Рішення

від 21.04.2023 по справі 706/142/23

ХРИСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 706/142/23

2/706/171/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

21 квітня 2023 року м.Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Орендарчука М.П.,

при секретарі Пізняк Т.В.,

за участю прокурора Школьної А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівка Черкаської області цивільну справу за позовом Заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаської обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника, -

Встановив:

Заступник керівника Уманської окружної прокуратури звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаської обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника.

В обгрунтування позову вказує, що Уманською окружною прокуратурою шляхом моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що Черкаським апеляційним судом 25 серпня 2022 року винесено постанову у справі №706/817/19, якою визнано незаконним та скасовано наказ директора Вікторівського психоневрологічного інтернату №16/1 від 19.04.2019 про звільнення ОСОБА_2 із посади молодшої медичної сестри (санітарки палатної) за скороченням штатної посади.

ОСОБА_2 поновлено на посаді молодшої медичної сестри (санітарки - палатної) у Вікторівському психоневрологічному інтернаті із 20 квітня 2019 року.

Стягнуто із Вікторівського психоневрологічного інтернату на користь ОСОБА_2 71 383,68 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням всіх обов`язкових платежів.

Ухвалюючи судове рішення про скасування наказу про звільнення ОСОБА_2 із посади молодшої медичної сестри (санітарки - палатної) та поновлення на роботі, апеляційний суд виходив із того, що відповідач не здійснив порівняння кваліфікації і продуктивності праці ОСОБА_2 з іншими працівниками цієї ж посади, не врахував інших обставин, передбачених ч. 2 ст. 42 КЗпП України, не здійснив аналіз сукупності цих обставин та залишив поза увагою переважне право ОСОБА_2 на залишення на роботі.

Суд констатував, що вказані порушення прав працівника є суттєвими, а відтак визнав незаконним та скасував наказ про звільнення ОСОБА_3 з поновленням його на посаді та стягненням середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Незаконний наказ № 16/1 від 19.04.2019 про звільнення ОСОБА_3 із посади молодшої медичної сестри (санітарки палатної) виданий директором Вікторівського психоневрологічного інтернату ОСОБА_1 , який призначений на посаду 22.11.2017.

Ухвалами Верховного Суду від 21.09.2022 та 06.10.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вікторівського психоневрологічного інтернату.

На виконання судового рішення Вікторівським психоневрологічним інтернатом грошові кошти в сумі 71383,68 грн сплачені повністю:16.09.2022 ОСОБА_2 перераховані кошти в сумі 1 032,84 грн за один місяць згідно постанови Черкаського апеляційного суду від 25.08.2022; 282,27 грн єдиного соціального внеску; 230,95 грн податку з доходів фізичних осіб та 19,25 грн військового збору, що підтверджується платіжними дорученнями №546 від 14.09.2022, №458 від 14.09.2022, № 547 від 14.09.2022, №545 від 14.09.2022.

Відповідно до платіжного доручення №1 від 13.10.2022 ОСОБА_2 згідно виконавчого листа виданого 22.09.2022 у справі №706/817/19 у відшкодування виплат середнього заробітку за час вимушеного прогулу перераховані грошові кошти в сумі 40726,60 грн.

Згідно з платіжним дорученням №2 від 13.10.2022 проведено безспірне списання коштів Вікторівського психоневрологічного інтернату на сплату єдиного соціального внеску із середньої заробітної плати ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу згідно виконавчого листа, виданого 22.09.2022 у справі №706/817/19 у розмірі 15 422,14 грн.

На підставі платіжного дорученням №3 від 13.10.2022 Вікторівським психоневрологічним інтернатом перераховані грошові кошти у сумі 12618,12 грн на сплату податку з доходів фізичних осіб, утриманого із середнього заробітку ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу, а згідно платіжного доручення №4 від 13.10.2022 1051,51 грн військового збору.

Таким чином, загальна сума здійснених Вікторівським психоневрологічним інтернатом виплат за постановою Черкаського апеляційного суду від 25.08.2022 у справі № 706/817/19 внаслідок незаконного звільнення працівника становить 71383 грн. 68коп.

(1 032,84 грн +282,27 грн +230,95 грн+ 19,25 грн + 40726,60 грн + 15422,14 грн + 12618,12 грн).

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень, що набрали законної сили, для інших судів визначається законом. Аналогічна норма викладена в ч. 1 ст. 18 ЦПК України.

Згідно положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, факт незаконного звільнення ОСОБА_2 із посади молодшої медичної сестри (санітарки - палатної) Вікторівського психоневрологічного інтернату є доведеним, та у відповідності до приписів ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 134 КЗпП України передбачені випадки повної матеріальної відповідальності, у тому числі коли службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

В силу приписів статті 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи.

Таким чином, шкода завдана бюджету незаконним звільненням працівника у вигляді сплачених коштів в сумі 71383,68 грнпідлягає стягненню з відповідача.

Необхідність звернення прокурора з позовною заявою обумовлена захистом інтересів держави в особі Черкаської обласної ради та Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації. Оскільки Вікторівський психоневрологічний інтернат є неприбутковою організацією та утримується за рахунок коштів обласного бюджету. Засновником Інтернату є Черкаська обласна рада, а головним розпорядником бюджетних коштів Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації.

Видатки обласного бюджету, що закладені на фінансування діяльності Вікторівського психоневрологічного інтернату, на інші, аніж визначені ст. 91 Бюджетного кодексу України цілі, призводять до зменшення матеріальної складової фінансового-господарської діяльності інтернатного закладу та може стати причиною відсутності належного фінансування забезпечення виконання основних напрямів його діяльності. Відповідно не повернення вказаних коштів добровільно негативно впливає на дохідну частину місцевого бюджету, як наслідок порушує економічні інтереси держави.

Витрачання з бюджету кошти на виплату ОСОБА_2 заробітної плати за час вимушеного прогулу порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора, який звернувся з даним позовом до суду, оскільки уповноважені органи не повідомили прокурора про те, що будуть самостійно вживати заходів шляхом звернення до суду з відповідним позовом до ОСОБА_1 , що свідчить про їх бездіяльність, тому вказані обставини відповідно достатті 131-1 Конституції Українитастатті 23 Закону України «Про прокуратуру»підтверджують наявність у прокурора права та можливості представляти інтереси держави в суді шляхом подачі відповідного позову.

А тому, просив суд стягнути із ОСОБА_1 завдану внаслідок незаконного звільнення працівника шкоду в сумі 71 383 грн 68 коп із зарахуванням їх на рахунок обласного бюджету.

Ухвалою суду від 07.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 20.02.2023.

За відомостями виконавчого комітету Христинівської міської ради місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст.128ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повісткучи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з матеріалів справи судові повістки надсилалися ОСОБА_1 за вищевказаною адресою. Однак, зворотне поштове повідомлення неодноразово поверталось на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за місцем проживання".

Ухвалою суду від 06.04.2023 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила суд позов задовольнити із підстав викладених у позовній заяві.

Представники Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаської обласної ради надіслали на адресу суду заяви, в яких просили справу слухати у їх відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, не подав відзиву на позов, не заперечив позовних вимог, не подав клопотання про розгляд справи за його участю.

А відтак, враховуючи що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, враховуючи наявність умов передбаченихст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановленихст. 281 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч.1ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Судом встановлено, що постановою Черкаського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року у справі №706/817/19 визнано незаконним та скасовано наказ директора Вікторівського психоневрологічного інтернату № 16/1 від 19.04.2019 про звільнення ОСОБА_2 із посади молодшої медичної сестри (санітарки палатної) за скороченням штатної посади.

ОСОБА_2 поновлено на посаді молодшої медичної сестри (санітарки - палатної) у Вікторівському психоневрологічному інтернаті із 20 квітня 2019 року.

Стягнуто із Вікторівського психоневрологічного інтернату на користь ОСОБА_2 71383,68 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням всіх обов`язкових платежів.

Ухвалюючи судове рішення про скасування наказу про звільнення ОСОБА_2 із посади молодшої медичної сестри (санітарки - палатної) та поновлення на роботі, апеляційний суд виходив із того, що відповідач не здійснив порівняння кваліфікації і продуктивності праці ОСОБА_2 з іншими працівниками цієї ж посади, не врахував інших обставин, передбачених ч. 2 ст. 42 КЗпП України, не здійснив аналіз сукупності цих обставин та залишив поза увагоюпереважне право ОСОБА_2 на залишення на роботі.

Суд констатував, що вказані порушення прав працівникає суттєвими, а відтак визнав незаконним та скасував наказ про звільнення ОСОБА_3 з поновленням його на посаді та стягненням середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Незаконний наказ № 16/1 від 19.04.2019 про звільнення ОСОБА_3 із посади молодшої медичної сестри (санітарки палатної) виданий директором Вікторівського психоневрологічного інтернату ОСОБА_1 , який призначений на посаду 22.11.2017.

Ухвалами Верховного Суду від 21.09.2022 та 06.10.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вікторівського психоневрологічного інтернату.

На виконання судового рішення Вікторівським психоневрологічним інтернатом грошові кошти в сумі 71383,68 грн сплачені повністю:16.09.2022 ОСОБА_2 перераховані кошти в сумі 1 032,84 грн за один місяць згідно постанови Черкаського апеляційного суду від 25.08.2022; 282,27 грн єдиного соціального внеску; 230,95 грн податку з доходів фізичних осіб та 19,25 грн військового збору, що підтверджується платіжними дорученнями №546 від 14.09.2022, №458 від 14.09.2022, № 547 від 14.09.2022, №545 від 14.09.2022.

Відповідно до платіжного доручення №1 від 13.10.2022 ОСОБА_2 згідно виконавчого листа виданого 22.09.2022 у справі №706/817/19 у відшкодування виплат середнього заробітку за час вимушеного прогулу перераховані грошові кошти в сумі 40726,60 грн.

Згідно з платіжним дорученням №2 від 13.10.2022 проведено безспірне списання коштів Вікторівського психоневрологічного інтернату на сплату єдиного соціального внеску із середньої заробітної плати ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу згідно виконавчого листа, виданого 22.09.2022 у справі №706/817/19 у розмірі 15422,14 грн.

На підставі платіжного дорученням №3 від 13.10.2022 Вікторівським психоневрологічним інтернатом перераховані грошові кошти у сумі 12618,12 грн на сплату податку з доходів фізичних осіб, утриманого із середнього заробітку ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу, а згідно платіжного доручення №4 від 13.10.2022 1051,51 грн військового збору.

Таким чином, загальна сума здійснених Вікторівським психоневрологічним інтернатом виплат за постановою Черкаського апеляційного суду від 25.08.2022 у справі № 706/817/19 внаслідок незаконного звільнення працівника становить 71383 грн. 68коп. (1 032,84 грн +282,27 грн +230,95 грн+ 19,25 грн + 40726,60 грн + 15422,14 грн + 12618,12 грн).

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень, що набрали законної сили, для інших судів визначається законом. Аналогічна норма викладена в ч. 1 ст. 18 ЦПК України.

Згідно положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, факт незаконного звільнення ОСОБА_2 із посади молодшої медичної сестри (санітарки - палатної) Вікторівського психоневрологічного інтернату є доведеним, та у відповідності до приписів ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Окрім того, відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 134 КЗпП України передбачені випадки повної матеріальної відповідальності, у тому числі коли службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

В силу приписів статті 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи.

Таким чином, шкода завдана бюджету незаконним звільненням працівника у вигляді сплачених коштів в сумі 71383,68 грнпідлягає стягненню з відповідача.

Необхідність звернення прокурора з позовною заявою зумовлена необхідністю захистити інтереси держави в особі Черкаська обласна рада, а головним розпорядником бюджетних коштів Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації. Оскільки Вікторівський психоневрологічний інтернат є неприбутковою організацією та утримується за рахунок коштів обласного бюджету. Засновником Інтернату є Черкаська обласна рада, а головним розпорядником бюджетних коштів Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації.

Видатки обласного бюджету, що закладені на фінансування діяльності Вікторівського психоневрологічного інтернату, на інші, аніж визначені ст. 91 Бюджетного кодексу України цілі, призводять до зменшення матеріальної складової фінансового-господарської діяльності інтернатного закладу та може стати причиною відсутності належного фінансування забезпечення виконання основних напрямів його діяльності. Відповідно не повернення вказаних коштів добровільно негативно впливає на дохідну частину місцевого бюджету, як наслідок порушує економічні інтереси держави.

Витрачання з бюджету коштів на виплату ОСОБА_2 заробітної плати за час вимушеного прогулу порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора, який звернувся з даним позовом до суду, оскільки уповноважені органи не повідомили прокурора про те, що будуть самостійно вживати заходів шляхом звернення до суду з відповідним позовом до ОСОБА_1 , що свідчить про їх бездіяльність, тому вказані обставини відповідно достатті 131-1 Конституції Українитастатті 23 Закону України «Про прокуратуру»підтверджують наявність у прокурора права та можливості представляти інтереси держави в суді, шляхом подачі відповідного позову.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставіп. 8 ст. 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або яким затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі.

При цьому, відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Згідно з п. 20 вказаної постанови право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

До аналогічного висновку дійшов Верховний суд України у постанові від 21.12.2016 у справі № 675/28/15-ц.

Згідно з п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 11.11.1992 при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, виконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8 ст. 134 та нової редакції ст. 237 КЗпП України (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченому відшкодуванням, якщо інший розмір не встановлений.

Відповідач як посадова особа, наказом якого працівник незаконно звільнений із займаної посади, винний у заподіянні шкоди Вікторівському психоневрологічному інтернату у зв`язку з оплатою ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та несе повну матеріальну відповідальність за вказані дії.

Чинне законодавство не містить додаткових підстав для відшкодування майнової шкоди з винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення працівника здійснено з порушенням вимог закону або затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі, а тому посадова особа, яка винна у незаконному звільненні працівника, має покрити шкоду, заподіяну установі у повному розмірі сплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 справа № 401/1387/17-ц, від 11.04.2018 справа № 161/6047/16-ц, від 20.06.2019 справа № 462/8925/14, від 03.10.2018 справа № 591/8512/15-ц.

Обґрунтування підстав для представництва інтересів держави прокурором

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються Законом України «Про прокуратуру».

Положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Аналогічні нормимістить ч. 4 ст. 56 ЦПК України.

У рішенні Конституційного Суду України в справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.

В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18 (п. 7.22), від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п. 70).

Підґрунтям для зростання економіки будь-якої країни, а також її макроекономічної стабільності є державний та місцевий бюджети. Бюджетна політика має бути спрямована на виділення коштів для реалізації програм, що є важливими для суспільства в конкретний період розвитку: витрати на соціальний захист, оборону, науку і освіту, утримання державних органів тощо.

Тільки належне дотримання всіма учасниками бюджетних відносин законодавчих норм та своєчасне поновлення порушених державних інтересів у цій сфері сприятиме ефективному функціонуванню усієї бюджетної системи України.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України №2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації на всій території України з 24.02.2022 запроваджено воєнний стан.

Повномасштабне вторгнення країни-агресора та введення в Україні правового режиму воєнного стану об`єктивно зумовило виникнення складної економічної ситуації, необхідності секвестрування бюджету та потреби безпрецедентно значних фінансових ресурсів.

У таких умовах пріоритетними є питання захисту інтересів держави у тому числі шляхом стягнення збитків, завданих бюджету виплатами за рішенням суду про стягнення коштів.

Відповідно до ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів, до якого відносяться обласні бюджети.

Пунктом 7 частиною 5 статті 22 Бюджетного кодексу України визначено, що головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Зайве витрачання бюджетних коштів призводить до порушення принципів збалансованості та цільового використання бюджетних коштів, які визначені ст. 7 Бюджетного кодексу України.

Недодержання законодавства про оплату праці органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями державної та комунальної форми власності, а також їх службовими особами безпосередньо зачіпає інтереси держави, оскільки кошти на відшкодування шкоди сплачуються з державного чи місцевого бюджетів.

Прийняття незаконного наказу директором Вікторівськогопсихоневрологічного інтернату ОСОБА_1 та безпідставне звільнення працівника зумовило понесення грошових витрат інтернатом.

Вікторівський психоневрологічний інтернат є неприбутковою організацією та утримується за рахунок коштів обласного бюджету. Засновником Інтернату є Черкаська обласна рада, а головним розпорядником бюджетних коштів Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації.

Видатки обласного бюджету, що закладені на фінансування діяльності Вікторівського психоневрологічного інтернату, на інші, аніж визначені ст. 91 Бюджетного кодексу України цілі, призводять до зменшення матеріальної складової фінансового-господарської діяльності інтернатного закладу та може стати причиною відсутності належного фінансування забезпечення виконання основних напрямів його діяльності. Відповідно не повернення вказаних коштів добровільно негативно впливає на дохідну частину місцевого бюджету, як наслідок порушує економічні інтереси держави.

Витрачання з бюджету коштів на виплату ОСОБА_2 заробітної плати за час вимушеного прогулу порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора, який звернувся з даним позовом до суду, оскільки уповноважені органи не повідомили прокурора про те, що будуть самостійно вживати заходів шляхом звернення до суду з відповідним позовом до ОСОБА_1 , що свідчить про їх бездіяльність, тому вказані обставини відповідно достатті 131-1 Конституції Українитастатті 23 Закону України «Про прокуратуру»підтверджують наявність у прокурора права та можливості представляти інтереси держави в суді, шляхом подачі відповідного позову.

Обґрунтування не здійснення захисту інтересів держави уповноваженим органом

Положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Згідно з Положенням про Вікторівський психоневрологічний інтернат, яке затверджене розпорядженням голови Черкаської обласної ради №83-р від 28.03.2018 (далі по тексту Положення)Вікторівський психоневрологічний інтернат є стаціонарним інтернатним закладом для соціального захисту, що утворюється для тимчасового або постійного проживання/перебування осіб із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров`я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в Інтернаті.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю" та рішення виконавчого комітету Черкаської обласної Ради народних депутатів від 26.02.1992 № 23 "Про комунальну власність" Інтернат передано у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області.

Засновником Інтернату є Черкаська обласна рада, яка в установленому чинним законодавством порядку представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області та здійснює управління об`єктом комунальної власності.

Засновником делеговано окремі повноваженняДепартаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, якийє органом управління в межах та обсягах визначених чинним законодавством України, договором з галузевого управління суб`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області та цим Положенням.

Відповідно до рішення обласної ради від 16.12.2016 №10-18/VII «Про управління суб`єктами та об`єктами спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Черкаської області» (зі змінами) та Договору із галузевого управління від 22.12.2017Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації делеговано функції з галузевого управління закладом на засадах підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності, у тому числі функції головного розпорядника бюджетних коштів обласного бюджету у сфері соціального захисту.

Інтернат відповідно до нормативних вимог звітуєДепартаменту та Засновнику про результати своєї фінансово-господарської діяльності, надає інформацію про рух основних засобів та наявність вільних площ.

Засновник має право проводити планові перевірки діяльності Інтернату, дотримання ним Положення про Інтернат та ефективності використання майна.

Відповідно до Положення Вікторівський психоневрологічний інтернат очолює директор, який несе відповідальність за результати роботи та діє на підставі поєднання прав власника, щодо оперативного управління майном, самоврядування трудового колективу, колегіальності і єдиноначальності та Положення.

Директор Інтернату призначається на посаду та звільняється з посади відповідно до рішення Засновника.

З директором укладається контракт, строк дії якого становить один три роки, в якому встановлені права та обов`язки, термін перебування на посаді, відповідальність, умови його матеріального забезпечення, звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 136 КЗпП України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Оскільки ОСОБА_1 на посаду директора Вікторівського психоневрологічного інтернату призначений на підставі рішення Черкаської обласної ради, засновником Інтернату є Черкаська обласна рада, а органом управління Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, тому саме вони наділені повноваженнями на звернення до суду із позовом про стягнення із керівника Інтернату завданої бюджету шкоди і виступають органами, що здійснюють повноваження у спірних правовідносинах.

Положеннямист. 233 КЗпП України встановлено присічний однорічний строк для звернення до суду з позовом з регресною вимогою.

Відповідно до ч. 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

У зв`язку із виплатою Вікторівським психоневрологічним інтернатом на виконання судового рішення у справі №706/817/19 середнього заробітку за час вимушеного прогулу звільненому ОСОБА_2 та пов`язаних з цим платежів в загальному розмірі 71383,68 грн, що підтверджується платіжними дорученнями із Єдиного веб порталу використання публічних коштів, у Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації як головного розпорядника бюджетних коштів, та Черкаської обласної ради, як засновника інтернатного закладу, виникло право регресної вимоги про стягнення вказаної суми з відповідача.

Однак, Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністраціїта Черкаська обласна рада самостійно з позовом зазначеної категорії до суду не зверталися.

Уманською окружною прокуратурою 03.11.2022 за № 53/4 1191вих 22 до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації та 06.12.2022 за №53/4-1268 вих 22 до Черкаської обласної ради скеровано листи щодо перспектив вжиття відповідних заходів, у тому числі у судовому порядку з метою стягнення із ОСОБА_1 коштів, виплачених ОСОБА_2 в результаті його незаконного звільнення із займаної посади.

Листом за №02/04-01.1-01-18/417/02/04-01.1-01-18/12988 віл 19.12.2022 Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації проінформував окружну прокуратуру про скерування в адресу відповідача листа про повернення коштів на рахунок установи в добровільному порядку та зазначив, про відсутність у кошторисі на 2022 рік коштів на сплату судового збору.

Черкаська обласна рада листом від 29.12.2022 за № 01-31/819 повідомила, що не зверталася із позовом про відшкодування коштів до відповідача та не планує цього робити, зважаючи на те, що органом управління Вікторівського психоневрологічного інтернату відповідно до делегованих повноважень являється Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації.

Незвернення Департаментом соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаською обласною радою до суду із позовом про стягнення із директора Вікторівського психоневрологічного інтернату в порядку регресу виплачених незаконно звільненому працівнику коштів свідчить про бездіяльність уповноваженого на захист інтересів держави органу та є достатньою підставою для представництва інтересів держави прокурором.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду з позовом, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

На виконання вищевказаної норми закону Уманською окружною прокуратурою на адресу Департаменту соціального захисту населення Черкаської ОДА та Черкаської обласної ради направлено повідомлення про скерування до суду позовної заяви в межах повноважень, наданих ст.ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру».

Оскільки Вікторівський психоневрологічний інтернат є неприбутковою установою та утримується за рахунок коштів обласного бюджету, тому кошти за даним позовом необхідно зарахувати на рахунки бюджету, з якого фінансується Вікторівський психоневрологічний інтернат.

Згідно зі ст.ст.81,89 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ухвалюючи рішення в цій справі, суд враховує, що відповідач відзиву на позовну заяву не подав, не спростував доводів позивача, що шкода завдана бюджету відповідачем незаконним звільненням працівника у вигляді сплачених коштів в сумі 71383,68 грн., підлягає стягненню з відповідача, а відтак позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки 1,5 % від ціни позову (71 383,68 грн * 1,5% = 1070,75 грн) являється менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому при подачі до суду даного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн., які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Оскільки позов задоволено повністю, тому з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,141,263-265,273,354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов Заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаської обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) завдану внаслідок незаконного звільнення працівника шкоду в сумі 71 383 (сімдесят одна тисяча триста вісімдесят три) грн 68 коп., зарахувавши їх на рахунок обласного бюджету: UA118999980314090544000023001, отримувач: ГУК у Черк.обл./ Черк.обл./ 24060300, код: 37930566.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь Черкаської обласної прокуратури (18015, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 286, код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Києві) у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: М.П. Орендарчук