Рішення

від 02.05.2023 по справі 295/10221/19

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 295/10221/19

2/296/13/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" травня 2023 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі: головуючого судді Шкирі В.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «К і Партнери» про визнання договору поруки недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

22.12.2022 до Корольовського районного суду за підсудністю з Богунського районного суду м.Житомира надійшла цивільна справа №295/10221/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «К і Партнери» про визнання договору поруки № 014/5904/3/18133/2 від 24.11.2009 та додаткової угоди №1 від 28.11.2011 недійсними.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 22.12.2023, справа № 295/10221/19 передана на розгляд судді Петровській М.В.

26.12.2022 суддею Петровською М.В. заявлено та задоволено самовідвід у вказаній справі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 30.12.2022, визначено головуючого суддю у справі № 295/10221/19 - Шкирю В.М.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 19.06.2008 між ОСОБА_2 та ВАТ Ерсте Банк (правонаступником якого був ПАТ Фідобанк, а наразі ТОВ ТОВ «К і Партнери») був укладений кредитний договір №014//5904/3/18133, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 50000,00 доларів США зі сплатою 14,5% річних за користування кредитними коштами строком до 18.06.2018 включно.

З метою забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору з позивачем було укладено договір поруки.

Відповідач ОСОБА_2 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 17.10.2014 утворилась заборгованість в сумі 396698,52 грн., яку банк просив стягнути з нього та ОСОБА_2 в солідарному порядку.

Заочним рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 04.03.2015 позов задоволено.

Дізнавшись про вказане рішення позивач в грудні 2017 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 19.02.2018 заяву було задоволено, заочне рішення від 04.03.2015 скасовано.

Позивач зазначає, що лише під час ознайомлення із матеріалами справи №295/18103/14-ц дізнався про існування вказаного договору поруки. Наголошує на тому, що ним не укладався договір поруки з будь-якою фінансовою установою в 2009 році взагалі, а підпис на договорах та додаткових угодах виконаний не ним.

21.11.2019 ОСОБА_2 було надано відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що між нею та ВАТ "Ерсте Банк" 19.06.2008 року (правонаступником якого був ПАТ "ФІДОБАНК", зараз ТОВ "К і Партнер") було укладено кредитний договір №014/5904/3/18133, відповідно до якого банк надав кредит у розмірі 50000,00 дол. США строком до 18.06.2018 року включно. Одночасно, 19.06.2008 року було укладено договір іпотеки №014/5904/3/18133/1, відповіднодо якого було визначено предмет іпотеки - нерухоме майно: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на підставі договору дарування ОСОБА_2 24.11.2009 року між ПАТ "Ерсте Банк", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №014/5904/3/18133/2, відповідно до якого поручитель взяв на себе зобов`язання перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань, що випливають з умов кредитного договору. Окрім того, 28.04.2011 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору поруки №014/5904/3/18133/2 від 24.11.2009 року та Додаткову угоду №4 від 28.04.2011 року. Станом на 17.10.2014 року виникла загальна заборгованість перед кредитором в розмірі 396698,52 грн., яку позичальник просив стягнути з позичальника та поручителя в солідарному порядку. 04.03.2015 року Богунським районним судом м.Житомира було винесено заочне рішення, яким позовні вимоги позичальника було задоволено. 19.02.2018 року ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 19.02.2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення було задоволено, заочне рішення Богунського районного суду м.Житомира від 04.03.2015 року було скасовано. ОСОБА_1 у своїй заяві про перегляд заочного рішенння заперечував взагалі факт укладання ним договору поруки та додаткових угод до договору поруки, визнання договору поруки недійсним. При цьому, для з`ясування питання належності підпису, поставленого на договорі поруки та додаткових угодах, ухвалою суду за клопотанням ОСОБА_1 було призначено почерковознавчу експертизу. За висновком експерта №1/3-363 від 03.01.2019 року досліджувані підписи у договорі поруки та додаткових угодах було виконана ОСОБА_1 , що було визнано судом належним доказом. Інших доказів ОСОБА_1 суду надано не було. Також не було підтверджено ОСОБА_1 питання закінчення відповідного строку щодо звернення кредитора до поручителя. В зв`язку з чим просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Позивач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Просила суд відмовити у позові у повному обсязі.

Представник ТОВ "К і Партнери" - Кім В.В. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. При цьому 31.03.2023 представником надано пояснення по справі, згідно яких він вказував, що в матеріалах цивільної справи міститься висновок судового експерта де вказано, що договір поруки №014/5904/3/18133/2 від 24.11.2009 додаткова угода №1 від 28.11.2011 до договору поруки № №014/5904/3/18133/2 від 24.11.2009 та додаткова угода №4 від 28.04.2011 до кредитного договору №014/5904/3/18133 від 19.06.2008 року підписані власноруч ОСОБА_1 та вказана обставина безпосередньо впливає на цей спір.

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі№ 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ВАТ "Ерсте Банк" 19.06.2008 року було укладено кредитний договір №014/5904/3/18133, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 50000,00 дол. США зі сплатою 14,5 % річних за користування кредитними коштами строком до 18.06.2018 року включно (а.с 10-12).

24.11.2009 року між ПАТ "Ерсте Банк", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №014/5904/3/18133/2, відповідно до якого поручитель взяв на себе зобов`язання перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань, що випливають з умов кредитногодоговору (а.с. 7-8).

28.04.2011 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору поруки №014/5904/3/18133/2 від 24.11.2009 року (а.с. 9)

Таким чином між сторонами виникли зобов`язальні цивільно-правові відносини, у сфері кредитування, що забезпечені порукою.

Позивач ставить питання про визнання договору поруки недійсним разом з додатковою угодою №1 від 28.04.2011.

Суд, вирішуючи спір по суті виходить з наступного.

04.03.2015 року Богунським районним судом м.Житомира було винесено заочне рішення у справі №295/18103/14-ц, яким позовні вимоги позичальника було задоволено та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Фідобанк" (правонаступник ВАТ"ЕрстеБанк") заборгованність за кредитним договором №014/5904/3/18133 в сумі 396698,52 грн станом на 17.10.2014 (а.с. 27)

19.02.2018 року ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 19.02.2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення було задоволено, заочне рішення Богунського районного суду м.Житомира від 04.03.2015 року скасовано

24.05.2019 року рішенням Богунського районного суду м.Житомира у справі №295/18103/14-ц задоволено позовні вимоги ТОВ "К і Партнери" (правонаступник ПАТ "Фідобанк"), стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 ю та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 19.06.2008 року, що утворилась станом на 17.10.2014 року в сумі 800460,76 грн. Судовий збір в розмірі 1827,00 грн. та витрати пов`язані із проведенням експертизи в сумі 1125,12 грн. (а.с. 15-17).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 29 січня 2020 року рішення суду першої інстанції від 24 травня 2019 року змінено, викладено абзац другий його резулятивної частини в іншій редакції, у решті рішення суду було залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2021 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24 травня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 січня 2020 року скасовано, а справу №295/18103/14-ц передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зі змісту рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 27.04.2022 слідує:

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2021 року, справу №295/18103/14-ц передано для її розгляду судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцову Д.В., яким з підстав, передбачених ч.1 ст. 37 ЦПК України, було заявлено самовідвід про що було 02.06.2021 року винесено відповідну ухвалу.

В подальшому, відповідно до протоколів автоматизованого розподілу на підставі п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України було заявлено самовідвід суддями Богунського районного суду Семенцовою Л.М. (ухвала від 07.06.2021 року), ОСОБА_3 (ухвала від 09.06.2021 року), ОСОБА_4 (ухвала від 11.06.2021 року), ОСОБА_5 (ухвала від 14.06.2021 року), ОСОБА_6 (ухвала від 18.06.2021 року), ОСОБА_7 (ухвала від 23.06.2021 року), ОСОБА_8 (ухвала від 24.06.2021 року).

Відповідно до розпорядження в.о. голови Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М. від 25.06.2021 року справу передано для розгляду до Корольовського районного суду м. Житомира.

05.07.2021 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Корольовського районного суду м. Житомира Анциборенко Н.М. для розгляду.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира Анциборенко Н.М. від 16.07.2021 року відкрито провадження у справі.

25.01.2022 року представником позивача Телічко Ю. подано заяву про повторний авторозподіл цивільної справи, оскільки з моменту відкриття провадження у справі ( новий розгляд справи після перегляду в Верховному суді) не відбулось жодного судового засідання. Чергове судове засідання було призначено на 24.01.2022 року, однак не відбулось, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді. Тому, враховуючи тривалу відсутність судді на робочому місці та з метою недопущення подальшого порушення строків розгляду спору, просив провести повторний автоматизований розподіл цивільної справи № 296/5882/21.

Отже справа №№295/18103/14-ц і справа № 296/5882/21 це одна й та сама справа про що свідчать роздрукавані судом з програми документообігу в суді "Д-3" документи :

- обліково-статистична картка на цивільну справу де вказано, що вона надійшла за підсудністю з Богунсько райнного суду м.Житомира та їй присвоєно ЄУН № 296/5882/21;

-протокол автматизованогорозподілу судової справи між суддями від 01.07.2021, згідно якого головуючим визначено Н.М.Анциборенко) ;

- ухвала про відкриття провадження у справі №296/5882/21 де вказано, що справу №295/18103/14-ц передано на новий розгляд до суду першої інстанції; - розпорядженням №35 від 26.01.2022 згідно якого справу №№296/5882/21 призначено до повторого автоматизованого розподілу;

- протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2022 згідно якого головуючим суддею у справі визначено Драча Ю.І. який за результатами розгляду справи ухвалив рішення у справі №296/5882/21 задовольнивши позовні вимоги ТОВ "К і Партнери" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 72-75).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 19.03.2022 рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27.04.2022 задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «К і Партнер» заборгованість за кредитним договором №014/5904/3/18133 від 19.06.2008 року в розмірі 396698,52 грн., та сплачений судовий збір в сумі по 1827 грн. 00 коп. з кожного (а.с.77-79)

Ухвалою від21.11.2022року поновленопровадження вцивільній справі№295/10222/19

Так позивач просить суд про визнання договору поруки недійсним разом з додатковою угодою №1 від 28.04.2011.

Частиною статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, визначених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказуваня не може грунтуватись на припущенях (частини 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України).

При цьому ч.4 ст.82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В цивільній справі №296/5882/21 суд як на підставу для задоволення позову та стягнення заборгованності в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (як поручителя) послався на висновок судово-почеркознавчої експертизи №1/3-363 від 03.01.2019 де вказано, що досліджувані підписи від імені ОСОБА_1 , які розміщені на бланкових рядках в графі ОСОБА_1 у примірнику договору поруки №014/5904/3/18133/2 від 24.11.2009 року виконані ОСОБА_1 ; досліджувані підписи від імені ОСОБА_1 , які розміщені на бланкових рядках в графах ОСОБА_1 , від імені поручителя у примірнику додаткової угоди № 1 до договору поруки №014/5904/3/18133/2 від 24.11.2009 року; досліджувані підписи від імені ОСОБА_1 які розміщені на бланкових рядках в графі ОСОБА_1 у примірнику додаткової угоди № 4 від 28.04.2011 року до кредитного договору з фізичною особою №014/5904/3/18133/2 від 19 червня 2008 року, виконані ОСОБА_1 .

Крім того, в судовому засіданні було допитано експерта ОСОБА_9 , яким було надано вичерпні відповіді на всі поставлені питання представника ОСОБА_1 . Суд прийшов до висновку про абсолютну чіткість та зрозумілість висновку експерта №1/3-363 від 03.01.2019.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження 61-11сво17) вказано, що преюдиційність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акту.

Отже не підлягає доказуванню, що 24.11.2009 року між ПАТ "Ерсте Банк", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №014/5904/3/18133/2, відповідно до якого поручитель взяв на себе зобов`язання перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань, що випливають з умов кредитного договору (а.с. 7-8). та що 28.04.2011 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору поруки №014/5904/3/18133/2 від 24.11.2009 року (а.с. 9) оскільки рішення суду у справі 296/5882/21 має приюдиційне значення, оскільки воно набрало законної сили 19.09.2022 (день ухвалення постанови Житомирським апеляційним судом)

Враховуючи вищевикладені правові норми та встановлені судом обставини, суд прийшов до висновку, що позивачем не надано жодних належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження обгрунтованості позовних вимог, в відтак судом приймається рішення про відмову в задоволенні позову

Відповідно до ст. 141 ЦПК України не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача і сплачений останнім при подачі позову судовий збір, оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 258, 264, 265 ЦПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«К іПартнери» провизнання договорупоруки недійсним- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Cуддя В. М. Шкиря