Постанова

від 27.04.2023 по справі 546/910/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 546/910/21 Номер провадження 22-ц/814/2056/23Головуючий у 1-й інстанції Зіненко Ю. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,

при секретарі Філоненко О.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу за апеляційними скаргами керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області, Українського інституту експертизи сортів рослин на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2022 року (повний текст рішення складено 15 серпня 2022 року) у справі за позовом керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, та Українського інституту експертизи сортів рослин до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Решетилівської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року керівник Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області звернулася до суду в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, та Українського інституту експертизи сортів рослин з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Решетилівської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності.

В обґрунтуванняпозову зазначено,що Решетилівськоюокружною прокуратуроюпри здійсненніпроцесуального керівництвау кримінальномупровадженні №42020171190000120від 08грудня 2020року заознаками вчиненнякримінального правопорушення,передбаченого частиноюпершою статті364,частиною другоюстатті 206-2КК України, встановлено факт незаконного заволодіння нерухомим майном (комплексом будівель і споруд) колишнього державного підприємства «Решетилівська державна сортодослідна станція», яке розташовано за адресою: Решетилівський р-н, Кукобівська сільська рада, та належить державі в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Так, встановлено, що державним реєстратором виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховодом К.В. 07 листопада 2019 року на підставі довідки №475 від 05 листопада 2019 року виконавчого комітету Кукобівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації №219 від 01 липня 1998 року «Про передачу майна» за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно (комплекс будівель і споруд) колишнього ДП «Решетилівська державна сортодослідна станція», а саме: виробничий будинок (гараж) А-1, загальною площею 197 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, державним реєстратором виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховодом К.В. 22 січня 2020 року на підставі рішення виконавчого комітету Кукобівської сільської ради Решетилівського району №28 від 26 вересня 2019 року «Про присвоєння адреси будівлям та спорудам» та розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації №219 від 01 липня 1998 року «Про передачу майна» за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно (комплекс будівель і споруд) колишнього державного підприємства «Решетилівська державна сортодослідна станція», а саме: будівля, виробничий будинок (адмінбудинок) А-І, загальною площею 47,7 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшому, в ході проведення огляду документів, що стали підставою для первинної реєстрації права власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна за ОСОБА_1 , яка проводилась 07 листопада 2019 року та 22 січня 2020 року, державним реєстратором виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховодом К.В. вилучено копію розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації №219 від 01 липня 1998 року «Про передачу майна», яке нібито посвідчує, що нерухоме майно нежитлові споруди, які перебувають на балансі ДП «Решетилівська державна сортодослідна станція» та знаходяться на земельних ділянках вказаного підприємства передано у приватну власність громадянину ОСОБА_1 .

Разом з тим, відповідно до інформації Архівного відділу Решетилівської районної державної адміністрації №01-11/279 від 16 грудня 2020 року, розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації №219 від 01 липня 1998 року не стосується набуття права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 .

В подальшому, в ході проведення тимчасового доступу (виїмки) документів вилучено оригінал розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації № 219 від 01 липня 1998 року та встановлено, що за №219 від 01 липня 1998 року фактично видавалось розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації «Про передачу матеріальних цінностей», яким передано безкоштовно з балансу районної державної адміністрації для обслуговування апарату районної ради основні засоби та матеріальні цінності в зв`язку з утворенням виконавчого апарату районної ради як окремої структурної одиниці органів управління району.

Правонаступником державних сортодослідних станцій є Український інститут експертизи сортів рослин, однак на теперішній час держава в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Українського інституту експертизи сортів рослин позбавлена повною мірою розпоряджатися належним йому майном у зв`язку з його незаконною реєстрацією за третіми особами.

В подальшому ОСОБА_1 , достеменно знаючи про відсутність у нього станом на 07 листопада 2019 року права власності на спірне майно, створивши видимість законної поведінки, звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховода К.В., який 07 листопада 2019 року вніс до Державного реєстру прав на нерухоме майно відомості, що виробничий будинок (гараж) А-І, загальною площею 197 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належать відповідачу на праві власності.

Крім того, ОСОБА_1 , достеменно знаючи про відсутність у нього станом на 22 січня 2020 року права власності на спірне майно, створивши видимість законної поведінки, звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховода К.В., який цього ж дня вніс до Державного реєстру прав на нерухоме майно відомості, що будівля, виробничий будинок (адмінбудинок) А-І, загальною площею 47,7 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , належать відповідачу на праві власності.

Таким чином, запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №34140792 від 07 листопада 2019 року та запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 35132090 від 22 січня 2020 року підлягають скасуванню, а спірне нерухоме майно підлягає витребуванню у державну власність від набувача ОСОБА_1 .

Прокурор зазначає, що оскільки спірне нерухоме майно відчужено без волевиявлення власника держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, воно підлягає витребуванню у державну власність від набувача ОСОБА_1 .

Посилаючись на вищевикладені обставини, прокурор просив: 1) скасувати державну реєстрацію права приватної власності на об`єкт нерухомого майна виробничий будинок (гараж) А-І, загальною площею 197 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проведену за ОСОБА_1 з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1960831653242); 2) витребувати з незаконного чужого володіння ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок (гараж) А-І, загальною площею 197 кв.м., вартістю 1064055,75 грн, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1960831653242); 3) скасувати державну реєстрацію права приватної власності на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок (адмінбудинок) А-І, загальною площею 47,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , проведену за ОСОБА_1 з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2012485753242); 4) витребувати з незаконного чужого володіння ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок (адмінбудинок) А-І, загальною площею 47,7 кв.м., вартістю 464862,97 грн, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2012485753242).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2022 року позов керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, та Українського інституту експертизи сортів рослин до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Решетилівської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності задоволено частково.

Витребувано на користь держави з незаконного чужого володіння ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок (гараж) А-І, загальною площею 197 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1960831653242).

Витребувано на користь держави з незаконного чужого володіння ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок (адмінбудинок) А-І, загальною площею 47,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2012485753242).

У задоволенні позову в частині скасування державної реєстрації права приватної власності на спірні об`єкти нерухомого майна з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на зазначене нерухоме майно відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної прокуратури судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 22933,78 грн.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

З вищевказаним судовим рішенням не погодилися керівник Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області та Український інститут експертизи сортів рослин, оскарживши його в апеляційному порядку.

В апеляційних скаргах особи, які їх подали прохали суд скасувати рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2022 року в частині відмови у задоволенні позову про скасування державної реєстрації права приватної власності на спірні об`єкти нерухомого майна з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно та ухвалити у цій частині нове рішення, яким: скасувати державну реєстрацію права приватної власності на об`єкт нерухомого майна виробничий будинок (гараж) А-І, загальною площею 197 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проведену за ОСОБА_1 з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1960831653242); скасувати державну реєстрацію права приватної власності на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок (адмінбудинок) А-І, загальною площею 47,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , проведену за ОСОБА_1 з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2012485753242). В іншій частині рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2022 року залишити без змін.

Позиції учасників справи

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Щодо апеляційної скарги, поданої керівником Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що оскаржуване судове рішення прийнято з неправильним застосуванням місцевим судом норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи, без урахування висновків щодо застосування цих норм, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права приватної власності на спірні об`єкти нерухомого майна з одночасним припиненням прав ОСОБА_1 на зазначене нерухоме майно.

Вказано, що відповідач незаконно здійснив за собою реєстрацію права власності на нерухоме майно, що у встановленому порядку з власності держави не вибувало, без наявності відповідного рішення уповноваженого органу та на підставі розпорядження Решетилівської районної державної адміністрації №219 від 01 липня 1998 року, яке за своїм змістом не відповідає оригіналу.

Крім того, зазначено, що у разі оскарження правочину щодо нерухомого майна першочерговим завданням позивача є вибір найефективнішого способу захисту порушених прав, серед яких, зокрема, є й спосіб оскарження реєстраційних дій щодо нерухомого майна у Єдиному державному реєстрі нерухомого майна.

Отже, скасування державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 є захистом прав Міністерства аграрної політики та продовольства України, як дійсного власника майна та Українського інституту експертизи сортів рослин, як законного користувача від порушень відповідачем.

Водночас, чинність вказаної реєстрації свідчить про подальше порушення права держави на майно, яке потребує судового захисту шляхом скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 .

Щодо апеляційної скарги, поданої Українським інститутом експертизи сортів рослин

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що рішення суду про витребування майна без скасування державної реєстрації прав, без зазначення припинення таких прав, яке винесено після 16 січня 2020 року, неможливо буде виконати.

Наголошено, що ефективним способом захисту буде саме скасування державної реєстрації прав із зазначенням припинення таких прав за відповідачем.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції

Прокурор та представник Українського інституту експертизи сортів рослин вимоги апеляційних скарг підтримали та прохали їх задовольнити з підстав, викладених у них.

Інші учасники справи, будучи повідомлені про час, дату та місце судового засідання, в судове засідання на розгляд справи не з`явилися.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, приходить до такого висновку.

Позиція суду щодо процесуальних питань

Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Оскільки до суду з апеляційними скаргами звернулися керівник Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області та Український інститут експертизи сортів рослин, натомість від відповідача не надходила апеляційна скарга на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2022 року, то колегія суддів вважає за потрібне переглянути оскаржуване судове рішення лише в частині вимог, у задоволенні яких було відмовлено.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується учасниками справи, що відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30 грудня 2011 року № 807 «Про реорганізацію державних сортодослідних станцій» було реорганізовано, зокрема Решетилівську державну сортодослідну станцію, шляхом приєднання до державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (т.1, а.с.41-43).

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18 листопада 2016 року № 473 «Про передачу нерухомого майна з балансу державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на баланс Українського інституту сортів рослин» було передано безоплатно нерухоме майно, зокрема, яке розташоване в с. Жовтневе Решетилівського району Полтавської області (в тому числі будинок адміністративний, 1953 року побудови, інвентарний номер 103001 рядок 101 додатку 1 до наказу, та ангар для зберігання продукції, 1995 року побудови, інвентарний номер 103005 рядок 104 додатку 1 до наказу) з балансу державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на баланс Українського інституту сортів рослин (т.1, а.с.44, 45-48).

Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна з балансу державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на баланс Українського інституту сортів рослин, затвердженого Міністром аграрної політики та продовольства України 13 березня 2017 року, Український інститут сортів рослин прийняв на баланс нерухоме майно, розташоване, зокрема в с. Жовтневе Решетилівського району Полтавської області (додаток 7 до акту), в тому числі адміністративний будинок та ангар для зберігання продукції (т.1, а.с.49-51).

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14 лютого 2018 року № 73 внесено зміни до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30 грудня 2011 року № 807 «Про деякі питання реорганізації державних сортодослідних станцій» та відповідно до підпункту 6 пункту 3 Решетилівську державну сортодослідну станцію (ЄДРПОУ 34170973, Полтавська обл., Решетилівський р-н, с. Жовтневе) реорганізовано шляхом приєднання до Українського інституту експертизи сортів рослин (ЄДРПОУ 00488332, м. Київ, вул. Генерала Родімцева, буд.15). Згідно пункту 4 вказаного наказу Український інституту експертизи сортів рослин визначено правонаступником майна, майнових прав і обов`язків державних сортодослідних станцій (т.1, а.с.52-54).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року № 954р зі сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства передано цілісні майнові комплекси державних підприємств, установ, організацій, у тому числі Український інститут експертизи сортів рослин (ЄДРПОУ 00488332) та Решетилівську державну сортодослідну станцію (ЄДРПОУ 34170973) до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (т.1, а.с.55-59).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2021 року № 504 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України було перейменовано на Міністерство економіки України (т.1, а.с.59).

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 2021 року № 693р цілісні майнові комплекси підприємств, установ та організацій, в тому числі Український інститут експертизи сортів рослин, передано із сфери управління Міністерства економіки до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства (т.1, а.с.60, 61-62).

Згідно статуту Український інститут експертизи сортів рослин є науковим експертним закладом із проведення державної науково-технічної експертизи сортів рослин, яким надається підтримка держави (т.1, а.с.63-78).

На замовлення Українського інституту експертизи сортів рослин товариством з обмеженою відповідальністю «Лекс Статус» було виготовлено технічний паспорт станом на 23 червня 2020 року на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що розташовані в с. Покровське (колишня назва - Жовтневе) Решетилівського району Полтавського області, серед яких, зокрема було зазначено адміністративний будинок, 1953 року спорудження, та ангар, 1995 року побудови, що є предметом даного спору (т.1, а.с. 101-109).

Розпорядженням голови Решетилівської районної державної адміністрації від 01 липня 1998 року №219 «Про передачу майна», розглянувши заяву ОСОБА_1 , останньому було передано у приватну власність нежитлові споруди, які перебувають на балансі ДП «Решетилівська державна сортодослідна станція» та знаходяться на земельних ділянках вказаного підприємства на території села Жовтневе Жовтневої сільської ради Решетилівського району, а саме: А - погріб, Б - технічна споруда над погребом, В - літній будиночок, Г - гаражі, Д - адміністративна будівля (т.1, звор. а.с.100).

На підставі даного розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації від 01 липня 1998 року № 219 відповідачем ОСОБА_1 було виготовлено технічну документацію на комплекс будівель і споруд №1, будинок АДРЕСА_4 (гараж) (т.1, а.с.114-126, 127-139) та відповідно до рішення Виконавчого комітету Кукобівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 26 вересня 2019 року № 28 було присвоєно будівлям та спорудам, що розташовані на території Решетилівської сортодослідної станції адресу: Полтавська обл., Решетилівський р-н, Кукобівська сільська рада комплекс будівель і споруд №1, №1 адмінбудинок, №2 - гаражі (т.1, звор. а.с.126).

В подальшому державним реєстратором виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховодом К.В. 07 листопада 2019 року на підставі довідки № 475 від 05 листопада 2019 року виконавчого комітету Кукобівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації № 219 від 01 липня 1998 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на нерухоме майно (комплекс будівель і споруд) колишнього ДП «Решетилівська державна сортодослідна станція», а саме: виробничий будинок (гараж) А-1, загальною площею 197 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 , гараж 2 (т.1, а.с.80).

Крім того державним реєстратором виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховодом К.В. 22 січня 2020 року на підставі рішення виконавчого комітету Кукобівської сільської ради Решетилівського району № 28 від 26 вересня 2019 року та розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації № 219 від 01 липня 1998 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на нерухоме майно (комплекс будівель і споруд) колишнього ДП «Решетилівська державна сортодослідна станція», а саме: будівля, виробничий будинок (адмінбудинок) А-І, загальною площею 47,7 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (т.1, а.с.81).

У ході розгляду даної справи місцевим судом було встановлено, що 04 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Решетилівської районної державної адміністрації із заявою про видачу йому завіреної належним чином копії розпорядження голови Решетилівської райдержадміністрації від 01 липня 1998 року № 219 (т.1, а.с.94).

Під час проведення досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України, було встановлено, що листом за підписом в.о. голови Решетилівської районної державної адміністрації Черкуна І.П. від 11 листопада 2019 року №01-50/2079 «Про надання інформації» ОСОБА_1 було надано завірену копію розпорядження № 219 від 01 липня 1998 року «Про передачу майна» (т.1, а.с.100).

Водночас відповідно до листа Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області від 16 грудня 2020 року Решетилівському відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області за підписом голови райдержадміністрації Черкуна І., лист райдержадміністрацій з додатками від 11 листопада 2019 року №01-50/2079 відсутній та не реєструвався (т.1, а.с.93).

Цим же листом за підписом голови райдержадміністрації Черкуна І. Решетилівському відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області було направлено відповідь архівного відділу райдержадміністрації від 16 грудня 2020 року №01-11/279, з якою надіслано копію розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації від 01 липня 1998 року №219 «Про передачу матеріальних цінностей» та зазначено, що заяви та документів, що стали підставою для винесення згаданого розпорядження немає, а громадянин ОСОБА_1 не згадується (т.1, а.с.96).

Відповідно до надісланого архівним відділом Решетилівської районної державної адміністрації копії розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації «Про передачу матеріальних цінностей» було передано безкоштовно з балансу районної державної адміністрації для обслуговування апарату районної ради основні засоби та матеріальні цінності згідно додатку (т.1, а.с.97).

З аналізу вищевказаної інформації встановлено, що розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації № 219 від 01 липня 1998 року, яке міститься в архівному відділі Решетилівської райдержадміністрації, жодним чином не стосується передачі майна відповідачу ОСОБА_1 , що в свою чергу свідчить про набуття останнім права власності на нежитлові споруди, які перебувають на балансі ДП «Решетилівська державна сортодослідна станція» на території села Жовтневе Жовтневої сільської ради Решетилівського району на підставі розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації, яке не видавалося.

Позиція апеляційного суду

Щодо позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Українського інституту експертизи сортів рослин

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

В абзаці третьому частини третьої цієї статті міститься заборона здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням абзацу першого частини третьої цієї статті, який визначає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті зазначеного відсутність у Законі інших визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Цим висновком Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини третьої статті 23 Закону в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 363/4656/16-ц, який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства.

У постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 204/6292/18 та від 17 червня 2020 року у справі № 204/7119/18 викладено правовий висновок, згідно з яким саме наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади, не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис.

Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави, зокрема, в особі Українського інституту експертизи сортів рослин.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (пункт 2 частини першої статті 257 ЦПК України).

Оскільки Український інститут експертизи сортів рослин не є органом державної влади і не є суб`єктом владних повноважень, то звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі Українського інституту експертизи сортів рослин є безпідставним, а тому позовна заява, подана в інтересах зазначеної організації, підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України. Такий висновок узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що спірні об`єкти нерухомості перебувають на балансі Українського інституту експертизи сортів рослин, а тому ухвалені судові рішення у даній справі, у тому числі, стосуються й прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків інституту, як їх балансоутримувача.

Щодо обраного способу захисту

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним.

Реалізуючи право на судовий захист, особа, звертаючись до суду, повинна вказати суб`єктивне бачення вирішення порушеного права чи охоронюваного законом інтересу та спосіб його захисту. Натомість, вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення з позовом до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного правам чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства, без додаткових (повторних) звернень до суду.

Набуття особою права володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належним способом захисту порушеного права є вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункти 95-98), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86, 115), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункти 63, 74) та інших.

Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування від особи об`єктів нерухомого майна є особа, за якою зареєстроване право власності на таке майно. Якщо виробничими будинками неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту порушеного права позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Власник з дотриманням вимог статті 388ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, низки договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74) та інших.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20) вказано, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову.

Аналізуючи вищевказане, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду, що позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації права приватної власності на спірні об`єкти нерухомого майна з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на зазначене нерухоме майно не підлягають задоволенню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, частиною першою статті 377 ЦПК України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до переконання про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги Українського інститутуекспертизи сортіврослин тачасткового задоволення апеляційної скарги керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області, а тому рішення Решетилівського районногосуду Полтавськоїобласті від11серпня 2022року в оскаржуваній частині щодо вирішення позову прокурора, пред`явленого в інтересах держави в особі Українського інституту експертизи сортів рослин слід скасувати, а позов у цій частині залишити без розгляду; в іншій частині рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2022 року слід залишити без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що оскаржуване судове рішення підлягаю скасуванню із залишенням позову без розгляду у частині щодо вирішення позову прокурора, пред`явленого в інтересах держави в особі Українського інституту експертизи сортів рослин, то відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 377, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області задовольнити частково.

Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2022 року в оскаржуваній частині щодо вирішення позову прокурора, пред`явленого в інтересах держави в особі Українського інституту експертизи сортів рослин - скасувати, а позов у цій частині залишити без розгляду.

Апеляційну скаргу Українського інституту експертизи сортів рослин залишити без задоволення.

В іншій частині рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 травня 2023 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

О.О. Панченко