Рішення

від 04.05.2023 по справі 420/3426/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3426/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСА МАРКЕТ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСА МАРКЕТ" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку № 56531 від 22.12.2022 р.;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСА МАРКЕТ" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно прийняв рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до п.8 Критерії ризиковості платника податків, оскільки не конкретизував, яким саме критеріям ризиковості відповідає позивач. При цьому будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі яких прийнято оскаржене рішення, контролюючий орган не надав.

Ухвалою від 22.02.2023 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений суддею строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 13.03.2023 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

28.03.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що в ході проведеного аналізу баз даних ЄРПН встановлена недостатня кількість працюючих для здійснення господарської діяльності. За результатами моніторингу реєстрації податкових накладних позивача та даних інших інформаційно-аналітичних систем встановлено операції з придбання у контрагентів з ознаками ризиковості, саме придбання товару (ваги настільні електронні) у ТОВ "СМАРТ СКАН" (ЄДРПОУ 40061556), якого внесено до переліку ризикових платників податку 11.01.2022 р. рішенням № 1795, на загальну суму сумнівного податкового кредиту 2,9 тис. грн. Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.05.2021 р. по справі № 826/16627/18, акцентовано увагу на важливості дотримання платником податків принципу "належної обачності" при виборі контрагентів. З метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови № 1165 та вищезазначену податкову інформацію, рішенням комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН позивача включено до Переліку ризикових платників податків (відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою № 1165), яке направлено через електронний кабінет платника. Позивачем було подано інформацію та копії документів, за результатами розгляду яких прийнято рішення від 22.12.2022 р. № 56531 про відповідність ТОВ "ОДЕСА МАРКЕТ" критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості. Враховуючи наведене, оскаржуване рішення винесено відповідно до діючого законодавства, є таким, що відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 КАС України.

03.04.2023 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказує на безпідставність викладених у ньому обставин.

Ухвалою від 10.04.2023 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Положеннями ст.258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за результатами моніторингу щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийняте рішення від 05.01.2022 р. № 129 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "ОДЕСА МАРКЕТ" критеріям ризиковості платника податку.

Підставою прийняття рішення від 05.01.2022 р. № 129 визначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: недостатня кількість працюючих для здійснення господарської діяльності.

19.12.2022 р. позивачем направлено повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника критеріям ризитковості платника податку, до якого долучено документи на 17 аркушах.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийняла рішення від 22.12.2022 р. № 56531 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Підставою для ухвалення рішення від 22.12.2022 р. № 56531 визначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі рішення "Податкова інформація", яка заповнюється у разі відповідності п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, зазначено, що "подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості".

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

За приписами пп.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Пунктами 74.1, 74.3 статті 74 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Згідно п.2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п.6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/ невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Абзацом 2 пункту 25 Порядку № 1165 визначено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податку наведені у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

"8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".

З аналізу даних норм слідує, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню комісії щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності платника податків критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

В противагу наведеному, підставою для прийняття відповідачем рішення від 05.01.2022 р. № 129, яке передувало оскарженому позивачем рішенню від 22.12.2022 р. № 56531, вказано "недостатня кількість працюючих для здійснення господарської діяльності", а у рішенні від 22.12.2022 р. № 56531 - "подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості", а не здійснення моніторингу за наслідками подання ТОВ "ОДЕСА МАРКЕТ" податкової накладної/розрахунку коригування для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в свою чергу суперечить повноваженням відповідача, визначеним приведеним вище нормам Порядку № 1165.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Зі змісту п.8 Додатку № 1 Порядку № 1165 слідує, що підставою для його застосування повинна бути певна податкова інформація. Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності п.8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується яка саме податкова інформація стала підставою для такої відповідності.

Натомість, як рішення від 05.01.2022 р. № 129, та і рішення від 22.12.2022 р. № 56531, в рядку "Податкова інформація" не містить ні суті, ні характеру наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретних ризикових операцій та/або податкових накладних платника, в яких були зафіксовані такі операції. Контролюючим органом у рішенні від 05.01.2022 р. № 129 лише зазначено "недостатня кількість трудових ресурсів та основних засобів для проведення діяльності", а у рішенні від 22.12.2022 р. № 56531, яке прийнято з урахуванням наданої позивачем інформації та копій документів, - "подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості".

За наведених обставин, суд вважає, що рішення від 05.01.2022 р. № 129 та від 22.12.2022 р. № 56531 контролюючим органом прийнято в порушення додатку 4 Порядку № 1165, без жодної конкретизації суті та характеру наявної податкової інформації, отриманої у процесі поточної діяльності контролюючого органу, що стала підставою для прийняття такого рішення, та за відсутності ідентифікації конкретних ризикових операції та/або податкових накладних платника податків, в яких були зафіксовані такі операції, чим позбавлено позивача можливості надати докази на спростування такої інформації.

Окрім того, відповідач не надав до суду належних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії і які слугували підставою для прийняття цих рішень. Зокрема, відповідачем не надано доказів провадження позивачем господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а текст вказаного рішення контролюючого органу не містять ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів класифікації позивача як ризикового платника податків.

В той же час, визначені у рішеннях від 05.01.2022 р. № 129 та від 22.12.2022 р. № 56531 підстави "недостатня кількість трудових ресурсів та основних засобів для проведення діяльності", "подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості" за відсутності подання платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації, не ґрунтуються на вимогам вищевказаного законодавства.

Окремо суд зауважує, що нормами податкового законодавства не визначено певний обсяг матеріальних чи трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської діяльності. Тобто, законодавчо не визначено кількість працівників, які мають працювати на підприємстві. В той же час ст.43 ГК України надає підприємцям право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. За приписами ст.46 ГК України підприємець має право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці, а згідно ч.1 ст.47 ГК України держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. Тому зазначення такої підстави як недостатність трудових ресурсів та основних засобів для проведення діяльності є необґрунтованим.

Крім того, позивачем надавалися контролюючому органу затверджений наказом директора ТОВ "ОДЕСА МАРКЕТ" від 19.10.2022 р. № 22 штатний розпис на 2022 року, відповідно до якого у штаті підприємства наявні посади головного бухгалтера, бухгалтера, менеджера (управитель) з постачання, комірника, комплектувальника, вантажника; фінансову звітність малого підприємства за 2021 рік, податкова декларація з податку на прибуток за 2021 рік, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2022 року.

Відповідачем жодним чином не обґрунтовано чому наявна у ТОВ "ОДЕСА МАРКЕТ" кількість працівників не може здійснювати господарську діяльність підприємства.

Отже, зазначене рішення комісії не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 05.01.2021 р. по справі № 640/11321/20, від 19.11.2021 р. по справі № 140/17441/20, від 23.06.2022 р. по справі № 640/6130/20.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивач проводить господарські операції з контрагентами, яких віднесено до ризикових, оскільки в додатку № 1 до Порядку № 1165 наведений виключний перелік критеріїв ризиковості платників податків, і серед цих критеріїв відсутній такий критерій як встановлення операцій з реалізації товару від/на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості.

Отже, лише сам факт проведення позивачем господарської операції із контрагентом, відносно якого існує рішення контролюючого органом про відповідність такого контрагента критеріям ризиковості, не є підставою для віднесення платника податку до ризикових в розумінні додатку № 1 до Порядку №1165, і відповідно не є достатньою самостійною підставою для віднесення позивача до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд наголошує, що поширення на позивача критерію "ризиковість" через стосунки з іншими "ризиковими" платниками податків, суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність рішення від 22.12.2022 р. № 56531 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, а тому дане рішення підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про виключення його з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає, що наведеним вище п.6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, можливість (та навіть обов`язок) виключення комісією платника податків з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, за наявності відповідного судового рішення, передбачена самим Порядком № 1165.

За таких обставин, вимога позивача про зобов`язання відповідача виключити ТОВ "ОДЕСА МАРКЕТ" з Переліку ризикових платників податків також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому суд враховує, що саме до повноважень комісії регіонального рівня належить прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та про виключення платника податку з відповідного Переліку.

За приписами ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги ТОВ "ОДЕСА МАРКЕТ" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "ОДЕСА МАРКЕТ", то сплачений позивачем судовий збір у сумі 2684 грн. підлягає стягненню на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 7500 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частиною 3 статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 10.12.2019 р. у справі № 10.12.2019.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу надано до суду ордер на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Коган Р.В. в Одеському окружному адміністративному суді, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4864, рахунок-фактура від 06.02.2023 р. № 06/02-1.

Рахунком-фактурою від 06.02.2023 р. № 06/02-1 визначено суму 7500 грн. за складання та подання адміністративного позову про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Між тим, суд зазначає, що вказаний розмір витрат на правничу допомогу у сумі 7500 грн. не є співмірним предмету спору, складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи те, що справа відноситься до справ незначної складності, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, по даній категорії справ є установлена судова практика, у склад витрат на правничу допомогу включено тільки складання та подання адміністративного позову, суд вважає співмірними обсягу вчинених дій на надання правничої допомоги розмір витрат на правничу допомогу у сумі 1000 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСА МАРКЕТ" (67641, Одеська область, Біляївський район, с.Троїцьке, вул.Маркса Карла, буд.24, код ЄДРПОУ 44146444) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 22.12.2022 р. № 56531 комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСА МАРКЕТ" критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСА МАРКЕТ" (67641, Одеська область, Біляївський район, с.Троїцьке, вул.Маркса Карла, буд.24, код ЄДРПОУ 44146444) з переліку ризикових платників податку.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСА МАРКЕТ" (67641, Одеська область, Біляївський район, с.Троїцьке, вул.Маркса Карла, буд.24, код ЄДРПОУ 44146444) судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСА МАРКЕТ" (67641, Одеська область, Біляївський район, с.Троїцьке, вул.Маркса Карла, буд.24, код ЄДРПОУ 44146444) витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І.Бездрабко