Рішення

від 05.11.2007 по справі 4/126-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/126-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "05" листопада 2007 р.                                                       по справі  № 4/126-38

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції  

до відповідача Спільне українсько-російське підприємство "Укрбашнафта"

про стягнення 77 632,88 дол. США

                                                                       Суддя   Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: Голошва В. Л. - довіреність у справі

від відповідача: Басалик І. В. - довіреність у справі

Суть спору: позивач - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції, м. Луцьк звернувся в господарський суд Волинської області із позовом до СУРП "Укрбашнафта" у формі ТзОВ, м. Луцьк про стягнення 77632,88доларів США та 53587,86 Євро відсотків за користування кредитом за період з 01.06.2007р. по 31.08.2007р. згідно п.6.1 Кредитного договору №010/08-11/1283 від 17.11.2004р., Додаткового кредитного договору №010/08-11/1283-2 від 26.11.2004р.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному об'ємі.

Дослідивши матеріали справи  та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

Згідно Кредитного договору №010/08-11/1283 від 17.11.2004р. та додаткових угод від 26.11.2004р., 21.12.2004р., 11.01.2005р., 03.02.2005р., Генеральної кредитної угоди №010/08-11/1283 від 26.11.2004р., Додаткового кредитного договору №010/08-11/1283-2 від 26.11.2004р., додаткових угод від 21.12.2004р., 11.01.2005р., 03.02.2005р. Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" в особі Волинської обласної дирекції АППБ "Аваль" (правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції, що стверджується статутом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", затвердженим загальними зборами акціонерів АППБ "Аваль", протокол №3б-38 від 11.08.2006р.) було надано Спільному українсько-російському підприємству "Укрбашнафта" кредити на суму 2 200 000 доларів США строком до 16.11.2007р. зі сплатою відсоткової ставки за кредитом у розмірі: ставка LIBON (12 міс.) + 10% річних але не менше 14% річних 1 518 600 Євро строком до 16.11.2007р. зі сплатою відсоткової ставки за кредитом у розмірі: ставка LIBON (12 міс.) + 10% річних але не менше 13% річних для придбання бавовняного волокна.

Одержання відповідачем кредиту в сумі 2 200 000 дол. США та 1 518 600 Євро стверджується платіжними дорученнями № 1 від 18.11.2004р. на суму 2 200 000 доларів США, № 3 від 26.11.2004р. на суму 820 000Євро, № 4 від 21.12.2004р. на суму 450 000Євро., № 5 від 11.01.2005р. на суму 248 600 Євро. і відповідачем не заперечено.

Згідно частини другої п. 6.1 договорів відсотки за користування кредитом позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів кредитора не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

Пунктом 7.4 Кредитного договору №010/08-11/1283 від 17.11.2004р. та Додаткового кредитного договору №010/08-11/1283-2 від 26.11.2004р. передбачено, що у випадку невиконання Позичальником п. 6.1 цих договорів кредитор має право негайно обмежити надання кредиту за кредитною лінією або достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.

Відповідач взяті на себе зобов'язання вчасно не виконував, що призвело до звернення кредитора з позовом до суду з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів та оплаті відсотків за користування кредитом.

Станом на 31.08.2007р. заборгованість становить: 77632,88дол. США відсотків за користування кредитом за період з 01.06.2007р. по 31.08.2007р по Кредитному договору №010/08-11/1283 від 17.11.2004р., 53587,86 ЄВРО відсотків за користування кредитом за період з 01.06.2007р. по 31.08.2007р. по Додатковому кредитному договору №010/08-11/1283-2 від 26.11.2004р.

Окрім того, заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується підписаним сторонами та скріпленими печатками актами звірки взаємних розрахунків від 25.10.2007р.

Статтями 536, 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 3.2 Кредитного договору №010/08-11/1283 від 17.11.2004р. та Додаткового кредитного договору №010/08-11/1283-2 від 26.11.2004р. встановлено, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення відсотків за користування кредитом 77632,88 доларів США та 53587,86 ЄВРО за період з 01.06.2007р. по 31.08.2007р. підлягають задоволенню згідно ст.ст. 536, 1054 ЦК України, п.п. 3.2, 6.1, 7.4 Кредитного договору №010/08-11/1283 від 17.11.2004р., Додаткового кредитного договору №010/08-11/1283-2 від 26.11.2004р. та ст.193 ГК України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом, (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.525, 526, 536, 549, 1054 ЦК України, ст.193, 198, 230 ГК України, ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Стягнути з спільного українсько - російського підприємства "Укрбашнафта" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, (м. Луцьк, вул. Карбишева, 2, код 30659190) в користь відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції (м. Луцьк, вул. Л. України, 52, код 20128765) 77632,88доларів США та 53587,86 Євро, 776,32 доларів США, 535,87 Євро в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Суддя                                                                      Слободян П. Р.