Постанова

від 25.10.2007 по справі 16/117-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/117-07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.10.07                                                                                       Справа №16/117-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді  Зубкова Т.П.    , Кагітіна Л.П.  , Яценко О.М.

при секретарі судового засідання: Соколові А.А.

за участю представників:

від прокуратури:  не з'явився

від позивача   – Гнєдаш І.В. (довіреність № 16/77-07 від 02.10.2007 р.);

                        – Масляник Д.М. (довіреність № 175 від 12.02.2007 р.)

від відповідача    – Хмілевська С.Г. (довіреність б/н від 23.10.2007 р.);

                             – Зайцева О.Є. (довіреність б/н від 23.10.2007 р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Малого підприємства «Консул» (с. Іванівка Високопільського району Херсонської області)

на рішення господарського суду Херсонської області від 03.07.2007 р.                              у справі № 16/117-07

за позовом Заступника прокурора Суворовського району м. Херсона в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії «Украгролізінг», від імені якої по дорученню виступає Херсонська філія Національної акціонерної компанії «Украгролізінг» (м. Херсон)

до відповідача Малого підприємства «Консул» (с. Іванівка Високопільського району Херсонської області)

про  стягнення суми,

СУТЬ СПОРУ:

Прокурором  Суворовського району  міста  Херсону    заявлено позов в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії «Украгролізінг», від імені якої по дорученню виступає Херсонська філія Національної акціонерної компанії «Украгролізінг» про  стягнення ( з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог)     з МП «Консул»  131375,17 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу та 163354,78 грн. збитків. Обґрунтовуючи  своє право звернутися до суду із відповідним позовом, прокурор посилається на ст. 121 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р., а також на положення  Закону України «Про фінансовий лізинг» та  умови договору фінансового лізингу, укладеного сторонами  у справі, як на підстави  позовних вимог щодо стягнення заборгованості та збитків ( арк. с. 2, 32).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.07.2007 р. (суддя  Немченко Л.М.)  позов задоволено, стягнуто з МП «Консул»  на користь Херсонської філії НАК «Украгролізинг» 131375,17 грн. основного боргу, 163354,78 грн. збитків, судові витрати покладено на відповідача у справі.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Мале підприємство „Консул” (відповідач у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області  від 03.07.2007 р. у справі  № 16/117-07,  в задоволенні позову відмовити.

Заявник апеляційної скарги вважає, що господарський суд при винесенні рішення невірно застосував норми матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для  справи, дав їм неналежну оцінку, зробив висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи. Зазначає, що суд не з'ясував, чому виконання рішення по іншій справі щодо вилучення техніки так затягнулось, не прийняв до уваги пояснення відповідача щодо наявності вини позивача при вирішенні  цього питання, тому вважає неправомірним  стягнення лізингового платежу, який  нараховано  по березень 2007 року в сумі 131375,17 грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду в частині стягнення    163354,78 грн. збитків, які визначені як різниця між залишковою та експертною оцінкою комбайнів, заявник зазначає, що  представник відповідача не приймав участь у проведенні експертизи, вважає  експертизу необ'єктивною, а  визначену ринкову вартість комбайнів  –  заниженою.

               Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.08.2007 р. апеляційна скарга Малого підприємства „Консул” прийнята до провадження та призначена до розгляду на 07.09.2007  р.  Розгляд справи відкладався на 25.10.2007 р.

           Розпорядженням Першого заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2875 від 24.10.2007 р. справу № 16/117-07 передано на            розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Зубкова Т.П. (доповідач), судді   Кагітіна Л.П., Яценко О.М.

В судовому засіданні представник позивача (Херсонської філії Національної акціонерної компанії „Украгролізінг”) заперечив проти доводів апеляційної скарги, надав письмовий відзив та доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, просить залишити рішення господарського суду Херсонської області від 03.07.2007 р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає апеляційну скаргу безпідставною, а рішення суду таким, що прийняте з дотриманням норм  матеріального та процесуального права.

Прокурор в судове засідання 25.10.2007 р. не з'явився, в судовому засіданні 07.09.2007 р. підтримав доводи позивача, вважає рішення суду законним і обґрунтованим.

           Представник  відповідача (заявника апеляційної скарги)  в судовому засіданні підтримав доводи, викладені  в апеляцій скарзі.

          За клопотанням представників сторін, прокурора апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

          За згодою представників сторін в судовому засіданні  25.10.2007 р. оголошено  вступну та  резолютивну  частини  постанови.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши   пояснення представників сторін,  присутніх у судовому засіданні, думку прокурора, Запорізький апеляційний господарський суд

                                                              ВСТАНОВИВ:

           06.06.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною компанією „Украгролізінг” (лізингодавцем) та Малим підприємством „Консул”  (лізингоодержувачем) укладено договір лізингу  № 21-05-546 фл (надалі – Договір лізингу,  арк. с. 4-8).

           Згідно  п. 1.1 Договору лізингу лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до Договору «Кількість, ціна і вартість Предмета лізингу», за умови сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів, черговість, розмір і строки сплати яких встановлюються графіком сплати лізингових платежів.

Відповідно до пунктів 2.2,  2.3 Договору лізингу  строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між сторонами та постачальником (тристоронній акт), що укладається  у 5 примірниках і є підставою для передачі предмета лізингу. Постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, дата і адреса місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до Договору «Кількість, ціна і вартість Предмета лізингу».

На підставі  додаткового договору  № 1 від 10.08.2005 р. до Договору лізингу та Акта приймання – передачі сільськогосподарської техніки від 06.09.2005 р.  відповідач по справі отримав в лізинг сільськогосподарську техніку – зернозбиральні комбайни КЗС-9-1 «Славутич»  у кількості 2 одиниць (заводські  № № 696 і 698)  вартістю 520 487,00 грн. за один комбайн (з  ПДВ)   на  загальну суму  1 040 974,00 грн., попередня оплата за які  склала  111 592,41 грн.

Порядок оплати лізингових платежів (строки, суму) сторони визначили у відповідному Графіку (арк. с. 9).

02.04.2007 р. державним виконавцем ДВС у Високопільському районі Херсонської області при примусовому виконанні рішення господарського суду Херсонської області від 03.07.2006 р. у справі № 15/132-06 про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати лізингових платежів, що виникла у 2006 році за Договором лізингу, та  вилучення комбайнів (арк. с. 46) було складено  акт вилучення у  боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу (арк. с. 59).

Вимога про стягнення суми чергового лізингового платежу в сумі 131375,17 грн., строк сплати якого, згідно з Графіком, настав 07.03.2007 р., а також збитків, що складаються з різниці між залишковою та експертною вартістю комбайнів, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Колегія судів,  дослідивши  фактичні обставини  справи, проаналізувавши на  їх підставі застосування господарським судом  норм матеріального та процесуального права при  прийнятті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою,  що не підлягає задоволенню  в силу наступного.

Відповідно до приписів ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання  його обов'язку.

Виходячи зі змісту   Договору лізингу,  у даному  договорі  кожна із сторін має певні права і обов'язки  по відношенню до іншої сторони. Так,  лізингодавець  зобов'язався надати в лізинг  сільгосптехніку, а відповідач – прийняти її,  належним чином користуватися,  а також своєчасно і в повному обсязі, відповідно до погодженого з лізінгодавціем графіка,  сплачувати лізингові  платежі (розділи 3, 4  Договору лізингу).

Відповідно до узгодженого сторонами графіку оплати лізингових платежів  07.03.2007 р. настав строк чергового платежу – в сумі 131375,17 грн.

Як свідчать долучені до справи документи, станом на 07.03.2007 р.  зернозбиральні комбайни (предмет лізингу) знаходились у володінні відповідача.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що зобов'язання відповідача щодо виконання умов Договору лізингу в частині сплати лізингових платежів припинились з передбачених законом підстав, не надані такі докази і суду апеляційної інстанції.

Не надано відповідачем і доказів виконання умов Договору лізингу в частині здійснення лізингового платежу,  строк якого відповідно до Графіку сплати лізингових платежів  настав  07.03.2007 р.

У ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

З наведених підстав вимога позивача  про стягнення заборгованості за Договором лізингу в сумі 131375,17 грн. є правомірною, а рішення господарського суду, яким позовні вимоги в цій частині задоволені, законним та обґрунтованим.

     Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання  настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).

Виходячи з приписів ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони при укладенні Договору лізингу обумовили, серед іншого, наступні взаємні права та обов'язки:

Лізингоодержувач (відповідач у справі) зобов'язаний прийняти та належним чином користуватися предметом лізингу, утримувати його  відповідно до погоджених сторонами умов Договору, згідно з якими він був переданий, з урахуванням  фізичного зносу та змін стану предмету лізингу, сумлінно дотримуватися умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, встановлених законодавством і інструкціями виробника (п. 3.1 Договору лізингу);

Лизінгодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, завданих внаслідок його дій або бездіяльності, відповідно до умов Договору (пункт 3.1.3 Договору лізингу).

Виходячи  зі змісту пункту 8.8 Договору лізингу, за несплату на протязі 3 місяців підряд лізингового платежу чи невиконання (неналежного виконання) положень Договору лізингу лізингоодержувачем, останній за власний рахунок невідкладно повертає лізингодавцю предмет лізингу в комплектному стані з урахуванням його нормального ступеня спрацювання на підставі акту повернення Предмету лізингу, а в разі невідповідності нормальному ступеню спрацювання  або його некомплектності, Лізингодавець проводить експертну оцінку предмета лізингу за кошти лізингоодержувача.

Матеріали справи свідчать, що на протязі дії Договору лізингу лізінгоодержувач (відповідач) неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання,  що стало підставою для вилучення у нього предмету лізингу (зернозбиральних комбайнів) за рішенням господарського суду у справі № 15/132-06 ( арк. с. 46).

     В процесі вилучення техніки  фахівець – державний інспектор Держтехнагляду в присутності представника відповідача провів огляд комбайнів і зробив висновок про наявність дефектів, які знайшли своє відображення у відповідних актах технічного огляду від 15.03.2007 р. та в акті вилучення техніки. Зміст наведених документів свідчить про недбале ставлення до експлуатації та зберігання техніки, а саме: техніка не була виставлена на зимове зберігання, не очищена від залишків жниві, має деформації деталей, тріщини та  розриви металу і таке інше ( арк. с. 41, 42, 58, 59).  

       На виконання п. 8.8 Договору лізингу, за заявою  позивача  (Лізингодавця) Херсонською торгово-промисловою палатою було проведено експертну оцінку предмету лізингу – зернозбиральних комбайнів. Згідно висновків  експерта № Вэ – 175 та № Вэ – 175/1 від 23.03.2007 р., копії яких містяться в матеріалах справи (арк. с. 35 – 40), ринкова  вартість комбайна «Славутич»  із заводським № 696 складає 259896,06 грн. (з врахуванням ПДВ), комбайна із заводським № 698  – 252016,52 грн. (з врахуванням  ПДВ).

      За умовами Договору лізингу залишкова вартість  комбайнів  станом на березень 2007 р. становила, відповідно, 337633,70 грн. – комбайна із заводським № 696 та 337633,70 грн. – комбайна із заводським № 698. Отже,  ринкова вартість комбайнів, що були предметом передачі в лізинг за Договором лізингу, згідно з експертною оцінкою, нижче за  їх  залишкову вартість на 163 354,78 грн.

     Різниця між залишковою та ринковою вартістю комбайнів вірно визначена позивачем як збитки, що завдані позивачу відповідачем внаслідок неналежного виконання останнім  умов Договору лізингу.

     З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду   щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині  стягнення з відповідача на користь позивача 163 354,78 грн. збитків.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду  першої інстанції та не приймаються судом до уваги з зазначених в мотивувальній частині постанови  підстав, а також з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент настання строку для здійснення лізінгоодержувачем  чергового лізингового платежу (станом на 07.03.2007 р.)  зернозбиральні комбайни знаходились  у володінні  відповідача  і  його  не було  звільнено  від виконання  обов'язку щодо проведення  платежу згідно з графіком.

Крім того, матеріали справи свідчать, що  відстрочку виконання рішення господарського суду  від 03.07.2006 р. по справі № 15/132-06  стосовно вилучення у відповідача комбайнів  було надано  саме за  клопотанням відповідача. За умовами Договору лізингу (п. 8.8.) саме на лізингоодержувачі   (на відповідачеві)  лежить  обов'язок  невідкладно  (у разі порушення умов Договору лізингу щодо своєчасного здійснення лізингових платежів, що мало місце в правовідносинах між сторонами у справі) за власний рахунок повернути лізингодавцю предмет лізингу в комплектному стані за відповідним актом.

Зазначений обов'язок відповідач не виконав.

Виходячи зі змісту Закону України «Про виконавче провадження» боржник (яким є відповідач у справі) має право добровільно виконати рішення суду, у даному випадку,  повернути комбайни позивачу.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач був позбавлений  можливості здійснити зазначені вище дії та повернути позивачу  зернозбиральні комбайни. Також відповідач не обґрунтував необхідність очікування ним  примусового  виконання  рішення  суду  представниками  державної  виконавчої служби.

Твердження заявника апеляційної скарги  про необ'єктивність висновків експерта щодо ринкової вартості комбайнів «Славутич»  не  засновані ані  на матеріалах справи, ані  на  нормах  чинного законодавства,  тому  колегією суддів до уваги не приймаються.

Експертну оцінку предметів лізингу лізингодавцем проведено відповідно до умов Договору лізингу та приписів закону.  Участь лізінгоодержувача при проведенні експертної оцінки предмету лізингу не передбачена нормами чинного законодавства або умовами Договору лізингу.

Доданий  до апеляційної скарги звіт про експертну оцінку транспортного засобу  не надавався відповідачем  суду першої інстанції і не був предметом розгляду та оцінки при прийнятті господарським судом рішення  по даній справі, тому, виходячи з приписів ст. 101 ГПК України,  він не може  бути прийнятий як доказ при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуюче викладене,  колегія суддів вважає, що господарський суд Херсонської  області вірно застосував норми матеріального і процесуального права  і правильно прийняв рішення про задоволення позову,  правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського  суду немає.

           Колегія суддів погоджується з розподілом судових витрат, зазначених у рішенні господарського суду.

Судові витрати  за апеляційною скаргою покладаються на  заявника апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,  99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу  Малого підприємства «Консул» (с. Іванівка Високопільського району Херсонської області)  на рішення господарського суду Херсонської області від 03.07.2007 р. у справі № 16/117-07  залишити  без  задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 03.07.2007 р.                                             у  справі  № 16/117-07   –  без змін.

     Постанова оформлена відповідно до вимог ст. 84 ГПК України  07.11.2007 р.

Головуючий суддя Зубкова Т.П.

 судді  Зубкова Т.П.  

 Кагітіна Л.П.  Яценко О.М.