Постанова

від 05.09.2023 по справі 420/3426/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/3426/23

Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Семенюка Г.В.,

суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСА МАРКЕТ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що відповідач протиправно прийняв рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до п.8 Критерії ризиковості платника податків, оскільки не конкретизував, яким саме критеріям ризиковості відповідає позивач. При цьому будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі яких прийнято оскаржене рішення, контролюючий орган не надав.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення від 22.12.2022 р. № 56531 комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСА МАРКЕТ" критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСА МАРКЕТ" з переліку ризикових платників податку.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що за результатами моніторингу реєстрації податкових накладних позивача та даних інших інформаційно-аналітичних систем встановлено операції з придбання у контрагентів з ознаками ризиковості, саме придбання товару (ваги настільні електронні) у ТОВ "СМАРТ СКАН" (ЄДРПОУ 40061556), якого внесено до переліку ризикових платників податку 11.01.2022 р. рішенням № 1795, на загальну суму сумнівного податкового кредиту 2,9 тис. грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСА МАРКЕТ" було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, позивач вказує, що рішення від 05.01.2022 р. № 129 та від 22.12.2022 р. № 56531 контролюючим органом прийнято в порушення додатку 4 Порядку № 1165, без жодної конкретизації суті та характеру наявної податкової інформації, отриманої у процесі поточної діяльності контролюючого органу, що стала підставою для прийняття такого рішення, та за відсутності ідентифікації конкретних ризикових операції та/або податкових накладних платника податків, в яких були зафіксовані такі операції, чим позбавлено позивача можливості надати докази на спростування такої інформації.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами моніторингу щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийняте рішення від 05.01.2022 р. № 129 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "ОДЕСА МАРКЕТ" критеріям ризиковості платника податку.

Підставою прийняття рішення від 05.01.2022 р. № 129 визначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: недостатня кількість працюючих для здійснення господарської діяльності.

19.12.2022 року позивачем направлено повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника критеріям ризиковості платника податку, до якого долучено документи на 17 аркушах.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийняла рішення від 22.12.2022 р. № 56531 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Підставою для ухвалення рішення від 22.12.2022 р. № 56531 визначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі рішення "Податкова інформація", яка заповнюється у разі відповідності п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, зазначено, що "подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості".

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що поширення на позивача критерію "ризиковість" через стосунки з іншими "ризиковими" платниками податків, суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності. Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність рішення від 22.12.2022 р. № 56531 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, а тому дане рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За приписами пп.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Пунктами 74.1, 74.3 статті 74 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Згідно п.2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п.6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/ невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Абзацом 2 пункту 25 Порядку № 1165 визначено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податку наведені у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

"8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".

З аналізу даних норм слідує, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню комісії щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності платника податків критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Разом з тим, підставою для прийняття відповідачем рішення від 05.01.2022 р. № 129, яке передувало оскарженому позивачем рішенню від 22.12.2022 р. № 56531, вказано "недостатня кількість працюючих для здійснення господарської діяльності", а у рішенні від 22.12.2022 р. № 56531 - "подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості", а не здійснення моніторингу за наслідками подання ТОВ "ОДЕСА МАРКЕТ" податкової накладної/розрахунку коригування для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в свою чергу суперечить повноваженням відповідача, визначеним приведеним вище нормам Порядку № 1165.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Зі змісту п.8 Додатку № 1 Порядку № 1165 слідує, що підставою для його застосування повинна бути певна податкова інформація. Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності п.8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується яка саме податкова інформація стала підставою для такої відповідності.

Натомість, як рішення від 05.01.2022 р. № 129, та і рішення від 22.12.2022 р. № 56531, в рядку "Податкова інформація" не містить ні суті, ні характеру наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретних ризикових операцій та/або податкових накладних платника, в яких були зафіксовані такі операції. Контролюючим органом у рішенні від 05.01.2022 р. № 129 лише зазначено "недостатня кількість трудових ресурсів та основних засобів для проведення діяльності", а у рішенні від 22.12.2022 р. № 56531, яке прийнято з урахуванням наданої позивачем інформації та копій документів, - "подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості".

Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Слід звернути увагу, що у випадку неконкретизації податкової інформації у рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника за п. 8 Критеріїв ризиковості, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів.

Враховуючи вище викладене, рішення від 05.01.2022 р. № 129 та від 22.12.2022 р. № 56531 контролюючим органом прийнято в порушення додатку 4 Порядку № 1165, без жодної конкретизації суті та характеру наявної податкової інформації, отриманої у процесі поточної діяльності контролюючого органу, що стала підставою для прийняття такого рішення, та за відсутності ідентифікації конкретних ризикових операції та/або податкових накладних платника податків, в яких були зафіксовані такі операції, чим позбавлено позивача можливості надати докази на спростування такої інформації.

Окрім того, відповідач не надав до суду належних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії і які слугували підставою для прийняття цих рішень. Зокрема, відповідачем не надано доказів провадження позивачем господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а текст вказаного рішення контролюючого органу не містять ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів класифікації позивача як ризикового платника податків.

В той же час, визначені у рішеннях від 05.01.2022 р. № 129 та від 22.12.2022 р. № 56531 підстави "недостатня кількість трудових ресурсів та основних засобів для проведення діяльності", "подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості" за відсутності подання платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації, не ґрунтуються на вимогам вищевказаного законодавства.

Крім того, нормами податкового законодавства не визначено певний обсяг матеріальних чи трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської діяльності. Тобто, законодавчо не визначено кількість працівників, які мають працювати на підприємстві. В той же час ст.43 ГК України надає підприємцям право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. За приписами ст.46 ГК України підприємець має право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці, а згідно ч.1 ст.47 ГК України держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. Тому зазначення такої підстави як недостатність трудових ресурсів та основних засобів для проведення діяльності є необґрунтованим.

Крім того, позивачем надавалися контролюючому органу затверджений наказом директора ТОВ "ОДЕСА МАРКЕТ" від 19.10.2022 р. № 22 штатний розпис на 2022 року, відповідно до якого у штаті підприємства наявні посади головного бухгалтера, бухгалтера, менеджера (управитель) з постачання, комірника, комплектувальника, вантажника; фінансову звітність малого підприємства за 2021 рік, податкова декларація з податку на прибуток за 2021 рік, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2022 року.

Відповідачем жодним чином не обґрунтовано чому наявна у ТОВ "ОДЕСА МАРКЕТ" кількість працівників не може здійснювати господарську діяльність підприємства.

Отже, зазначене рішення комісії не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 05.01.2021 р. по справі № 640/11321/20, від 19.11.2021 р. по справі № 140/17441/20, від 23.06.2022 р. по справі № 640/6130/20.

У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що за результатами моніторингу реєстрації податкових накладних позивача та даних інших інформаційно-аналітичних систем встановлено операції з придбання у контрагентів з ознаками ризиковості, саме придбання товару (ваги настільні електронні) у ТОВ "СМАРТ СКАН" (ЄДРПОУ 40061556), якого внесено до переліку ризикових платників податку 11.01.2022 р. рішенням № 1795, на загальну суму сумнівного податкового кредиту 2,9 тис. грн.

Однак, колегія суддів зазначає, що виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Оцінюючи підстави прийняття оскаржуваного рішення, суд вказує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону та виникнення для нього правових наслідків, у даному випадку, включення його до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Отже, включення контрагентів позивача до переліку ризикових платників податків не може бути підставою для включення позивача до такого переліку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення від 22.12.2022 р. № 56531 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку є протиправним, а тому дане рішення підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про виключення його з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає, що наведеним вище п.6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, можливість (та навіть обов`язок) виключення комісією платника податків з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, за наявності відповідного судового рішення, передбачена самим Порядком № 1165.

За таких обставин, вимога позивача про зобов`язання відповідача виключити ТОВ "ОДЕСА МАРКЕТ" з Переліку ризикових платників податків також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому суд враховує, що саме до повноважень комісії регіонального рівня належить прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та про виключення платника податку з відповідного Переліку.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати у розмірі 5000 грн. на правову (правничу) допомогу.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що просити у відзиві на апеляційну скаргу стягнути витрати на правничу допомогу є помилковим, оскільки відповідно до ст. 304 КАС України відзив на апеляційну скаргу повинен містити обґрунтування заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги.

Натомість нормами ч. 7 ст. 139 КАС України чітко визначено порядок дій сторони у випадку повернення сплачених витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката.

Отже, колегія суддів зазначає, що заявником не дотримано вимоги ч. 7 ст. 139 КАС України, а саме до закінчення судових дебатів у справі не було подано заяву про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2023 року по справі № 420/3426/23, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький