Постанова

від 01.05.2023 по справі 678/1159/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 678/1159/22

Провадження № 22-ц/4820/769/23

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., ТалалайО.І.

секретар судового засідання Цугель А.О.

за участю прокурора Скрипнюк А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №678/1159/22 за позовом Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Меджибізької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 23 січня 2023 року (суддя Цибульський Д.В.),

Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У жовтня 2022 року керівник Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Меджибізької селищної ради Хмельницької області звернувся до суду з позовом до Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначалось, що при вивченні питання законності надання земельних ділянок комунальної власності встановлено, що з метою сприяння виконанню розпорядження КМУ від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» 08.02.2018 між Меджибізької селищної радою (об`єднаною територіальною громадою) та Головним управлінням Державного земельного кадастру у Хмельницькій області підписано Меморандум про співпрацю щодо передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад.

На виконання рішення 42 сесії сьомого скликання Меджибізької селищної ради від 14.02.2018 №1-42/2018 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Меджибізька селищна рада звернулась з клопотанням до Головного управління Державного земельного кадастру у Хмельницькій області щодо передачі у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.

В подальшому, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру прийнято наказ від 15.03.2018 №45 та Хмельницькою регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» розроблену технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Летичівського району Хмельницької області. Висновком про розгляд технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Головним управлінням ДГК у Хмельницькій області від 12.04.2018 №11 погоджено вказану технічну документацію.

Технічна документація пройшла обов`язкову державну експертизу відповідно до Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (висновок державної експертизи землевпорядної документації від 16.04.2018 №669-18).

19.04.2018 земельна ділянка кадастровий номер 6823081200:09:008:0010, загальною площею 51,6184 га, зареєстрована в Державному земельному кадастрі, цільове призначення 17.00 землі резервного фонду, категорія земель землі сільськогосподарського призначення.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-3358-СГ від 06.06.2018 та актом приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06.06.2018 передано Меджибізькій селищній раді Меджибізької селищної об`єднаної територіальної громади Летичівського району Хмельницької області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3064,1068 га, які розташовані (за межами населених пунктів) на території Меджибізької селищної об`єднаної територіальної громади Летичівського району Хмельницької області, зокрема і земельну ділянку, кадастровий номер 6823081200:09:008:0010, загальною площею 51,6184 га.

В результаті поділу земельної ділянки, кадастровий номер 6823081200:09:008:0010, загальною площею 51,6184 га. була сформована в т.ч. земельна ділянка, площею 2 га, кадастровий номер 6823081200:09:008:0012, відомості про яку 13.10.2020 внесено до Державного земельного кадастру.

За наслідками розгляду заяви від 15.10.2020 ОСОБА_2 наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-12413-СГ від 15.10.2020 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, змінено вид цільового призначення земельної ділянки з «земель резервного фонду» на вид «для ведення особистого селянського господарства» та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 6823081200:09:008:0012, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, яка розташована за межами населених пунктів Меджибізької селищної ради Летичівського району Хмельницької області. Право власності останнім на земельну ділянку зареєстровано 28.12.2020.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 11.01.2021 ОСОБА_2 продав вказану земельну ділянку ОСОБА_1 .

Однак, згідно листа Меджибізької селищної ради від 09.11.2021 №1451/02-20/2021 селищною радою не здійснювалось жодного погодження на надання Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області у власність земельної ділянки за кадастровим номером 6823081200:09:008:0012 площею 2 га, яку передано у власність ОСОБА_2 .

Враховуючи те, що ОСОБА_2 з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 6823081200:09:008:0012, звернувся після передачі земельної ділянки, площею 51,6184 га, кадастровий номер 6823081200:09:008:0010, в комунальну власність Меджибізької селищної ради, тому вказана земельна ділянка була передана ГУ ДГК у Хмельницькій області Процкову А.В. всупереч закону.

Отже, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, достовірно знаючи про те, що земельна ділянка, кадастровий номер 6823081200:09:008:0010, загально площею 51,6184 га, в результаті поділу якої сформована і земельна ділянка, площею 2 га, кадастровий номер 6823081200:09:008:0012, була передана у комунальну власність Меджибізькій селищній раді, незаконно розпорядилось спірною земельною ділянкою. В даному випадку, органом уповноваженим державою здійснювати повноваження щодо розпорядження землями на вказаній території є Меджибізька селищна рада.

З огляду на вищевикладене, прокурор просив суд визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-12413-СГ від 15.10.2020, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 6823081200:09:008:0012, яка розташована за межами населених пунктів Меджибізької селищної ради на території Меджибізької селищної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області. Витребувати у ОСОБА_1 на користь держави в особі Меджибізької селищної ради, земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 6823081200:09:008:0012, яка розташована за межами населених пунктів Меджибізької селищної ради Меджибізької територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області.

Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 23 січня 2023 року позов задоволено. Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-12413-СГ від 15.10.2020, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 , земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 6823081200:09:008:0012, що знаходиться за межами населених пунктів Меджибізької селищної ради на території Меджибізької селищної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області. Витребувано у ОСОБА_1 на користь держави в особі Меджибізької селищної ради земельну ділянку, кадастровий номер 6823081200:09:008:0012, площею 2,0000 га, що знаходиться за межами населених пунктів Меджибізької селищної ради на території Меджибізької селищної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , солідарно з кожного на користь Хмельницької обласної прокуратури судові витрати в сумі 6202 (шість тисяч двісті дві) гривні 50 коп.

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 не погоджуєтьсяз рішеннямсуду першоїінстанції,просить йогоскасувати таухвалити новесудове рішенняпро відмовув задоволенні позовних вимог. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків викладених у рішенні суду обставинам справи. Зазначає, що Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області дотримано усі вимоги чинного законодавства, оскільки до повноважень саме цього державного органу належить надання дозволів на розробку проектів землеустрою, їх погодження, та надання у власність земельної ділянки. Вважає, що Головне управління Держгеокадастру в Хмельницький області в межах своїх повноважень прийняло законне рішення про надання у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, а тому земельна ділянки вибула з володіння власника в законний спосіб.

Крім того, посилається на те, що у матеріалах справи відсутні докази того, що спірна земельна ділянка, що перебуває у власності ОСОБА_1 , відносилась до земель комунальної форми власності і що власником спірної земельної ділянки є Меджибізька селищна рада.

Вказує на помилковість висновку суду щодо того, що ОСОБА_2 використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації земельних ділянок для даного виду використання, оскільки не доведено, що ОСОБА_3 використав своє право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність.

Вважає, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11.01.2021, укладеного з ОСОБА_2 , правомірно набула у власність спірну земельну ділянку, і вона не може нести відповідальність за порушення органами державної влади своїх обов`язків через їх неналежне виконання.

Керівник Летичівської окружної прокуратури подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішенні суду першої інстанції без змін. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Зазначає, що враховуючи те, що ОСОБА_2 з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою (15.09.2020) та заявою про затвердження проекту землеустрою (15.10.2020) щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 6823081200:09:008:0012, площею 2,0000 га (сформована із земельної ділянки 6823081200:09:008:0010) звернувся до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області після передачі земельної ділянки, кадастровий номер 6823081200:09:008:0010, загальною площею 51,6184 га, в комунальну власність Меджибізької селищної ради (наказ від 06.06.2018 No22- 3358-СГ, акт приймання-передачі від 06.06.2018), тому спірна земельна ділянка була передана ОСОБА_2 всупереч вимогам закону. Вказує, що Меджибізька селищна рада, фактично з 06.06.2018 набула право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6823081200:09:008:0010, а невчинення Меджибізькою селищною радою реєстраційних дій, які засвідчують право власності на земельну ділянку, не свідчать про відсутність права власності на спірну земельну ділянку, оскільки останнє виникло на підставі Закону, а державна реєстрація прав є лише засвідченням державою вже набутого права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Зазначає, що у позові прокурором не зазначались відомості щодо використання раніше ОСОБА_2 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, та докази вказаного до суду не подавались.

Посилається на те, що оскільки спірна земельна ділянка вибула з володіння власника Меджибізької селищної ради не за її волею, а внаслідок прийняття незаконного наказу органом виконавчої влади, тому наявні всі правові підстави для витребування вказаної земельної ділянки від добросовісного набувача ОСОБА_1 в порядку ст.388 ЦК України.

У відзиві Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області підтримує апеляційну скаргу ОСОБА_1 та вважає її такою, що підлягає задоволенню.

В судовому засіданні прокурор Скрипнюк А.В. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Разом з тим, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-12413-СГ від 15.10.2020 не відповідає вищевказаним вимогам закону.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-12413-СГ від 15.10.2020, суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні функцій із розпорядження землями, зокрема здійснюючи розгляд заяви ОСОБА_2 про передачу спірної земельної ділянки у власність, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, проігнорувало, що спірна земельна ділянка передана Меджибізькій селищній раді Хмельницької області, та незаконно, порушуючи встановлений законом порядок передачі у власність громадянам земельних ділянок та право територіальної громади на розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, передало ОСОБА_2 спірну земельну ділянку, що є підставою для визнання наказу недійсним.

Проте, з такими висновком суду першої інстанції не можна погодитись з таких підстав.

Встановлено, що з метою сприяння виконанню розпорядження КМУ від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) 08.02.2018 між Меджибізької селищної радою (об`єднаною територіальною громадою) та Головним управлінням Державного земельного кадастру у Хмельницькій області підписано Меморандум про співпрацю щодо передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад, відповідно до якого сторони домовились щодо основних вимог та підходів що застосовуватимуться при здійсненні заходів щодо передачі у комунальну власність Меджибізької об`єднаної територіальної громади земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (а.с. 165-166 т. 1).

На виконання рішення сорок другої позачергової сесії сьомого скликання Меджибізької селищної ради №1-42/2018 від 14.02.2018 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Меджибізька селищна рада звернулася з клопотанням №152 від 14.02.2018 до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо передачі у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 3636,9978 га (а.с. 162-164 т. 1).

15.03.2018 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) прийнято наказ №45 та Хмельницькою регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Летичівського району Хмельницької області. Висновком про розгляд технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №11 від 12.04.2018 погоджено вказану технічну документацію, Технічна документація пройшла обов`язкову державну експертизу відповідно доЗакону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»(висновок державної експертизи землевпорядної документації №669-18 від 16.04.2018 (а.с. 173 т. 1).

Вказану технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації затверджено наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-2590-СГ від 20.04.2018 (а.с. 174 т. 1).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру №НВ-6806389402018 стосовно земельної ділянки, кадастровий номер 6823081200:09:008:0010, загальною площею 51,6184 га, відділом у Летичівському районі Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 19.04.2018 на підставі документації із землеустрою здійснено державну реєстрацію вказаної земельної ділянки. Цільове призначення - 17.00 землі резервного фонду. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення (а.с. 26 т. 1).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-3358-СГ від 06.06.2018 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», передано Меджибізькій селищній раді Меджибізької селищної об?єднаної територіальної громади Летичівського району Хмельницької області, у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3064,1068 га, які розташовані (за межами населених пунктів) на території Меджибізької селищної об`єднаної територіальної громади Летичівського району Хмельницької області (а.с. 74 т.1).

Відповідно до акта приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06.06.2018, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області передає із державної власності, а Меджибізька селищна рада Меджибізької селищної об`єднаної територіальної громади приймає у комунальну власність Меджибізької селищної ради Меджибізької селищної об?єднаної територіальної громади Летичівського району Хмельницької області, земельні ділянки згідно з додатком (а.с. 87-92 т.1).

Згідно з додатком до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-3358-СГ від 06.06.2018, в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які передаються у комунальну власність входить і земельна ділянка, кадастровий номер 6823081200:09:008:0010, загальною площею 51,6184 га (а.с.84 т.1).

З листа Меджибізької селищної ради Хмельницької області від 01.10.2020, адресованого ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області вбачається, що при здійсненні реєстрації права власності на земельні ділянки передані у комунальну власність Меджибізькій селищній раді Меджибізької об`єднаної територіальної громади Летичівського району Хмельницької області, відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-3358 від 06.06.2018, державний реєстратор відмовив у державній реєстрації прав та їх обтяжень в зв`язку із розбіжностями в додатку до наказу та відомостями отриманими з Державного земельного кадастру, а саме: щодо запису під порядковим №206 зазначено земельну ділянку кадастровий номер 6823081200:09:008:0010, площею 51,6184 га, цільове призначення 16.00 (землі запасу), а відповідно даних ДЗК цільове призначення 17.00 (землі резервного фонду), тому Меджибізька селищна рада Хмельницької області, просила внести відповідні зміни в додаток до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-3358-СГ від 06.06.2018 (а.с.167 т. 1).

Відповідно до відповіді ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №18-22-03-5290/2-20 від 30.10.2020, внести зміни до наказу №22-3358-СГ від 06.06.2018 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6823081200:09:008:0010, площею 51,6184 га, неможливо, у зв`язку з відсутністю відомостей про земельну ділянку у державному у кадастрі. Разом з тим вказали, що Меджибізькою селищною радою Хмельницької області відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6823081200:09:008:0010, протягом двох років не було вжито заходів щодо реєстрації права комунальної власності на зазначену земельну ділянку, та згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначена земельна ділянка відноситься до державної власності (а.с. 170 т. 1).

15.09.2020 ОСОБА_2 звернувся з заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (01.03.) яка розташована на території Голосківської сільської ради Летичівського району Хмельницької області (а.с. 36 т.1)

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-11591-СГ від 24.09.2020 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення; місце розташування об?єкта землеустрою: із земельної ділянки, кадастровий номер 6823081200:09:008:0010, яка розташована за межами населених пунктів Голосківської сільської ради Летичівського району Хмельницької області; орієнтовний розмір земельної ділянки - 2,0 га (а.в.38 т.1).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-12413-СГ від 15.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення земельної ділянки з «землі резервного фонду» на вид «для ведення особистого селянського господарства». Надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, плошею 2,0000 га, кадастровий номер 6823081200:09:008:0012, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності розташованих за межами населених пунктів Голосківської сільської ради Летичівського району Хмельницької області (а.с.40 т.1).

На підставі вказаного наказу 28.12.2020 зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 2,0000 га, кадастровий номер 6823081200:09:008:0012 (а.с.22-23 т.1)

На підставі договору купівлі-продажу від 11.01.2021 №9 ОСОБА_2 вказану земельну ділянку, кадастровий номер 6823081200:09:008:0012, продав відповідачці ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.22-23 т.1).

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ефективним способом захисту права власності (речового права) вважається вимога про витребування земельної ділянки з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України. На цьому, зокрема, наголошено у пункті 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, провадження № 14-2цс21.

У пункті 72 постанови від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, провадження №14-2цс21, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника, включаючи право володіння.

У той же час для витребування нерухомого майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

У даній справі, задоволення позовних вимог про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру від №22-12413-СГ від 15.10.2020 не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування або розпорядження спірною земельною ділянкою, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів судового захисту.

Виходячи з обставин справи, належним способом захисту прав позивача є вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння, якщо позивач був позбавлений права володіння (користування) земельною ділянкою, які і були заявлені разом з даними позовними вимогами.

Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

З огляду на викладене, обрання прокурором неефективного способу захисту прав в частині визнання недійсним наказу ГУ ДГК у Хмельницькій області №22-12413-СГ від 15.10.2020 є самостійною підставою для відмови у позову в цій частині.

За таких обставин, рішення суду в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним наказу Головного управління ДГК у Хмельницькій області №22-12413-СГ від 15.10.2020 підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні таких позовних вимог.

Частиною 5 ст. 83 ЗК України визначено, що територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:

а) передачі їм земель державної власності;

б) відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;

в) прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;

г) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЗК України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Згідно з розпорядженням КМУ від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» (чинного на час виникнення спірних правовідносин), на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 1 лютого 2018 року покладено обов`язок забезпечити: формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно ізстаттею 117Земельного кодексу України; здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно ізстаттею 26Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Указом Президента від 15.10.2020 №449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», передбачено продовження реформ у сфері земельних відносин, створення умов для реалізації прав громадян України і територіальних громад у цій сфері та визначено низку завдань для уряду.

При цьому, слід зазначити, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є, перш за все, встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі№ 911/3594/17. А тому, доводи апеляційної скарги про те, що Меджибізька селищна рада Меджибізької об`єднаної територіальної громади не набула в комунальну власність земельну ділянку є безпідставними.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Отже, здійснюючи розгляд заяви ОСОБА_2 про передачу спірної земельної ділянки у власність, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, проігнорувало той факт, що спірна земельна ділянка була раніше передана у комунальну власність Меджибізькій селищній раді Меджибізької селищної об`єднаної територіальної громади і право на розпорядження землями комунальної власності належить саме Меджибізькій селищній раді, а не управлінню.

В силу ч. 1 ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до незаконно володіючої цим майном особи (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно в добросовісного набувача.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. І для такого витребування оспорювання ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту прав власника.

Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна, державного акту на право власності не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без пред`явлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване.

З урахуванням наведених вимог закону і встановлених фактичних обставин справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки ОСОБА_2 , всупереч вимогам закону отримав у власність земельну ділянку, кадастровий номер 6823081200:09:008:0012, і не мав права відчужувати її ОСОБА_1 , тому ця ділянка вибула із земель комунальної власності поза волею належного розпорядника і позовні вимоги щодо її витребування від добросовісного набувача є обґрунтованими та доведеними.

Помилковим є посилання суду на те, що ОСОБА_2 використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації земельних ділянок для даного виду використання, оскільки прокурор вказаними обставинами не обґрунтовував позов, однак це не призвело до неправильного вирішення справи в частині вирішення позовних вимог про витребування земельної ділянки.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про витребування на користь Меджибізької селищної ради земельної ділянки ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Витребування спірної земельної ділянки з володіння відповідача відповідає критерію законності: воно здійснюється на підставі норми статті 388 ЦК України у зв`язку з порушенням органом виконавчої влади вимог чинного законодавства, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що при вирішенні спору не додержано принципу «належного урядування» при втручанні держави в право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

У пункті 71 рішення у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Принцип «належного урядування» не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна, в тому числі й земельних ділянок, на користь держави, якщо майно вибуло з власності держави в незаконний спосіб, а передбачає критерії, які слід з`ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави в право на мирне володіння майном. Додержання принципу «належного урядування» оцінюється одночасно з додержанням принципу «пропорційності».

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

У справі, яка переглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в особі селищної ради в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Так, Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статей 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної власності.

Прийняття рішення про передачу земель комунальної власності в приватну власність із земель комунальної власності позбавляє територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної/виконавчої влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади, на підставі якого земельна ділянка вибула з комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

У справі установлено, що ОСОБА_2 незаконно набув у власність земельну ділянку та відчужив її за договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі частини 1 статті 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір в сумі 3101 грн 25 коп. ((4912+1240,5) : 2), та з Хмельницької обласної прокуратури на користь на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 3721 грн 50 коп. (сплачений при подачі апеляційної скарги) (7443:2), пропорційно розміру позовних вимог у задоволенні яких відмовлено.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 23 січня 2023 року в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-12413-СГ від 15.10.2020 та в частині вирішення питання про розподіл судових витрат скасувати та ухвалити в цих частинах нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури 3101 грн 25 коп. судового збору.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 3721 грн 50 коп. судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 травня 2023 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай