Рішення

від 10.04.2023 по справі 910/12610/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.04.2023 Справа № 910/12610/22

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофарма Плазма"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/12610/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофарма Плазма"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюміній Технолоджи"

про стягнення 2 360 150,68 грн

Суддя Удалова О.Г.

Секретар судового засідання Бенчук О.О.

Представники сторін:

від позивача Карапетян А.Р.

від відповідача Іваненко М.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біофарма Плазма" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюміній Технолоджи" (далі - відповідач) про стягнення 2 360 150,68 грн, з яких 1 057 000,00 грн - штраф та 1 303 150,68 грн - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду № П-24/05/2021 від 24.05.2021 в частині своєчасного виконання робіт у встановлений таким договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 відкрито провадження у справі № 910/12610/22, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 22.12.2022, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 позов задоволено повністю.

24.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофарма Плазма" надійшла заява про ухвалення рішення про розподіл судових витрат (здана до відправлення відділенню зв`язку 21.03.2023), в якій останній просить суд стягнути з відповідача у даній справі витрати на правничу допомогу в розмірі 105 000,00 грн.

Ухвалою суду від 29.03.2023 розгляд вказаної заяви позивача призначено в судовому засіданні на 10.04.2023, а також запропоновано відповідачу надати письмові пояснення, заперечення по суті заяви відповідача про розподіл судових витрат.

04.04.2023 відповідачем подані заперечення, в яких останній вважає подану позивачем заяву такою, що не підлягає задоволенню. Крім того, в поданих запереченнях відповідач зазначив, що: позивачем у позовній заяві не вказувалось про понесення витрат на правничу допомогу; документи на підтвердження витрат на правничу допомогу мали бути подані позивачем раніше, а не після прийняття рішення суду у даній справі.

У судовому засіданні 10.04.2023 представник позивача вимоги заяви підтримав та просив їх задовольнити, відповідач проти задоволення вимог заяви заперечував.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про розгляд заяви щодо розподілу судових витрат, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення за наявними матеріалами.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/12610/22, суд виходив з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положеннями ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У попередньому (орієнованому) розрахунку суми судових витрат позивач вказував про понесення витрат на оплату позову судовим збором.

У позовній заяві позивачем зазначено, що він залишає за собою право на подання доказів понесення судових витрат протягом 5 днів після ухвалення судового рішення у даній справі на підставі ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Заява про ухвалення додаткового рішення подана позивачем у строк, передбачений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, здана до відправлення відділенню зв`язку 21.03.2023.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, у заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 105 000,00 грн.

На підтвердження понесення таких витрат позивачем надано:

- додаткову угоду № 3 від 15.12.2022;

- додаткову угоду № 4 від 17.03.2023;

- акт приймання/передачі наданих послуг від 17.03.2023;

- платіжну інструкцію № 16837 від 21.12.2022;

- ордер серії АХ № 1108354 від 22.12.2022.

Оцінивши подані докази, суд зазначає про наступне.

Відповідно до укладеної між позивачем та адвокатським об`єднанням «Акопа Карапетяна» додаткової угоди № 3 від 15.12.2022, сторонами погоджено про наступне:

- клієнт (позивач) та АБ Акопа Карапетяна доручає ведення справи № 910/12610/22 у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції господарської юрисдикції щодо спору між клієнтом та ТОВ «Алюміній Технолоджи»;

- сторони визначили, що вартість та порядок оплати послуг АБ Акопа Карапетяна по справі, зазначеній у пункті 1 цієї угоди, визначається наступним чином: клієнт протягом 10 днів з мементу підписання цієї угоди сплачує аванс у сумі 35 000,00 грн; після ухвалення судом першої інстанції по справі рішення (незалежно від змісту такого рішення) клієнт сплачує АБ Акопа Карапетяна суму коштів, яка буде визначена після ухвалення відповідного рішення, виходячи з обсягу фактично наданих послуг та погодження сторонами шляхом підписання додаткової угоди.

Згідно з платіжною інструкцією № 16837 від 21.12.2022 позивачем сплачено Адвокатському об`єднанню «Акопа Карапетяна» грошові кошти 35 000,00 грн.

Крім того, додатковою угодою № 4 від 17.03.2023 у зв`язку з ухваленням Господарським судом міста Києва 16.03.2023 рішення по справі № 910/12610/22 про задоволення позовних вимог в повному обсязі, сторони домовились про наступне:

- беручи до уваги об`єм виконаних робіт, сторони визначили, що вартість правових послуг складає 105 000,00 грн, з яких 35 000,00 грн клієнтом сплачено як аванс відповідно до п. 2.1 додаткової угоди № 3 від 15.12.2022 до договору про надання правової допомоги № 68/22 від 11.02.2022;

- відповідно до п. 2.2 додаткової угоди № 3 від 15.12.2022 клієнт зобов`язується сплатити 70 000,00 грн протягом 30 календарних днів з моменту підписання цієї договору.

17.03.2023 між позивачем та АБ Акопа Карапетяна підписано акт приймання/передачі наданих послуг на суму 105 000,00 грн.

Згідно з вказаним актом сторонами погоджено про надання такої правової допомоги як: надання правових консультацій клієнту; вивчення матеріалів справи; написання процесуальних заяв; складання відповіді на відзив; складання заперечення на проведення судової експертизи; складання додаткових пояснень; складання заперечень на клопотання про зменшення штрафних санкцій; складання заперечень на стягнення витрат на правничу допомогу; участь в судових засіданнях (22.12.2022, 23.01.2023, 09.02.2023, 27.02.2023, 16.03.2023).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

Водночас, у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", колегія суддів вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited" проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Так, як вказано вище, рішенням суду від 16.03.2023 позовні вимоги задоволено повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідачем у запереченнях вказується про те, що: у позовній заяві в орієнтованому розрахунку не зазначено про понесення витрат на правничу допомогу; докази понесення витрат на правничу подані позивачем не у строки, встановлені законодавством та ухвалою суду від 24.11.2022 у даній справі; стосовно витрат на правничу допомогу в розмірі 70 000,00 грн відповідачем зазначається, що про такі витрати позивач та його адвокат домовились вже після винесення рішення суду у даній справі.

Стосовно вказаних заперечень відповідача суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Так, у позовній заяві позивачем не вказувалось про понесення витрат на правничу допомогу, проте позивач у позові зазначив, що залишає за собою право на подання доказів понесення інших витрат в строки, встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Судом враховано, що додаткова угода № 3, яка передбачала гонорар у розмірі 35 000,00 грн, укладена між позивачем та адвокатським об`єднанням 15.12.2022, а додаткова угода № 4, якою передбачені витрати на правничу допомогу в розмірі 70 000,00 грн, укладена 17.03.2023.

Тобто станом на момент укладення додаткової угоди № 3 від 15.12.2022 позивач вже знав про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн

Проте, заява про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн подана позивачем 21.03.2023 (здана до відправлення відділенню зв`язку). При цьому з 15.12.2022 (дата укладення додаткової угоди № 3) до 16.03.2023 (прийняття рішення у даній справі) позивачем не вказувалось про понесення витрат на правничу допомогу у вказаному розмірі. Крім того, наданими позивачем доказами підтверджується понесення ним таких витрат до першого підготовчого засідання у даній справі (22.12.2022), у зв`язку з чим суд, керуючись ч. 6 ст. 129 ГПК України, вважає за доцільне витрати в розмірі 35 000,00 грн залишити за позивачем, оскільки останнім не доведено, що він не міг передбачити такі витрати до першого підготовчого засідання та повідомити про це суд та відповідача у даній справі.

Стосовно посилань відповідача на те, що витрати в розмірі 70 000,00 грн погоджені між позивачем та його адвокатом після прийняття рішення у даній справі, суд зазначає, що в п. 2.2 додаткової угоди № 3 від 15.12.2022 сторони дійшли згоди, що після ухвалення судом першої інстанції по справі рішення (незалежно від змісту такого рішення) клієнт сплачує АБ Акопа Карапетяна суму коштів, яка буде визначена після ухвалення відповідного рішення, виходячи з обсягу фактично наданих послуг та погодження сторонами шляхом підписання додаткової угоди.

При цьому, для такого визначення сторонами враховано також і участь у судовому засіданні 16.03.2023, в якому прийнято рішення, а також складання 16.03.2023 заперечень на зменшення розміру штрафних санкцій та заперечень на покладення на позивача витрат на правничу допомогу.

Відповідачем у запереченнях не вказано про неспівмірність витрат у розмірі 70 000,00 грн виходячи з обсягу фактично наданих послуг.

Зважаючи на викладене, суд вважає витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 70 000,00 грн обґрунтованими та підтвердженими шляхом подання доказів їх понесення, при цьому, судом враховано, що така вартість сторонами в акті погоджена як фіксована.

З огляду на зазначені обставини, суд вважає частково обґрунтованими вимоги позивача про ухвалення додаткового рішення щодо покладення на відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 70 000,00 грн.

З огляду на зазначені обставини, суд вважає заяву позивача про ухвалення додаткового рішення такою, що підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофарма Плазма" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюміній Технолоджи" (03110, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок 3, код 42312862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біофарма Плазма" (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Київська, будинок 37-В, код 39000694) 70 000,00 грн (сімдесят тисяч грн 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

3. У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 05.05.2023.

Суддя О.Г. Удалова