Рішення

від 01.05.2023 по справі 308/7314/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7314/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

при секретарі Боті О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

26.06.2019 позивач Перечинська районна кредитна спілка «Тур`я» в особі Голови правління Качко В.С. звернулася до суду через Електронний суд із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 , в якій просила стягнути з останньої заборгованість за договором кредиту-поруки №268/1 від 26.07.2007 в сумі 13893, 91 грн. (відповідно до уточнених позовних вимог від 04.05.2020).

Позовні вимоги мотивовано тим, що 26.07.2007 між Ужгородською філією № 1 Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» та позичальником ОСОБА_2 був укладений договір кредиту-поруки №268/1, згідно з яким отримано кредитні кошти у сумі 20000 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, зі сплатою відсотків за користування ним (річний процент - 45%), терміном на 24 місяців, з 26.07.2007 по 25.07.2009. Зазначено, що згідно з даними карточки платежів по гривневому кредиту за договором кредиту-поруки останній платіж по кредиту був здійснений 28.08.2008 в сумі 1000 грн. Кредитна заборгованість станом на планову дату закриття 25.07.2009 становить 13893, 91 грн., з яких по тілу 9867, 26 грн., по відсотках за користування кредитом 4026, 65 грн. Вказано, що відповідач порушив свої зобов`язання (п. п. 1.1, 2.2, 2.3, договору). Зауважено, що за умовами договору кредиту-поруки (п. 8.1) сторони домовилися про встановлення десятирічного строку позовної давності. Вказано, що позичальник був ознайомлений з умовами договору кредиту-поруки, а саме п. п. 1.3, 2.2., 2.3., 2.4.,3.2., 4.4.-4.5., 5.1, 8.1, згідний з умовами надання кредиту, в яких, зокрема строк позовної давності встановлений тривалістю в десять років, вказані умови підтверджені підписом відповідача на кожному аркуші вищевказаного договору кредиту-поруки і останній отримав примірник даного договору.

Представник позивача подала заяву від 18.04.2023, в якій просила розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги задовольнити. Окрім цього в матеріалах справи наявні заперечення сторони позивача від 10.06.2021 на заяву сторони відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Представник відповідачки адвокат Міщенко О.О. 25.11.2019 подала відзив, за яким просила відмовити в задоволенні позову, зазначила, що відповідачка договору та видаткового касового ордеру не підписувала, а відтак з позивачем договір не укладала, означені документи є підробленими. Цього ж дня подала клопотання про витребування оригіналів кредитного договору та видаткового касового ордеру, а 15.10.2020 про призначення почеркознавчої експертизи. Окрім цього 14.05.2021 адвокат Міщенко О.О. подала заяву.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд приходить до переконання про можливість розгляду справи у відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 КУпАП у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

З договору кредиту-поруки №268/1 від 26.07.2007 видно, що 26.07.2007 між кредитором Ужгородською філією № 1 Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» та позичальником ОСОБА_2 укладено відповідний договір кредиту-поруки на отримання кредиту в сумі 20000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами із розрахунку 45% річних, терміном на 24 місяців, з 26.07.2007 по 25.07.2009.

Умовами договору кредиту-поруки передбачено наступне: за користування кредитом сплачуються відсотки, зазначені в розрахунку із розрахунку 45 % річних, а також інші відсотки у випадках, передбачених договором або законом (п. 1.3); розрахунок зазначається у даному пункті або у додатку «А» до договору (п. 2.3); додаткові відсотки за користування кредитом нараховуються і сплачуються і після закінчення строків, визначених у п. 2.3 договору, у разі, якщо у позичальника існує прострочена заборгованість з відповідного платежу (п. 2.4); зобов`язання за даним договором припиняються після сплати в повному обсязі: додаткових відсотків (у разі настання випадків, визначених договором), відсотків за користування кредитом та повернення суми кредиту (п. 3.2); поручитель поручається перед спілкою за виконання позичальником обов`язків за договором та відповідає перед кредитодавцем за порушення позичальником зобов`язань у повному обсязі солідарно терміном на 10 років з дня укладення договору, але не раніше виконання всіх зобов`язань за ним (п. 5.1); поручитель зобов`язується здійснювати постійний та систематичний контроль за виконанням позичальником зобов`язань за договором (п. 5.2) і має право самостійно виконати зобов`язання позичальника з отриманням у цьому разі права зворотної вимоги до позичальника та звільненням від сплати штрафних санкцій, додаткових відсотків, упущеної вигоди, викликаних невиконанням позичальником своїх зобов`язань, які за цих умов покладаються на позичальника (п. 5.3).

Додатком «А» до договору кредиту-поруки (таблиця розрахунку кредиту) передбачено графік щомісячних платежів, починаючи з 26.08.2007 і, закінчуючи 26.07.2009.

З картки платежів по гривневому кредиту від 23.04.2020 видно, що заборгованість згідно з договором кредиту-поруки №268/1 від 26.07.2007 (розрахунку боргу) станом на планову дату закриття 25.07.2009 становить 13893, 91 грн., з яких по тілу 9867, 26 грн., по відсотках за користування кредитом 4026, 65 грн.

З картки платежів по гривневому кредиту видно, що останній за часом платіж на погашення заборгованості за договором кредиту-поруки здійснено 28.08.2008 в сумі 1000 грн.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 526 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст.1048кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Однак, припис абзацу 2 ч. 1ст. 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 711/6227/14-ц.

Разом з тим в ході судового розгляду сторона відповідача заперечувала факт укладання договору кредиту-поруки №268/1 від 26.07.2007, зазначивши, що не підписувала ані договір, ані видатковий касовий ордер.

27.01.2022 судом постановлено ухвалу, якою постановлено витребувати від Ужгородського районного управління поліції в ГУНП в Закарпатській області оригінал договору кредиту-поруки №268/1 від 26.07.2007, укладеного між Перечинською районною кредитною спілкою «Тур`я» та ОСОБА_2 , а також оригінал видаткового касового ордеру №1275 від 26.07.2007, виданого на ім`я ОСОБА_2 згідно з договору кредиту-поруки №268/1 від 26.07.2007.

Станом на 01.05.2023 сторона позивача не виконала ухвалу суду про витребування доказів, оригінали витребуваних документів надані суду не були.

В силу п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно дост. 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силуст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 3,5,6ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно дост. 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного судочинства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Угодами є вольові акти поведінки людей, при цьому вольовий характер угод виявляється у тому, що сторони, укладаючи угоду, мають намір досягнути певного правового результату. Внутрішнє бажання особи укласти ту чи іншу угоду й тим самим досягнути певного правового результату іменується волею. Однак наявність внутрішньої волі особи недостатньо для укладання угоди. Зовнішнє вираження внутрішнього бажання особи є волевиявлення.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленоюст. 627 ЦК України.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки.

Відповідно до ч. 2ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Належною формою для договору про надання банківських послуг згідно з положеннямист. 1055 ЦК Україниє письмова форма, яка передбачає підписання угоди. Наслідком недодержання письмової форми такого договору є його нікчемність (ч. 1 ст. 218, ч. 2 ст. 1055 ЦК України).

У ч.ч. 1, 2 ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЦПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Як зазначалося вище сторона відповідача заперечує укладення з позивачем договору кредиту-поруки №268/1 від 26.07.2007, стверджує, що не підписувала ані договір, ані видатковий касовий ордер, а відтак представник означеної сторони клопотала про надання вказаного договору в оригіналі. При цьому сторона позивача ухвалу суду про витребування доказів не виконала, витребувані документи суду надані не були. Відтак в силу положень ч. 4 ст. 81 ЦПК України суд визнає обставину невчинення відповідних дій, а саме факт не підписання договору відповідачем, встановленою.

З огляду на вказане, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки немає правових підстав для покладення на відповідача відповідальності за договором, який таким не підписувався.

Відповідно до ч. 1ст. 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ізст.141ЦПК Українисудовийзбір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Зважаючи на те, що при зверненні до суду судовий збір Перечинською районною кредитною спілкою «Тур`я» не сплачено, ухвалою суду від 19.07.2019 сплату такого відстрочено до ухвалення судового рішення, суд вважає за необхідне витрати із сплати судового збору в сумі, яка підлягала сплаті при зверненні до суду з розглядуваним позовом, стягнути з позивача на користь держави.

Адвокат Міщенко О.О. 14.05.2021 подала заяву про застосування строків давності, 10.06.2021 представник позивача ОСОБА_3 подала заперечення на означену заяву.

Згідно зіст. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК Українисплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 509/3589/16-ц вказано, що сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови в позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог банку до відповідача з огляду на їх необґрунтованість, застосування наслідків спливу позовної давності в розглядуваному випадку не є виправданим.

Керуючись ст.ст. 13,76,81,89,141,223,258,263-265,273,280-284,289,354,355 ЦПК України, ст.ст. 509,526,554,610-612,625,629,1048-1050,1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за договором кредиту-поруки №268/1 від 26.07.2007 залишити без задоволення.

Стягнути з Перечинської районної кредитної спілки «Тур`я» (код ЄДРПОУ 25438482, місцезнаходження м. Ужгород, вул. Фединця, 62) на користь держави 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривню судового збору.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення доЗакарпатського апеляційногосуду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов