Рішення

від 28.10.2008 по справі 43/393

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/393

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  43/393

28.10.08

За позовомКомунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»

до  третя особа Національної академії наук України Управління справами НАН УкраїниСвятошинська районна у місті Києві державна адміністрація

простягнення 395963,00 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача       Комісарова Т.А. - представник

від відповідача  від третьої особиПодлящук О.П. –представникне з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 395963,00  грн., з яких основний борг у сумі  235800,00 грн., 3% річних у сумі 41862,00 грн. та 118301,00 грн. збитків від інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору на відшкодування коштів на експлуатацію та утримання будинків від 02.08.2001, відповідач  не сплатив позивачу грошові кошти на утримання та обслуговування будинків, що були передані на баланс останньому.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2008  позивача - Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва замінено правонаступником - Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва».

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечив посилаючись на те, його вини у невиконанні зобов'язань за Договором немає, оскільки таке невиконання пов'язане з відсутністю бюджетного фінансування. Також відповідач вказав, що в договорі відсутнє узгодження терміну його дії, який є істотною умовою договору. Відповідач вважає, що сума, визначена договором, жодним іншим документом не підтверджується.

Крім того, відповідач просив суд визнати наведений договір неукладеним та наголосив на пропущенні позивачем строків позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Третя особа пояснень щодо предмету позову не надала.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно прийнятого на виконання Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва житлового фонду НАН України»№469 від 03.04.2000 було прийнято рішення про передачу Управлінням справами НАН України до Управління капітального будівництва КМДА до комунальної власності територіальної громади міста житлового фонду НАН України та забезпечення його утримання за рахунок загальних дотацій, яка передбачена на утримання житлового фонду з бюджетів районів та пайової участі НАН України на 2000 рік у розмірі 30% від розрахункової суми витрат на експлуатацію та утримання житлового фонду відповідно до передаточних фінансових планів.

Відповідно до наказу Державного комунального підприємства житлового господарства від 04.01.2001 №2  на баланс комунального підприємства прийнято житловий фонд НАН України згідно затвердженого цим наказом переліку після підписання актів прийому –передачі житлового фонду.

11.01.2001 відповідач передав, а Державне комунальне підприємство житлового господарства Ленінградського району м. Києва прийняло житлові будинки, які знаходилися на балансі відповідача, що підтверджується копіями актів прийому-передачі, наявними в матеріалах справи.

02.08.2001 на підставі вищенаведеного розпорядження та актів прийому-передачі між Державним комунальним підприємством  житлового господарства Ленінградського району міста Києва, яке реорганізоване відповідно до наказу №313 від 31.10.2001 (а.с. 29, т. 1) в Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва та Національною академію наук України в особі керуючого справами (далі –відповідач) було укладено Договір на відшкодування коштів на експлуатацію та утримання будинків (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва на підставі Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»(із змінами від 21.12.2000) та передаточно-фінансового плану прийняв з 19.01.2001 на свій баланс, утримання та обслуговування житлові будинки, які знаходилися на балансі відповідача.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що відповідач згідно з передаточно-фінансовим планом зобов'язується у 10-денний термін з дня надходження відповідних коштів перерахувати на розрахунковий рахунок Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва на утримання та обслуговування будинків, що передаються, кошти в сумі 235800,00 грн., що складає 30% від розрахункової суми витрат на 2001 рік на утримання та обслуговування будинків.

Згідно п. 1 Статуту відповідача НАН України є вищою державною науковою організацією України, що заснована на державній власності та користується правами самоврядності. НАН України діє у відповідності з чинним законодавством та цим статутом.

Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»визначено правові, організаційні та фінансові засади функціонування  і розвитку науково-технічної сфери, у відповідності до ч. 1 ст. 15 якого Національна академія наук України та галузеві академії наук є державними науковими організаціями, що засновані на державній власності.

Частиною 2 ст. 15 Закону регламентовано, що кошти на забезпечення  діяльності академій    щорічно визначаються у Державному бюджеті України окремими рядками.

Отже, оскільки відповідач фінансується за рахунок державного бюджету, то він зобов'язаний  підпорядковуватися бюджетному періоду.

У відповідності до ст. 3 Бюджетного кодексу України Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного  року  і  закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Зі змісту викладеної норми випливає висновок, що термін дії договорів, які укладаються бюджетними організаціями, закінчується одночасно з закриттям бюджетного періоду (року).

Крім того, згідно приписів ст. 4-2 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»фінансування видатків, пов'язаних з утриманням об'єктів соціальної інфраструктури, переданих у комунальну власність, повинні проводитись з урахуванням пайової участі підприємств протягом бюджетного року, в якому здійснюється передача.

Таким чином, строк зобов'язань за Договором в частині перерахування коштів на утримання та обслуговування  житлового фонду скінчився 31.12.2001, у зв'язку з чим строк позовної давності щодо заявлених позовних вимог починає свій перебіг з 01.01.2002.

З огляду на те, що З 01.01.2004 набрав чинності Цивільний кодекс України, а правовідносини між сторонами виникли у 2001 році слід відзначити наступне.

Згідно статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до статей 6, 71 Цивільного кодексу Української РСР захист цивільних прав здійснюється в установленому законом порядку в межах трирічного строку позовної давності.

Перебіг загальної позовної давності починається з дня виникнення права на позов. За загальним правилом, воно виникає з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Як встановлено судом строк позовної давності щодо заявлених позовних вимог починає свій перебіг з 01.01.2002, то у відповідності до ст. 71 ЦК України закінчується через три роки, тобто, 01.01.2005.

Враховуючи те, що строк пред'явлення даного позову, не сплив до набрання чинності Цивільного кодексу України до спірних правовідносин застосовується Цивільний кодекс України.

Так, позов про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 395963,00 грн. заявлений 22.11.2007 (згідно штемпеля канцелярії Господарського суду міста Києва), отже, є заявленим поза межами строку позовної давності.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність, також, встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до приписів частини 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з цим, якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

Враховуючи, що відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності, а також  те, що на встановлення поважності причин пропуску позовної давності поширюються загальні правила доказування обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і такі поважні обставини судом не встановлені, позов задоволенню не підлягає.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у зв'язку з відмовою в позові згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Посилання відповідача на те, що Договір на відшкодування коштів на експлуатацію та утримання будинків є неукладеним, суд вважає безпідставним, оскільки за весь період дії договору відповідач жодного разу не звертався до позивача для внесення змін у спірний договір, або його розірвання. Крім того, відповідач не надав доказів неналежного виконання зобов'язань згідно договору з боку позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

Суддя                                                                                                Ю.М. Смирнова

                                                                                                                                                                                       Дата підписання рішення:20.11.2008.