Рішення

від 20.04.2023 по справі 925/391/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/391/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Сторчак М.В., за участі представників сторін:

від позивача: Юхименко С.Ю. - адвокат за ордером;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (м. Київ) до фермерського господарства "Антонінське" (с. Антоніна, Уманський район, Черкаська область) про стягнення 87 332,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з Відповідача на користь Позивача 87 332,00 грн. виплаченої суми страхового відшкодування в порядку регресу.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

В засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, явка сторін визнавалась не обов`язковою.

06.04.2023 відповідач надав відзив на позовну заяву (а.с. 81) де проти позову заперечив з мотивів недоведеності вини водія у порушення правил дорожнього руху, який не перевірив стан автотранспорту.

Всі документи, які сторонами подані до справи, суд приєднав до її матеріалів керуючись ст. 2 ГПК України.

Даною нормою передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави свої вимог та заперечень.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності та доводи і заперечення сторін по суті спору за матеріалами справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечується, що Позивачем, як Страховиком, 23.07.2021 було укладено два договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно з якими була застрахована цивільно-правова відповідальність Відповідача під час експлуатації транспортних засобів: автомобіля КАМАЗ 53212, р.н. НОМЕР_1 (поліс АТ/0841880) (а.с. 14) та причепу ГКБ 8350, р.н. НОМЕР_2 (поліс АТ/0841881) (а.с. 15).

22.10.2021 року по вул. Гагаріна в с. Сороки Вінницької області, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованих транспортних засобів:

автомобіля КАМАЗ 53212, р.н. НОМЕР_1 , з причепом "ГКБ" р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , власником якого є Відповідач (а.с. 19);

автомобіля "MAN TGX 18.440", р.н. НОМЕР_3 , з причепом "SCHWARMULLER", р.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 та який належить ОСОБА_3 (а.с. 20).

Постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 29.11.2021 (а.с. 29) по справі № 131/1216/21 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Судом встановлено, що водій перед виїздом не забезпечив перевірку технічного стану зчіпного пристрою автовоза, внаслідок чого причіп відірвався та зіткнувся із автомобілем "MAN TGX 18.440", р.н. НОМЕР_3 , вчинивши ДТП із матеріальними збитками.

Відповідно до довідки НПУ 3021296756395424 (а.с. 19), отриманої через базу даних МТСБУ, встановлено, що водієм юридичної особи, який має право на керування транспортним засобом КАМАЗ 53212, р.н. НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 .

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААб № 320059 від 22.10.2021 року (а.с. 23), складеного відносно ОСОБА_1 у графі "місце роботи" зазначено ФГ "Антонінське", с. Антоніна. Обставина, що водій є працівником відповідача, ФГ "Антонінське" не заперечена та не спростована.

За загальним правилом ч.1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Умовами застосування цієї норми є завдання шкоди неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв`язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача. За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.

Разом з тим, глава 82 Цивільного кодексу України встановлює і правила спеціальних деліктів, які передбачають особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб`єктами, у спеціальний спосіб тощо). До таких належать і правила, що містяться в статті 1172 Цивільного кодексу України: юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Чинне цивільне законодавство розмежовує випадки страхування майнової відповідальності. Особа може застрахувати свою відповідальність добровільно або ж страхування відповідальності є обов`язковим з огляду на приписи відповідного закону. Закон про обов`язкове страхування передбачає обов`язок власників транспортних засобів страхувати власну відповідальність перед третіми особами.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно з частиною 1 статті 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У постанові по справі № 910/16906/20 від 14.02.2022 Верховний Суд зробив такий висновок:

"46. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавала шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування."

На виконання вимог Закону ФГ "Антонінське" застрахувало свою відповідальність як власника наземного транспортного засобу (КАМАЗ 53212 та причіп ГКБ 8350), про що свідчать поліс АТ/0841880 (а.с. 14) та поліс АТ/0841881 (а.с.15). У цих полісах сторони визначили строк його дії - 23.07.2021-22.07.2022, ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну - 130 000,00 грн.

ОСОБА_1 будучи працівником ФГ "Антонінське" в період з 18.10.21 до 31.10.2021, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.31), скоївши ДТП 22.10.2021, завдав майнової шкоди автомобілю"MAN TGX 18.440", р.н. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_3 .

В тексті постанови Іллінецького районного суду Вінницької області від 29.11.2021 по справі № 131/1216/21, йдеться про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, а саме: пункту 12.1.ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля "MAN TGX 18.440", р.н. НОМЕР_3 , було проведено його огляд, про що складено акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) (а.с. 38) та ремонтну калькуляцію № 016720mk від 16.11.2021 (а.с. 44), відповідно до якої вартість ремонту автомобіля "MAN TGX 18.440", р.н. НОМЕР_3 , складає 178 363,17 грн. з яких: 104 312,12 грн. - вартість запасних частин, що підлягає заміні; 2086,24 грн. - вартість малоцінних деталей; 71964,81 грн. - вартість робіт. Враховуючи рік випуску пошкодженого транспортного засобу, знос на деталі було визначено у розмірі 70%, таким чином, з урахуванням зносу вартість відновлювального ремонту склала 105 344,69 грн.

Франшиза за полісом склала 2600 грн. Отже, загальний розмір страхового відшкодування, який ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія", як страховик відповідальності відповідача, мала б сплатити ОСОБА_3 , склав 102 744,69 грн.

Як убачається зі змісту постанови Іллінецького районного суду Вінницької області від 29.11.2021 по справі № 131/1216/21, ОСОБА_1 , визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ця стаття передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

23.12.2021 між ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" (Департамент врегулювання збитків) та власником автомобіля "MAN TGX 18.440", р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_3 було укладено угоду про розмір і спосіб здійснення страхового відшкодування, згідно з умовами якої ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" мала сплатити ОСОБА_3 страхове відшкодування за пошкоджений відповідачем автотранспорт у остаточному розмірі 87 332,00 грн (а.с. 50).

На виконання угоди позивач перерахував власнику автомобіля "MAN TGX 18.440", р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_3 87 332,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22985 від 27.01.2022 ( а.с. 52 ).

Відповідно до п.г) п. 38.1.1. Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

При цьому судом встановлено що на момент скоєння ДТП водій ОСОБА_1 був працівником відповідача у справі, ФГ "Антонінське".

За правилами ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідач не заперечив та не довів суду належними і допустимими доказами, що при скоєнні ДТП водій діяв не при виконанні своїх службових обов`язків.

Суд відхиляє заперечення відповідача у відзиві про те, що не доведено наданими позивачем доказами, що мали місце порушення вимог про технічний стан транспортного засобу, яким керував водій ОСОБА_1 , оскільки таке не відображено у постанові від 29.11.2021 року Іллінецького районного суду Вінницької області.

Суд при цьому виходить з того, що ці питання відображені у протоколі про адміністративне правопорушення ААБ № 320056 складеного за участі водія ОСОБА_1 , встановлюються особистим поясненням водія, довідкою інспектора відділу поліції та постановою суду, яка містить вказівку на встановлену судом причину скоєння ДТП, а саме - незабезпечення водієм перед виїздом технічно-справного стану зчіпного пристрою.

З урахуванням змісту пунктів 1.10, 2.3, 31.1 ПДР України саме на власника (водія) транспортного засобу покладається відповідальність за використання (чи невикористання) обладнання (можливо додаткового: троси, стяжні ремені, ланцюги, сітки, інші спеціальні засоби кріплення), призначеного для гарантування безпеки руху.

Враховуючи вищенаведене та сукупність оцінки доказів у справі, суд погоджується із доводами Позивача, що Відповідач у даному випадку зобов`язаний відшкодувати завдану шкоду Позивачу в порядку регресу у повному розмірі.

Сторонами не було врегульовано спір у добровільному порядку шляхом пред`явлення позивачем відповідачу претензії від 07.11.2022. Доказів сплати боргу на користь позивача відповідачем суду не надано.

Відповідачем не доведено суду передбачених Законом підстав для звільнення його від майнової відповідальності перед позивачем.

Отже з відповідача на користь позивача до примусового стягнення належить 87 332, 00 грн. на відшкодування завданої матеріальної шкоди в порядку регресу.

Позов підлягає до повного задоволення.

У відповідності до положень ст. 129 ГПК України при задоволенні позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути також і 2 684,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору повністю.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України. -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Антонінське" (код 31887002, с. Антоніна, Уманський район, Черкаська область, вул. Комарова, 13) на користь приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (код 20602681, м. Київ, вул. Кирилівська, 40) -- 87 332,00 грн. виплаченої суми страхового відшкодування та 2684,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 03 травня 2023 року

Суддя Н.М. Спаських