Ухвала

від 08.05.2023 по справі 522/8669/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08.05.2023

Справа № 522/8669/23

Провадження № 2/522/4316/23

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ярема Х.С. розглянула матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

04.05.2023 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення 23 960 доларів США (87 6183,66 грн. за курсом НБУ).

Вимоги до оформлення позовної заяви закріплені в ст. 175 ЦПК України.

Згідно з п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається - вартістю майна.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з абз. 1 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн. на дату звернення до суду) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420 грн. на дату звернення до суду).

Позивачем заявлено вимоги майнового характеру на суму 23 960 доларів США (87 6183,66 грн. за курсом НБУ). Отже, сума судового збору, що встановлена законом за подання позову майнового характеру для фізичних осіб складає в даному випадку 8 761,83 грн.

Позивач не надає докази оплати судового збору.

При цьому, позивач посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору, оскільки звернувся до суду як споживач з позовом, який пов`язаний із захистом його прав.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

У статті 5 Закону "Про судовий збір" визначено перелік пільг щодо сплати судового збору. Системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону "Про захист прав споживачів" дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону "Про судовий збір", не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Отже, стаття 5 Закону "Про судовий збір" не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить норми про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, визначив, що ця пільга надається з метою захисту споживачами їх порушених прав.

Порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Вказаний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц.

Проте, стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає споживача як фізичну особу, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

В даному випадку, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав, які виникли з укладеного ним та відповідачем договору про надання послуг з організації та забезпечення покупки і перевезення транспортного засобу. Даний договір не містить посилань на те, що продукція (автомобіль) за цим договором замовлений позивачем для особистих потреб, а не для підприємницької діяльності. Також, даний договір не містить положень в яких вирішення спорів між сторонами відбувається з врахуванням норм Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, позивач не підтвердив підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону. Отже, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом оплати відповідної суми судового збору.

Крім того, згідно ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Позивач не додає до позовної заяви її копію та копію додатків для відповідача.

Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175-177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101. Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526. Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.). Код банку отримувача (МФО) - 899998. Рахунок отримувача - UA268999980313111206000015758. Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ярема Х.С.