Рішення

від 04.05.2023 по справі 546/201/22

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/201/22

номер провадження 2/546/41/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., представника позивачки ОСОБА_1 , представниці відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро» про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі,-

встановив:

У травні 2022 року ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_1 , звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на ті обставини, що між ТОВ «Бурат-Агро» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:014:0035, копію якого позивачка не мала. Тому, не знаючи строку оренди, у 2020 році вона отримала інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якій було зазначено, що строк дії договору оренди сторонами закінчився 31.12.2019, у зв`язку з чим 10.08.2020 ОСОБА_3 уклала договір емфітевзису із ОСОБА_4 . У подальшому на адресу позивачки надійшла ухвала судді Решетилівського районного суду про відкриття провадження у справі № 546/231/21 за позовом ТОВ «Бурат-Агро» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. У зазначеній справі відповідач наполягав, що на даний час діючою є редакція договору викладена у Додатковій угоді від 01.10.2017. Позивачка, проаналізувавши додаткову угоду, встановила, що підпис виконано не нею. Оскільки позивачка не підписувала спірний договір оренди земельної ділянки, то він є недійсним з огляду на норми статей 203, 215 ЦК України.

Посилаючись на вищезазначені обставини ОСОБА_3 просила визнати недійсною додаткову угоду від 01.10.2017 до договору оренди землі від 15.10.2004 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:014:0035.

Ухвалою судді від 16 травня 2022 року у справі відкрите загальне позовне провадження та призначене підготовче засідання.

15 червня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на ті обставини, що 15.10.2004 між сторонами було укладено Договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_3 передала, а ТОВ «Бурат - Агро» прийняв у користування строком на 10 років належну ОСОБА_3 земельну ділянку. Додатковою угодою від 14.04.2012 було збільшено строк користування вказаною земельною ділянкою до 20 років та збільшено розмір орендної плати до 5% від грошової оцінки землі. 01.07.2016 Договір оренди землі було викладено у новій редакції, зокрема пунктом 8 встановлено, що цей договір укладено до 31 грудня 2021 року з переважним правом для ТОВ «Бурат - Агро» на поновлення цього строку та збільшено орендну плату до 9% від грошової оцінки землі. 01.10.2017 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 15.10.2004, якою було продовжено строк дії договору до 31 грудня 2029 року. Однак у 2021 році спірна земельна ділянка перебувала у користуванні ОСОБА_4 за договором емфітевзису, який було визнано недійсним рішенням Решетилівського районного суду. Однак у період розгляду справи в суді, перед останнім судовим засіданням було укладено новий договір оренди землі № 123 від 26.07.2021 між ОСОБА_3 та ТОВ «СКП «Сількомунгосп». Також, у відзиві представник відповідача зазначив, що позивачкою власноручно було підписано договір оренди землі та додаткові угоди до нього. Доказів, які б спростовували вказані обставини, ОСОБА_3 не надано. Орендна плата в грошовій формі у повному обсязі виплачувалася позивачці з моменту укладення договору оренди землі до 2021 року та не заперечується відповідачкою. Звертав увагу, що ОСОБА_3 не оскаржує підписання нею договору оренди від 15.04.2004, додаткових угод до нього від 14.04.2021, від 01.07.2015 та від 01.07.2016. Крім того, представник відповідача зазначив, що стороною позивачки обрано неналежний спосіб захисту її прав шляхом визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсним, оскільки правочин, який не вчинено, не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (т. 1, а.с. 59-63).

Ухвалою суду від 23 вересня 2022 року по даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського науково-дослідного експерто-криміналістичного центру МВС України, провадження у справі на час проведення експертизи було зупинено.

01 лютого 2023 року ухвалою суду було поновлено провадження по даній справі у зв`язку із поверненням матеріалів цивільної справи із висновком експерта, підготовче засідання призначено на 15 лютого 2023 року, яке за клопотанням представниці відповідача ОСОБА_2 було відкладене на 02 березня 2023 року.

Ухвалою суду від 02 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду по суті на 27 березня 2023 року. Ухвалою суду від 11 квітня 2023 року було задоволено клопотання представниці відповідача ОСОБА_2 про виклик експерта у судове засідання та відкладено розгляд справи на 04 травня 2023 року.

У судовому засіданні 04 травня 2023 року представник позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначав, що саме визнання недійсною додаткової угоди буде сприяти відновленню прав позивачки, оскільки спірна земельна ділянка перебуватиме у користуванні відповідача до 2024 року.

Представниця відповідача ОСОБА_2 , посилаючись на викладені у відзиви обставини, позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представників сторін, експерта, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Відповідно дост. 4 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згіднозі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2004 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Бурат-Агро», в особі генерального директора Бугрія В.Г., укладений договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 4,05 га, яка розташована на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області (а.с. 8-11). Відповідно до пункту 8 договору, договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Вказаний договір зареєстрований у Решетилівському відділі Полтавської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.12.2004 за №040456101899 (т. 1 а.с. 8-11).

При укладенні цього договору сторони погодили його умови, у тому числі щодо зміни умов договору і припинення його дії. Так, згідно із пунктом 37 дія договору припиняється: у разі закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність тощо. Відповідно до пункту 38 дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (п. 39 договору).

Відповідно до акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01.10.2004, складеному між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ТОВ «Бурат - Агро» в особі директора Дяченка Г.М., межі земельної ділянки, яка є власністю орендодавця, з кадастровим номером 5324255100:00:014:0035, місце її розташування визначено Згідно з Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власником земельних ділянок (паїв)» та Технічною документацією по складанню державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв), згідно Розпорядження голови Решетилівської райдержадміністрації № 206 від 15.04.2004 (т. 1 а.с. 12).

Згідно Акту прийому передачі земельної ділянки до договору оренди земельної ділянки від 15 жовтня 2004 року орендодавець в особі ОСОБА_3 передає, а орендар ТОВ «Бурат -Агро» в особі директора ОСОБА_5 приймає земельну ділянку площею ріллі 4,05 га, що розташована на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області (т. 1 а.с. 13).

Додатковою угодою, укладеною 14.04.2012 між ТОВ «Бурат-Агро» та ОСОБА_3 , до договору оренди від 15.10.2004 року були внесені зміни, зокрема, збільшено термін дії даного договору до 20 років (т. 1 а.с. 64).

Дані зміни зареєстровані на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21708340 від 29.05.2015, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (т. 1 а.с. 65).

01 липня 2016 року між ТОВ «Бурат-Агро» та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду до договору оренди від 15.10.2004 року, відповідно до якої пункт 8 договору оренди землі від 15 жовтня 2021 року викладено в наступній редакції: «Договір укладено до 31 грудня 2024 року. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк». Пунктом 3 додаткової угоди визначено, що дана угода вступає в дію з моменту підписання її сторонами та набирає чинності після її реєстрації (т. 1 а.с. 20-23).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 08.08.2016, зміни, передбачені додатковою угодою від 01.07.2016 до договору оренди земельної ділянки від 15.10.2004, кадастровий номер 5324255100:00:014:0035, площею 4,0477, яка належить ОСОБА_3 , зареєстровані державним реєстратором Решетилівського районного управління юстиції Голуб М.С., номер запису про інше речове право: 9860199 (т. 1 а.с. 69-70). Так, зокрема, міститься запис про те, що договір укладено до 31 грудня 2024 року з правом пролонгації.

01 жовтня 2017 року між ТОВ «Бурат-Агро» та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду до договору оренди від 15.10.2004, відповідно до якої пункт 8 договору оренди землі від 15 жовтня 2004 року викладено в наступній редакції: «Договір укладено до 31 грудня 2029 року. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк». Пунктом 3 додаткової угоди визначено, що дана угода вступає в дію з моменту підписання її сторонами та набирає чинності після її реєстрації (т. 1 а.с. 17-19).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованим 08.02.2018, зміни, передбачені додатковою угодою від 01.10.2017 до договору оренди земельної ділянки від 15.10.2004, кадастровий номер 5324255100:00:014:0035, площею 4,0477, яка належить ОСОБА_3 , зареєстровані в реєстрі (т. 1 а.с. 71).

Вказані обставини були установлені у ході розгляду справи № 546/231/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа державний реєстратор виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховод Костянтин Вікторович, про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), що підтверджується рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 10.08.2021, яке набрало законної сили 13.09.2021 (т. 1 а.с. 72-76).

Водночас позивачка заперечувала факт підписання нею додаткової угоди від 01жовтня 2017року додоговору орендивід 15жовтня 2004року.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В порядку ст. 103, 104 ЦПК України для з`ясування належності підпису у вищевказаному оспорюваному правочині (додатковій угоді від 01.10.2017 до договору оренди землі від 15.10.2004) за письмовим клопотанням сторони позивачки ухвалою суду від 23.09.2022 була призначена судово-почеркознавча експертиза, з метою проведення якої проводилося витребування відповідних документів, відбиралися експериментальні зразки підпису та почерку (тексти) ОСОБА_3 .

Згідно висновку експерта № СЕ-19/117-22/14513-ПЧ, складеного 25.01.2023 за результатами проведеної судово-почеркознавчої експертизи по матеріалам цивільної справи № 546/201/22, підписи у графах: «Орендодавець» у лівому нижньому куті першої сторінки, другої сторінки, третьої сторінки та четвертої сторінки; «Орендодавець» розділу «Реквізити сторін» додаткової угоди від 01 жовтня 2017 року до Договору оренди від 15 жовтня 2004 року, зареєстрованого у Решетилівському районному відділі Полтавської філії центру ДЗК 07.12.2004 за № 040456101899, виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою (т. 1 а.с. 204-213).

Допитана у судовому засіданні 04 травня 2023 року в режимі відеоконференції з Ленінського районногосуду м.Полтави експерт Полтавськогонауково-дослідногоекспертно-криміналістичногоцентру Міністерствавнутрішніх справУкраїни АсатуроваО.М. щодо роз`яснення висновку почеркознавчої експертизи № СЕ-19/117-22/14513-ПЧ, складеного 25.01.2023, пояснила, що при проведенні експертного дослідження експерту було надано 18 документів, всі зразки підпису були детально вивчені та зроблено однозначний висновок. Щодо розбіжності у датах документів, у яких містяться вільні та умовно вільні зразки зазначила, що для проведення дослідження експерту було надано документи, датовані 2016 2022 років, досліджуваний документ датований 2017 роком. ОСОБА_3 є особою середнього віку, у якої вже сформований почерк. Тому вказаний розрив у датах документів є незначним. Щодо безпосередньо дослідження зразків підпису позивачки зазначила, що досліджувані підписи співпадають по загальним ознакам, окрім такої ознаки як нахил підпису. Проте нахил і розмір підпису пояснюється варіативністю підписів, що може бути викликаний різною позою при підписанні, підкладним матеріалом тощо. Такий висновок зроблено не на особистій оцінці експерта, а на підставі спеціальних методик та практиках. Зазначила, що дана експертиза була середньої складеності, тобто складною не була. Експерт підтвердила, що сумнівів при складенні висновку у неї не було.

Суд зазначає, що, відповідно до ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2, 3 ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об`єктом оренди є земельна ділянка.

За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Положення абзацу другого частини першої цієї статті визначають істотні умови договору.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України, майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі». При цьому, саме Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин це юридичний факт, який слугує належною правовою підставою виникнення, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України). Договір оренди землі як вид правочину відновиться до двосторонніх правочинів.

Частиною 3 статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

У той же час судом було встановлено, що ОСОБА_3 додаткову угодувід 01жовтня 2017року доДоговору орендивід 15жовтня 2004року не підписувала, що підтверджується дослідженими доказами по справі.

Оскільки судомбуло встановлено,що ОСОБА_3 спірну додаткову угоду до договору оренди землі не підписувала, ця додаткова угода не може вважатися укладеною.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно достатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третійстатті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення».

Згідно частини першої статті15, частини першої статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Враховуючи наведене, спірна додаткова угода до договору оренди землі є неукладеною, тому у задоволенні позову слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати неукладений правочин недійсним.

При цьому у подальшому, за наявності для того підстав позивачка не позбавлена права заявити вимогу про усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема шляхом пред`явлення вимоги про повернення земельної ділянки або скасування запису про державну реєстрацію речового права. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постановаВеликої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц).

Щодо судових витрат.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Приписами ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, суд покладає понесені судові витрати на позивачку.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 247, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, ст. 11, 203, 215, 509, 526, 527, 626, 629, 638, 792 ЦК України, ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі», суд,-

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро» про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивачку ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка ОСОБА_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивачки ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро», юридична адреса: с. Піщане Полтавського району Полтавської області, 38410, код ЄДРПОУ 30152327.

Представниця відповідача Дробот Інна Вікторівна, адреса: вул. Маршала Бірюзова, 43-А, м. Полтава, 36007.

Повний текст рішення складений 04 травня 2023 року.

Суддя Ю.В. Зіненко