Рішення

від 27.04.2023 по справі 922/2046/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2046/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракова А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС-АГРО" про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 9539/23) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС-АГРО", м. Бориспіль, Київська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун-2000", м. Харків про стягнення 379727,99 грн. за участю представників:

позивача - Юрченко К.І.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/2046/22 від 06.04.2023 (повне рішення складено 14.04.2023) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун-2000" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС-АГРО" 276459,90 грн. основного боргу за договором поставки № 26/19 від 01.10.2019; інфляційні втрати у розмірі 40751,30 грн.; пеню у розмірі 58126,49 грн.; 3% річних у розмірі 4390,30 грн. та 5695,92 грн. судового збору.

Згідно позову Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС-АГРО" просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун-2000" усі судові витрати у цій справі, понесені ним, та вказувало, що докази на підтвердження усіх судових витрат позивача будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, у зв`язку з неможливістю наперед визначити точну кількість судових витрат позивача до закінчення судового розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС-АГРО" 11.04.2023 звернулося до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 9539/23), згідно якої просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун-2000" усі судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС-АГРО" у зв`язку із розглядом справи № 922/2046/22, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 34740,17 грн. та витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5695,92 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.04.2023 було прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС-АГРО" про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 9539/23) та призначено її до розгляду в судовому засіданні на "27" квітня 2023 р. о 11:15.

Представник позивача у судовому засіданні 27.04.2023 заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав та просив суд її задовольнити.

Відповідач свого представника в призначене судове засідання не направив, про розгляд заяви про розподіл судових витрат був повідомлений належним чином.

Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС-АГРО" про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в якості доказів понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивачем надано до суду:

- договір про надання правничої (правової) допомоги № 20210211/2 від 11.02.2021;

- додаток №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 20210211/2 від 11.02.2021;

- додаток № 6 до договору про надання правничої (правової) допомоги №20210211/2 від 11.02.2021;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2022;

- звіт про надані послуги від 30.11.2022;

- рахунок-фактуру №15564 від 14.12.2022;

- платіжну інструкцію №1022 від 14.12.2022;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2023;

- звіт про надані послуги від 31.01.2023;

- рахунок-фактуру №15723 від 03.02.2023;

- платіжну інструкцію №1202 від 06.02.2023;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2023;

- звіт про надані послуги від 28.02.2023;

- рахунок-фактуру №15875 від 13.03.2023;

- платіжну інструкцію №869 від 13.03.2023;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 03.2023;

- звіт про надані послуги від 31.03.2023;

- рахунок-фактуру №16006 від 06 04.2023;

- платіжну інструкцію № JBKLN46O79DN3Y.1 від 06 04.2023;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.04.2023;

- звіт про надані послуги від 06.04.2023;

- рахунок-фактуру №16009 від 06.04.2023;

- платіжну інструкцію № JBKLN46O79DNIE.1 від 06.04.2023.

Судом встановлено, що відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги №20210211/2 від 11.02.2021, Адвокатське бюро «Ципін і партнери» надає правову допомогу ТОВ "ГЕРМЕС-АГРО". Згідно доручення від 26.08.2022 року, що є додатком №6 до договору, клієнт доручає бюро представництво інтересів клієнта у справі за позовом ТОВ "ГЕРМЕС-АГРО" до ТОВ "Тайфун-2000" про стягнення заборгованості за договором поставки №26/19 від 01.10.2019 року.

Відповідно до п.2 додатка №6 до договору сторони погодили, що за виконання цього доручення клієнт здійснює оплату за наступним тарифом: 1828,43 грн/год, що є еквівалентом 50 дол. США за курсом НБУ, встановленим на день укладання цього доручення. Сторони узгодили, що розмір оплати у гривнях, зазначений у цьому додатку, змінюється пропорційно зміни курсу долара США по відношенню до гривні України відповідно до курсу НБУ на дату здійснення оплати або виставлення рахунку (якщо рахунок було надано).

Згідно детального опису судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом цієї справи витрати позивача на професійну правничу допомогу складають 34740,17 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлену правову позицію, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Крім того, у зазначеній вище постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено також правову позицію, що суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, дослідивши надані позивачем докази витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 34740,17 грн., суд вважає надані докази такими, що підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу у справі № 922/2046/22 у розмірі 34740,17 грн., у зв`язку з чим дані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5695,92 грн. суд зазначає, що заява про ухвалення додаткового рішення в цій частині не підлягає задоволенню, оскільки рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/2046/22 від 06.04.2023 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун-2000" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС-АГРО" 5695,92 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 13, 73, 74, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС-АГРО" про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 9539/23) - задовольнити частково.

Ухвалити у справі № 922/2046/22 додаткове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун-2000" (61051, м. Харків, вул. Клочківська, 339, код ЄДРПОУ 30990063) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС-АГРО" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Завокзальна, 2В, код ЄДРПОУ 32782270) 34740,17 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В решті заяви - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту додаткового рішення.

Повне додаткове рішення складено "08" травня 2023 р.

Суддя А.М. Буракова справа № 922/2046/22