Постанова

від 07.11.2023 по справі 546/910/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 546/910/21

провадження № 61-8629св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - керівник Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави, в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Українського інституту експертизи сортів рослин,

відповідач -ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділ надання адміністративних послуг виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Полтавськоїобласної прокуратури на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області у складі судді Зіненка Ю. В., від 11 серпня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Пікуля В. П., Одринської Т. В., Панченка О. О., від 27 квітня 2023 року, і виходив з наступного.

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2021 року керівник Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави, в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Українського інституту експертизи сортів рослин, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділ надання адміністративних послуг виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності.

2. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що Решетилівською окружною прокуратурою при здійсненні процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42020171190000120 від 08 грудня 2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364, частиною другою статті 206-2 Кримінального кодексу України, встановлено факт незаконного заволодіння нерухомим майном (комплексом будівель і споруд) колишнього державного підприємства «Решетилівська державна сортодослідна станція».

3. Державним реєстратором виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховодом К. В. 07 листопада 2019 року на підставі довідки № 475 від 05 листопада 2019 року виконавчого комітету Кукобівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації № 219 від 01 липня 1998 року «Про передачу майна» за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно (комплекс будівель і споруд) колишнього ДП «Решетилівська державна сортодослідна станція», а саме: виробничий будинок (гараж) А-1, загальною площею 197 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

4. Крім того, державним реєстратором виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховодом К. В. 22 січня 2020 року на підставі рішення виконавчого комітету Кукобівської сільської ради Решетилівського району № 28 від 26 вересня 2019 року «Про присвоєння адреси будівлям та спорудам» та розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації № 219 від 01 липня 1998 року «Про передачу майна» за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно (комплекс будівель і споруд) колишнього ДП «Решетилівська державна сортодослідна станція», а саме: будівля, виробничий будинок (адмінбудинок) А-І, загальною площею 47,7 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

5. В подальшому, в ході проведення огляду документів, що стали підставою для державної реєстрації права власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна за ОСОБА_1 , яка проводилась 07 листопада

2019 року та 22 січня 2020 року, державним реєстратором виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховодом К. В. вилучено копію розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації

№ 219 від 01 липня 1998 року «Про передачу майна», яке нібито посвідчує, що нерухоме майно - нежитлові споруди, які перебувають на балансі

ДП «Решетилівська державна сортодослідна станція» та знаходяться на земельних ділянках вказаного підприємства, передано у приватну власність громадянину ОСОБА_1 .

6. Разом з тим, відповідно до інформації архівного відділу Решетилівської районної державної адміністрації № 01-11/279 від 16 грудня 2020 року, розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації № 219 від 01 липня 1998 року не стосується набуття права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 .

7. В ході проведення тимчасового доступу (виїмки) документів вилучено оригінал розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації № 219 від 01 липня 1998 року та встановлено, що за № 219 від 01 липня 1998 року фактично видавано розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації «Про передачу матеріальних цінностей», яким передано безкоштовно з балансу районної державної адміністрації для обслуговування апарату районної ради основні засоби та матеріальні цінності в зв`язку з утворенням виконавчого апарату районної ради як окремої структурної одиниці органів управління району.

8. Правонаступником державних сортодослідних станцій є Український інститут експертизи сортів рослин, однак на теперішній час держава в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Українського інституту експертизи сортів рослин позбавлена можливості повною мірою розпоряджатися належним їй майном у зв`язку з його незаконною реєстрацією за третіми особами.

9. На думку прокурора, запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 34140792 від 07 листопада 2019 року та запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 35132090 від 22 січня 2020 року підлягають скасуванню, а спірне нерухоме майно підлягає витребуванню у державну власність від набувача ОСОБА_1 .

10. Прокурор зазначав, що оскільки спірне нерухоме майно відчужено без волевиявлення власника - держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, воно підлягає витребуванню у державну власність від набувача ОСОБА_1 .

11. Посилаючись на вищевикладені обставини, прокурор просив: скасувати державну реєстрацію права приватної власності на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок (гараж) А-І, загальною площею 197 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проведену за ОСОБА_1 , з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1960831653242); витребувати з незаконного чужого володіння ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок (гараж) А-І, загальною площею 197 кв. м., вартістю 1 064 055, 75 грн, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1960831653242); скасувати державну реєстрацію права приватної власності на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок (адмінбудинок) А-І, загальною площею 47,7 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , проведену за ОСОБА_1 , з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2012485753242); витребувати з незаконного чужого володіння ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок (адмінбудинок) А-І, загальною площею 47,7 кв. м, вартістю 464 862, 97 грн, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2012485753242).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

12. Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області

від 11 серпня 2022 року позовні вимоги керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області задоволено частково.

13. Витребувано на користь держави з незаконного чужого володіння

ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок (гараж) А-І, загальною площею 197 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1960831653242).

14. Витребувано на користь держави з незаконного чужого володіння

ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок (адмінбудинок) А-І, загальною площею 47,7 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2012485753242).

15. У задоволенні позову в частині скасування державної реєстрації права приватної власності на спірні об`єкти нерухомого майна з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на зазначене нерухоме майно відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

16. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щоОСОБА_1 незаконно, без відповідної правової підстави заволодів спірним нерухомим майном, а тому позовні вимоги в частині витребування цього майна на користь держави з незаконного чужого володіння відповідача ОСОБА_1 підлягають до задоволення з урахуванням положень статей 330, 387, 388 Цивільного кодексу України.

17. У задоволенні позову в частині скасування державної реєстрації права приватної власності на спірні об`єкти нерухомого майна з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на зазначене нерухоме майно відмовлено з посиланням на те, що задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

18. Керівник Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області та Український інститут експертизи сортів рослин оскаржили рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 серпня

2022 року в апеляційному порядку в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування державної реєстрації права власності на спірні об`єкти нерухомого майна з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося.

19. Постановою Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року апеляційну скаргу керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області задоволено частково. Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2022 року в оскаржуваній частині щодо вирішення позову прокурора, пред`явленого в інтересах держави, в особі Українського інституту експертизи сортів рослин, скасовано, позов у цій частині залишено без розгляду.

20. Апеляційну скаргу Українського інституту експертизи сортів рослинзалишено без задоволення. В іншій частині рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2022 року залишено без змін.

21. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки Український інститут експертизи сортів рослин не є органом державної влади і не є суб`єктом владних повноважень, то звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі Українського інституту експертизи сортів рослин є безпідставним, а тому позовна заява, подана в інтересах зазначеної організації, підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України. Разом з тим, спірні об`єкти нерухомості перебувають на балансі Українського інституту експертизи сортів рослин, а тому ухвалені судові рішення у цій справі, у тому числі, стосуються й прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків інституту, як їх балансоутримувача.

22. Апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду, що позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації права приватної власності на спірні об`єкти нерухомого майна з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно не підлягають задоволенню, оскільки власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

23. Замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

24. 07 червня 2023 року заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування державної реєстрації права власності та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення таких вимог.

25. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій прокурор зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, від 11 вересня 2018 року у справі

№ 905/1926/16, від 30 жовтня 2018 року у справі № 809/973/14, від 11 грудня 2018 року у справі № 809/874/14, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 13 лютого 2019 року у справі № 815/1327/18,

від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц, від 01 квітня 2020 року

у справі № 520/13067/17, постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 755/9182/17, від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19,

від 12 листопада 2020 року у справі № 405/812/19, від 03 березня 2021 року

у справі № 913/175/20, від 17 серпня 2022 року у справі № 450/441/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідження зібраних у справі доказів та не надання їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

26. Доводи касаційної скарги зводяться до того, щоскасування державної реєстрації права приватної власності на не нерухоме майно є належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача. Оскільки спірне нерухоме майно відчужено без волевиявлення власника - держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, воно підлягає витребуванню у державну власність від набувача - ОСОБА_1 . З цих же підстав підлягає скасуванню державна реєстрація права приватної власності на спірне нерухоме майно.

27. Прокурор вважає, що оскільки ОСОБА_1 є недобросовісним набувачем та володільцем спірного нерухомого майна, а державна реєстрація права власності на вказане майно фактично зберігає за ним повноваження щодо володіння, користування та розпорядження спірним майном, існує потреба у скасуванні реєстрації за ним права власності на нього. Спір виник з приводу порушення права власності держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України на спірне нерухоме майно внаслідок незаконних дій відповідача ОСОБА_1 і дій державного реєстратора щодо реєстрації такого права за ним. Скасування державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 є захистом прав Міністерства аграрної політики та продовольства України, як дійсного власника майна, від їх порушення відповідачем. Чинність вказаної державної реєстрації свідчить про подальше порушення прав держави на майно.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу Український інститут експертизи сортів рослин посилається на те, що доводи касаційної скарги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, оскільки у реєстрації права власності держави буде відмовлено без вказівки в рішенні суду про скасування прав за відповідачем. Рішення суду про витребування майна без скасування державної реєстрації прав, без припинення таких прав, яке виникло після 16 січня 2020 року, неможливо буде виконати. Ефективним способом захисту вважає саме скасування державної реєстрації прав із припиненням таких прав за відповідачем.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

28. Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30 грудня 2011 року № 807 «Про реорганізацію державних сортодослідних станцій» було реорганізовано, зокрема, Решетилівську державну сортодослідну станцію, шляхом приєднання до державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу».

29. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України

від 18 листопада 2016 року № 473 «Про передачу нерухомого майна з балансу державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на баланс Українського інституту сортів рослин» було передано безоплатно нерухоме майно, зокрема, яке розташоване в

с. Жовтневе Решетилівського району Полтавської області (в тому числі будинок адміністративний, 1953 року побудови, інвентарний номер 103001 - рядок 101 додатку 1 до наказу, та ангар для зберігання продукції, 1995 року побудови, інвентарний номер 103005 - рядок 104 додатку 1 до наказу) з балансу державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на баланс Українського інституту сортів рослин.

30. Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна з балансу державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на баланс Українського інституту сортів рослин, затвердженого Міністром аграрної політики та продовольства України

13 березня 2017 року, Український інститут сортів рослин прийняв на баланс нерухоме майно, розташоване, зокрема, в с. Жовтневе Решетилівського району Полтавської області (додаток 7 до акту), в тому числі адміністративний будинок та ангар для зберігання продукції.

31. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України

від 14 лютого 2018 року № 73 внесено зміни до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30 грудня 2011 року № 807 «Про деякі питання реорганізації державних сортодослідних станцій» та відповідно до підпункту 6 пункту 3 Решетилівську державну сортодослідну станцію

(ЄДРПОУ 34170973, Полтавська обл., Решетилівський р-н, с. Жовтневе) реорганізовано шляхом приєднання до Українського інституту експертизи сортів рослин (ЄДРПОУ 00488332, м. Київ, вул. Генерала Родімцева, буд. 15). Згідно з пунктом 4 вказаного наказу Український інституту експертизи сортів рослин визначено правонаступником майна, майнових прав і обов`язків державних сортодослідних станцій.

32. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року

№ 954-р зі сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства передано цілісні майнові комплекси державних підприємств, установ, організацій, у тому числі Український інститут експертизи сортів рослин (ЄДРПОУ 00488332) та Решетилівську державну сортодослідну станцію (ЄДРПОУ 34170973) до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

33. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2021 року

№ 504 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України було перейменовано на Міністерство економіки України.

34. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 2021 року № 693-р цілісні майнові комплекси підприємств, установ та організацій, в тому числі Український інститут експертизи сортів рослин, передано із сфери управління Міністерства економіки до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства.

35. Згідно зі статутом Український інститут експертизи сортів рослин є науковим експертним закладом із проведення державної науково-технічної експертизи сортів рослин, яким надається підтримка держави.

36. На замовлення Українського інституту експертизи сортів рослин товариством з обмеженою відповідальністю «Лекс Статус» було виготовлено технічний паспорт станом на 23 червня 2020 року на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що розташовані в

с. Покровське (колишня назва - Жовтневе) Решетилівського району Полтавського області, серед яких було зазначено адміністративний будинок, 1953 року спорудження, та ангар, 1995 року побудови, що є предметом цього спору.

37. Розпорядженням голови Решетилівської районної державної адміністрації від 01 липня 1998 року №219 «Про передачу майна» ОСОБА_1 було передано у приватну власність нежитлові споруди, які перебувають на балансі ДП «Решетилівська державна сортодослідна станція» та знаходяться на земельних ділянках вказаного підприємства на території села Жовтневе Жовтневої сільської ради Решетилівського району, а саме: А - погріб, Б - технічна споруда над погребом, В - літній будиночок, Г - гаражі, Д - адміністративна будівля.

38. На підставі розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації від 01 липня 1998 року № 219 ОСОБА_1 виготовлено технічну документацію на комплекс будівель і споруд № 1, будинок № 1 (виробничий будинок) та комплекс будівель і споруд № 1, будинок № 2 (гараж) та відповідно до рішення виконавчого комітету Кукобівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 26 вересня 2019 року № 28 було присвоєно будівлям та спорудам, що розташовані на території Решетилівської сортодослідної станції адресу: Полтавська обл., Решетилівський р-н, Кукобівська сільська рада комплекс будівель і споруд № 1, № 1 - адмінбудинок, № 2 - гаражі.

39. В подальшому державним реєстратором виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховодом К. В. 07 листопада 2019 року на підставі довідки № 475 від 05 листопада 2019 року виконавчого комітету Кукобівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації

№ 219 від 01 липня 1998 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на нерухоме майно (комплекс будівель і споруд) колишнього

ДП «Решетилівська державна сортодослідна станція», а саме: виробничий будинок (гараж) А-1, загальною площею 197 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

40. Крім того державним реєстратором виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховодом К. В. 22 січня 2020 року на підставі рішення виконавчого комітету Кукобівської сільської ради Решетилівського району № 28 від 26 вересня 2019 року та розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації № 219 від 01 липня

1998 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на нерухоме майно (комплекс будівель і споруд) колишнього ДП «Решетилівська державна сортодослідна станція», а саме: будівля, виробничий будинок (адмінбудинок) А-І, загальною площею 47,7 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

41. У ході розгляду цієї справи місцевим судом було встановлено, що

04 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Решетилівської районної державної адміністрації із заявою про видачу йому завіреної належним чином копії розпорядження голови Решетилівської райдержадміністрації

від 01 липня 1998 року № 219.

42. Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України, було встановлено, що листом за підписом в. о. голови Решетилівської районної державної адміністрації Черкуна І. П. від 11 листопада 2019 року № 01-50/2079 «Про надання інформації» ОСОБА_1 було надано завірену копію розпорядження № 219 від 01 липня 1998 року «Про передачу майна».

43. Водночас відповідно до листа Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області від 16 грудня 2020 року Решетилівському відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області за підписом голови райдержадміністрації Черкуна І. П., лист райдержадміністрацій з додатками від 11 листопада 2019 року № 01-50/2079 відсутній та не реєструвався.

44. Цим же листом за підписом голови райдержадміністрації Черкуна І. П. Решетилівському відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області було направлено відповідь архівного відділу райдержадміністрації

від 16 грудня 2020 року № 01-11/279, з якою надіслано копію розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації від 01 липня

1998 року № 219 «Про передачу матеріальних цінностей» та зазначено, що заяви та документів, що стали підставою для винесення згаданого розпорядження немає, а громадянин ОСОБА_1 не згадується.

45. Відповідно до надісланого архівним відділом Решетилівської районної державної адміністрації копії розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації «Про передачу матеріальних цінностей» було передано безкоштовно з балансу районної державної адміністрації для обслуговування апарату районної ради основні засоби та матеріальні цінності згідно з додатком.

46. Встановлено, що розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації № 219 від 01 липня 1998 року, яке міститься в архівному відділі Решетилівської райдержадміністрації, жодним чином не стосується передачі майна відповідачу ОСОБА_1 , що в свою чергу свідчить про набуття останнім права власності на нежитлові споруди, які перебувають на балансі ДП «Решетилівська державна сортодослідна станція» на території села Жовтневе Жовтневої сільської ради Решетилівського району на підставі розпорядження голови Решетилівської районної державної адміністрації, яке не видавалося.

Позиція Верховного Суду

47. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

48. Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

49. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

50. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

51. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

52. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

53. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

54. Тлумачення вказаних норм права свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

55. Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 ЦК України, в якій зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

56. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня

2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18;

від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження

№ 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження

№ 12-84гс20 та інших), на які зокрема посилався й прокурор у касаційній скарзі.

57. Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

58. Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити

до відновлення порушеного права позивача.

59. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення

про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 29 вересня

2020 року у справі № 378/596/16-ц, провадження № 14-545цс19,

від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, провадження

№ 12-61гс21 (пункт 148)).

60. Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

61. Власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

62. Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

63. Можливість власника реалізувати його право витребувати майно з володіння добросовісного набувача (тобто того, який не знав і не міг знати про те, що набуває майно, яке особа не мала права йому відчужувати) згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі (оплатно, безвідплатно) добросовісний набувач набув це майно у власність.

64. Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

65. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України).

66. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині витребування спірного нерухомого майна на користь держави суди обґрунтовано виходили із того, що позовні вимоги у цій частині підлягають до задоволення. Судові рішення у цій частині не оскаржуються.

67. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із відмовою судів попередніх інстанцій у задоволенні позовних вимог в частині скасування державної реєстрації права приватної власності на спірні об`єкти нерухомого майна з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно.

68. За загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, з якою позивач не перебуває у договірних відносинах, тоді правомірному та ефективному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не вимагається, оскільки не є ефективним способом захисту права власника. Такі висновки узгоджуються також з висновками Великої Палати Верховного Суду, зробленими у постанові від 23 листопада 2021 року у справі

№ 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21).

69. У пункті 74 постанови Великої Палати Верховного Суду

від 22 червня 2021 року справа № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) зазначено, що задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

70. У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19 (провадження № 14-212цс21) Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то ефективним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для відновлення його права. Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

71. З урахуванням викладеного, слід погодитися із правильними висновками судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування державної реєстрації права приватної власності на спірні об`єкти нерухомого майна з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно, оскільки задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав з метою відновлення прав дійсного власника нерухомого майна - держави.

72. Пунктом 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 25 грудня 2015 року № 1127 (зі змінами і доповненнями), передбачено, що для державної реєстрації права власності у разі витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують право власності на таке майно належного власника, крім випадку, коли право власності належного власника було зареєстроване в Державному реєстрі прав.

73. Прокурором не наведено об`єктивних доводів щодо наявності перешкод для реєстрації за державою права власності на спірне нерухоме майно, яке є предметом спору.

74. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в оскарженій частині прийняті без додержання норм матеріального і процесуального права.

75. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які послався прокурор у касаційній скарзі.

76. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

77. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Полтавськоїобласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області

від 11 серпня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду

від 27 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович