Постанова

від 24.04.2023 по справі 917/1373/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 року м. Харків Справа № 917/1373/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача (апелянта): не з`явилися;

від відповідача: не з`явилися;

від 3-х осіб: не з`явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Строй-Сервіс-999", м.Старокостянтинів, Хмельницька область (вх. №44 П/2),

на рішення Господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 (повний текст складено 18.11.2022) у справі №917/1373/21 (суддя Мацко О.С.),

за позовом Приватного підприємства "Строй-Сервіс-999", м.Старокостянтинів, Хмельницька область,

до відповідача Приватного підприємства "Дорсервіс КПК", с.Потоки, Кременчуцький район, Полтавська область,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) Державного підприємства "Агенство місцевих доріг Полтавської області", м.Полтава,

2) Приватного акціонерного товариства "Миргородський Агрошляхобуд", м.Миргород, Полтавська область,

про стягнення 2872884,23грн,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року Приватне підприємство "Строй-Сервіс-999" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "Дорсервіс КПК" про стягнення заборгованості за договором підряду №32 від 19.07.2019 в розмірі 2872884,23грн, з яких: 2565076,64грн - основна заборгованість за договором; 307807,59грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором підряду №32 від 19.07.2019 в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 2565076,64грн.

Зокрема, як вказує позивач, ним (як підрядником) в порядку та на умовах, визначених укладеним з відповідачем (генпідрядником) договором підряду №32 від 19.07.2019 було надано ПП "Дорсервіс КПК" послуги щодо частини поточного середнього ремонту автомобільної дороги 01702034 Гадяч-Миргород Полтавської області, всього на суму 2869130,86грн, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) від 16.10.2019 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) від 16.10.2019, які підрядник передав генпідряднику, однак останнім оплату проведено лише частково на суму 1310730,60грн.

Крім того, позивач зазначає, що ним також виконано роботи та понесені витрати по поточному ремонту автомобільної дороги, які не увійшли до вищевказаного акту. За результатами виконання таких робіт підрядником підготовлено та направлено на підпис генпідряднику акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) від 16.10.2019 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) від 16.10.2019 на загальну суму 1006676,38грн, однак генпідрядник безпідставно ухиляється від отримання зазначених актів та від їх підписання.

З огляду на викладені обставини справи, умови укладеного між сторонами договору та положення цивільного законодавства позивач вважає, що у відповідача виникла заборгованість в розмірі 2565076,64грн, а саме: 1558676,26грн за актом виконаних робіт (КБ-2в) від 16.10.2019 і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) від 16.10.2019 та 1006676,38грн за фактично виконані роботи, які позивач просить стягнути на свою користь відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198, 202 Господарського кодексу України.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов`язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 307807,59грн інфляційних втрат за період 01.11.2019 по 30.06.2021.

Відповідач проти позовних вимог заперечує повністю, мотивуючи свою позицію тим, що позивачем не були виконані роботи за договором в заявленому обсязі, оскільки: по-перше, підрядником були порушені умови договору в частині оформлення та надання на підпис генпідряднику актів закриття прихованих робіт в порядку, встановленому договором; по-друге, позивач виконав роботи неякісно, у зв`язку з чим замовником робіт - ДП "Агенство місцевих доріг Полтавської області" (третя особа-1) винесено припис від 02.09.2019. У зв`язку з виявленими недоліками в роботі генпідрядник направив на адресу підрядника лист від 28.08.2019 про розірвання договору та лист від 02.09.2019 з вимогою про зупинення робіт та усунення порушень і недоліків, які позивачем усунуто не було. Відповідач також вказує, що будь-яких документів (актів приймання робіт ф. КБ-2в, довідок про вартість робіт ф. КБ-3), на які позивач посилається в обґрунтування підстав для здійснення оплати, генпідрядник не отримував, при цьому оплатив фактично виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №917/1373/21.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.11.2021 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ДП "Агентство місцевих доріг Полтавської області" та ПрАТ "Миргородський Агрошляхбуд".

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 у справі №917/1373/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 15500,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовляючи у задоволення позовних вимог, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку позивачем не доведено обгрунтованість позовних вимог про стягнення заявлених сум заборгованості.

Так, за висноком місцевого суду, позивачем не спростовано доводи відповідача про наявність недоліків обумовлених в договорі робіт та неусунення порушень, встановлених у приписі замовника як контролюючого органу, та доводи відповідача щодо їх самостійного усунення генпідрядником за власний рахунок з понесенням відповідних витрат.

Суд першої інстанції також відзначив, що з поданих позивачем доказів неможливо встановити реальну вартість виконаних ним робіт на виконання умов договору та перевірити відповідність вартості робіт фактично виконаним роботам, як і встановити об`єм цих фактично виконаних робіт.

Крім того, суд відхилив посилання позивача на складені ним акти приймання робіт (КБ-2в), довідки про вартість (КБ-3) від 16.10.2019 та бухгалтерські довідки, оскільки останні є односторонньо складеними документами без підпису другої сторони договору (відповідача).

В процесі розгляду справи та дослідження доказів судом було встановлено, що частина з поданих позивачем документів на підтвердження факту виконання договору датована раніше, ніж мало місце саме укладення договору підряду між сторонами, а з іншої частини документів неможливо встановити те, що вони стосуються саме виконання робіт за укладеним між сторонами договором підряду.

Не погодившись з ухваленим рішенням, позивач - ПП "Строй-Сервіс-999" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 у справі №917/1373/21 та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апелянт посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального, вважає рішення таким, що ухвалено з невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи.

В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на наступне:

- суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, доводам та доказам, якими позивач належним чином підтвердив ті обставини, що підрядник надав послуги генпідряднику щодо частини ремонту автомобільної дороги на загальну суму 2869130,86грн, що підтверджується наданими до суду актами (КБ-2в) та довідками (КБ-3) від 16.10.2019, а також підрядником було виконано роботи та понесені витрати з поточному ремонту, які не увійшли до вищевказаного акту на загальну суму 1006676,38грн, про що свідчать надані до справи акт (КБ-2в) та довідка (КБ-3) від 16.10.2019; факт виконання робіт також підтверджується "Загальним журналом робіт";

- позивач направляв поштовою кореспонденцією та на електронну пошту відповідача зазначені документи для підпису, однак останній ухиляється від їх отримання та підписання, натомість генпідрядником безпідставно проведено тільки частковий розрахунок на суму 1310730,60грн на підставі односторонніх складених актів;

- суд не врахував поведінку відповідача, який без належного обґрунтування 28.08.2019 розірвав з позивачем договір підряду, а вже 02.09.2019 надав вказівки підряднику щодо усунення недоліків роботи; тобто, генпідрядник фактично вчинив дії, спрямовані на продовження договірних правовідносин;

- також, суд залишив поза увагою неправомірність дій відповідача щодо проведеного ним часткового розрахунку з позивачем на підставі складеного самим же генпідрядником акту приймання виконаних робіт (КБ-2в) за жовтень 2019 року, що не передбачено ані діючим законодавством, ані умовами укладеного між сторонами договору; тобто, на думку скаржника, у генпідрядника були відсутні підстави самостійно встановлювати розмір оплати для розрахунку з підрядником;

- судом було встановлено факт електронного листування між учасниками та отримання відповідачем від позивача акту приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) від 16.10.2019 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) від 16.10.2019 на загальну суму 2869130,86грн, однак генпідрядником підписано лише довідку про вартість робіт (КБ-3) та оплачено 1310730,60грн; відповідач здійснив часткову оплату саме після отримання від позивача вищевказаних документів, що свідчить про те, що розрахунок ним проведений саме на підставі наданих позивачем актів приймання виконаних будівельних робіт та на виконання умов укладеного між сторонами договору;

- оскільки у даному випадку генпідрядник не підписав акти приймання робіт та не висловив заперечень чи зауважень щодо виконаних підрядником робіт, не заявив про виявлені недоліки чи інші порушення, тому такі роботи вважаються прийнятими, внаслідок чого у відповідача існує обов`язок оплатити фактично виконані позивачем роботи повністю;

- враховуючи, що у даному випадку відповідач діяв відповідно до приписів ч. 4 ст. 849 ЦК України та в односторонньому порядку відмовився від договору підряду №32 від 19.07.2019, належним чином не обґрунтувавши підстав для такої відмови, позивач вважає, що генпідрядник зобов`язаний виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати йому збитки, завдані розірванням договору;

- в процесі виконання договору підряду відповідач не заявляв про виявлені недоліки в роботі позивача, зокрема щодо складання позивачем актів на закриття прихованих робіт, а повідомлення відповідача від 28.08.2019 про розірвання договору не містить будь-якої аргументації, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 853 ЦК України, тому зазначені обставини свідчать про втрату замовником права посилатися на недоліки у виконаній роботі;

- висновки суду першої інстанції відносно того, що під час дії договору мало місце порушення умов договору з боку позивача та допущено наявність недоліків в роботі, які останнім усунуто не булу, спростовується наданим відповідачем "Загальним журналом робіт", в якому міститься запис від 03.10.2019 про усунення недоліків за приписом від 02.09.2019;

- надані позивачем докази є більш вірогідними на підтвердження того, що відповідач та новий підрядник (третя особа-2) фактично привласнили собі роботи, які були проведенні позивачем;

- у разі надання відповідачем будь-яких заперечень щодо обсягу та якості виконаних робіт, позивач у відповідності до ч. 4 ст. 853 ЦК України мав право на призначення експертизи, однак за відсутності будь-якої аргументації в повідомленні про розірвання договору підрядник був позбавлений можливості її провести.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 поновлено ПП "Строй-Сервіс-999" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 у справі №917/1373/21; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено розгляд справи на 23.02.2023 о 10:00 год.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2023, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Лакізи В.В., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду 22.02.2023 від ПП "Дорсервіс КПК", відповідач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Позиція відповідача ґрунтується на наступних обставинах:

- в процесі виконання укладеного між сторонами договору підряду генпідрядником були виявлені недоліки щодо якості виконуваних робіт, у зв`язку з чим відповідач листом від 28.08.2018 повідомив позивача про розірвання договору №32 від 19.07.2019 та вимагав у найкоротший термін оформити технічну документацію на виконані роботи та здати на перевірку генпідряднику;

- замовником ремонтних робіт - ДП "Агенством місцевих доріг Полтавської області" винесено припис від 02.09.2019, яким встановлено порушення підрядником та наявність недоліків робіт, запропоновано зупинити подальше проведення робіт та усунути виявлені недоліки до 06.09.2019;

- 05.09.2019 відповідач направив позивачу вимогу про усунення недоліків та припис замовника, які були отримані підрядником 16.09.2019, однак недоліки у роботі усунуті не були, виконання робіт взагалі було припинено;

- відповідач власними силами усунув недоліки у роботі (з 25.09.2019 по 02.10.2019), що підтверджується "Загальним журналом робіт", який було надано замовником, а подальше виконання робіт на об`єктів доручено третій особі-2 на підставі іншого договору підряду №39 від 08.10.2019;

- оскільки позивачем належним чином не доведено факту виконання будівельних робіт на заявлену в позові суму за актами КБ-2в та довідками КБ-3 від 16.10.2019, складених в межах договору підряду №32 від 19.07.2019, а долучена до позову виконавча та первинна документація не підтверджує факт виконання робіт саме на визначеному об`єкті, відтак у відповідача відсутній обов`язок оплачувати такі роботи;

- надані позивачем акти приймання виконаних робіт (КБ-2в) від 16.10.2019 відповідач не отримував та не підписував;

- позивачем не доведено факт направлення відповідачу актів (КБ-2в) та довідок (КБ-3) від 16.10.2019, оскільки: по-перше, з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення неможливо встановити вміст поштового пересилання, дату відправлення, факт та дату отримання поштового повідомлення; по-друге, за умовами укладеного між сторонами договору підряду не передбачено можливості направлення актів (КБ-2в) та довідок (КБ-3) на електронну адресу іншої сторони;

- крім того, у відзиві відповідач просить стягнути з позивача (апелянта) на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №917/1373/21 до 06.03.2023 о 10:30 год. Також, було задоволено клопотання ПП "Строй-Сервіс-999" про участь його представників у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Старокостянтинівському районному суду Хмельницької області.

Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 та від 05.04.2023 оголошувалась перерва у судовому засіданні у справі №917/1373/21.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 відкладено розгляд справи №917/1373/21 на 24.04.2023 об 11:00 год. Крім того, відмовлено у задоволенні клопотання ПП "Строй-Сервіс-999" про участь його представників у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з огляду на відсутність у Старокостянтинівському районному суді Хмельницької області технічної можливості для її проведення (зал заброньовано для проведення судових засідання у інших справах).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 задоволено клопотання представників ПП "Строй-Сервіс-999" про участь представників позивача у судовому засіданні, призначеному на 24.04.2023 об 11:00 год по справі №917/1373/21 в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Хмельницькому апеляційному суду.

До початку розгляду справи по суті треті особи не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та не направили його до суду.

Уповноважені представники позивача (апелянта), відповідача та третіх осіб у судове засідання 24.04.2023 ані до Східного апеляційного господарського суду, ані до Хмельницького апеляційного суду (для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції) не з`явились, про дату та час судового засідання всі сторони повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників справи, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та пітверджується матеріалами справи, 18.07.2019 між ДП "Агенство місцевих доріг Полтавської області" (третя особа-1, замовник) та ПП "Дорсервіс КПК" (відповідач, генпідрядник) укладено договір про закупівлю послуг №03-24/19-87, предметом якого було надання послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення 01702034 Гадяч-Миргород на ділянці км27+500-км61+726 Миргородського району Полтавської області (окремими ділянками) (п. 1.1., 1.2, 1.5 договору).

За умовами п. 2.3. договору про закупівлю замовник (третя особа-1) здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягом наданих послуг відповідно до ч.1 ст. 849 ЦК України та у порядку, передбаченому цим договором, а у разі виявлення порушень умов цього договору, кошторисної документації, тендерної пропозиції, будівельних норм і правил, державних і галузевих стандартів інших нормативних документів, замовник зобов`язаний провести обстеження об`єкту (ділянки), запросивши підрядника, та за фактом обстеження видати підряднику письмовий припис про усунення та не приймати надані послуги до усунення допущених недоліків, а за необхідності - про зупинення надання послуг (п. 2.3., 2.5 договору).

Відповідно до п. 2.7 договору про закупівлю жодні роботи, що будуть приховані іншими роботами, не повинні закриватися підрядником без "Акту на закриття прихованих робіт", підписаного представником замовника та представником організації, котра здійснює авторський нагляд, у разі її наявності. Підрядник своєчасно, але не пізніше за два дні до прийняття, письмово сповіщає замовника про необхідність прийняття робіт (послуг), що будуть приховані іншими роботами (послугами).

У пункті 7.4.5 договору про закупівлю сторони погодили, що під час виконання зобов`язань за договором підрядник може залучати субпідрядні організації, за погодженням із замовником та в порядку, встановленому чинним законодавством.

19.07.2019 між ПП "Дорсервіс КПК" (відповідач, генпідрядник) та ПП "Строй-Сервіс-999" (позивач, підрядник) укладено договір підряду №32, за умовами якого підрядник зобов`язався надати генпідряднику послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення 01702034 Гадяч-Миргород на ділянці км27+500-км61+726 Миргородського району Полтавської області (окремими ділянками) згідно з проектно-кошторисною документацією, а генпідрядник - прийняти належним чином надані послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів на його рахунок, передбачених на ці цілі (п.1.1. договору).

Ціна договору встановлюється відповідно до додатку №1 "Договірна ціна" та становить 9445800,00грн (п. 3.1. договору).

У розділі 8 договору визначено порядок здійснення генпідрядником контролю за якістю поточного ремонту і матеріальних ресурсів.

Так, відповідно до п. 8.1. договору підрядник повинен надавати передбачені цим договором послуги генпідряднику, якість яких відповідає вимогам та правилам, визначених: Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затвердженими постановою КМУ №198 від 30.03.1994; ГБН Г.1-218-182-2011; ДСТУ 3587-97.

Згідно п. 8.2. договору жодні роботи, що будуть приховані іншими роботами, не повинні закриватися підрядником без "Акту на закриття прихованих робіт", підписаного представником генпідрядника.

Підрядник своєчасно, але не пізніше ніж за 2 дні до прийняття, письмово сповіщає генпідрядника про необхідність прийняття робіт, що будуть приховані іншими роботами (п.8.3 договору).

Відповідальність за якість наданих послуг, випробування матеріалів несе підрядник (п.8.4 договору).

Генпідрядник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягом наданих послуг відповідно до ч. 1 ст. 849 ЦК України та у порядку, передбаченому цим договором (п.8.4 договору).

Відповідно до п. 8.7. договору у разі виявлення порушення умов цього договору , тендерної пропозиції, будівельних норм і правил, державних і галузевих стандартів, інших нормативних документів, генпідрядник зобов`язаний письмово, в п`ятиденний термін повідомити підрядника про необхідність їх усунення і не приймати надані послуги до усунення допущених недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги - відмовитися від договору підряду і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків іншій особі за рахунок підрядника. Неякісно виконані послуги, у тому числі виконані з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають установленим нормам, генпідрядником не оплачуються. Підрядник, у визначені терміни має привести їх у відповідність до встановлених вимог. Якщо підрядник не усуне в установлені строки (але не пізніше 20 календарних днів) виявлені недоліки, генпідрядник має право залучити до цього третіх осіб з компенсацією витрат на їхні послуги за рахунок підрядника, у тому числі шляхом утримання відповідних сум при розрахунках з підрядником за надані послуги.

Згідно п. 8.10. договору виявлене в процесі перевірок і випробувань неякісне надання послуг підлягає виправленню за рахунок підрядника у встановлені актом перевірки строки, а виявлені неякісні матеріали - заміні. Жодні роботи, що підлягають закриттю не повинні закриватися підрядником без акту на закриття прихованих робіт, підписаного представником генпідрядника. Підрядник своєчасно, але не пізніше ніж за 48 год до прийняття, письмово сповіщає генпідрядника про необхідність приймання робіт, що підлягають закриттю.

Проведення розрахунків за надані послуги регламентовано розділом 9 договору.

Зокрема, у п. 9.1. договору сторони погодили, що генпідрядник здійснює розрахунки за надані послуги з підрядником протягом 10 робочих днів на підставі акту приймання виконаних робіт (наданих послуг) (форма КБ№2в) та довідки про вартість виконаних робіт (наданих послуг) (форма №КБ-3), підписаним уповноваженими представниками сторін.

Підрядник визначає обсяги і вартість наданих послуг, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх на підписання генпідряднику, який зобов`язаний перевірити і підписати подані документи або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3 днів з моменту отримання (п. 9.3 договору).

Несвоєчасне підписання актів, а також необґрунтовані претензії щодо представлених обсягів наданих послуг вирішуються у встановленому законодавством порядку (п. 9.4 договору).

Оплата послуг, наданих з недоробками і дефектами проводиться після усунення останніх (п.9.5).

Порядок приймання-передача об`єкта поточного середнього ремонту визначений у розділі 10 договору.

Приймання-передача закінчених послуг (об`єкта поточного-середнього ремонту) здійснюється відповідно до настанови щодо прийняття робіт з поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування СОУ 42.1-37641918-085:2018 (п. 10.1 договору).

Недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених послуг, які виникли з мети підрядника, повинні бути усунені підрядником протягом строків, визначених комісією, що приймає об`єкт (п. 10.2 договору).

Якщо підрядник не бажає чи не може усунути ці недоліки, генпідрядник може попередити підрядника про порушення ним своїх зобов`язань, і, якщо підрядник без затримки не вживатиме необхідних заходів для виправлення ситуації, усуне недоліки своїми силами або із залученням третіх осіб за рахунок підрядника (п. 10.3. договору).

Порядок внесення змін, доповнень у договір та його розірвання передбачено у розділі 14 договору.

Зокрема, у п. 14.3 договору передбачено право генпідрядника в односторонньому порядку розірвати договір, якщо:

- підрядник не розпочав надання послуг протягом 15 календарних днів від дати, визначеної Календарним графіком;

- одноразового грубого порушення робітниками (працівниками) підрядника та/або залучених субпідрядників вимог безпеки, та/або технологічної дисципліни, умисного або необережного пошкодження майна генпідрядника тощо;

- порушення договірних зобов`язань підрядника, що створює передумови для невиконання умов цього договору;

- грубого порушення підрядником будівельних норм та правил;

Відповідно до п. 14.4. договору генпідрядник розриває договір у випадку не виконання підрядником вимог цього договору або порушення строків надання послуг. Останній зобов`язаний відшкодувати збитки.

Договір набуває чинності з моменту підписання повноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань.

Звертаючись до господарського суду першої інстанції з цим позовом, позивач стверджує, що ним в порядку та на умовах, визначених договором підряду, надано послуги відповідачу щодо частини поточного середнього ремонту автомобільної дороги, всього на суму 2869130,86грн, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) від 16.10.2019 і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-2) від 16.10.2019, які були направлені на поштову та електронну адреси генпідрядника.

Однак, як вказує позивач, генпідрядником проведено лише частковий розрахунок, а саме: 28.10.2019 перераховано кошти в сумі 1072530,60грн та 14.11.2019 - 238200,00грн. Загальна сума отриманих коштів складає 1310730,60грн.

Також, позивач зазначає, що ним було виконано роботи та понесені витрати по поточному ремонту, які не увійшли до вищевказаного акту. За результатом виконання цих робіт підрядником було підготовлено та направлено для підписання генпідряднику акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) від 16.10.2019 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) від 16.10.2019 на загальну суму 1006676,38грн, однак генпідрядником з незрозумілих причин вказані документи підписані не були.

13.12.2019 позивач повторно направив вказані документи поштовою кореспонденцією, проте відповідачем вони отримані не були та повернуті поштовою організацією з відміткою за закінченням терміну зберігання, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням від 13.12.2019.

Позивач наполягає на тому, що директор ПП "Строй-Сервіс-999" підписував лише акти приймання виконаних робіт (наданих послуг) та довідки про вартість виконаних робіт (наданих послуг) на суми 2869130,86грн та 1006676,38грн.

Таким чином, позивач вважає, що заборгованість відповідача складає загальну суму 2565076,64грн, а саме: 1558676,26грн за актом виконаних робіт (КБ-2в) від 16.10.2019 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) від 16.10.2019, які отримані відповідачем, але невмотивовано не підписані останнім, та 1006676,38грн - за фактично виконані роботи.

31.05.2021 відповідач отримав від позивача претензію щодо невиконання умов договору в частині оплати виконаних наданих позивачем послуг, у відповідь на яку листом від 07.06.2021 відповідач вказав на необґрунтованість заявлених вимог.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язань позивачем нараховано та заявлено до стягнення 307807,59грн інфляційних втрат за період з 01.11.2019 по 30.06.2021.

Позивачем також подано до суду першої інстанції заяву про зміну підстав позову, в якій останній додатково просить відшкодувати за рахунок відповідача судовий збір, 40000,00грн - витрат на правову допомогу та 25000,00грн - витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій.

У свою чергу, відповідач наголошує на тому, що позивачем не були виконані роботи за договором в заявленому обсязі. Вказує про те, що позивачем були порушені умови договору в частині оформлення та надання на підпис актів закриття прихованих робіт в порядку, встановленому договором; роботи виконані неякісно, що стало підставою для винесення замовником припису від 02.09.2019. У зв`язку з цим відповідач направив позивачу лист від 28.08.2019 про розірвання договору з вимогою про зупинення робіт та лист від 02.09.2019 про усунення порушень (позивач визнає факт отримання). Жодних документів, на які посилається позивач як на підстави для здійснення оплати у вказаних сумах, відповідач не отримував, натомість оплатив фактично виконані позивачем роботи.

Як вже зазначалось, Господарським судом Полтавської області 08.11.2022 ухвалено оскаржуване рішення у справі №917/1373/21, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав, зазначених вище.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову з огляду на таке.

Предметом спору в цій справі є питання наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За змістом положень ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частинами 1 та 2 ст. 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов`язані із місцезнаходженням об`єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18).

Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору, апеляційний суд вважає, що укладений між сторонами договір підряду №32 від 19.07.2019 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідачем, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору підряду, не було оплачено виконані ним роботи. Відтак, з урахуванням предмету спору у даній справи та доводів апелянта, дослідженню підлягає питання щодо дотримання генпідрядником зобов`язань за договором підряду з оплати за виконані роботи в межах визначених договором порядку та строків.

Згідно зі ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Статтею 844 ЦК України, визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

Згідно з п.п. 98, 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об`єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

Судова колегія зазначає, що між сторонами виникли правовідносини з виконання підрядних робіт, за якими позивач як підрядник зобов`язався виконати роботи (надати послуги) з ремонту автомобільної дороги, а відповідач як генпідрядник зобов`язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість.

Виходячи з умов договору підряду сторонами погоджено, що договірна ціна (вартість робіт) робіт є динамічною; відповідно до п. 3.1 договору становить 9445800,00грн, у тому числі ПДВ 1574300,00грн.

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов`язався надати генпідряднику послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення 01702034 Гадяч-Миргород на ділянці км27+500-км61+726 Миргородського району Полтавської області (окремими ділянками) згідно з проектно-кошторисною документацією, а генпідрядник - прийняти належним чином надані послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів на його рахунок, передбачених на ці цілі.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що генпідрядник здійснює розрахунки за надані послуги з підрядником протягом 10 робочих днів на підставі акту приймання виконаних робіт (наданих послуг) (форма КБ2в) та довідки про вартість виконаних робіт (наданих послуг) (форма КБ-3), підписаним уповноваженими представниками сторін.

Разом з цим, відповідно до п. 9.3 договору підрядник визначає обсяги і вартість наданих послуг, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх на підписання генпідряднику, який зобов`язаний перевірити і підписати подані документи або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3 днів з моменту отримання.

Як встановлено у п.9.5. договору оплата послуг, наданих з недоробками і дефектами проводиться після усунення останніх.

У той же час, за умовами п. 10.2 договору недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених послуг, які виникли з мети підрядника, повинні бути усунені підрядником протягом строків, визначених комісією, що приймає об`єкт.

Як свідчать досліджені судом докази, а також вбачається з пояснень представників сторін, у серпні 2019 року, під час виконання робіт за договором, відповідачем (генпідрядником) було виявлено порушення умов договору з боку позивача (підрядника).

Так, позивачем було порушено положення п. 8.2 договору, відповідно до якого жодні роботи, що будуть приховані іншими роботами, не повинні закриватися підрядником без "Акту на закриття прихованих робіт", підписаного представником генпідрядника. Підрядник своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до прийняття, письмово сповіщає генпідрядника про необхідність приймання робіт, що будуть приховані іншими роботами. Аналогічне положення договору, що встановлює обов`язок для підрядника закривати приховані роботи на підставі підписаного генпідрядником акту закріплено у п. 8.10 договору.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази та позивачем не спростовано встановлених судом обставин, що жодні Акти на закриття прихованих робіт, які складались підрядником в процесі виконання договору, на підпис відповідачу не надавалися та генпідрядником не підписувались.

До позовної заяви ПП "Строй-Сервіс-999" надано копії актів на закриття прихованих робіт підписані лише підрядником.

У судовому засіданні 06.10.2022 місцевий господарський суд оглянув наявні в матеріалах справи оригінали чотирьох Актів на закриття прихованих робіт за липень - серпень 2019 року (а.с. 229-232, т.4) та встановив наявність на них підписів лише представника позивача, підпис уповноваженої особи відповідача на них відсутній.

Колегія суддів зазначає, що у п. 8.3. договору сторони погодили, що підрядник своєчасно, але не пізніше ніж за 2 дні до прийняття, письмово сповіщає генпідрядника про необхідність прийняття робіт, що будуть приховані іншими роботами.

Однак, будь-яких належних та допустимих доказів письмового сповіщення підрядником про необхідність прийняття генпідрядником прихованих робіт, як то передбачено п. 8.3. договору, матеріали справи не містять.

Крім того, відповідачем були виявлені недоліки щодо якості виконуваних робіт на об`єктів ремонту автомобільної дороги, у зв`язку з чим було прийнято рішення про розірвання договору з позивачем, про що останній був повідомлений листом від 28.08.2018 (а.с. 153, т.2).

Вказаним листом відповідач просив позивача призупинити надання послуг (виконання робіт), у найкоротший термін оформити технічну документацію на виконані роботи та здати на перевірку генпідряднику у зв`язку з розірванням договору підряду №32 від 19.07.2019

У подальшому, 02.09.2019 на об`єкті були проведені лабораторні дослідження щодо фізико-механічних властивостей проб асфальтобетонів експертною установою ТОВ "НВП Дорожній випробувально-технічний центр" та складено висновок №232 від 02.09.2019, згідно якого "...низькі значення показника міцності температурі 50 С вказують на можливу відсутність бітуму модифікованого полімерами в складі асфальтобетону або низьку кількість полімеру в складі модифікованого в`яжучого. Коефіцієнт ущільнення асфальтобетонів з верхнього шару не відповідає вимогам ДБН В 2.3-4 в точках відбору №1 та №2, а в точці відбору №3 (вирівнюючий шар) відповідає вимогам ДБН В 2.3-4" (а.с. 116-117, т.3).

На підставі цього висновку провідним інженером відділу технічного нагляду замовника - ДП "Агенство місцевих доріг Полтавської області" Жук М.М. винесено припис від 02.09.2019, в якому зафіксовано наступні порушення:

1) Відсутність на об`єкті Загального журналу робіт (порушення вимоги додатку А ДБН А.3.1.-5:2016);

2) Невідповідність товщини влаштованого дорожнього покриття проектним значенням (що вказано у протоколі випробувань, порушення вимог п. 21, табл. 2.1.1 рядок №42 ДБНВ.23-4:2019);

Зобов`язано генпідрядника зупинити надання послуг, усунути виявлені порушення та недоліки у строк до 06.09.2019 (а.с. 115, т.3).

У той же день, відповідачем було складено письмову вимогу про усунення недоліків, яка була направлена позивачу 05.09.2019 листом (вих. №189 від 02.09.2019) разом з приписом замовника від 02.09.2019, факт отримання цих документів позивачем не заперечується. У вказаній вимозі відповідач вимагав негайно зупинити подальше виконання позивачем робіт до усунення зазначених у приписі недоліків/порушень та надати відповідне документальне підтвердження (а.с.118-119, т.3).

Однак, на вказану вимогу позивач відповіді не дав, вказаних у листі генпідрядника та приписі замовника від 02.09.2019 недоліків та порушень не усунув.

Господарським судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що після отримання вищевказаних листів від 28.08.2019 та від 02.09.2019 позивач не вчиняв будь-яких дій, спрямованих на якнайшвидше усунення недоліків, а починаючи з вересня 2019 року роботи фактично були зупинені.

У зв`язку з наведеними обставинами відповідач (генпідрядник), будучи зобов`язаним перед замовником робіт (третьою особою-1) за договором про закупівлю послуг (підряду) №03-24/19-87 від 18.07.2019, з метою зведення до мінімуму збитків та уникнення відповідних санкцій, передбачених умовами цього договору, самостійно усунув недоліки та доручив подальше виконання робіт ПрАТ "Миргородський агрошляхбуд" (третій особі-2), провівши розрахунки з позивачем за фактично виконану роботу.

Факт усунення недоліків робіт генпідрядником самостійно підтверджується відомостями із "Загального журналу робіт на об`єкті", який був наданий на вимогу суду замовником - ДП "Агенство місцевих доріг Полтавської області".

Дослідивши відомості та записи у вказаному Журналі, судом встановлено, що в таблиці №6 містися внесені 02.09.2019 відомості про невідповідність товщини влаштованого шару а/б, що вказано в протоколі випробувань (порушення вимог п.21 табл.21.1 рядок №42 ДБН В.23-4:2015, протокол випробувань №232від 02.09.2019); вимога представника контролюючого органу (замовника) про припинення роботи до усунення вказаних недоліків та відмітка цього ж представника замовника від 03.10.2019 про усунення недоліків відповідачем.

Також, факт виконання робіт саме відповідачем (усунення недоліків на виконання припису замовника від 02.09.2019) підтверджується: відмітками в таблиці №5 Журналу про виконання робіт у наступні дати 25.09.2019, 26.09.2019, 27.09.2019, 02.10.2019; видатковими накладними №253 від 02.10.2019, №250 від 27.09.2019, №249 від 26.09.2019, на підставі якого відповідач придбав будівельні матеріали (асфальтобетонні суміші); актами наданих послуг по фрезеруванню асфальтобетонного покриття фрезою Wirtgen 2000 від 25.09.2019 (що співпадає із записами у Журналі), актами здачі-приймання (надання послуг) робіт з контрагентами тощо.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що наданим до матеріалів справи Загальним журналом робіт підтверджується усунення недоліків робіт підрядником, апеляційним судом до уваги не приймається, оскільки згідно запису від 03.10.2019, проставленого у таблиці №6 Загального журналу, зазначені недоліки усунув саме відовідач (генпідрядник), що також засвідчено представником замовника (третьої особи-1).

Подальше виконання робіт відповідач доручив ПрАТ "Миргородський агрошляхбуд" на підставі укладеного між сторонами договору підряду №39 від 08.10.2019, які (роботи) були виконані третьою особо-2 в повному обсязі, що підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами.

З досліджених в матеріалах справи доказів судом встановлено, що заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу складається з:

1) вартості робіт та матеріалів по двох актах приймання-передачі від 16.10.2019 (КБ-2в) та довідкам про вартість виконаних робіт (КБ-3) на загальну суму 2869130,86грн (а.с.26-33,т.1), які, як вказує позивач, були передані відповідачу, однак безпідставно не підписані останнім;

2) та на суму 1006676,38грн - за фактично виконані роботи, що не увійшли ди вищевказаних актів, оформлені іншим актом (КБ-2) та довідкою (КБ-3) від 16.10.2019 (а.с.1-6,т.2), які також направлялись відповідачу, однак ним не отримані.

Позивач зазначає, що після отримання перших актів (КБ-2в) та довідок (КБ-3) на загальну суму 2869130,86грн, генпідрядник оплатив їх лише частково на суму 1310730,60грн, решта за заборгованості сплачена не була. За актами (КБ-2) та довідкою (КБ-3) на суму 1006676,38грн заборгованість не погашена.

Судом встановлено, що з переліку всіх наданих позивачем документів підпис представника відповідача міститься тільки на довідці про вартість виконаних робіт (КБ-3) від 16.10.2019 на суму 2869130,86грн (а.с.26, т.1).

Разом з цим, всі інші документи, на які посилається позивач, уповноваженою особою відповідача не були підписані та містять відмітки про відмову від підписання (без надання аргументованої відмови), зроблену представником позивача.

При цьому, колегія суддів зазначає, що за умовами п. 9.1. договору підряду №32 від 19.07.2019 передбачено складання актів приймання виконаних робіт за формою №КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 для визначення вартості виконаних робіт та проведення розрахунків за виконані роботи за договором.

Отже, сторони у договірному порядку дійшли згоди щодо того, якими документами підтверджується склад, обсяг і вартість виконаних робіт, а саме про обов`язковість складення актів приймання виконаних робіт за формою №КБ-2в, №КБ-3 відповідно до положень договору.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 цього Кодексу).

Отже, сторони на свій розсуд погодили умови договору щодо оплати виконаних робіт на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт за формою № КБ-2в, і зазначені умови є обов`язковими для виконання сторонами, з огляду на що в даному випадку підписання лише однієї довідки про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 не є достатньою підставою для оплати відповідачем виконаних робіт.

Як вже зазначалося, в процесі виконання договору підряду відповідачем (генпідрядником) було виявлено порушення позивачем п.8.2 договору щодо ненадання на підпис генпідряднику актів на закриття прихованих робіт, а також виявлені недоліки щодо якості виконуваних позивачем робіт, у зв`язку з чим прийнято рішення про розірвання договору в односторонньому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 188 ГК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Стаття 849 ЦК України визначає права замовника під час виконання роботи.

Згідно з ч. 1 цієї статті замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Частиною 2 ст. 849 ЦК України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

У ч. 4 ст. 849 ЦК України передбачено право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Правовий аналіз ч. 2 та ч. 4 ст. 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють дві окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Так, ч. 2 цієї статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість ч. 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору, але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене (постанова Верховного Суду від 19.12.2019 у справі №911/1570/18).

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін, тому предметом судового дослідження у справі є: чи мало місце одностороння відмова замовника від договору, чи був повідомлений підрядник про цю відмову, чи оплачена замовником виконана підрядником частина робіт.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №916/1591/17, від 15.02.2019 у справі №910/21154/17.

Відповідно до п. 14.3 договору генпідрядник має право розірвати договір в односторонньому порядку, зокрема у випадку порушення договірних зобов`язань підрядником, що створює передумови для невиконання умов цього договору та грубого порушення підрядником будівельних норм та правил. Генпідрядник розриває договір у випадку невиконання підрядником вимог цього договору або порушення строків надання послуг. Останній зобов`язаний відшкодувати збитки (п. 14.4. договору).

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що умовами договору, укладеного між сторонами чітко передбачено право генпідрядника на розірвання договору в односторонньому порядку у випадку порушенням підрядником умов такого договору, а також неусуненння останнім недоліків робіт. При цьому, сторони погодили, що у випадку невиконання підрядником умов договору, то саме останній повинен відшкодувати генпідряднику збитки, завдані таким розірванням.

Як свідчать досліджені судом матеріали справи, після отримання повідомлення від генпідрядника позивачем не вчинялося будь-яких дій, спрямованих на усунення недоліків робіт, а починаючи з вересня 2019 року роботи фактично були зупинені.

Доказів того, що у відповідача були відсутні підстави для відмови від договору згідно ч. 4 ст. 849 ЦК України або ж документальне підтвердження належного виконання позивачем робіт та усунення недоліків, про які зазначено у листах генпідрядника від 28.08.2019 та від 02.09.2019 (направленого разом з приписом замовника від 02.09.2019), до матеріалів справи не надано, а судовою колегією за результатами перегляду справи в апеляційній інстанції не встановлено.

Відтак, відповідач як замовник скористався власним безумовним правом, передбаченим ч. 4 ст. 849 ЦК України, щодо розірвання договору підряду в односторонньому порядку, а також на виконання приписів цієї статті оплатив виконану підрядником частину роботи на суму 1310730,60грн відповідно до складеного генпідрядником акту приймання виконаних робіт за жовтень 2019 року.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що оформлення відповідачем розрахунків на підставі односторонньо складеного акту не передбачено ані умовами договору, ані приписами чинного законодавства.

У той же час, приписи ч. 4 ст. 849 ЦК України встановлюють право замовника відмовитись від договору підряду без будь-яких причин для реалізації цього права замовником, при цьому, вимагають дотримання таких умов як, зокрема оплата фактично виконаних підрядником робіт та відшкодування збитків.

Як свідчить зміст призначень платежу на платіжних дорученнях, на підставі яких відповідач оплатив на користь позивача 1310730,60грн: №373 від 28.10.2019 на суму 1072530,60грн - оплата згідно договору №32 від 19.07.2019; №405 від 14.11.2019 на суму 238200,00грн - оплата згідно рахунку №25 від 27.09.2019.

Тобто, проведені відповідачем оплати відбувались не на підставі актів (№КБ-2в) та довідок (№КБ-3), які оформлено в односторонньому порядку позивачем, так само не на підставі акту приймання виконаних робіт за жовтень 2019 року, складеного в односторонньому порядку відповідачем.

Такі оплати відповідач здійснював саме за договором підряду №32 від 19.07.2019, як розрахунок за фактично виконані підрядником роботи.

При цьому, позивач не надав доказів необґрунтованості зазначеної відповідачем суми розрахунку за фактично виконані роботи, а також не спростував переліку та вартості робіт, які містяться у наданому генпідрядником акті приймання виконаних робіт за жовтень 2019 року.

За умовами п. 8.10. договору виявлене в процесі перевірок і випробувань неякісне надання послуг підлягає виправленню за рахунок підрядника у встановлені актом перевірки строки

Відповідно до п. 10.2. договору недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених послуг, які виникли з мети підрядника, повинні бути усунені підрядником протягом строків, визначених комісією, що приймає об`єкт.

Однак, належних та допустимих доказів усунення недоліків, які були виявлені відповідачем та зазначені у листах генпідрядника від 28.08.2019 та від 02.09.2019 (надісланого разом з приписом замовника), а також належного виконання підрядником робіт за договором підряду з початку вересня 2019 року по 16.10.2019 та понесення витрат, матеріали справи не містять та позивач таких доказів не надав.

З наявного у справі Загального журналу робіт на об`єкті, наданого третьою особою-1 на вимогу суду, вбачається, що після винесення замовником припису від 02.09.2019 виконання позивачем робіт на об`єкті були зупинено у зв`язку із виявленими недоліками, а з 25.09.2019 виконання робіт продовжив сам відповідач. Подальше виконання та завершення робіт здійснила третя особа-2 на підставі укладеного з відповідачем договору підряду №39 від 08.10.2019.

Разом з тим, об`єктивно обов`язок подання доказів на підтвердження виконання умов договору підряду щодо строків та обсягу виконання підрядних робіт покладається саме на підрядника.

Проте, з досліджених судом матеріалів справи не вбачається виконання підрядником будь-яких робіт на об`єкті, починаючи з 02.09.2019, у той же час позивач посилається на виконання робіт до 16.10.2019 та склав акти прийняття виконаних робіт від вказаної дати.

Втім, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів в розумінні ст.ст. 77-79 ГПК України виконання позивачем робіт за договором підряду починаючи з вересня 2019 року по 16.10.2019 року.

Так само позивачем не спростовано аргументів відповідача про порушення підрядником умов договору в частині оформлення Актів закриття прихованих робіт та неналежну якість проведених робіт, що було встановлено в приписі замовника від 02.09.2019.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що у даному випадку відповідачем було доведено, а позивачем не спростовано того факту, що під час дії договору підряду мало місце порушення умов договору з боку підрядника та наявність недоліків робіт, що стало наслідком направлення генпідрядником вимоги про їх усунення, доказів виконання якої позивачем не надано.

У той же час, як вже вказувалось вище, у п. 9.5. договору сторони погодили, що оплата послуг, наданих з недоробками і дефектами проводиться після усунення останніх.

При цьому, аргументи позивача, викладені в апеляційній скарзі відносно того, що у листі генпідрядника від 28.08.2019 про розірвання договору була відсутня належна аргументація та посилання на конкретні недоліки в роботі, колегія суддів віхиляє, оскільки з досліджених в матеріалах доказів вбачається, що позивач також отримував лист від 02.09.2019 разом з приписом замовника, в якому містилось посилання на допущені порушення та висновки лабораторного дослідження спеціалізованої експертної установи (а.с. 115-120, т.3).

Зміст наявного у матеріалах справи листування сторін, а також правова позиція, викладена позивачем у позовній заяві та письмових поясненнях, однозначно свідчать про обізнаність останнього щодо наявності виявлених генпідрядником недоліків та про необхідність їх виправлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Однак, будучу повідомленим про порушення умов договору та наявність недоліків у роботі, позивач не ініціював проведення експертизи щодо якості робіт і не надав до матеріалів справи обґрунтованих заперечень щодо виявлених відповідачем та замовником недоліків.

Також, позивач мав право, однак не звертався ані до місцевого, ані до апеляційного суд з відповідним клопотанням про призначення судової експертизи.

З огляду на викладені обставини, враховуючи неусуненням підрядником недоліків, а також вимогу генпідрядника від 28.08.2019 про необхідність зупинення виконання робіт у зв`язку з односторонньою відмовою від договору підряду №32 від 19.07.2019, про яку позивач також був обізнаний, колегія суддів вважає, що у підрядника не було ані правових, ані фактичних підстав для продовження виконання робіт починаючи з вересня 2019 року по 16.10.2019 року.

Отже, апелянтом не спростовані доводи відповідача про неналежне виконання умов договору підряду щодо виконання підрядних робіт.

Враховуючи те, що позивачем не було доведено необґрунтованості доводів відповідача та не спростовано наявності недоліків в роботі, про які зазначено у листах генпідрядника від 28.08.2019 та від 02.09.2019 (надісланого разом з приписом замовника), а також документально не підтверджено тих обставин, що підрядник усунув недоробки і дефекти наданих ним послуг, відтак колегія суддів вважає, що відповідно до п. 9.5 договору у генпідрядника не виник обов`язок оплачувати такі (неякісні) роботи.

Слід також зазначити, що з наявних в матеріалах справи доказів не видається можливим перевірити та однозначно встановити чи підрядник надав неякісні послуги повністю або частково, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості дійти висновку які саме роботи мають бути оплачені генпідрядником, а які ні. У той час як обов`язок доведення зазначених обставин покладається саме на позивача.

Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідно до ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття; замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Стосовно акту виконаних робіт, підписаного однією стороною, у судовій практиці сталою є правова позиція, яка полягає в тому, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19 та інших).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №910/18384/20 про стягнення плати за виконані підрядні роботи за аналізом норм ст.ст. 837, 882 ЦК України дійшов висновку, що нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт. Якщо замовник не надав доказів оплати актів чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах.

Таким чином, для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття-передачі робіт, підписаним однією стороною договору (підрядником), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального/фактичного виконання робіт за договором підряду.

Встановлення наведених обставин входить до предмету доказування і у цій справі.

Водночас, колегія суддів наголошує, що акт виконаних підрядних робіт, підписаний однією стороною, не має доказової сили за умов встановлення обґрунтованості мотивів відмови замовника від підписання акту, і відповідно має доказову силу (є дійсним) у разі встановлення необґрунтованості відмови замовника від підписання акту та прийняття робіт.

ЦК України не визначає критеріїв та умов щодо обґрунтованості відмови від підписання акту приймання-передачі робіт, а відтак обґрунтованість відмови замовника є оціночним поняттям та в кожному конкретному випадку повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та спірних правовідносин сторін.

Як встановлено судом, відповідач не підписав акти виконаних робіт із наведенням причин такої відмови (позивачем не були виконані роботи за договором в заявленому обсязі; порушені умови договору в частині оформлення та надання на підпис актів закриття прихованих робіт; роботи виконані неякісно, що стало підставою для винесення замовником припису від 02.09.2019).

Наведені обставини стали підставою направлення відповідачем позивачу листів від 28.08.2019 про розірвання договору з вимогою про зупинення робіт та від 02.09.2019 про необхідність усунення порушень.

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують той факт, що позивачем у встановленому процесуальним законом порядку не спростовано доводи відповідача ані про наявність недоліків в роботі підрядника, ані про неусунення останнім порушень, встановлених у приписі контролюючого органу, а також доводи щодо їх самостійного усунення відповідачем за власний рахунок з понесенням витрат.

Судова колегія не може визнати обґрунтованими доводи позивача про те, що договір підряду №32 від 19.07.2019 та надані до справи акти виконаних робіт (КБ-2в), довідки про вартість (КБ-3) та інші бухгалтерські документи, підписані лише підрядником, є достатніми доказами виконання ним робіт, прийняття їх відповідачем та підставою для оплати виконаних робіт.

Як обґрунтовано зазначено місцевим судом, з поданих позивачем доказів неможливо встановити реальну вартість та обсяг виконаних ним робіт на виконання умов договору та перевірити відповідність вартості робіт фактично виконаним роботам, так само як і встановити об`єм цих фактично виконаних робіт, що, з урахуваннням вищенаведених позицій Верховного Суду, є обов`язковим у даному випадку при задоволенні позовних вимог.

У той же час, подані позивачем бухгалтерські довідки є односторонньо складеними документами, а тому такі витрати не можуть вважати реальними, фактичними та такими, що погоджені замовником.

Більш того, судом першої інстанції встановлено, що також перевірено апеляційною інстанцією, суттєва частина з поданих позивачем на підтвердження фактичного виконання робіт за договором документів датована раніше (січень - червень 2019 року), ніж мало місце саме укладення договору підряду №32 від 19.07.2019 між сторонами, а з частини неможливо встановити, що вони стосуються саме виконання робіт за укладеним між сторонами договором.

З цього приводу місцевим судом було запропоновано позивачу надати письмові пояснення, однак жодних пояснень станом на час прийняття рішення отримано не було.

Позивачем також не надано до матеріалів справи узгоджений сторонами кошторис та календарний план виконання робіт, що унеможливлює для суду перевірити надані позивачем акти виконання робіт та довідки про вартість на предмет відповідності фактичного виконання підрядником робіт та понесення витрат, їх відповідності конкретним видам робіт та їх вартості, погоджених з відповідачем.

Також, матеріали справи не містять будь-яких доказів понесення витрат підрядником (на закупівлю матеріалів, ресурсів, послуг тощо) починаючи з вересня 2019 року по 16.10.2019 року, в той же час, як вже вказувалось вище, позивач посилається на виконання ним робіт та понесення у витрат у вказаний період.

При цьому, колегія суддів вважає, що встановлені судом у цій справі обставини у достатній мірі підтверджують вмотивованість заперечень відповідача стосовно фактичного невиконання позивачем погодженого договором обсягу робіт та обґрунтованість доводів генпідрядника на підтвердження своєї відмови у підписанні актів виконаних робіт (КБ-2в) та довідок про вартість робіт (КБ-3) від 16.10.2019.

Долученими відповідачем до матеріалів справи доказами підтверджується як факт порушення позивачем умов договору в частині оформлення та надання на підпис генпідряднику актів закриття прихованих робіт, так і те, що роботи були виконані неякісно, що дає суду підстави для висновку про те, що позивачем не було виконано роботи за договором підряду в заявленому в позові обсязі та вартості.

Обставини, на які посилається позивач, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обов`язковості дотримання порядку оплати виконаних робіт, узгодженого сторонами у п. 9.5. договору підряду, тобто після усунення недоліків виконаної роботи, а також не підтверджують відсутність недоліків роботи та їх усунення позивачем, а не відповідачем самостійно за власний рахунок.

З урахуванням встановлених обставин у цій справі, колегія суддів вважає, що надані позивачем на підтвердження виконання ним робіт за договором підряду №32 від 19.07.2019 акти приймання виконаних робіт (№КБ-2в), довідки про вартість (№КБ-3) від 16.10.2019 та інші документи, не доводять фактичного виконання робіт, зазначених у таких актах та на заявлені у позові суми.

Крім того, позивачем на спростування позиції відповідача до матеріалів справи не надано жодних повідомлень (листів), направлених на адресу генпідрядника чи замовника, щодо відсутності з його сторони порушень умов договору чи належного виконання робіт, як і не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов`язань у силу певних обставин, що, у свою чергу, свідчить про те, що відповідні роботи не виконані належним чином без поважних причин.

За оцінкою апеляційного суду, надані позивачем документи щодо виконання ним умов договору підряду № 32 від 19.07.2019 є менш вірогідними доказами, ніж докази, надані відповідачем на їх спростування.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого суду про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного виконання робіт за спірними актами приймання (КБ-2в) та довідками про віртість (КБ-3) від 16.10.2019 обумовлених договором підряду №32 від 19.07.2019 робіт, їх обсягу та, відповідно, вартості.

При цьому, як вже зазначалося, позивач реалізував своє право на відмову від виконання підрядником робіт, передбачене ч. 4 ст. 849 ЦК України, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи.

Доказів на підтвердження іншої вартості фактично виконаних робіт, ніж визначеної відповідачем, або понесення підрядником збитків чи упущеної вигоди у зв`язку з розірванням договору, позивачем не надано та матеріали справи не містять.

Що стосується доводів позивача про направлення генпідряднику на підпис актів та довідок, колегія суддів встановила наступне.

За умовами укладеного між сторонами договору для проведення оплати за договором передбачено обов`язок підрядника підготувати відповідні документи (довідки та акти) та передати генпідряднику, який здійснює їх перевірку та підписання або обґрунтовує причини відмови від підписання.

В обґрунтування своїх вимог позивач, окрім іншого, посилався на те, що на виконання умов договору ним направлялись акти та довідки (№КБ-2в, №КБ-3) від 16.10.2019 на юридичну адресу відповідача поштовим пересиланням, а також на електронну адресу ПП "Дорсервіс КПК", яка зазначена у договорі.

Відповідач заперечував факт отримання вказаних документів та підписання актів та довідок, в тому числі довідки про витрати на суму 2869130,86грн.

На підтвердження факту направлення відповідачу вищевказаних документів позивач надав до матеріалів справи копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.12.2019 (а.с.154, т.2), з якої неможливо з`ясувати ані факт вручення поштового відправлення, ані причину його повернення, а також не вбачається можливим встановити які саме документи направлялися позивачем за вказаним поштовим відправленням.

Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що належними доказами направлення документів адресату відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ (поштова квитанція, поштова накладна з інформацією про поштове відправлення чи фінансовий чек) та опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення (вказана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 916/1093/21).

Таким чином, надана позивачем до матеріалів справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.12.2019 не може бути взята апеляційним господарським судом до уваги як належний доказ надсилання відповідачу поштового відправлення разом з актами та довідками (№КБ-2в, №КБ-3).

Крім того, на підтвердження факту направлення вказаних документів на електронну пошту відповідача позивачем надано суду роздруківку з електронної пошти (а.с.38, т.4), з якої вбачається направлення на електронну адресу користувача Alina Teleshun електронних файлів (вкладень) з назвою: акт здачі-приймання, рахунок на оплату, КБ-3 Гадяч-Миргород, листи тощо.

Колегія суддів зазначає, що з вказаної роздруківки вбачається лише направлення на електронну пошту користувача Alina Teleshun та зворотне отримання відповідних файлів (вхідних та надісланих). Однак, з неї не видається можливим встановити на яку саме електронну адресу здійснено направлення електронного повідомлення (листа з додатками), неможливо перевірити чи належить електронна пошта вказаного користувача саме відповідачу, а також з`ясувати дійсний вміст вкладених файлів, тобто, які саме документи направлявся позивачем та на яку саме електронну адресу.

Стосовно долученого позивачем до матеріалів справи флеш-носія, на якому міститься відеозапис з екрану мобільного телефону, з якого вбачається направлення на електронну адресу dorservis_kpk@ukr.net (згідно реквізитів договору підряду електронна адреса належить відповідачу) актів здачі-приймання, довідок про вартість робіт, рахунок на оплату тощо, колегія суддів зазначає, що такий доказ не відповідає критеріям належності, допустимості, достовірності та вірогідності, встановленим ст.ст. 76-79 ГПК України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Статтею 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За змістом ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Проте, подана позивачем до суду копія відеозапису електронного підпису не містить.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Згідно з п.п. 12, 31, 32 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; перевірка - процес засвідчення справжності і підтвердження того, що електронний підпис чи печатка є дійсними; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.

Виходячи із змісту п.п. 9.1., 9.3. укладеного між сторонами договору генпідрядник перевіряє документи та здійснює розрахунки на підставі підписаних підрядником актів (№КБ-2в) та довідок (№КБ-3).

Як вбачається з наданого позивачем відеозапису, підрядник направляв на електронну адресу генпідрядника підписані зі своєї сторони скан-копії документів (в т.ч. актів здачі-приймання та довідок про вартість робіт), відповідно такі документи направлені в електронній формі.

Відтак, направлені позивачем акти (№КБ-2в) та довідки (№КБ-3) містять відсканований підпис (копію підпису) уповноваженої особи ПП "Строй-Сервіс-999", проте оскільки документ було направлено саме в електронній формі на електронну адресу відповідача, такі документи мають бути скріплений також електронним підписом.

Дослідивши відеозапис позивача, судом апеляційної інстанції не встановлено наявності доказів на підтвердження скріплення копії актів (№КБ-2в) та довідок (№КБ-3) електронним підписом уповноваженої особи підрядника.

Колегія суддів зауважує, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису, з огляду на ч. 4 ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Такі вимоги спрямовані на можливість для другої сторони встановлення того факту, що із відповідними документами звернулась саме конкретна особа, як відповідний учасник договірних правовідносин.

Проте, надіслані представником підрядника скан-копії документів містять графічний підпис на скан-копіях документів, тобто копію підпису, однак не містять електронного цифрового підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документу, у зв`язку з чим для другої сторони (генпідрядника) неможливо встановити, що вказані документи є дійсно підписані зі сторони підрядника та подані саме ним, а не будь-якою сторонньою особою.

Тобто, фактично позивач відправив скан-копії документів в електронній формі без електронного цифрового підпису уповноваженої особи зі сторони підрядника, що унеможливлює для другої сторони ідентифікацію підписанта вказаних документів та достовірність поданих на підпис другої сторони документів.

Також, колегія суддів приймає до уваги, що відповідач в процесі розгляду справи заперечував факт отримання від позивача будь-яких документів електронною поштою та їх підписання.

Із наданого позивачем відеозапису листування вбачається лише факт направлення певних документів на електронну адресу відповідача, проте, відсутнє будь-яке підтвердження щодо отримання останнім електронних повідомлень.

Щодо електронних доказів широко застосовується й доктрина "листа у відповідь". Якщо доведено, що лист чи повідомлення було відправлено певній особі, то повідомлення, яке є відповіддю, вважатиметься автентичним без додаткових доказів.

Проте, із наданого позивачем відеозапису також не вбачається надісланих у відповідей листів зі сторони відповідача.

З урахуванням наведених обставин, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги наданий позивачем відеозапис електронного листування як належний доказ направлення відповідачу спірних актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт.

З огляду на викладене, оскільки позивачем належним чином не було підтверджено усунення допущених недоліків робіт та фактичного виконання робіт на заявлену у позові суму, а також оскільки не видається можливим встановити остаточні обсяги робіт за вказаний позивачем період, при цьому, останнім також не доведено направлення відповідачу спірних актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність обумовлених договором та законом підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 2565076,64грн заборгованості за договором підряду №32 від 19.07.2019 за наведених позивачем доводів та обґрунтувань, у зв`язку з чим позовні вимоги не є законними та обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Враховуючи відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основаної заборгованості, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого суду про відмову у стягненні відповідної суми інфляційних втрат.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги позивача наведених висновків суду не спростовують, та зводяться до переоцінки обставин, встановлених місцевим судом, яким надана належна правова оцінка.

Наведене свідчить, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ПП "Строй-Сервіс-999" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 у справі №917/1373/21 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Строй-Сервіс-999" на рішення Господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 у справі №917/1373/21 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 08.11.2022 у справі №917/1373/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 04.05.2023.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя О.В. Плахов