Рішення

від 05.05.2023 по справі 916/476/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/476/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/476/23

За позовом: Державного підприємства "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 10, код ЄДРПОУ 30058275)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон Груп Плюс" (65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12-А, офіс 101, код ЄДРПОУ 43433618)

про стягнення 141 742,14грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" звернулось до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон Груп Плюс" про стягнення 141 742,14грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №278-33-21 від 10.08.2021р. про співпрацю при наданні послуг з технічного огляду за малими суднами.

Ухвалою від 13.02.2023р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Державного підприємства "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" було залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.03.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/476/23. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адерсою"

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

10.08.2021р. між Державним підприємством «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» (надалі - Регістр), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквілон Груп Плюс» (надалі - Визнана організація) було укладено Угоду про співпрацю при наданні послуг з технічного огляду за малими суднами за №278-33-21 від 10.08.2021 (надалі - Угода).

Відповідно до п. 2.1 Угоди метою цієї Угоди є взаємна та узгоджена діяльність Сторін з метою спрощення надання заявникам послуг пов`язаних з експлуатацією малих суден. Предметом цієї Угоди є регламентація взаємодії Сторін в процесі надання Регістром послуг з технічного нагляду за малими суднами за заявками наданими до Визнаної організації та здійснення Визнаною організацією за дорученням та від імені Регістра технічних оглядів малих суден (п.2.2 Угоди).

Згідно пункту 3.6 Угоди, огляд малих суден проводиться відповідно до Правил огляду малих суден в експлуатації Регістра № 2-06-10.

Пунктом 3.7 Угоди визначено, що за результатами огляду малого судна Визнана організація складає акт огляду судна за формою встановленою Регістром (Додаток №3 до цієї Угоди).

Відповідно до п. 3.13. Угоди, оплата заявником послуг Регістра, вартість яких визначена в п. 6.1 цієї Угоди, здійснюються на рахунок Визнаної організації з подальшим перерахуванням Визнаною організацією на рахунок Регістра, щомісяця до 25 числа поточного місяця, усієї суми вартості наданих Регістром послуг.

Пунктом 3.14 Угоди визначено, що розрахунки між Визнаною організацією та Регістром закриваються щомісячно 25 числа поточного місяця, шляхом підписання обома сторонами акту наданих послуг.

В пункті 4.3.5 Угоди визначено, що Регістр зобов`язується оформляти та передавати Визнаній організації акт наданих послуг.

Регістр має право на отримання від Визнаної організації оригіналу квитанції банку про оплату послуг, оригіналу акту огляду судна, оригіналу підписаного Визнаною організацією акту наданих послуг (п.4.4.2 Угоди).

Згідно п.6.1 Угоди, вартість послуг Регістра визначається на рівні чотирьох нормо-годин без ПДВ за одне мале судно. Вартість однієї нормо-години визначається внутрішніми наказами Регістра, які діють на момент виставлення рахунку. Оплата усієї суми вартості наданих Регістром послуг здійснюється Визнаною організацією щомісячно, до 25 числа поточного місяця, на розрахунковий рахунок Регістра.

Як зазначає позивач, наказом № 112 від 10.12.2020 року «Про вартість нормо-години з 04.01.2021» Регістра судноплавства України установлено та введено в дію з 04.01.2021р. вартість однієї нормо-години при обчисленні вартості послуг з Нормативами часу Регістра в розмірі - 175,00 гривень з ПДВ.

В подальшому, наказом № 113 від 10.08.2021 року «Про внесення змін до Нормативів часу на основні послуги, що надаються Регістром судноплавства України» Регістра судноплавства України введено в дію бюлетень змін № 2-13-5Б11 до Нормативів часу на основні послуги, що надаються Регістром судноплавства України № 2-13-5, відповідно до якого на оформлення документів за результатами технічного нагляду за малими суднами огляд, яких здійснюється визнаними Регістром організаціями встановлюється норматив в розмірі 4 НГ

Позивач вказує, що на виконання умов Угоди № 278-33-21 від 10.08.2021 він виконав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 108 360.00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.11.2021 та виданими Регістром за заявками судновласників і актами оглядів, оформленими визнаними організаціями, документами.

За посиланнями позивача, 19.11.2021 він направив на адресу відповідача лист-вимогу від 19.11.2021 № 33.4-1951 про підписання актів наданих послуг та сплату заборгованості за Угодою № 2278-33-21 від 10.08.2021 в сумі 108 360,00 грн. Разом з листом- вимогою від 19.11.2021 № 33.4-1951 були направлені акти виконаних робіт від 16.11.2021 на суму 108 360,00 грн. та рахунок № 33-03-10-21 від 16.11.2021.

Факт направлення листа-вимоги від 19.11.2021 № 33.4-1951 за штриховим кодовим ідентифікатором № 0600012697616 з доданими до нього документами підтверджується списком згрупованих відправлень від 19.11.2021 року та фіскальним чеком від 19.11.2021. Відповідні документи відповідач отримав 24.11.2021 що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600012697616.

Проте, відповідачем відповідний лист-вимога був залишений без відповіді та задоволенні, заборгованість в сумі 108 360грн не сплатив, акти виконаних робіт на сумі 106 360грн. не підписав.

Відповідно до п. 8.3 Угоди сторона може ініціювати припинення цієї Угоди в будь- який час, шляхом направлення іншій стороні відповідного письмового повідомлення не пізніше як за 30 календарних днів до моменту її запланованого припинення.

Позивач вказує, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Угодою, скориставшись наданим йому правом на дострокове припинення Угоди, листом № 11.1-1930 від 15.11.2021 повідомив відповідача при припинення дії Угоди №278-33-21 від 10.08.2021 з 16.12.2021.

У листі за вх. № 5527 від 06.12.2021 відповідач проти припинення дії Угоди та Сертифіката відповідності заперечувала та просила надати інформацію та пояснення з цього приводу.

Листом № 18.9-2085 від 13.12.2021 позивач повідомив відповідача, що Сертифікат відповідності було анульовано відповідно до п. 4.4.2.6.1.3. «Процедури фундаментального процесу технічного нагляду в промисловості», у зв`язку із невиконанням вимог Акту огляду від 08.04.2021 № 41-3-79-21, а Угоду припинено на підставі п. 8.3 Угоди №278-33-21 від 10.08.2021.

При цьому, як вказує позивач, пунктом 8.4 визначено, що у разі припинення дії цієї Угоди заходи, які були розпочаті на її підставі і не реалізовані/закінчені, продовжуватимуться та закінчуватимуться згідно з умовами, що були раніше узгоджені Сторонами та в порядку передбаченому цією Угодою, за винятком випадків, коли реалізувати такі заходи не можливо.

Позивачем з урахуванням порушення відповідачем строків оплати вартості наданих послуг, відповідно положень ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 29 650,40грн. та інфляційні витрати в сумі 3 731,74грн.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини Державне підприємство "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

В силу положень ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Як встановлено судом, між Державним підприємством «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» (надалі - Регістр), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквілон Груп Плюс» (надалі - Визнана організація) було укладено Угоду про співпрацю при наданні послуг з технічного огляду за малими суднами за №278-33-21 від 10.08.2021 (надалі - Угода).

Відповідно до п. 2.1 Угоди метою цієї Угоди є взаємна та узгоджена діяльність Сторін з метою спрощення надання заявникам послуг пов`язаних з експлуатацією малих суден. Предметом цієї Угоди є регламентація взаємодії Сторін в процесі надання Регістром послуг з технічного нагляду за малими суднами за заявками наданими до Визнаної організації та здійснення Визнаною організацією за дорученням та від імені Регістра технічних оглядів малих суден (п.2.2 Угоди).

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач свої зобов`язання за угоди № 278-33-21 від 10.08.2021 виконав належним чином, надав відповідачу послуги на загальну суму 108 360 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.11.2021 та виданими Регістром за заявками судновласників і актами оглядів, оформленими визнаними організаціями, документами (копії яких містяться в матеріалах справи).

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно п.6.1 Угоди, вартість послуг Регістра визначається на рівні чотирьох нормо-годин без ПДВ за одне мале судно. Вартість однієї нормо-години визначається внутрішніми наказами Регістра, які діють на момент виставлення рахунку. Оплата усієї суми вартості наданих Регістром послуг здійснюється Визнаною організацією щомісячно, до 25 числа поточного місяця, на розрахунковий рахунок Регістра.

Як встановлено судом 19.11.2021р. позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу від 19.11.2021 № 33.4-1951 з проханням про підписання актів наданих послуг та сплату заборгованості за Угодою № 2278-33-21 від 10.08.2021 в сумі 108 360,00 грн. До листа- вимоги було додано акти виконаних робіт від 16.11.2021 на суму 108 360,00 грн. та рахунок № 33-03-10-21 від 16.11.2021.

Зазначене відправлення відповідачем було отримно 24.11.2021 що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600012697616.

Разом з тим, як встановлено судом відповідачем вартість наданих послуг в сумі 108 360грн. сплатив. При цьому відповідачем відповідні обставини належними та допустимими доказами не спростовані.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартість наданих послуг в сумі 108 360грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Крім того в зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань за Угодою № 2278-33-21 від 10.08.2021 позивачем було нараховано до стягнення відповідачу 3% річних у розмірі 2 731,74 грн. та інфляційних втрат у розмірі 29 650,40 грн. господарський суд зазначає наступне.

Наразі ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки також випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості наданих послуг, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 3 731,74грн., судом встановлено, що розрахунок 3% річних було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 3 731,74грн.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості наданих послуг, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано інфляційні витрати. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми інфляційних витрат в розмірі 29 650,40грн., судом встановлено, що розрахунок інфляційних витрат річних було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційних витрат в розмірі 29 650,40грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 10, код ЄДРПОУ 30058275) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон Груп Плюс" (65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12-А, офіс 101, код ЄДРПОУ 43433618) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон Груп Плюс" (65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12-А, офіс 101, код ЄДРПОУ 43433618) на користь Державного підприємства "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 10, код ЄДРПОУ 30058275) основний борг в сумі 108 360 (сто вісім тисяч триста шістдесят)грн., 3% річних в розмірі 3 731 (три тисячі сімсот тридцять одна)грн. 74коп., інфляційні витрати в сумі 29 650 (двадцять дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят)грн. 40коп. та судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05 травня 2023 р.

Суддя К.Ф. Погребна