Рішення

від 07.10.2009 по справі 43/393

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/393

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.10.09 р.                                                                                     Справа № 43/393                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої                                    

При секретарі судового засідання  Корниєцькій К.О.

за участю:

Представників сторін:

від позивача: Суходольський І.Г. – довір.

від відповідача: не з'явився.           

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дабл ю Джей-Донбас», м. Волноваха

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Данко», м. Волноваха

про стягнення 59 690 грн. 00 коп.

СУТЬ СПОРУ:     

У судовому засіданні 03.12.2007р. оголошено перерву до 13.12.2007р. згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.                    

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дабл ю Джей-Донбас», м. Волноваха звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Данко», м. Волноваха про стягнення 23 962 грн. 78 коп., з яких 23 330 грн. 00 коп. – сума основного боргу, 632 грн.78 коп. штрафу за договором № б/н оренди техніки від 13.05.04р.

Під час розгляду справи позивач заявою від 06.12.05 р. № 278 надав доповнення та уточнення до позовних вимог та просив визнати договір оренди техніки від 13.05.2004р. недійсним у зв'язку з тим, що він укладений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, а також стягнути з відповідача 28 170 грн. 00 коп. збитків та 1 303 грн. 53 коп. суми 3% річних.

Рішенням суду від 30.01.06 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.06 р. зазначене рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі суддів.

Під час нового розгляду справи позивач уточненнями позовних вимог № 77 від 03.07.06р. просив визнати договір оренди від 13.05.2004р. недійсним, посилаючись на ст.232 Цивільного кодексу України та стягнути з відповідача 37250,00 грн. збитків.

Рішенням господарського суду від 07.08.06 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.06р. зазначене рішення скасовано, договір оренди техніки від 13.05.2004р. визнано недійсним на підставі ст.232 Цивільного кодексу України, в частині стягнення збитків справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Під час нового розгляду справи позивач надав додаткове уточнення позовних вимог від 30.03.2007р., яким просив стягнути з відповідача 49 130 грн. 00 коп. збитків.

Рішенням господарського суду від 21.06.2007р.у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.10.07р. зазначене рішення скасовано, а справу направлено на розгляд суду першої інстанції.

Справу розглянуто, виходячи, в тому числі, із приписів ст. 111 №І Господарського процесуального кодексу України.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на понесення  збитків від протиправної угоди – договору оренди техніки від 13.05.2004р., який постановою Вищого господарського суду України від 29.11.06 р. визнано недійсним, оскільки даним договором встановлено розмір орендної плати, який не відповідає “дійсній” орендній платі, яка має бути сплачена за реальних умов.

Додатковим уточненням позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дабл ю Джей-Донбас”, посилаючись на ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, збільшив позовні вимоги та просить стягнути 59 690 грн. 00 коп. збитків.

Доповненням до додаткового уточнення позовних вимог від 03.12.2007р. позивач зазначив, що за користування автомобілем ГАЗ 3110-411 „Волга”, державний номер 06343ЕН, випуску 2003р., за користування цією машиною на протязі 8,5 місяців з 13.05.2004р. по 28.01.2005р. відповідач повинен сплатити 4 250 грн., за інші автомобілі, а саме: ГАЗ – 33023 „Газель”, державний номер 009-69ЕВ, ГАЗ – 33023 „Газель”, державний номер 033-30ЕВ, УАЗ – 31514, державний номер 272-25 ЕВ за період з 13.05.2004р. по 01.12.2007р. 55 440 грн. 00 коп., всього 59 690 грн.

Відповідач надав заперечення № 330 від 10.12.2007р., яким проти позову заперечує, посилається на неостаточну визначеність позивачем позовних вимог та відсутність підстав їх задоволення, а також  на той факт, що автомобілі ГАЗ – 33023, реєстраційний номер 009-69ЕВ, 2000 року випуску, ГАЗ – 33023, реєстраційний номер 033-30 ЕВ, 2000 року випуску, УАЗ – 31514, реєстраційний номер 272-25 ЕВ, 1999 року випуску повернуті орендодавцю згідно додаткової угоди від 14.05.2004р. до договору від 13.05.2004р., акт прийому-передачі техніки від 14.05.2004р.

Позивач посилається, що техніка, зазначена в акті прийому-передачі від 14.05.2009р. фактично йому не поверталась.

Ухвалою від 13.12.2007р. провадження у справі було  зупинено до закінчення проведення прокуратурою Донецької області перевірки щодо встановлення чи відсутності в діях Любія Валерія Ігоровича порушень, які переслідуються в порядку кримінального судочинства для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України по мотивам, викладених у зазначеній ухвалі.

Ухвалою від 26.03.2008р. провадження по справі було поновлено у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

У зв'язку з відсутністю висновків прокуратури щодо питань, поставлених в ухвалі суду від 13.12.2007р. та рішення в порядку ст. 97 КПК України. суд ухвалою від 31.03.2008р. зупинив провадження у справі 43/393 до закінчення проведення перевірки прокуратурою та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Ухвалою від 10.09.2009р. провадження по справі було поновлено у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та суд ВСТАНОВИВ:

            13.05.2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дабл ю Джей-Донбас” (орендодавець) та  Товариством з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко” (орендар) укладено договір оренди техніки від 13.05.2004р.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування наступну техніку: ГАЗ – 3110-411, реєстраційний номер 063-43ЕН, 2003 року випуску, ГАЗ – 33023, реєстраційний номер 009-69ЕВ, 2000 року випуску, ГАЗ – 33023, реєстраційний номер 033-30 ЕВ, 2000 року випуску, УАЗ – 31514, реєстраційний номер 272-25 ЕВ, 1999 року випуску.

За загальними правилами, представник підприємства має діяти в інтересах підприємства, яке він представляє. У даному  випадку – генеральний директор ТОВ "Агрофірма “Дабл ю Джей Донбас” Любій В.І. нехтуючи інтересами особи, яку представляв вступив у зловмисну домовленість з іншою стороною і діяв при цьому у власних інтересах, оскільки директором і засновником ТОВ "Аграрне підприємство "Данко" був також п.Любій В.І.,  уклавши договір оренди техніки, за яким ця техніка була передана  в оренду на вигідних для ТОВ "Аграрне підприємство "Данко"  умовах.

У зв'язку з наведеним та враховуючи той факт, що генеральний директор ТОВ "Агрофірма “Дабл ю Джей Донбас” Любій В.І. діяв укладаючи оспорювану угоду від 13.05.04 не в інтересах цього підприємства, постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2006р. договір оренди техніки від 13.05.2004р., укладений між ТОВ "Агрофірма “Дабл ю Джей Донбас” та ТОВ "Аграрне підприємство "Данко" визнано недійсним з підстав, передбачених ст. 232 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 232 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

Позивач, посилаючись на приписи ст.ст. 22, 232, 236 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 59 690 грн. збитків, спричинених  використанням техніки, переданої відповідачу.

Суд з метою отримання додаткових даних про розмір орендної плати за користування автотранспортом з 13.05.2004р. по 01.12.2007р. в Донецькій області та (окремо) в Волноваському районі за користування наступних автомобілів: ГАЗ –3110-411, 2003 року випуску; ГАЗ –33023, 2000 року випуску; ГАЗ –33023, 2000 року випуску; УАЗ –31514, 1999 року випуску ухвалою від 17.09.2009р. надав запити до Донецької торгово-промислової палати, Головного управління статистики по Донецькій області та Головного управління промисловості і розвитку інфраструктури Донецької обласної державної адміністрації. Згідно отриманих судом відповідей, зазначені установи не мають у своєму розпорядженні середньостатистичної або іншої інформації про розмір орендної плати в 2004 році за автотранспорт, аналогічний зазначеним автомобілям.

Крім того, суд листом від 17.09.2009р. просив Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз надати інформацію щодо наявності в ньому фахівців відповідної галузі знань для встановлення належного розміру збитків, а саме середнього по Донецькій області розміру орендної плати за період з 13.05.2004р. по 01.12.2007р. за користування автомобілями ГАЗ –3110-411, 2003 року випуску; ГАЗ –33023, 2000 року випуску; ГАЗ –33023, 2000 року випуску; УАЗ –31514, 1999 року випуску.

Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив суд листом № 1596 від 05.10.09 року про відсутність в інституті фахівців з означеної категорії питань та відсутність інформації про те, які саме експертні установи виконують вищевказане дослідження.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України  до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розрахувати у разі належного виконання зобов'язання.  

Частина 2 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачає, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Виходячи із зазначених норм права вбачається, що складовою збитків є наявність збитків, противоправна поведінка боржника, причинний зв'язок між противоправною поведінкою та збитками.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 36, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність трьох складових, що необхідні для покладення на відповідача відповідальності за завдання збитків позивачу, а саме:

-          наявність збитків (упущеної вигоди Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дабл ю Джей-Донбас») у доведеному розмірі 59 690 грн., які могли би бути отримані Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дабл ю Джей-Донбас» від передачі в оренду автомобілів: ГАЗ –3110-411, 2003 року випуску; ГАЗ –33023, 2000 року випуску; ГАЗ –33023, 2000 року випуску; УАЗ –31514, 1999 року випуску у разі відсутності факту зловмисної домовленості представників сторін про укладення договору оренди техніки від 14.05.2004р. на невигідних для ТОВ «Агрофірма «Дабл ю Джей-Донбас» умовах;

-          вина керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Данко», який зловмисно домовився з керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дабл ю Джей-Донбас» про передачу в оренду спірних автомобілів ТОВ «Аграрне підприємство «Данко» на невигідних для наймодавця умовах;

- причинно-наслідковий зв'язок між винними діями Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Данко» та завданням Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дабл ю Джей-Донбас» збитків у розмірі упущеної вигоди, яку б позивач міг отримати у разі належного дотримання ТОВ «Аграрне підприємство «Данко» вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо порядку здійснення господарської діяльності.

Позивач просить стягнути збитки за користування за користування автомобілем ГАЗ 3110-411 „Волга”, державний номер 06343ЕН, випуску 2003р., за користування цією машиною на протязі 8,5 місяців з 13.05.2004р. по 28.01.2005р. відповідач повинен сплатити 4 250 грн., за інші автомобілі, а саме: ГАЗ – 33023 „Газель”, державний номер 009-69ЕВ, ГАЗ – 33023 „Газель”, державний номер 033-30ЕВ, УАЗ – 31514, державний номер 272-25 ЕВ за період з 13.05.2004р. по 01.12.2007р. 55 440 грн. 00 коп., всього 59 690 грн., які  суд вважає доведеними, оскільки  позивачем додані докази наявності збитків, факт передачі в оренду спірних автомобілів на невигідних умовах встановлено постановою Вищого господарського суду України та також доведено причинно-наслідкових зв'язок між винними діями ТОВ „Аграрне підприємство „Данко” та завданням Товариству з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дабл ю Джей-Донбас” збитків  у розмірі упущеної вигоди у зв'язку з порушенням відповідачем вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо порядку здійснення господарської діяльності, а відповідач не довів те, що порядок здійснення господарської діяльності відбулась не з його вини.

Відповідач наполягає на тому, що спірні автомобілі передані за актом прийому-передачі техніки від 14.05.2004р. відповідно до додаткової угоди від 14.05.2004р. до договору оренди техніки від 13.05.2004р.

Додаткова угода від 14.05.2004р. до договору оренди техніки від 13.05.2004р., на яку як на доказ повернення орендованої техніки, посилається відповідач, підписана між Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Дабл ю Джей – Донбас” в особі директора Любія Валерія Ігоревича та Товариством з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко” в особі заступника директора Лінської Тетяни Борисівни.

Частиною 1 ст. 97 Цивільного кодексу  України управління товариством здійснюють його органи.

Як вбачається з додаткової угоди від 14.05.2004р. до договору оренди техніки від 13.05.2004р. з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко” її підписала Лінська Т.Б.

Письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта, що випливає з приписів ст. 237 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Угода, укладена представником юридичної особи без належних на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна буди визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Також, згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 – 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу (а саме, зміст правочину суперечить діючому законодавству, особа, яка вчинила правочин, не має необхідного обсягу цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину не є відповідає його внутрішній волі, правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, правочин вчинений батьками, що суперечить інтересам їх неповнолітніх та недієздатних дітей).

Відповідач не довів, що заступник директора Лінська Т.Б.  мала право підпису додаткової угоди і відповідач не довів, що цей право чин схвалено у наступному.

Враховуючи викладене та виходячи з приписів ст. 207 Господарського кодексу України та  ст. 215 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що додаткова угода від 14.05.2004р. до договору оренди техніки від 13.05.2004р. є недійсною.

З цих же підстав суд не приймає як доказ в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України і акт повернення автомобілів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином відповідач не довів, що три спірних автомобіля повернуті позивачу.

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дабл ю Джей-Донбас», м. Волноваха до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Данко», м. Волноваха про стягнення 59 690 грн. збитків підлягають задоволенню.

Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, позивачем повинно бути сплачено державне мито в сумі 596 грн. 90 коп.

Як встановлено судом, при подачі позовної заяви та з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог позивачем було сплачено державне мито в розмірі 595 грн. 90 коп.

За таких обставин, за висновками суду, у відповідності до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України позивач при подачі позовної заяви недоплатив державне мито в розмірі 1 грн. 00 коп.  

За таких обставин, з позивача на користь державного бюджету підлягає стягненню  державне мито в сумі  1 грн. 00 коп.  

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

          В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

           На підставі ст.ст. 22, 97, 203, 207, 215, 232, 614, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 224, 225 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 21, 22, 32, 33, 34, 35, 38, 43, 47, 49, 82-85, 111№І Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дабл ю Джей-Донбас», м. Волноваха до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Данко», м. Волноваха про стягнення 59 690 грн. збитків задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду від 14.05.2004р. до договору оренди техніки від 13.05.2004р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Данко» (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Советська, 51, ЄДРПОУ 32362833, р/р 26008301550927 в філії ПІБ м. Волноваха, МФО 334646, ЗКПО 32362833, ІНН 323628305333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дабл ю Джей-Донбас» (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Леніна, 106, ЄДРПОУ 30614998, р/р 260010001188 в ВАТ ТФБ „Контракт” м. Київ, МФО 322465) суму збитків в розмірі 59 690 грн., державне мито в розмірі 381 грн. 90 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дабл ю Джей-Донбас» (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Леніна, 106, ЄДРПОУ 30614998, р/р 260010001188 в ВАТ ТФБ „Контракт” м. Київ, МФО 322465) на користь державного бюджету України (рахунок: 31111095700006, отримувач: УДК в Київському районі, банк отримувача: Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, МФО: 834016, ЗКПО: 34687001) 1 грн.  00 коп. державного мита.

                    Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя