі "імпорт" за МД №125130013/2017/401048 та знаходиться на митному оформленні у Митниці; витребувано у Митниці зразки кожного найменування та артикулу товару "Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, артикули GT - 11437, GT - 11435 - 5000 шт. Виробник - BFT WORLDWIDE LIMITED. Країна виробництва - Китай», заявленого Товариством до митного контролю та митного оформлення у режимі "імпорт"; заборонено Митниці здійснювати митне оформлення товару, поданого до митного оформлення за митною декларацією від 27 січня 2017 року №125130013/2017/401048 в митному режимі "імпорт" - "Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, артикули GT - 11437, GT - 11435 - 5000 шт. Виробник - BFT WORLDWIDE LIMITED. Країна виробництва - Китай».

На підставі вказаної ухвали суду Митницею відповідно до частини 9 статті 399 МК України продовжено зупинення митного оформлення товару на строк, передбачений зазначеною нормою, про що своєчасно повідомлені правовласник і декларант (рішення Митниці від 24 лютого 2017 року).

20 березня 2017 року Митниця весь задекларований у МД №125130013/2017/401048 від 27 січня 2017 року товар, який належить Товариству, а саме: взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів (розмір 40-45), довжина устілки більше 24 см, з відповідним позначенням на пакувальних місцях: GT - 11437, GT - 11435, в кількості 9000 пар, розмістила на складі митного органу, що підтверджується уніфікованою митною квитанцією №1.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2017 року у справі №911/513/17 ухвалу господарського суду Київської області від 22 лютого 2017 року скасовано в частині задоволення заяви Товариства "Рібок Інтернешнл Лімітед" про вжиття запобіжних заходів щодо взуття, позначеного артикулом GT-11435, оскільки до спірного належить лише взуття, пакувальні місця якого марковані артикулом GT-11437 (5000 пар).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19 червня 2017 року у справі №911/513/17 скасовано запобіжні заходи, вжиті ухвалою Господарського суду Київської області від 22 лютого 2017 року в частині накладення арешту та заборони Митниці здійснювати митне оформлення товару, поданого до митного оформлення за митною декларацією від 27 січня 2017 року за №125130013/2017/401048 в митному режимі "імпорт" - «Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, артикул GТ - 11437 - 4000 пар. Виробник - ВFТ WORLDWIDE LIMITED. Країна виробництва - Китай», який знаходиться на митному оформленні у Митниці та не містить спірного позначення. Залишено без змін заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Київської області від 22 лютого 2017 року в частині заборони Митниці здійснювати митне оформлення товару, поданого до митного оформлення за митною декларацією від 27 січня 2017 року за №125130013/2017/401048 в митному режимі "імпорт" - «Взуття чоловіче типу кросівки, повсякденне з верхом і на підошві з полімерних матеріалів (INROUТЕ) - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, артикул GТ - 11437 - 1000 пар. Виробник - ВFТ WORLDWIDE LIMITED. Країна виробництва - Китай, який знаходиться на митному оформленні у Митниці, до набрання рішенням законної сили по суті спору.

При цьому, суд визначив, що кількість взуття, що містить спірне позначення, яке схоже із торговельною маркою Товариства "Рібок Інтернешнл Лімітед", складає 1000 пар, а тому забезпечення позову щодо 5000 пар спірного взуття є недоцільним.

14 липня 2017 року Товариством подано митну декларацію №UA125110/2017/411817 на товар - взуття чоловіче повсякденне типу кросівки, з верхом і на підошві з полімерних матеріалів - розмір 40-45, довжина устілки більше 24 см, з відповідним позначенням на пакувальних місцях: GT - 11437, без напису "INROUTE", TM "Fashion", виробник - "BFT WORLDWIEDE LIMITED", в кількості 4000 пар, яке 20 березня 2017 року було розміщено на складі Митниці.

19 липня 2017 року позивач звернувся до Митниці з листом №Л-МД 411817 про видачу зі складу розмитненого товару у кількості 4000 пар взуття.

Проте, Митниця листом від 26 липня 2017 року №6038/3/10-70-03-47 повідомила Товариство про можливість видачі товару зі складу після подання документу, який підтверджує відшкодування витрат на його зберігання, а також додала рахунок-фактуру №9 від 24 липня 2017 року на суму 237 750, 83 грн.

Не погодившись з діями Митниці щодо невидачі зі складу імпортованого Товариством товару у виді 4000 пар взуття із артикулом GT - 11437 без відшкодування витрат за його зберігання, останнє звернулось до суду з позовом у даній справі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 398 МК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде митний реєстр об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, на підставі заяв правовласників. Правовласник, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об`єкт права інтелектуальної власності, має право подати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об`єкт інтелектуальної власності шляхом внесення відповідних відомостей до митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 399 МК України у разі якщо орган доходів і зборів на підставі даних митного реєстру об`єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред`явлених до митного контролю та митного оформлення, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цього органу. Рішення про призупинення митного оформлення товарів на строк до 10 робочих днів і в разі необхідності продовження цього строку не більш як на 10 робочих днів приймає керівник органу доходів і зборів або особа, яка виконує його обов`язки. У день прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів орган доходів і зборів засобами факсимільного та/або електронного зв`язку повідомляє правовласника про факт пред`явлення цих товарів до митного оформлення, а декларанта - про причини призупинення їх митного оформлення, а також повідомляє декларантові найменування та адресу правовласника. У повідомленні правовласнику зазначаються: митне оформлення яких саме товарів призупинено, їх кількість, причини та строк призупинення, найменування та адреса власника товарів, а також інша необхідна інформація.

За змістом частин 8 - 10 статті 399 МК України у разі якщо протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово поінформує орган доходів і зборів про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або звернеться до такого органу доходів і зборів з письмовим вмотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то призупинення митного оформлення вказаних товарів може бути продовжено органом доходів і зборів, але не більш як на 10 робочих днів. У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, правовласник подасть органу доходів і зборів, що призупинив митне оформлення товарів, ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або інше рішення з цього питання, винесене (прийняте) іншими уповноваженими державними органами, орган доходів і зборів продовжує призупинення митного оформлення товарів на строк, встановлений цими органами. У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, до органу доходів і зборів, що призупинив митне оформлення товарів, не буде подано ухвалу суду про заборону вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або відповідне рішення іншого уповноваженого державного органу, то за відсутності ознак порушення митних правил товари, щодо яких було прийнято рішення про призупинення митного оформлення, підлягають митному оформленню в установленому порядку. У такому разі відшкодування декларанту та іншим особам витрат та збитків, спричинених призупиненням митного оформлення, здійснюється за рахунок правовласника.

У разі призупинення митного оформлення товарів, зазначених у цій статті, відшкодування органам доходів і зборів витрат, пов`язаних із зберіганням цих товарів, здійснюється за рахунок правовласника (частина 15 статті 399 МК України).

Відповідно до пункту 8 частини 5 статті 238 МК України на складах органів доходів і зборів можуть зберігатися товари, митне оформлення яких призупинено відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

Статтею 242 МК України передбачено, що товари, що зберігаються на складах органів доходів і зборів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Як вже вказувалось в цій постанові, приймаючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки призупинення митного оформлення та розміщення товару на складі митного органу відбулось на підставі статті 399 МК України, то відшкодування збитків повинно здійснюватись з урахуванням частини 15 цієї статті, тобто за рахунок правовласника - Товариства "Рібок Інтернешнл Лімітед".

Проте, при цьому, суди залишили поза увагою, не перевірили й не надали оцінки доводам Товариства "Рібок Інтернешнл Лімітед" про відсутність його ініціативи та вини у розміщенні товару Товариства на складі Митниці та те, що за змістом частини 15 статті 399 МК України на особу, якій належать майнові права на об`єкт права інтелектуальної власності, покладено обов`язок по відшкодуванню витрат за зберігання саме товарів, які містять ознаки порушення прав інтелектуальної власності, проте товар, митне оформлення якого є предметом позовних вимог у даній справі (4000 пар взуття), не містить жодних ознак порушення такого права Товариства "Рібок Інтернешнл Лімітед", адже останньому не належать права інтелектуальної власності на розміщені на ньому позначки, логотипи, об`єкти тощо.

Частинами 4 та 5 статті 11 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) передбачалось, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У відповідності до змісту наведених положень суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Загальне правило оцінки доказів сформульоване у частині 1 статті 86 КАС України, згідно з яким суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 статті 138 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Тобто предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення. З`ясуванню і перевірці доказами підлягають також причини і умови, які сприяли правопорушенню або виникненню публічно-правового спору.

В статті 163 КАС України викладено вимоги до постанови суду першої інстанції та в її пункті 3 частини 1 передбачено, що в мотивувальній частині постанови зазначаються встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів й мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Як передбачалось статтею 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги адміністративного судочинства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Аналогічні за змістом положення закріплені і в КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року.

Отже, як вже зазначалось, неповнота при з`ясуванні обставин цієї справи призвела до передчасних висновків у ній і зазначені недоліки унеможливлюють формулювання правового висновку, а їх усунення можливе лише у разі відновлення судового розгляду справи.

Враховуючи, що допущені судами порушення не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення на підставі статей 349, 353 КАС України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними і допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Водночас з приводу заявленого Товариством "Рібок Інтернешнл Лімітед" клопотання про постановлення касаційним судом окремої ухвали про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення Товариства та його посадових осіб до відповідальності за протиправні дії, які є порушенням передбаченим статтями 472, 474 МК України, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 358 КАС України суд касаційної інстанції може постановити окрему ухвалу у випадках і порядку, встановлених статтею 249, частина 1 якої, в свою чергу, передбачає, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відтак, враховуючи, що, як вже зазначалось, за наслідками касаційного перегляду даної справи Верховний Суд дійшов висновку про необхідність направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, то питання про постановлення окремої ухвали у випадку встановлення порушень закону Товариством або його посадовими особами має вирішуватись під час такого розгляду цим судом.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС задовольнити частково, а касаційну скаргу Товариства "Рібок Інтернешнл Лімітед" Reebok International Limited - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Гончарова І.А. Васильєва