43/393
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2007 р. № 43/393
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.(головуючого),
Вовка І.В.
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ”Агрофірма ”Дабл ю Джей Донбас” на рішення господарського суду Донецької області від 21 червня 2007 року у справі № 43/393 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”Агрофірма ”Дабл ю Джей Донбас” до Товариства з обмеженою відповідальність ”Аграрне підприємство ”Данко” про визнання недійсним договору оренди, стягнення збитків та 3 % річних, -
Встановив:
У листопаді 2005р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дабл ю Джей Донбас” звернулось в господарський суд Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко”, з урахування уточнених позовних вимог, про визнання недійсним договору оренди б/н від 13.05.2004р., як такого що укладений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною та стягнення 49130,00 грн. –3 % річних.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Вищого господарського суду України від 29 листопада 2006р. рішення господарського Донецької області від 7 серпня 2006р. скасовано, визнано недійсним договір оренди техніки від 13 травня 2004р., укладений між сторонами. Позов в частині стягнення збитків передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Останнім рішенням господарського суду Донецької області від 21 червня 2007 року у задоволенні позову про стягнення збитків відмовлено.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю ”Агрофірма ”Дабл ю Джей Донбас” просить скасувати рішення суду першої інстанції посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Доповідач: Гончарук П.А.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю ”Аграрне підприємство ”Данко” просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 13 травня 2004 року сторонами укладено договір оренди техніки, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне володіння і користування автомобілі у кількості чотирьох одиниць, а саме: ГАЗ-3110, ГАЗ-33023 у кількості 2 автомобілів, УАЗ-31514.
Даний договір постановою Вищого господарського суду України від 29 листопада 2006р. визнано недійсним з підстав, передбачених ст. 232 ЦК України.
Предметом даного спору є вимоги позивача про стягнення збитків у розмірі 49130,00 грн. Правовими підставами позову є ст.ст. 22, 232, 236 ЦК України.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову суд виходив з того, що правових наслідків недійсності правочину за ст. 232 ЦК України даною нормою права не передбачено. Такі наслідки визначені ст. 216 ЦК України.
Оскільки позивач наполягав на задоволенні позову саме з вказаних ним правових підстав, то його вимоги є безпідставними.
З висновками суду погодитись не можна виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 232 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.
Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.
Виходячи з даної норми права слід визнати, що в разі визнання правочину недійсним з даної підстави, його наслідками є загальні наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 ЦК України, як правильно зазначено судом першої інстанції.
Проте судом не враховано, що крім вказаних наслідків, в силу ст. 232 ЦК України, довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони правочину солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням такого правочину, його виконанням та поверненням до первинного стану.
Не з'ясувавши характеру завданих збитків, їх розміру, суд припустився порушень у застосуванні норм процесуального і матеріального права.
З огляду на викладене, прийняте у справі судове рішення не можна визнати законним, обґрунтованим, таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а тому воно підлягає скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене, встановити фактичні обставини справи, і в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ”Агрофірма ”Дабл ю Джей Донбас” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 21 червня 2007 року у справі № 43/393 - скасувати, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2007 |
Оприлюднено | 12.11.2007 |
Номер документу | 1106420 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Гончарук П.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні