Рішення

від 02.05.2023 по справі 522/5894/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/2271/23

Справа № 522/5894/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

02 травня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Волошина А.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні ум.Одесі цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРА» про визнання майнових прав особистою приватною власністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 23.05.2022 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРА» та просить: визнати за ОСОБА_1 право на майнові права на самостійну трикімнатну квартиру будівельний номер 1-10-14, розташованому на 10 поверсі об`єкта будівництва житловий комплекс із вбудованого прибудованими спортивно-оздоровчими приміщеннями та підземним паркінгом «Вісімнадцята Жемчужина» за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 2301188,40 грн, як на такі, що були придбані за особисті кошти ОСОБА_1 , на праві особистої приватної власності; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 намагається захопити придбані позивачем за особисті кошти майнові права на самостійну трикімнатну квартиру будівельний номер 1-10-14, розташованому на 10 поверсі об`єкта будівництва житловий комплекс із вбудованого прибудованими спортивно-оздоровчими приміщеннями та підземним паркінгом « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач посилається на те, що майнові права є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки були придбані під час перебування сторін у шлюбі, укладеному у Лас-Вегасі штат Невада США. Позивач не купував будь-яке майно під час перебування у шлюбі, він купив майнові права 29.10.2015. В цей час позивач не перебував ні з ким у сімейних стосунках, шлюб з відповідачкою був укладений 01.08.2016. Вказує, що у 2014 році позивачем та відповідачем було укладено шлюб у Лас Вегасі штат Невада США, про що їм було видано сувенірний сертифікат, який немає жодною юридичної сили та не несе юридичних наслідків. Апостиль на свідоцтві проставлений 16.02.2021 після того, як сторони вже розлучилися, самостійно відповідачкою, тому не може свідчить про дійсність їх шлюбу укладеного в США. Навіть якщо брати до уваги укладення шлюбу в США, то все рівно позивач купував майнові за свої власні кошти, накопичені протягом життя, в той час як ОСОБА_2 жодного дня в своєму житті не працювала.

Ухвалою від 25.05.2022 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 14.07.2022.

У зв`язку з неявкою учасників справи у підготовче засідання 14.07.2022 та поданням представником позивача заяви про відкладення, розгляд справи було відкладено на 07.09.2022.

У підготовчому засіданні 07.09.2022 проведеному за участі представника позивача ОСОБА_3 та представника відповідача ОСОБА_4 , зважаючи на думку представника позивача про необхідність відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 04.11.2022.

До суду 03.11.2022 надійшов відзив від представника ОСОБА_2 ОСОБА_5 , згідно якого просить відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування відзиву зазначено, що 16.02.2021 свідоцтво про шлюб сторін, видане 12.11.2014 в Лас Вегасі, штат Невада, було апостильовано. Згідно норм Закону України «Про міжнародне приватне право», Гаазькою конвенції та правил державної реєстрації актів цивільного стану, свідоцтво про шлюб видане органами США є дійсним на території України, жодних додаткових дій для його легалізації не вимагає, проставлення апостиля необхідне лише для можливості його пред`явлення державним органам. Відповідач вказує, що сторони проживали разом з 2009 року в квартирі по АДРЕСА_2 . Відповідачка весь час допомагала позивачу в його справах, керувала домашнім питаннями, на неї був оформлений інтернет у вказаній квартирі проживання, вона піклувалася нерухомим майном позивача, сторони безліч разів відпочивали разом за кордоном. Доводи позивача про придбання квартири за власні кошти вважає недоведеними, адже розрахунок його заробітку, витрат та накопичень не відповідає дійсності.

У підготовчому засіданні 03.11.2022 було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів, надано час представнику позивача для підготовки відповіді на відзив та відкладено розгляд справи на 16.12.2022.

До суду 16.12.2022 надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 згідно яких вказує, що до проставлення апостилю іноземний документ не має юридичної сили, тому позивач переконаний, що у період купівлі майнових прав на квартиру він у шлюбі не перебував. У разі дійсності доводів позивача, виникає питання навіщо сторони укладали шлюб в 2016 році в Україні. Крім того, вказує, що голова Одеської обласної державної адміністрації Саакашвілі М. при укладенні шлюбу сторонами пояснював, що здійснюється реєстрація шлюбу ОСОБА_1 та його нареченої, оскільки раніше укладений ними шлюб на території США, не може бути визнаний на території України через його невідповідність законодавству, Гаазькій конвенції та ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право». Також вказує, що жодного відношення до квартири по АДРЕСА_2 позивач немає, тому незрозуміло яким чином договір про інтернет в тій квартирі підтверджує проживання сторін з 2009 року, тим паче враховуючи відсутність дати укладення договору.

У зв`язку з неявкою учасників справи у підготовче засідання 16.12.2022 та відключенням електроенергії в приміщення суду, розгляд справи було відкладено на 23.02.2023.

У підготовчому засіданні 23.02.2023 проведеному за участі ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_6 та представника відповідача ОСОБА_4 було поновлено процесуальний строк та долучено до справи докази, подані представником відповідача, також було поновлено строк та долучено до матеріалів справи письмові пояснення, які слід вважати відповіддю на відзив позивача. В результаті проведених підготовчих дій було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 04.04.2023.

У судовому засіданні 04.04.2023 сторонам було роз`яснено про необхідність отримання висновку експерта для роз`яснення сімейного права США, представник позивача ОСОБА_6 та представник відповідача ОСОБА_4 надали вступне слово, з метою огляду оригіналу свідоцтва про шлюб з апостилем, розгляд справи відкладено на 02.05.2023.

До суду 02.05.2023 надійшли письмові пояснення від представника ОСОБА_2 ОСОБА_5 в яких зазначив, що представник відповідача може надати для огляду лише оригінал апостильованого свідоцтва про шлюб укладеного в Лас Вегасі. Щодо надання висновку експерта, то ОСОБА_2 звернулася в США за юридичною допомогою щодо складення юридичного висновку з приводу підтвердження статусу свідоцтва про реєстрацію шлюбу як офіційного документа та їй було пояснено, що суть документу вбачається з його змісту, легальність підтверджується виготовленням на офіційному бланку, наявність всіх необхідних реквізитів та подальшого проставлення апостилю, що свідчить про очевидність правових наслідків такого документу. Результати пошуку спеціаліста в галузі права США в м. Одесі не мали успіху.

У судовому засіданні 02.05.2023 ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_6 , ОСОБА_3 підтримали заявлені позовні вимоги та просили задовольнити. Представник відповідача ОСОБА_4 заперечував проти позову. Судом було оглянуто оригінал копії свідоцтва про шлюб з апосилем на окремих не прошитих між собою аркушах.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялася у встановленому законом порядку.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності та заслухавши пояснення учасників справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено,що 29 жовтня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «МІРА» та ОСОБА_1 уклали договір №1-10-14/18 купівлі-продажу прав на об`єкт нерухомого майна, за умовами якого ОСОБА_1 купив майнові права на самостійну трикімнатну квартиру будівельний номер 1-10-14, розташована на 10 поверсі житлового комплексу з вбудовано-прибудованими спортивно-оздоровчими приміщеннями та підземним паркінгом «Вісімнадцята Жемчужина» за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19-23).

Сума договору визначена у розмірі 2301188,40 грн.

Згідно платіжного доручення №1 від 29.10.2015 ОСОБА_1 оплатив ТОВ «Міра» суму у розмірі 2181202,80 грн (а.с.24).

Також довідкою ТОВ «Міра» підтверджується виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором №1-10-14/18 від 29.10.2015 (а.с.25).

ОСОБА_1 надав відомості з Державного реєстру фізичних осібплатників податків про джерела / суми виплачених доходів та утриманих податків з яким встановлено, що ОСОБА_1 у період з 1998 по 2021 роки отримував доходи з різних робіт протягом всього часу (а.с.26-39). Також надано відомості з Головного управління ДПС в Одеській області (а.с.40-41).

01 серпня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, про що Київським районним відділом у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області зроблено актовий запис №193 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.42).

07 жовтня 2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.43).

07 травня 2022 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.57).

Приводом звернення до суду послужило те, що ОСОБА_2 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Міра» про поділ спільного майна подружжя щодо вищевказаний майнових прав (а.с.46-50). Тобто, позивач захищає невизнане відповідачем право приватної власності.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ «Міра» про поділ спільного майна подружжя щодо вищевказаний майнових прав №522/23820/20 перебуває у провадженні Приморського районного суду м. Одеси та наразі провадження у справі зупинене ухвалою від 02.06.2022 до розгляду даної цивільної справи №522/5894/22.

До матеріалів справи додано «Marriage Certificate» №20141111000698400 згідно якого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 уклали шлюб 12 листопада 2014 року у Лас Вегасі штат Невада США. На зворотній стороні такого свідоцтва англійською мовою вказано, що це сувенірне свідоцтво (сертифікат) (а.с.51-52).

Представником відповідача долучено копію з копії свідоцтва про шлюб № НОМЕР_4 , яка видана 14.10.2020 клерком округу Кларк Лін Марі Гойя (а.с.108-109) та здійснений нотаріально не посвідчений переклад Бюро перекладів «Lex» свідоцтва та апостиля (а.с.110-111).

Суд зауважує, що зроблений переклад бюро перекладів «LEX» не якісний, «Certificate» в одному місці перекладається як свідоцтво, в іншому як сертифікат, дата проставлена з очевидною помилкою, та інші зазначення такі як «враження від піднятої печатки» від оригінальної фрази «impressed with the raised seal». Тому, суд не може прийняти до уваги наданий стороною відповідача переклад, оскільки він зроблений з помилками та кваліфікація особи перекладача ОСОБА_10 не встановлена та не підтверджена нотаріусом у відповідності до ст. 79 Закону України «Про нотаріат».

Представник відповідача повторно подав копію вищевказаного свідоцтва та апостиля, здійсненого перекладачем ОСОБА_11 . Підпис перекладача посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Новікової Л.В. (а.с.157-158).

Згідно вказаного свідоцтва, ОСОБА_12 зробив 12.11.2014 в ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , Невада засвідчив, що ОСОБА_15 та ОСОБА_16 вступили до законного шлюбу в присутності ОСОБА_17 . На свідоцтві вказано: «це свідоцтво повинно бути надруковане або заповнене друкованими літерами чорним чорнилом та доставлене протягом 10 календарних днів реєстратору округу Кларк 500 п. Великий центральний парк, Лас-Вегас, Невада». Також вказано: «ця копія не є дійсною, якщо не виготовлена на бланку Safeimage та не містить рельєфної печатки округу Кларк».

Згідно ч.1 ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Як зазначає Верховний Суд у постанові 12.04.2023 при розгляді справи №522/13922/18 суд використовує такі способи здобуття інформації про іноземне право: 1) власне з`ясування змісту іноземного права суддею, у провадженні якого є справа; 2) використання експертних висновків; 3) дипломатичний порядок отримання такої інформації; 4) офіційний запит через Міністерство юстиції; 5) отримання довідок через систему правової допомоги; 6) обмін правовою інформацією; 7) безпосередні зносини судів різних держав та з іншими компетентними органами; 8) встановлення іноземного права сторонами тощо.

Судом роз`яснювалося сторонам можливість надати експертний висновок щодо застосування норм сімейного права штату Невада США, втім представник відповідача зазначив, шо знайти спеціаліста в м. Одесі не вдалося.

Суд вважає за можливе та необхідне з`ясувати зміст іноземного права, зокрема штату Невада США.

Відтак, на електронному ресурсі https://www.leg.state.nv.us/NRS/NRS-122.html#NRS122Sec030 розміщені законодавчі акти штату Невада, зокрема статут 11 «Домашні відносини» містить розділ 122 «Шлюб».

Надалі власний переклад статті розділу 122 Статуту 11 Штату Невада.

NRS? 122.055 Консолідація бланків для шлюбу; вимоги та обмеження щодо інформації на зворотному боці форми.??

1. Секретар (клерк) округу може помістити письмову заяву про дозвіл (ліцензія) на шлюб, свідоцтво про шлюб і дозвіл (ліцензія) на шлюб на одній формі.

2. Окружний секретар (клерк) має надрукувати або проштампувати на зворотному боці форми:

(a) Інструкції щодо отримання завіреної копії або завіреної виписки свідоцтва (серифікату) про шлюб.

(b) Мова, написана чорним чорнилом і принаймні 16 пунктів жирним шрифтом, який легко читається, і має по суті таку форму:

Це дублікат вашого сертифіката. Це не завірена копія. Після того, як свідоцтво буде записано секретарем (recorder) округу або подано секретарем (клерком) округу, ви можете отримати завірену копію. Для зміни імені та інших юридичних питань вам потрібно буде отримати завірену копію.

Зі змісту встановленого суддею шлюбного законодавства штату Невада США в цілому вбачається, що видане особою, яка має ліцензію на одруження (чинна протягом року після видачі) свідоцтво має бути подане для реєстрації до секретаря (recorder) округу. На перекладі свідоцтва заначено, що свідоцтво має бути подане протягом 10 днів до реєстратору (мовою оригіналу recorder) округу Кларк.

Тобто шлюб вважається укладеним лише після реєстрації свідоцтва.

На сканкопії поданого представником відповідача копії свідоцтва від 14.10.2020 (оглянутого в судовому засіданні копії свідоцтва) міститься печатка та ім`я ОСОБА_18 секретаря (клерку) округу, а в нижньому правому куті аркуша міститься зазначення про видачу копії клерком ОСОБА_19 з датою Oct 14 2020 (тобто 14 жовтня 2020).

Реєстрація такого свідоцтва у секретаря / реєстратора (мовою оригіналу recorder) не вбачається. Дату проставлення печатки округу Кларк встановити не можливо.

Крім того, неможливо встановити чи є надана представником копія свідоцтва на Safeimage папері.

Таким чином, суд не може вважати чинним (таким, що матиме юридичні наслідки) подане сторонами свідоцтво про шлюб укладений сторонами в Лас Вегасі штату Неведа, США.

Процедура легалізації в Україні свідоцтва про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, або рішення суду про розірвання шлюбу, скоєних за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном (затв. Наказом МЗС України №113 від 04.06.2002).

Відповідно до наказу Мін`юсту №52/5 від 18.10.2000 (в ред. від 18.11.2003 №140/5) «Про затвердження Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні», документи, видані компетентними органами іноземних держав, що свідчать акти цивільного стану, вчинені за межами України за законами іноземних держав, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана ВР України.

Відповідно до міжнародного договору ст. 1 Гаазької Конвенції від 5 жовтня 1961 року передбачено, що її умови поширюються на офіційні документи, які були видані на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Такими документами визнаються: 1) документи, що походять від прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; 2) адміністративні документи; 3) нотаріальні акти та інші. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампа, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був виданий (ст.3 Конвенції). При цьому апостиль повинен відповідати вимогам Доповнення до Конвенції.

Відповідно до ст. ст. 2,3 Гаазької Конвенції (набрання чинності в Україні 22.10.2003) кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Згідно з положенням вказаної Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі - учасниці цієї Конвенції.

Таким чином, апостиль як власне в ньому і вказано, засвідчує лише автентичність підпису зацікавленої особи, що підписала документ та ідентифікує печатку.

Апостиль підтверджує, що документ видано секретарем (клерком) округу Кларк Лін Марі Гойя, а не дійсність свідоцтва про шлюб.

При огляді копії свідоцтва в судовому засіданні було встановлено, що апостиль не був підшитий до свідоцтва з метою унеможливлювання його підміни. Крім того, в апостилю не зазначено, який документ був апостильований.

Також варто зауважити, що питання представника позивача про те навіщо укладати шлюб в Україні, якщо сторони вважають його укладеним в Сполучених Штатах Америки є слушними. Як вказано вище, документи видані в країнах учасницях Гаазької конвенції поширюють свою дію та не потребують легалізації в інших країнах учасницях конвенції.

Тому, суд дійшов переконливого висновку, про те, що свідоцтво про шлюб видане в ОСОБА_20 не підтверджує факт укладення шлюбу між сторонами в 2014 році.

Тож, ОСОБА_1 придбав майнові права на квартиру в 2015 році, тоді як сторони уклали шлюб в 2016 році.

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 7 ст. 81 ЦПК України передбачає, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доводи представника відповідача про те, що сторони проживали разом з 2009 року не підтверджені жодним доказом, а реєстраційна картка абонента за якою користувач ОСОБА_2 користувалася інтернетом від ТЕНЕТ за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.92) не свідчить про такі обставини, адже відомостей про те, що в тій квартирі проживав позивач, відсутні, так само як і відсутня дата користування інтернетом в реєстраційній картці.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що поданий позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а придбані ОСОБА_1 майнові права на квартиру є його приватною власністю придбаною до шлюбу з ОСОБА_2 .

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. А тому, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно ч.1,2ст.141ЦПК УкраїниСудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРА» про визнання майнових прав особистою приватною власністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 ) право на майнові права на самостійну трикімнатну квартиру будівельний номер 1-10-14, розташованому на 10 поверсі об`єкта будівництва житловий комплекс із вбудованого прибудованими спортивно-оздоровчими приміщеннями та підземним паркінгом «Вісімнадцята Жемчужина» за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 2301188,40 грн, як на такі, що були придбані за особисті кошти ОСОБА_1 , на праві особистої приватної власності.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 12405 (дванадцять тисяч чотириста п`ять) гривень.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 08 травня 2023 року.

Суддя: В.Я. Бондар