Ухвала

від 01.05.2023 по справі 755/5057/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/5057/23

Провадження №2-з/755/81/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2023 р. м.Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Коваленко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Різунова Р.С. про забезпечення позову, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « ЮГА-ГРУПП» про визнання майнових прав на квартиру та машиномісце,-

в с т а н о в и в:

14.04.2023 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГА ГРУПП» про визнання майнових прав на квартиру та машиномісце, яка 17.04.2023 року передана у провадження судді Коваленко І.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

24 квітня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з повідомлення учасників справи. Сторонам роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Київську міську раду (Київську міську державну адміністрацію) (01044, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, Код ЄДРПОУ 22883141).

27 квітня 2023 року (вх.20326) від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Різунова Р.С. на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮГА-ГРУПП» здійснювати відчуження будь-яким способом майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , кількість кімнат - 3 (три), розташована в осях «1-4» та «Е-К»; загальна площа квартири: 104,1 м?; в житловому будинку (прибудові) до реконструйованого будинку АДРЕСА_2 .

- накласти арешт на майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , кількість кімнат - 3 (три), розташована в осях «1-4» та «Е-К»; загальна площа квартири: 104,1 м?; в житловому будинку (прибудові) до реконструйованого будинку АДРЕСА_2 .

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮГА-ГРУПП» здійснювати відчуження будь-яким способом майнових прав на Машиномісце НОМЕР_1 (розміри машиномісця: 3*6 метрів) в житловому будинку (прибудові) до реконструйованого будинку АДРЕСА_2 .

- накласти арешт на майнові права на Машиномісце НОМЕР_1 (розміри машиномісця: 3*6 метрів) в житловому будинку (прибудові) до реконструйованого будинку АДРЕСА_2 .

Заява обґрунтована тим, що через відсутність поштової адреси в будинку, невиконання пунктів №№2.2, 2.3 Договору про пайову участь у фінансуванні будівництва будинку №06/11-01 від 11.01.2006 та пунктів №№2.2, 3.2.2 Договору про пайову участь у фінансуванні будівництва паркінгу №04/11-01 від 11.01.2006 Позивачка позбавлена можливості провести реєстрацію права власності на належну їй квартиру та машиномісце у відповідності до діючого законодавства, а обов`язок вчинення дій щодо завершення будівництва та вчинення дій щодо присвоєння поштової адреси покладено на Відповідача, який взагалі до Дніпровської РДА м. Києва ще не звертався та протермінував завершення будівництва на 15 років. Оскільки відомості про право власності на вищезазначені майнові права Позивача не винесено до жодного державного реєстру, це надає потенційну можливість Відповідачу здійснити продаж вищезазначених майнових прав третім особам, що унеможливить виконання судового рішення або потребуватиме залучення додаткових відповідачів та співвідповідачів або унеможливить ефективний захист прав позивача.

Суддя, вивчивши доводи поданої заяви та матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006р., №9 постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Забезпечення позову по суті є тимчасовим обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачам вчиняти певні дії.

Згідно частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Особа, яка подає заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно із п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, серед іншого: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Судом враховано, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Так, звертаючись до суду з відповідною заявою, представник Позивача зазначав, що через відсутність поштової адреси в будинку, невиконання пунктів №№2.2, 2.3 Договору про пайову участь у фінансуванні будівництва будинку №06/11-01 від 11.01.2006 та пунктів №№2.2, 3.2.2 Договору про пайову участь у фінансуванні будівництва паркінгу №04/11-01 від 11.01.2006 Позивачка позбавлена можливості провести реєстрацію права власності на належну їй квартиру та машиномісце у відповідності до діючого законодавства, а обов`язок вчинення дій щодо завершення будівництва та вчинення дій щодо присвоєння поштової адреси покладено на Відповідача, який взагалі до Дніпровської РДА м. Києва ще не звертався та протермінував завершення будівництва на 15 років. Оскільки відомості про право власності на вищезазначені майнові права Позивача не винесено до жодного державного реєстру, це надає потенційну можливість Відповідачу здійснити продаж вищезазначених майнових прав третім особам, що унеможливить виконання судового рішення або потребуватиме залучення додаткових відповідачів та співвідповідачів або унеможливить ефективний захист прав позивача.

Шляхом моніторингу сайту Єдиного державного реєстру судових рішень суду стало відомо, що у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018101040000056 від 10.04.2018 року, провадиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

07 березня 2019 р. Дніпровським районним судом м. Києва було постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Руснака Д.О. про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42018101040000056 від 10.04.2018 року.

Як убачається з тексту ухвали суду від 07.03.2019 року, 17.01.2019 постановою слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, відповідно до вимог ст.98 КПК України об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , який належить ТОВ «ЮГА - Групп» та знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером 8000000000:66:222:0001 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Дослідивши матеріали справи та відповідну заяву, суд зазначає, що представником Позивача не надано жодних доказів, які б підтверджували вчинення Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГА ГРУПП» конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, а саме дій, спрямованих на відчуження належних Позивачу майнових прав на нерухоме майно, на яке позивач просить накласти арешт та заборонити Відповідачу здійснювати відчуження будь-яким способом майнових прав Позивача. Окрім того, представником Позивача не надано жодних доказів, які б підтверджували про підготовку Відповідача до вчинення будь-яких реєстраційних дій стосовно цього майна третім особам.

Таким чином, представником позивача не надано жодного доказу на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову про визнання майнових прав на квартиру та машиномісце.

Посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем на даний час певних реальних дій, не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Разом з цим, суд зазначає, що Заявник не виконав вимоги цивільно-процесуального законодавства, зокрема, заявником не внесено пропозицій щодо зустрічного забезпечення, відповідно до вимог статті 154 ЦПК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Різунова Р.С. про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволені заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Різунова Р.С. про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: І.В.Коваленко