Рішення

від 25.10.2007 по справі 6/525(05-5-7/5326(7/181)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/525(05-5-7/5326(7/181)

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.07                                                                                 Справа № 6/525(05-5-7/5326(7/181).

Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітронікс-Україна», м. Київ

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову з боку позивача –Товариство з обмеженою відповідальністю «Акустика», м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едикт», м. Луганськ

про стягнення 28 704 грн. 07 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача –Гладишева І.В., дов. № 04/9 від 20.11.06;

від 3-їособи –не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 28 704 грн. 07 коп. (з урахуванням уточнення, яке здано до суду 04.10.07).

Позивач та 3-я особа своїм правом участі у судовому засіданні не скористалися та до суду не з'явилися, а також не повідомили про причини неприбуття. Справа розглядається без їх участі.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 20.06.2006. між позивачем та відповідачем було укладений договір № 0Є-88ТЄ на транспортне експедирування в міжнародному і внутрішньому сполученні. Згідно заявки на транспортування вантажу автомобільним транспортом від 08.11.06. ТОВ «Едикт»здійснювало організацію перевезення вантажу (побутової техніки), що належить ТОВ «Сітронікс-Україна»вантажоодержувачу –ТОВ «Акустика».

          Вантажоодержувач відповідно до товарно-транспортної накладної серії 02 АБГ «№ 259814 від 08.11.06 та акту приймання-передачі на відповідальне зберігання № РН-0001076 від 08.11.06. повинен був отримати відповідний товар, доставку якого повинен був забезпечити відповідач у справі.

          Але відповідно до письмових уточнень внесених вантажоодержувачем останній отримав товар не у повному обсязі, так різниця у відправленій та отриманій техніці за даними позивача складає 25 одиниць вартістю 28 704 грн. 07 коп. Зазначена сума є для позивача збитками, які він просить стягнути з відповідача на свою користь.

          Відповідач надав відзив на позовну заяву та заперечення на уточнення позовних вимог, за якими з позовними вимогами не погодився з підстав, зазначених у цих документах та зокрема вказав, що відповідачем  не доведено суду, що  вантажоодержувачем було отримано товару менш ніж відправлено,  акт прийомки товару не відповідає встановленим нормам, а  виправлення  у акті приймання-передачі на відповідальне зберігання від 08.11.06. зроблені вручну та не визначено ким саме, разом з цим не доведено, що відповідач прийняв спірний товар до перевезення та його втрачено саме з вини позивача. Також не доведено, що  товар був втрачений, та саме з вини відповідача.

Дослідивши обставини справи, надані  матеріали суд  прийшов до наступного.       

20.06.2006. між ТОВ «Едикт»(відповідач у справі) та ТОВ «Сітронікс-Україна»(позивач у справі) був укладений генеральний договір № ОЕ-88 ТЕ.

Пунктом 1.1. договору визначено, що «Експедитор»- відповідач, зобов'язується здійснити організацію внутрішніх і міжнародних автомобільних перевезень і транспортно-експедиторського обслуговування  вантажів «Клієнта»- позивача, згідно замовлень, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.4.4 та 2.4.6 договору визначено, що відповідач  зобов'язався забезпечити кількісну і якісну схоронність вантажу на шляху та відшкодувати позивачу збитки, заподіяні в наслідок нестачі, бою, пошкодження тощо вантажу, що сталися з вини відповідача.

Відповідно до зазначеного договору позивачем відповідачу було надане замовлення на здійснення автоперевезення  вантажу –побутової техніки, за маршрутом Київ (завантаження) –Дніпропетровськ (розвантаження), автомобіль ВС 38-49 АМ п\п ВС 25-50 ХХ, водій Куць Ю. Вказана заявка прийнята відповідачем до виконання, про що свідчить штамп останнього.

Згідно товарно-транспортної накладної  02 АБГ № 259814 08.11.06. автомобілем ВС 38-40 АМ, водій Куць Ю. до перевезення був прийнятий вантаж –побутова техніка у кількості 255 одиниць.

Згідно відміток на накладній, скріплених печатками ТОВ «Сітронікс-Україна»вантаж одержав Приватний підприємець Савченко Є.А. та був переданий ТОВ «Акустика». (на оригіналі відповідача відомості щодо отримання вантажу до перевезення відсутні).

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затв. наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97, зар. в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568 встановлено:

11.4. Оформлення  перевезень  вантажів  товарно-транспортними накладними  здійснюється  незалежно  від  умов  оплати  за  роботу автомобіля.

11.6. Після  прийняття  вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

    11.8. У тих випадках,  коли в товарно-транспортній  накладній немає можливості   перерахувати   всі   найменування   вантажу, підготовленого для перевезення,  до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної).

Позивачем до справи долучені копії та факсограми акту приймання-передачі на відповідальне зберігання РН-0001076 від 08.11.06. і акту приймання товару від 09.11.06.

Із акту приймання –передачі на відповідальне зберігання вбачається, що ТОВ «Сітронікс-Україна»08.11.07. передало ТОВ»Акустика»побутову техніку вартістю 155 666 грн. 25 коп. В акті перелічені назва техніки та її вартість за  кожною одиницею окремо.  Біля деяких позицій,  вручну  зроблені  позначки та закреслення.

За даними позивача вантажоодержувач по вказаному акту не отримав 12 телевізорів та 13 DVD –програвачів.

Разом з цим  09.11.06. на складі ТОВ «Акустика»за участю його працівників (комірника та грузчика) був складений акт приймання вантажу із якого вбачається, що вантаж  прибув 09.11.06  і його кількість не відповідає даним, вказаним у акті приймання на відповідальне зберігання.

Так,  в акті приймання товару визначено, що замість 15 одиниць телевізорів LCD 2031 прибуло лише 3, DVD програвач 211 R в накладній вказано 5 одиниць, фактично не прийшло жодного, DVD програвач 111Х замість 50 прийшло 48, DVD програвач 101Х замість 50 прийшло 44 шт.

Стан кузову:, причепа, тенту, контейнера: тент на причепі з задньої сторони  розірваний, пломби присутні.

Як вбачається із вказаного документу,  при його складені не були присутні ані представники позивача, ані відповідача,  а також осіб, які фактично здійснювали передачу вантажу вантажоодержувачу та водія.

Пунктом 15. Правил визначено, що у разі зіпсування або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей     між     Перевізником     і    вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини,  які можуть служити підставою  для матеріальної  відповідальності,  оформляються актом за формою,  що наведена в додатку 4. Перевізник,    вантажовідправник   і   вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини:

    а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу   в   натурі   і   тими   даними,    які    зазначені    у товарно-транспортній накладній;

    б) порушення або відсутність пломб на кузові  автомобіля  або контейнері;

    в) простій автомобіля у пунктах  вантаження  і  розвантаження понад встановлені норми часу;

    г) інші обставини(пошкодження упаковки,  вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін.

    15.3. Записи     в     акті      засвідчуються      підписами вантажовідправника   (вантажоодержувача)   і  водія.  Односторонні записи в акті як  вантажовідправника  (вантажоодержувача),  так  і водія вважаються недійсними.

    15.4. Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта.  У  разі  незгоди  зі змістом акта кожна із сторін має право викласти  в  ньому  свою  думку  в  рядку  "Особливі  відмітки"  і засвідчити її підписом.

    15.5. При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі,  псування або ушкодження  вантажу  акт  складається   за   участю   представника незацікавленої сторони.

    15.6. Для  засвідчення  складання  акта  на  вільному   місці зворотного  боку  товарно-транспортної  накладної записується дата складання і про  що  складений  акт.

          У даному випадку при складанні акту приймання товару вказані вимоги дотримані не були.

          Окрім цього, слід зауважити, що вантаж фактично прибув 09.11.2006.але був прийнятий на відповідальне зберігання 08.11.06.

Відповідно до норми ст.19 Основного Закону держави –Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до норми ст.19 Основного Закону держави –Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки особі, права або законні інтереси якої порушено. Згідно з ч. 2 цієї статті і відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.

Так, позивач зобов'язаний довести суду обставини щодо наявності шкоди, протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкоду, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою, вину відповідача як підставу для настання відповідальності, підстави виникнення обов'язку відповідача по відшкодуванню збитків та надати докази понесених позивачем збитків у заявленому розмірі.

Разом з цим,  позивачем не було доведено суду,  що ним були понесені фактичні збитки на вказану суму, а також не надано доказів самого факту втрати вантажу, а також втрати вантажу саме з вини відповідача.

На підставі викладеного у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.

На підстав викладеного, ст.19 Конституції України, ст.224 ГК України та керуючись ст.ст. 49,82,84,85 ГПК України, суд

                                                            В И Р І Ш И В :

1.          У задоволенні позову відмовити.

2.          Судові витрати покласти на позивача.

                      Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

                   Дата підписання рішення –30.10.2007.

          Суддя                                                                      Т.А.Василенко

           Помічник судді                                                  Т.В.Шкуть