Постанова

від 04.05.2023 по справі 577/3009/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року м.Суми

Справа №577/3009/22

Номер провадження 22-ц/816/441/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І.

з участю секретаря судового засідання Назарової О.М.,

учасники справи:

позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач Конотопська міська рада,

треті особи приватний нотаріус Конотопського районного нотаріального округу Сумської області Ничвидюк Ніна Андріївна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ральченко Карина Юріївна, Конотопський автогаражний кооператив № 5,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 нарішення Конотопськогоміськрайонного судуСумської областівід 04січня 2023рокув складі судді Семенюк І.М., ухвалене в м. Конотоп,

в с т а н о в и в:

01.09.2022 року позивачі звернулися до суду із позовом в якому просять:

- визнати за ОСОБА_1 , як за спадкоємцем за законом після померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частку гаражу за № 376А, 421А в кооперативі гаражів за АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_2 , як за спадкоємцем за законом після померлого ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/4 частку гаражу за № 376А, 421А в кооперативі гаражів за АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_3 , як за спадкоємцем за законом після померлого ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/4 частку гаражу за № 376А, 421А в кооперативі гаражів за АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивували тим, що рішенням правління автогаражного кооперативу № 5 (протокол № 6 від 07.07.2011) ОСОБА_6 було виділено земельну ділянку для будівництва гаража № НОМЕР_1 , ОСОБА_4 - земельну ділянку для будівництва гаража № НОМЕР_2 , останні на виділених земельних ділянках побудували один гараж, однак документально належним чином його не оформили. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після її смерті відкрилась спадщина, яку прийняв її син позивач ОСОБА_1 , у встановлений строк звернувшись до нотаріуса з відповідною заявою. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 , спадщину після якого прийняв брат померлого ОСОБА_5 , звернувшись до нотаріуса у встановлений законом строк. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, спадщину після якого прийняли його дружина позивач ОСОБА_2 та його син позивач ОСОБА_3 . Бажаючи належним чином оформити спадщину у вигляді гаражу за № 376А, 421А в кооперативі гаражів за АДРЕСА_1 після померлих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , спадкоємці, кожен окремо, звернулися до нотаріусів, однак у вчиненні нотаріальних дій їм було відмовлено через відсутність правовстановлюючого документа на вказане спадкове майно. Отримати правовстановлюючий документ на нерухоме майно та зареєструвати його на померлих власників немає можливості у зв`язку з припиненням їх цивільної правоздатності внаслідок смерті. Отже, відсутність правовстановлюючого документу у спадкодавців на вказаний гараж є перешкодою в нотаріальному оформленні спадщини на вказане спадкове майно, у зв`язку з чимпозивачі вимушені звернутися до суду.

Посилаючись на вказані обставини, просять позов задовольнити.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04 січня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в задоволенні їх позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи не встановлено, що за життя спадкодавці ОСОБА_4 та ОСОБА_6 набули у власність гараж, № 376А, 421А, що знаходиться у гаражному кооперативі № 5 по АДРЕСА_2 , та що вони були власниками земельних ділянок, на якій розташований гараж, а тому приміщення гаражу не підлягає спадкуванню в розумінні ст. 1218 ЦК України.

В апеляційній скарзі позивачі посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивують тим, що при наявності документів про відведення земельних ділянок під забудову, в даному випадку під забудову гаражу, таке будівництво не є самочинним, а тому, на їх думку, можна визнати право власності на гараж в порядку спадкування за законом.

Зазначають, що на підтвердження належності спадкодавцям спірного гаражу та виділеної земельної ділянки під забудову гаражу суду були надані відповідні копії довідок, проте суд їх належним чином не дослідив.

Наголошують на тому, що гараж знаходиться у задовільному стані, аварійна ситуація відсутня, існуюче розташування гаража відповідає санітарним нормам та вимогам щодо забезпечення пожежної безпеки, що підтверджується довідкою-характеристикою об`єкту нерухомого майна.

Від позивачів надійшли заяви, в яких просять справу розглядати без їх участі, вимоги апеляційної скарги підтримують та просять задовольнити в повному обсязі.

Від Конотопської міської ради надійшла заява, в якій просять справу розглянути без участі їх представника, проти задоволення вимог позову не заперечують.

Від третьої особи приватного нотаріуса Конотопського районного нотаріального округу Сумської області Ничвидюк Н.А. надійшла заява, в якій просить справу розглядати без її участі, при розгляді справи покладається на розсуд суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно довідки, виданої за підписом голови правління АГК № 5 від 13.08.2019 за № 33, ОСОБА_6 мав гараж № НОМЕР_1 розміром 6х4 кв.м. у гаражному кооперативі №5 по АДРЕСА_2 на підставі рішення правління АГК №5 протокол № 6 від 07.07.2011 року про виділення земельної ділянки для будівництва гаража, був членом кооперативу ( а.с. 21).

Відповідно до довідки, виданої за підписом голови правління АГК № 5 від 13.08.2019 за № 34, ОСОБА_4 мала гараж № НОМЕР_2 розміром 6х4 кв.м. у гаражному кооперативі №5 по АДРЕСА_2 на підставі рішення правління АГК №5 протокол № 6 від 07.07.2011 року про виділення земельної ділянки для будівництва гаража, була членом кооперативу ( а.с. 22).

Отже представленими довідками доводиться, що земельна ділянка надавалася саме гаражному кооперативі №5 по АДРЕСА_2 під будівництво індивідуальних гаражів членами цього гаражного кооперативу і померлим ОСОБА_6 і ОСОБА_4 було виділено окремі гаражні місця за №421А і № НОМЕР_2 , на яких останні за життя побудували одну будівлю гаражу.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 24), а ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.27).

Після померлої ОСОБА_4 спадщину прийняв її син ОСОБА_1 ( а.с. 28, 29).

Після померлого ОСОБА_6 спадщину прийняв його брат ОСОБА_5 ( а.с.30-32).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 26).

Після померлого ОСОБА_5 відкрилась спадщина, що підтверджується витягом зі спадкового реєстру № 60215642 від 18.05.2020 року, його спадкоємцями є дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 ( а.с.33).

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ральченко К.Ю. 03 грудня 2021 року, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку гаражу за № 376А, 421А в кооперативі гаражів за АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , тобто по 1/4 частці в праві власності кожному, оскільки спадкоємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надані правовстановлюючі документи, що посвідчують право власності спадкодавця на це майно ( а.с.34).

Відповідно до відповіді приватного нотаріуса Конотопського районного нотаріального округу Сумської області Ничвидюк Н.А.,оскільки ОСОБА_1 не надано документів, які підтверджують право власності померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 його матері ОСОБА_4 на гараж за №№ НОМЕР_2 , 421а в кооперативі гаражів № 5 м. Конотоп Сумської області, а також враховуючи, що інформація про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня, тому видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку гаражу за № 376а, 421а в кооперативі гаражів № 5 м. Конотоп Конотопського району Сумської області є неможливим. Для вирішення питання про визнання права власності на 1/2 частку гаража було рекомендовано звернутися до суду (а.с. 35).

З довідки-характеристики КП Конотопське МБТІ від 22 жовтня 2021 року вбачається, що право власності на гараж № НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , розташований в кооперативі гаражів за АДРЕСА_1 , не зареєстровано, гараж побудовано без дозвільних документів (а.с.39).

28 жовтня 2021 року на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виготовлений технічний паспорт на гараж № НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , розташований в кооперативі гаражів за АДРЕСА_1 , з якого вбачається, що гараж побудований без дозвільних документів. ( а.с.36-38).

Відповідно достатті 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зістаттею 1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (стаття 1218 ЦК України).

За змістомстатті 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

За загальним правиломстатті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 331 ЦК Українирегулює питання набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва: право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Частинами 1-5 ст. 376 ЦК України в редакції станом на липень 2011 року житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власностіна самочиннозбудоване нерухомемайно можебути за рішеннямсуду визнанеза особою, яказдійснила самочиннебудівництво наземельній ділянці,що небула їйвідведена дляцієї мети, за умовинадання земельноїділянки увстановленому порядкуособі підуже збудованенерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Ураховуючи те, що за змістом статей316,317 ЦК Україниправо власності це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але у межах, передбачених законом, здійснення особою самочинного будівництва відповідно до частини другоїстатті 376 ЦК Українине породжує в неї права власності на таке майно, відтак виключає це майно із цивільного обороту.

Частиною третьоюстатті 331 ЦК Українивизначено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Не набувають такого права і спадкоємці цих осіб.

Самочинне будівництво не може входити до складу спадщини, а отже не підлягає легалізації через правову процедуру спадкування.

Право власності на об`єкти самочинного будівництва може бути визнано за спадкоємцем, що має право вимагати визнання такого права, виключно за умови наявності документів про право власності на землю або про право користування земельною ділянкою, що видані на ім`я спадкодавця або спадкоємця, та актів введення будівлі в експлуатацію, якщо їх наявність необхідна відповідно до вимог законодавства, чинного на час завершення будівництва.

Отже, якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт; право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.

Таким чином, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.

Стаття 328 ЦК Українипередбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно дост.19-1Закону України«Про кооперацію»,2003року членжитлово-будівельного,дачно-будівельного,гаражно-будівельного,житлового,дачного,гаражного чиіншого відповідногокооперативу маєправо володіння,користування,а зазгодою кооперативу-і розпоряджанняквартирою,дачею,гаражем,іншою будівлею,спорудою абоприміщенням кооперативу,якщо вінне викупивце майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Однак, матеріалами справи не підтверджується, що у померлих членів гаражного гаражному кооперативу № НОМЕР_3 по АДРЕСА_2 ОСОБА_6 і ОСОБА_4 за життя виникло і зареєстровано у встановленому законом порядку право власності на збудовану будівлю гаражу.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги.

В даній справі позивачі звернулися до суду з вимогами про визнання права власності на гараж в порядку спадкування за законом, мотивуючи свої вимоги тим, що за життя спадкодавці ОСОБА_6 та ОСОБА_4 побудували один гараж № НОМЕР_2 , НОМЕР_1 в кооперативі гаражів за АДРЕСА_1 на земельних ділянках, виділених їм рішенням правління АГК № 5 для будівництва гаражів №№ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , проте за життя документально його не оформили.

З матеріалів справи вбачається, що спірний гараж було побудовано у 2012 році без дозвільних документів, тобто відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України даний гараж є об`єктом самочинного будівництва.

За життя спадкодавці ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не набули у власність спірний гараж та не були власниками земельних ділянок на яких він розташований, отже самочинно побудований гараж не увійшов до спадкової маси після їх смерті, відповідно відсутні підстави для визнання за позивачами права власності на вказаний гараж в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , а твердження скаржників, що гараж не є об`єктом самочинного будівництва, є помилковими.

Колегія суддів зауважує, що оскільки відповідно до ст.13 Закону України «Про кооперацію» членство в кооперативі припиняється у разі смерті члена кооперативу - фізичної особи, то спадкоємці померлого члена кооперативу не позбавлені права порушити питання про прийняття їх до членів кооперативу і у разі прийняття, скористатися правом передбачений у ст. 19-1 цього Закону.

Доводи апеляційної скарги, що гараж знаходиться у задовільному стані та, що існуюче розташування гаража відповідає санітарним нормам та вимогам щодо забезпечення пожежної безпеки, на правильність висновків суду не впливає.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов`язує можливість прийняття судового рішення про скасування оскарженого рішення суду.

Відтак,на думкуколегії суддів, судпершої інстанції,розглядаючи спір,правильно визначивхарактер спірнихправовідносин танорми права,які підлягаютьзастосуванню,повно тавсебічно дослідивнаявні усправі доказиі давїм належнуоцінку іухвалив законней обґрунтованесудове рішення,яке відповідаєвимогам матеріальногота процесуальногоправа.

Оскільки ціна позову становить 110 493 грн, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є справою незначної складності, тому судове рішення у даній справі відповідно до п. 2) ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття ікасаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - С. С. Ткачук

Судді: О. Ю. Кононенко

О. І. Собина