Рішення

від 04.05.2023 по справі 607/4674/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.05.2023 Справа №607/4674/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Братасюка В.М.

за участі секретаря с.з. Мокрій М.О.

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_18.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі у загальноум провадженні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи Тернопільське районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні майном, шляхом надання доступу до приміщення,-

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_3 звернулася із позовом до ОСОБА_4 треті особи Тернопільське районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні майном, шляхом надання доступу до приміщення телятника за адресою АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позову зазначає, що її батькові ОСОБА_7 виконавчим комітетом Підгороднянської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області видано свідоцтво про право власності на приміщення телятника в розмірі 9/100 частки, що за адресою АДРЕСА_1 . 04.05.2007 року їй після смерті батька, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду у цивільній справі № 2-125/10 року 11.03.2010 року повернено у власність позивачам ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 - членам однієї сім`ї 57/100 частки телятника з прибудовами по АДРЕСА_1 , а інша частина приміщення телятника в розмірі 47/100 частки залишено у власності ОСОБА_4 . У 2020 році вона та члени її сім`ї вирішили виготовити технічний паспорт на весь об`єкт телятника у зв`язку із чим звернулися з проханням до відповідача ОСОБА_4 надати доступ до своєї частки приміщення телятника працівникам БТІ, однак такий доступ наданий не був, через що є не можливим виконати замовлення по виготовленню технічного паспорту.

З огляду на зазначене позивач вважає, що відповідачем їй створюються перешкоди в користуванні майном.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_10 підтримав позовні вимоги і просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві на позов та письмовому поясненні.

Представник Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації в судове засідання не з`явився, подано клопотання про розгляд справи без участі представника.

Предствник третьої особи в судовому засіданні позов підтримав просив задоволити з підстав викладених у письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення учасників справи, та дослідивши письмові докази судом встановлені наступні обставини.

Згідно акту виділення майнового паю від 10.04.2000року було проведено розпаювання і виділення майнового паю пайовикам, які вийшли з товариства «Драганівка» згідно поданих заяв: виділене майно передається комісією під відповідальність ОСОБА_11 згідно доручень пайовиків виданих Драганівською сільською радою від 30.03.2000року, передано майно телятник в с.Підгородне 1975 року, культиватор.

Рішенням Підгороднянської сільської ради № 40 від 27 лютого 2003 року, розглянувши звернення Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації, акт передачі прийомки пайовиками приміщення телятника в АДРЕСА_1 , а також виписки із протоколу №1 пайовиків ПП Астра від 10.02.2001року, акт виділення майнового паю від 10.04.2000року, надано дозвіл на оформлення права власності на приміщення телятника по АДРЕСА_1 , громадянам: ОСОБА_9 40%, ОСОБА_12 26%, ОСОБА_13 11%, ОСОБА_14 6%, ОСОБА_8 8%, ОСОБА_7 9%.

Виконавчим комітетом Підгороднянської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області ОСОБА_7 видано свідоцтво про право власності на приміщення телятника в розмірі 9/100 частки, що за адресою АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивачки ОСОБА_7 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 .

Після його смерті Тернопільською районною державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №227/2007. Позивачці ОСОБА_3 04.05.2007 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме спадкове майно, що складається із майнового паю в розмірі 5715 грн., що знаходиться в с/г ТОВ «Драганівське» с.Драганівка Тернопільського району і належало померлому на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії НОМЕР_2 , виданого Драганівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 21.12.2001року та підтверджувало право на пайовий фонд майна колективного сількогосподарського підприємства ТОВ «Драганівське» відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай затвердженого зборами співвласників 19.02.2001року.

Майновий пай - це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

До пайового фонду майна учасників колективного сільськогосподарського підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств та організацій, згідно частини 1 статті 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство".

Згідно абзацу другого частини 1 статті 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" право кожного члена підприємства на пайовий фонд майна залежить від його трудового внеску. Трудовий внесок кожної особи визначається з урахуванням розміру всіх форм оплати праці за період членства у цьому підприємстві.

Учаснику колективного сільськогосподарського підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки в пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства.

Відповідно до частини 3 статті вказаного закону У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Згідно п.8 Порядку розподілу та використання майна неорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 №62 кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів:

- об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників,

отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати

його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної

особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу;

- об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників,

отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти

договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном

та передати його в оренду;

- отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із

членами своєї сім`ї і використати його на свій розсуд;

- відчужити пай будь-яким способом в установленому законом

порядку.

Відповідно до п.15 зазначеного Порядку виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством - користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі.

При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (далі - Свідоцтво), що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою. Свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

Також 17.11.2015року державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_15 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - частку житлового будинку з надівними будівлями та спорудами АДРЕСА_2 - відмовлено.

Позивач зазначає, що 11.03.2010року у справі №2-125/10 Тернопільським міськрайонним судом було прийнято рішення про повернення у власність ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 - членам однієї сім`ї 57/100 частки телятника з прибудовами по АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду 11.03.2010року у справі №2-125/10 визнано частково недійсним договір купівлі - продажу приміщення телятника з прибудовами по АДРЕСА_1 від 23.10.2003 року, укладеного між ОСОБА_16 , який діяв від імені ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Василишин С.Й. за реєстровим №10378, в частині 57/100 частки телятника, що належали ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , повернувши сторони в попередній стан. Визнано недійсним договір дарування 1/2 частини приміщення телятника з прибудовами по АДРЕСА_1 від 14.01.2006 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_17 , посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Сліско С.М. за реєстровим №46. Визнано частково недійсним реєстраційне посвідчення, видане ОСОБА_4 Тернопільським РБТІ про право власності на приміщення телятника з прибудовами по АДРЕСА_1 від 24.11.2003 року № 21. Визнано недійсним реєстраційне посвідчення, видане ОСОБА_17 Тернопільським РБТІ про право власності на 1/2 частину приміщення телятника з прибудовами по АДРЕСА_1 від 29.03.2006 року за року №21.

Означеним рішенням, що набрало законної сили встановлено, що спірний договір купівлі - продажу був укладений на підставі доручень, які визнані судом недійсними, оскільки не відповідали вимогам Закону, без наявності волевиявлення ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 . Позивачі (однією з яких була ОСОБА_3 ) є співвласниками 57/100 частин спірного телятника, а інші співвласники 43/100 його частин із аналогічними позовними вимогами до суду не зверталися, то позовна заява про визнання недійсним усього договору купівлі - продажу телятника з прибудовами підлягає до часткового задоволення в частині, що стосується позивачів, а саме щодо відчуження 57/100 часток телятника. Також зазначено, що належні позивачам ОСОБА_8 , ОСОБА_7 - спадкоємцю ОСОБА_3 , ОСОБА_9 частини приміщення телятника, який розташований в АДРЕСА_1 вибуло з їх володіння поза їх волі іншим шляхом, тому вони вправі витребувати дане майно і від добросовісного набувача - відповідача ОСОБА_17 , визнавши також недійсним на підставі ст.215 Цивільного кодексу України, договір дарування 1/2 частини приміщення телятника з прибудовами, який розташований в АДРЕСА_1 від 14.01.2006 року укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_17 .

Таким чином в суді було встановлено, що ОСОБА_3 як спадкоємиця ОСОБА_7 є співвласником 57/100 частин телятника.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач ОСОБА_3 та члени її сім`ї маючи намір виготовити на свої частки в будівлі телятника технічний паспорт, звернулися із проханням до відповідача ОСОБА_4 надати доступ до свої частки приміщення телятника працівникам БТІ, із врахуванням того, що такий документ видається на весь об`єкт нерухомості. У письмовому зверненні 04.09.2020року вона пропонувала надати доступ до приміщення працівникам БТІ 23.09.2020року, однак такий доступ наданий не був.

23.09.2020року начальником Тернопільського районного БТІ за №739 надана відповідь про неможливість виконати замовлення по виготовленню технічного паспорта на приміщення телятника по АДРЕСА_1 через відсутність доступу до зазначеного об`єкта нерухомого майна.

Позивач ОСОБА_3 зазначає, що позбавлена права вільного користування приміщенням телятника по АДРЕСА_1 . Доступ до приміщення ОСОБА_4 не надається.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 суду пояснив, що не вбачає підстав для надання доступу ОСОБА_3 до приміщенням телятника по АДРЕСА_1 так вона не надає документів про належність їй на праві власності частини вказаного приміщення.

Згідно ч.1 ст.317, ч.1ст.319 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу вимог ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Частиною 1, 2 статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Суд наголошує, що негаторний позов є способом захисту права власності, не пов`язаним із позбавленням володіння.

Застосування негаторного позову можливе у випадку існування таких обставин: наявності у позивача право власності або іншого речового права, перебування спірної речі у володінні позивача, протиправність поведінки відповідача, що створює перешкоди для здійснення повноважень користування та розпорядження.

Обов`язок доказування обставин покладається на кожну із сторін спору, і, заявляючи позов позивач ОСОБА_3 довела, що їй чиняться перешкоди у користуванні приміщенням телятника по АДРЕСА_1 , власне відповідачем не заперечується факт не допуску до зазначеного приміщення, мотивуючи тим, що право власності на спірне приміщення телятника за позивачкою не зареєстроване, вона не являється володільцем вказаного майна.

Однак таке твердження судом до уваги не приймається, так як рішенням Тернопільського міськрайонного суду 11.03.2010року у справі №2-125/10 встановлено, що належні позивачам ОСОБА_8 , ОСОБА_7 - спадкоємцю ОСОБА_3 , ОСОБА_9 частини приміщення телятника, який розташований в АДРЕСА_1 вибуло з їх володіння поза їх волі іншим шляхом. Визнаючи частково недійсним договір купівлі - продажу приміщення телятника з прибудовами по АДРЕСА_1 від 23.10.2003 року, укладеного між ОСОБА_16 , який діяв від імені ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Василишин С.Й. за реєстровим №10378, в частині 57/100 частки телятника, що належали ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , сторони повернуто в попередній стан. Відповідач зазначаючи, що її батько ОСОБА_7 не були стороною договору дарування від 14.01.2006 року, укладеним між нею та ОСОБА_17 , реституція між ними не відбулася, так як вона не ставила такої вимоги і відповідно не може повернути частки сторонам за договором купівлі - продажу приміщення телятника від 23.10.2003року, доводить лише одне рішення суду не виконане з її волі.

Однак, відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до положень ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Згідно зі ст. 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна.

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 89 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За європейським стандартом доказування «поза розумним сумнівом», зазначені обставини можуть бути доведені висновком проведеної будівельно - технічної експертизи, котрий у справіі відсутній, оскільки призначення експертизи за власної ініціативи не входить до компетенції суду, а відповідного клопотання від позивача не надходило.

Аналізуючи докази, досліджені в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи Тернопільське районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном, шляхом надання доступу до приміщення телятника за адресою АДРЕСА_1 підлягають до задоволення, оскільки права позивача є порушеними, такий доступ не надається.

Керуючись ст.4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, ст.15, 16, 22, 23, 391 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ

Позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_3 в користуванні майном та надати доступ до приміщення телятника за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 809 гривень судового збору.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня складання повного тексту рішення , якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач ОСОБА_3 АДРЕСА_3

Відповідач ОСОБА_4 АДРЕСА_4

Головуючий суддяВ. М. Братасюк