Ухвала

від 04.05.2023 по справі 2-3228/11

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-3228/11

Провадження № 6/242/63/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Хацько Н.О., при секретарі судового засідання Клименко А. В., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «БМ Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гроуф капітал факторинг», ОСОБА_1 , про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Українська факторингова компанія» звернулось до Селидівського міського суду Донецької області із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, у виконанні рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 01.11.2011 року по справі № 2-3228/11 з ПАТ «БМ «Банк» на ТОВ «Українська факторингова компанія» відносно ОСОБА_1 . Заява мотивована тим, що рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 01.11.2011 року задоволено позов ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3/1/201207 від 20.12.2007 року. 26.10.2018 року між АТ «БМ Банк» та ТОВ «Гроуф капітал факторинг» укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 261018, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором про надання кредиту № 3/1/201207 від 20.12.2007 року укладеним між ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Гроуф капітал факторинг», яке сплатило згідно до платіжного доручення № 205 від 26.10.2018 року суму 829000,00 грн. 15.02.2022 року між ТОВ «Українська факторингова компанія» та ТОВ «Гроуф капітал факторинг» укладено договір відступлення права вимоги грошових зобов`язань за Кредитними договорами № 15.02/2022_ГКФ, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договорами про надання кредиту № 3/1/201207 від 20.12.2007 року укладеними між ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Українська факторингова компанія». Також було зазначено, що підставою для заміни у зобов`язанні, тобто процесуального правонаступництва, у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони у правовідносинах і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах, отже в даному випадку ТОВ «Гроуф капітал факторинг» вже позбавлено можливості користуватися своїми правами в якості стягувача у виконавчому провадженні, оскільки змінився кредитор у зобов`язанні, та до ТОВ «Українська факторингова компанія» перейшли всі права та обов`язки первісного кредитора. На підставі зазначеного просить замінити стягувача у виконавчому листі, у виконанні рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 01.11.2011 року по справі № 2-3228/11 з ПАТ «БМ Банк» на ТОВ «Українська факторингова компанія» відносно ОСОБА_1 .

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 20.04.2023 року було прийнято до розгляду заяву та призначено розгляд заяви.

Представник заявника ТОВ «Українська факторингова компанія» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Представник заінтересованої особи ПАТ «БМ Банк» в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Представник заінтересованої особи ТОВ «Гроуф капітал факторинг» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи у судове засідання не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Законом України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» від 12.08.2014 року № 1632-VІІ (зі змінами та доповненнями) та розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 27/0/38-14, Селидівському міському суду Донецької області визначено територіальну підсудність справ Ворошиловського районного суду м. Донецька.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 13.06.2019 року частково відновлено втрачене судове провадження по цивільній справі № 2-3228/11 за позовом ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «БМ Банк» про визнання недійсним кредитного договору, додаткового договору та договору іпотеки, в частині повного тексту рішення Ворошиловського районного суду від 01 листопада 2011 року.

Згідно до відновленого рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 01.11.2011 року позовні вимоги ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу задоволено повністю, стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «БМ Банк» суму заборгованості 156714 доларів США 97 центів, стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «БМ Банк» судові витрати в розмірі 1820 грн., у задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «БМ Банк» про визнання недійсним кредитного договору, додаткового договору та договору іпотеки відмовити повністю.

Згідно до копії виконавчого листа № 2-3228/11 виданого 15 лютого 2012 року Ворошиловським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «БМ Банк» суму заборгованості 156714 доларів США 97 центів, виданого на виконання рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 01.11.2011 року у справі № 2-3228/11, стягувачем є ПАТ «БМ Банк».

29.10.2018 року між ТОВ «Гроуф капітал факторинг» та АТ «БМ Банк» укладено договір відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 291018 за умовами якого АТ «БМ Банк» передає а ТОВ «Гроуф капітал факторинг» набуває права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 28.09.2019 року в задоволенні заяви ТОВ «Гроуф капітал факторинг» про заміну стягувача у цивільній справі № 2-3228/11 відмовлено.

15.02.2022 року між ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» та ТОВ «Українська факторингова компанія» було укладено Договір відступлення права вимоги грошових зобов`язань за Кредитними договорами № 15.02/2022_ГКФ, відповідно до якого ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» передає у повному обсязі, а ТОВ «Українська факторингова компанія» приймає у повному обсязі право вимоги, що належить ТОВ «Гроуф Гроуф Капітал» за Кредитними договорами, перелік яких міститься у Реєстрі Боржників, за суму, встановлену в п. 3 цього Договору.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 21.10.2022 року в задоволенні заяви ТОВ «Українська факторингова компанія» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження відмовлено.

Згідно до відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження даних щодо заведення виконавчих проваджень за відомостями боржника та стягувача записів не знайдено.

Відомостей про те, що станом на час звернення до суду ТОВ «Українська факторингова компанія» із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі та на час розгляду заяви на примусовому виконанні перебувають незавершені виконанням виконавчі провадження щодо відповідача (боржника) заявником суду не надано.

Пунктом 1 частини другоїстатті 11 ЦК України, визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першоїстатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбаченихстаттею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зістаттею 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою, другоюстатті 442 ЦПК Україниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Аналогічні приписи містяться у частині п`ятійстатті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

За змістом статей512,514 ЦК України,статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положеньстатті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження №14-197цс21, дійшла висновку про те, що враховуючи завдання виконавчого провадження, як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження №14-197цс21 зазначила, що стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п.2 ч.4ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», п.1 ч.2 ст. 26 Закону №606-ХІV), Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість штучно збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнути законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого часу. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права».

Вказана позиція підтримана 19 жовтня 2022 року Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 2-1105/10, провадження № 61-19386св21.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно достатті 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першоюстатті 18 ЦПК Українивизначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,і за її межами.

У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 389/4348/13-ц (провадження № 61-2344св22) зазначено, що «питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першоюстатті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництвоце перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Таким чином, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір. Отже, процесуальне правонаступництво, передбаченестаттею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Відповідно достатті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу».

Таким чином, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документу, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. До відкриття виконавчого провадження ця особа є стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення, а тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Отже, заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, зокрема після закінчення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, порушує принцип юридичної визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Таким чином, судом встановлено, що на підставі рішення суду позивач (стягувач) ПАТ «БМ Банк» отримав виконавчий документ, проте відомостей щодо пред`явлення чи знаходження виконавчого документа до примусового виконання суду не надано, а питання поновлення пропущеного строку заявником не ставиться, тому суд приходить до висновку, що заява ТОВ «Українська факторингова компанія» задоволенню не підлягає, оскільки така заміна стягувача за відсутності відкритого виконавчого провадження та після закінчення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, порушує принцип юридичної визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. ст. 211, 260, 354, 442 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «БМ Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гроуф капітал факторинг», ОСОБА_1 , про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцятиднів з дня її проголошення.Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали суду.

Суддя Н. О. Хацько