Ухвала

від 05.05.2023 по справі 1-113/2004

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

1-113/2004

1-в/465/225/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2023 року місто Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

лікаря ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

особи, відносно якої розглядається заява ОСОБА_6 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Заступник генеральногодиректора зекспертизиКомунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_7 , звернувся до суду із заявою про продовження застосування щодо ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом, за ознаками суспільно-небезпеченого діяння, передбаченого ч.1 ст.115 КК Укураїни.

В обґрунтуваннязаяви зазначає,що у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» виконуються примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо ОСОБА_6 , які були застосовані на підставі ухвали Ківерцівського районного суду Волинської області від 16.12.2011. ОСОБА_6 на даний час страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервний перебіг з вираженим емоційно-вольовим дефектом, а тому надалі потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Під час розгляду справи прокурор заяву підтримав.

Представник заявника подану заяву підтримав та просила задовольнити. При цьому пояснив, що внаслідок психічного захворювання хворий ОСОБА_6 становить небезпеку для себе та оточуючих, повинен приймкати ліки під контролем лікарів в психіатричному закладі для стабілізації свого психічного стану.

Захисник поклався на висновок лікарів-психіатрів.

Хворий ОСОБА_6 заперечив щодо зщадоволення заяви.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, заслухавши пояснення учасників судового провадження, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви, з огляду на таке.

Встановлено, що згідноз постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 29.04.2004р. ОСОБА_6 знаходився на примусовому лікуванні в Українській психіатричній лікарні із суворим наглядом м. Дніпро з 21.06.2004 до 09.02.2011.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпро від 10.12.2010 примусові заходи медичного характеру відносно ОСОБА_6 були змінені на продовження примусового лікування в психіатричній лікарні із посиленим наглядом. З 09.02.2011 до 17.01.2012 ОСОБА_6 знаходився на примусовому лікуванні у відділенні із посиленим наглядом Волинської обласної психіатричної лікарні №2 смт. Олика.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 16.12.2011 вид примусових заходів медичного характеру із лікування у відділенні з посиленим наглядом ОСОБА_6 змінено на продовження примусового лікування у відділенні з звичайним наглядом за місце проживання. З 17.01.2012 перебуває на примусовому лікуванні в Комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня».

Продовження застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження застосування таких примусових заходів. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення застосування такого заходу. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців (ст. 95 КК України).

Згідно з ч. ч. 1, 3ст. 514 КПК Українипродовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування. Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа.

Відповідно до Висновку комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру 17.04.2023 №74, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,страждає хронічнимпсихічнимзахворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервний перебіг з вираженим емоційно-вольовим дефектом. Беручи до уваги відсутність суттєвого покращення психічного стану на фоні проведеного лікування та збереження розладів мислення у вигляді дефіцитарних змін мислення, емоцій, волі та інтелекту внаслідок шизофренічного процесу, а також через відсутність критики пацієнта до свого стану, близьких родичів, які готові були б опікуватись ним в амбулаторних умовах, пацієнт потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

За переконанням суду, зазначений висновок комісії лікарів-психіатрів є переконливим та належним чином вмотивованим. Підстав ставити під сумнів правильність висновку суд не вбачає.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 видужав та стан його здоров`я значно покращився, внаслідок чого відпала б потреба в раніше застосованих примусових заходах медичного характеру, матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність у стані ОСОБА_6 позитивної динаміки від проведеного лікування, суд вважає, що на даний час за своїм психічним станом остання потребує продовження примусового лікування в психіатричному закладі.

Таким чином, оскільки підстав для припинення або зміни застосованих відносно ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру не встановлено, заява підлягає задоволенню.

Керуючисьст. 95 КК України,ст. 514 КПК України, суд,-

постановив:

Заяву Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» - задовольнити.

Продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1